ОЕСР: ЕКОНОМІКА НІМЕЧЧИНИ Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економічні дослідження: Німеччина» із серії «Економічні дослідження ОЕСР». У ньому наголошується, що після десятиліття значного зростання, зумовленого експортом, відбулись негативні зміни в економічній динаміці, що підкреслює необхідність прискорення структурних змін. Експерти вважають, що проведена реформа фіскальних правил дозволить збільшити витрати на зменшення відставання у розвитку інфраструктури, але для забезпечення середньострокової фіскальної стійкості потрібно підвищити ефективність витрат, здійснити їх перерозподіл та розширити податкову базу. Подолання проблем зростаючого тиску на витрати, спричиненого старінням населення, вимагатиме реформування пенсійної системи, системи охорони здоров'я та системи довгострокового догляду. Спрощення й гармонізація процедур державних закупівель, покращення планування та інфраструктурні проєкти мають доповнюватися покращенням державного управління. Для забезпечення відповідності зростаючого внутрішнього попиту відповідною пропозицією, слід покрити дефіцит кваліфікованої робочої сили та зменшити високий адміністративний тиск і регуляторні бар'єри щоб підтримати конкуренцію. Сприяння регіональному розвитку вимагає кращої координації місцевої, промислової, інфраструктурної та інноваційної політики, а також покращення фінансової та адміністративної спроможності муніципалітетів. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/omE5b, https://ukrintei.ua/y/l4efy, https://doi.org/10.1787/39d62aed-en
БЕЗБАР’ЄРНІСТЬВ Україні стартувала Всеукраїнська кампанія соціальних змін «Безбар’єрність - це коли можеш». Її мета полягає у всебічному просуванні принципів рівності та доступності для кожної людини, залучення громадськості та популяризація ідеї бар’єрності у рамках Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору у співпраці ЮНІСЕФ. Міністерство освіти і науки України цьогоріч упроваджує два флагманські проєкти, спрямовані на забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх - «Освітня безбар’єрність: відкриваючи нові горизонти» і «Точка дотику». За даними національного дослідження 87% українців вважають безбар’єрність цінністю для суспільства. На першому етапі здійснюється інформаційна підтримка шести ключових напрямів безбар’єрності - фізичного, інформаційного, цифрового, суспільно-громадянського, освітнього та економічного. На другому планується залучати людей до створення доступного середовища у своїх громадах, щоб усі - незалежно від віку, статі, соціального статусу, місця проживання чи будь-яких інших ознак мали рівний доступ до участі в житті суспільства. Фінансову підтримку цим проєктам надаватиме Федеральне міністерство економічного співробітництва і розвитку Німеччини.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/OkKhK, https://ukrintei.ua/y/XTE4l, https://ukrintei.ua/y/p5cxb
ВИКОРИСТАННЯ В ОСВІТІ ГШІ ТА ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Як ми використовуємо ГШІ та ВР для покращення дизайнерських навичок студентів». Це практичне керівництво з використання генеративного штучного інтелекту й доповненої реальності для покращення творчості студентів, їхнього просторового уявлення та підтримки міждисциплінарної співпраці, розроблене викладачами ряду університетів американського контитенту. Наголошується, що Генеративний штучний інтелект та доповнена реальність дозволяють поєднувати у навчальному процесі набуття теоретичних знань та практичного досвіду, заохочувати більш глибокі дослідження та готувати студентів до майбутнього професійного середовища. Упровадження цих технологій може значно покращити креативність та просторові компетенції здобувачів освіти. На відміну від віртуальної реальності, яка занурює користувачів у повністю цифрове середовище, доповнена реальність накладає цифрові елементи на реальний світ за допомогою таких пристроїв, як планшети та смартфони. Це дозволяє студентам взаємодіяти з віртуальними моделями або даними, залишаючись приземленими у своєму фізичному оточенні. Це особливо важливо для дисциплін, де надзвичайно цінний саме просторовий контекст. Посібник містить практичні поради щодо поєднання цих технологій з традиційними методами навчання з метою розвитку креативності та набуття практичних навичок у таких творчих дисциплінах, як архітектура, промисловий дизайн, цифрове мистецтво та комунікація. Автори радять на початку курсу ознайомити студентів з інструментами доповненої та віртуальної реальності; поєднувати розвиток традиційних навичок із використанням штучного інтелекту; використовувати ітеративний процес для стимулювання творчого дослідження; використовувати доповнену реальність для перевірки дизайну тощо. Також автори засвідчують, виходячи зі свого професійного досвіду, що інтеграція генеративного штучного інтелекту та доповненої реальності в освітній процес призводить до покращення залученості студентів, підвищення їхньої креативності та просторового бачення: понад 70 % здобувачів освіти повідомили про підвищену внаслідок використання цих технологій впевненість у своїх дизайнерських здібностях. Викладачам, які бажають наслідувати цей приклад, варто почати з невеликих пілотних проектів, а вже потім переходити до спільних середовищ доповненої реальності та інструментів ГШІ для проектування та розвитку навичок студентів.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/MqNTc
ДОПОМОГА СТУДЕНТАМ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ПАРАЛЕЛЬНО З НАВЧАННЯМ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чонг Фан «Надання належних ресурсів студентам, які працюють паралельно з навчанням». У ній автор зазначає що студентські служби є фактично системами підтримки студентів, які можуть допомогти їм упоратися з суміщенням роботи і навчання в університеті. Для цього має бути комфортним режим, що поєднує гнучкість розкладу занять та термінів виконання домашніх завдань, щоб уникнути конфлікту з робочим навантаженням та надмірного фінансового тиску і надмірної втоми. Слід визнати, що кількість студентів коледжів, які працюють паралельно з навчанням, наразі доволі значна – це більше половини британських студентів, за даними The Guardian, опублікованими влітку минулого року. Подібна ситуація у США; близько 40 % студентів денної форми навчання мали роботу, стверджує Бюро статистики праці. В університеті науки і технологій Макао - чверть студентів працюють та навчаються одночасно. Як в цих умовах університети можуть допомогти студентам досягти здорового та безпечного балансу між роботою та навчанням? По-перше, необхідно намагатись максимально задовольняти потреби студентів, дослідивши різні групи працюючих студентів - які працюють неповний робочий день та які навчаються паралельно з повною зайнятістю. По-друге, слід підтримувати баланс між роботою, навчанням та особистим життям, для чого університети мають забезпечити академічну підтримку (доступ до репетиторства, центрів академічного письма, додаткових навчальних груп). По-третє, слід координувати свої дії з роботодавцями: коли студенти працюють, відданість та підтримка їхніх роботодавців впливає на їх успішність та залученість. Отже, у нагоді стануть «робоче місце як навчальний майданчик» (навчання, інтегроване з роботою), визнання та заохочення на основі професійного розвитку, стипендії та гранти (наприклад, стипендіальна програма Melco, створена для підтримки розвитку місцевих талантів у Макао, надає стипендіатам право отримувати повну допомогу на навчання продовж чотирьох років навчання за ступенем бакалавра). Університети можуть розробити відповідну політику та спрямовувати необхідні ресурси для підтримки працюючих студентів, щоб допомогти їм успішно пройти курс навчання та підготувати їх до гарної роботи у майбутньому. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/3SWI2
МЕНШЕ – ЦЕ БІЛЬШЕ, КОЛИ ЙДЕТЬСЯ ПРО ШІ У НАВЧАННІНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Гарта Елзермана і Біна Фена «Менше – це більше, коли йдеться про штучний інтелект у навчанні». Автори наголошують, що по мірі зростання кількості освітян, які упроваджують штучний інтелект, зростає ризик перевантаження освітнього процесу відповідними інструментами. ШІ може автоматизувати оцінювання, створювати плани уроків та надавати учням миттєвий зворотний зв'язок. Але для багатьох педагогів він не зменшив робоче навантаження, а лише змінив його. Спокуса використання численних інструментів штучного інтелекту без чіткої стратегії змусила багатьох викладачів витрачати більше часу на вивчення нових технологій, ніж на власну викладацьку роботу. Ключем до того, щоб ШІ працював на викладачів, є не використання більшої кількості сервісів, а цілеспрямоване їх використання. Є декілька способів, які допоможуть викладачам інтегрувати ШІ в освітній процес таким чином, щоб відбувалась їх підтримка, а не перевантаження. Використання штучного інтелекту має перестати бути монотонним і стати інноваційним. Замість суцільної автоматизації слід зосередитись на оптимізації робочого процесу у кількох найважливіших напрямках, таких як автоматизоване оцінювання, структурування уроків, адміністративні завдання на кшталт написання електронних листів, надання відповідей на запитання студентів, підготовка до зустрічей. Перш ніж упроваджувати будь-який новий інструмент ШІ, варто відповісти на запитання: чи справді це зекономить час; чи легко він інтегрується у робочий процес; чи це дійсно спрощує, а не ускладнює роботу. Наприклад, можна використати ChatGPT для зворотного зв'язку та саморефлексії, аналізу письмових відгуків, урізноманітнення коментарів студентів, аналізу витрат часу та пошуку резервів оптимізації навантаження. Застосування мінімалістичного підходу до використання інструментів ШІ зробить їх потужними союзниками викладача. Але якщо штучний інтелект створює більше роботи замість зменшити її, слід зупинитись і обдумати ситуацію, знизити темп занурення в інструменти ШІ або їхню кількість.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/CUarq
УНІВЕРСИТЕТАМ ПОТРІБНО УСВІДОМИТИ, ЩО СВІТ ЗМІНИВСЯ НАЗАВЖДИ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Натана Десеті «Американським університетам потрібно усвідомити той факт, що світ змінився назавжди». У ній наголошується: незалежно від того, як суди та виборці відреагують на дії Д.Трампа, фінансові можливості уряду будуть скорочуватись. Багато американських науковців вважають, що фінансування врешті-решт повернеться до «нормального» стану, яким воно було раніше. Вони очікують, що у короткостроковій перспективі суди блокуватимуть більш жорсткі дії адміністрації, а в довгостроковій перспективі повноваження нинішнього президента закінчиться і все буде добре. Однак ці очікування хибні, заклади вищої освіти повинні це усвідомити й розпочати діяти відповідно. Наразі становище американських університетів є скрутним унаслідок ослаблення фінансування з боку донорів, зниження довіри інвесторів, реалізації урядових рішень. Університети, вважає Натан, повинні негайно розпочати структурні зміни, щоб забезпечити своє виживання. Спочатку їм слід зосередитись на адаптації місії, удосконаленні адміністративних процесів та підвищенні технологічної ефективності. Вони повинні забезпечити підтримку своїх основних ціннісних пропозицій кожним доларом, уважно розглядаючи співвідношення витрат і вигоди. Дослідження 4,5 тис. програм ЗВО, опубліковане у 2022 році, показало, що 28 % ступенів бакалавра мають негативну дохідність від інвестицій упродовж життя. Хмарні системи планування ресурсів та інформаційні системи для студентів допоможуть відмовитись від надлишкових процесів (наприклад, університети можуть об'єднати відділи людських ресурсів, фінансів та обліку студентів на єдиній платформі, позбавляючись від зайвих витрат внаслідок відмови від ручного управління та дорогих застарілих методів). Управління закупівлями та постачальниками може бути удосконалене за допомогою інтеграції інструментів штучного інтелекту (наприклад, Pipefy, Coupa). Цифрове самообслуговування для студентів може зменшити необхідність підтримки бек-офісу. Університети як мінімум повинні усвідомити той факт, що світ змінився назавжди. Підготувавшись до цього зараз, вони зможуть забезпечити своє виживання у світі з дефіцитом ресурсів.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/piNnJ
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Тайлера Волтерса «Переосмислення університетської бібліотеки на 2025 рік і надалі». У ній автор наголошує, що навіть в умовах постійного науково-технічного прогресу, появи всесвітньої мережі, цифровізації та штучного інтелекту, мета бібліотек у підтримці успіху своїх користувачів залишається незмінною. Це: підтримка студентів та викладачів у викладанні, навчанні та дослідженнях шляхом інформаційного забезпечення та комунікації. Разом із тим, академічні бібліотеки повинні трансформувати свої послуги, щоб задовольнити потреби, які постійно змінюються. В сучасному світі університетська бібліотека як фізичний простір для книг та мовчазного навчання має змінюватись, стаючи динамічним, технологічно орієнтованим центром, що підтримує дослідження, навчання та інновації. У бібліотеках не перший рік відбувається цифрова трансформація, поширюються відкриті наукові дослідження. Тайлер пропонує власне бачення того, як університетські бібліотеки можуть трансформувати свої послуги та усю діяльність задля максимально повного задоволення потреб студентів і викладачів. Вони мають змінити роль - з утримувача фізичних колекцій та архівів - до цифрових кураторів; створити відкриті стипендіальні центри; інвестувати в експертизу у галузі науки про дані; створювати спільні простори для підтримки успішності студентів; розробляти нові стратегії. Бібліотека має перетворитися на адаптивний, дослідницький та студентоорієнтований простір, готовий до швидкозмінної цифрової ери. Керівництво університетів повинно інвестувати у фахівців з інформації, даних, мультимедіа, технологій, а також вкладати кошти у розбудову інфраструктури та розроблення нових політик, які дозволять новим бібліотекам процвітати. Майбутнє університетської бібліотеки — це не лише інформація, а й зв’язок, співпраця та інновації.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/alXOO
ВСТАНОВЛЕННЯ МЕЖ НЕОБХІДНЕ ДЛЯ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ВИКЛАДАЧІВ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чонг Фан «Встановлення меж необхідне для благополуччя викладачів». У ній наголошується, що практика турботи про себе та уміння говорити «ні» є надзвичайно цінною та може допомогти викладачам університетів впоратися зі зростаючими вимогами щодо викладання, знайти сталий баланс між роботою та особистим життям. Межа, що розділяє життя та роботу, стає дедалі більш розмитою. Мобільні засоби зв'язку – ноутбуки, смартфони, планшети - змінили методи роботи та надали багатьом людям більш гнучкий робочий графік і мобільність на робочому місці. Разом із тим, вони розмили межі між роботою та відпочинком. Наразі переважна більшість педагогів та науковців працюють більше встановлених норм, причому з більш високою інтенсивністю, ніж раніше. Вони беруть роботу додому та постійно перевіряють службову електронну пошту, не обмежуючись лише робочим графіком, що є наразі одним з провідних чинників виснаження. Дехто вважає, що така гнучкість дозволяє їм поєднувати роботу та особисте життя, щоб найкраще задовольнити свої потреби. Але більшість говорить, що відчуває стрес, виснаження та перевантаження. Сучасні вимоги щодо педагогічного навантаження роблять викладачів вразливими до виснаження, яке є емоційною реакцією на тривалий тиск. Його симптоми: деперсоналізація (відчужене та песимістичне ставлення до оточення); емоційне виснаження (брак розумових ресурсів внаслідок емоційного перевантаження); зниження особистих досягнень; низька продуктивність; зниження відданості викладанню; висока плинність кадрів; фізичні захворювання. Встановлення меж – це один зі способів підтримувати здоровий баланс між роботою та життям поза роботою. Необхідно в першу чергу самостійно проаналізувати ситуацію та визначити, де найбільше потрібні зміни; встановити збалансовані відносини з людьми; захистити себе від нереалістичних очікувань. Сприймайте межі як необхідні для життя чітко визначені правила або обмеження, встановлені для безпеки та благополуччя. Їх необхідно не лише визначити для себе, а й повідомити про це інших. Необхідно прикласти зусилля для створення комфортної атмосфери.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/EipdD
СИЛА ЗБАЛАНСОВАНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ На сайті компанії EBSCO розміщена публікація «Сила збалансованого дослідження: вивчення всіх сторін проблеми». У ній наголошується, що збалансоване дослідження є важливим для критичного мислення та прийняття обґрунтованих рішень. Бібліотеки, які пропонують базу даних досліджень «за» та «проти», можуть надати студентам можливість досліджувати протилежні точки зору та покращити їхню інформаційну грамотність, підвищити навички ведення дискусії. В епоху, коли заголовки новин, соціальні мережі та клікбейт конкурують за увагу читача, а думки часто плутають з фактами, збалансовані дослідження важливіші, ніж будь-коли. Бібліотекарі відіграють життєво важливу роль у розвитку допитливості студентів та спрямуванні читачів саме до достовірної інформації. Бібліотекарі мають заохочувати студентів розглядати різні точки зору на суперечливі питання, і тим самим допомагати їм розвивати навички критичного мислення, сприяти всебічно збалансованим дослідницьким звичкам та змістовним дебатам. Усе це являє собою важливі компоненти інформаційної грамотності. У публікації розглядаються переваги збалансованого дослідження незалежно від його масштабу та глибини (студентське есе чи політична дискусія), важливість ознайомлення з різними точками зору, яка дозволяє більш глибоко зрозуміти проблему, інструменти підтримки збалансованої дослідницької та інформаційної грамотності, виховання та підтримка культури дослідження, побудованого на допитливості та неупередженості (ставити вдумливі запитання, оскаржувати припущення та шукати різноманітні джерела). У світі, де дезінформація може швидко поширюватися, а луно-камери обмежують доступ до різноманітних точок зору, цей підхід зміцнює звички навчання упродовж життя та підтримує прийняття обґрунтованих рішень. Спрямовуючи дослідників до вивчення всіх аспектів проблеми, бібліотекарі надають їм знання, навички та впевненість, необхідні для досліджень у сучасному складному інформаційному ландшафті. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/V8Pme
13 КРОКІВ НАВЧАННЯ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Бейтінг Хе «Навчання від щирого серця за 13 кроків». У ній наголошується, що залучення студентів до навчання через емпатію вимагає від викладачів, щоб вони щиро ділилися власними історіями, відверто говорили про вразливості і при цьому всебічно безпечний простір для навчання. Автор надає власні поради щодо створення відповідної атмосфери у навчальній аудиторії. Викладач, який проявляє емпатію, на думку Бейтінг, стає на місце своїх студентів, орієнтуючись у їхніх емоціях, страхах та прагненнях. Окрім традиційної ролі інструктора, він також стає провідником, культивуючи атмосферу довіри та відкритості, що розвиває як інтелект, так і характер. Співчутливий викладач – це вмілий оповідач, який використовує наративи, щоб поєднати знайоме з невідомим, відоме з тим, що потребує відкриття. У цьому просторі лекції та семінари не можуть бути звичайним монологом, а мають ставати динамічними розмовами, що адаптуються до ритму студентів. Труднощі навчання з емпатією Бейтінг бачить у тому, що у світі, який швидко змінюється, де технологічний прогрес та інформаційне перевантаження надвисокі, - вони можуть затьмарити людський дотик. 13 способів привнесення емпатії до занять, які пропонує Бейтінг, дозволять більше ефективно залучати здобувачів освіти, використовуючи емпатію. Йдеться про пізнання своїх учнів; практику активного слухання; використання власних особистих історій; виявлення співчуття у діалогах; створення безпечного простору, де кожен може проявити себе; формування інклюзивного середовища, де студенти почуватимуться комфортно, не боячись осуду власної точки зору; надання студентам можливості вибору завдань або проектів; організацію активного обговорення у малих групах; призначення завдань на рефлексію; використання рольових ігор або симуляцій; ув’язка навчальних матеріалів із реальними життєвими проблемами; заохочення підтримки з боку класу. Використання цих підходів допоможе створити у класі середовище, яке сприяє емпатії та емоційному зв’язку, що призводить до більшої зацікавленості та мотивації студентів. Навчання від щирого серця через емпатію – це надзвичайно важливий трансформаційний досвід, який формує не лише інтелект, а й дозволяє достукатись до кожного учня.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/fOqVD
