ЯК СПІВПРАЦЮВАТИ З ПРОМИСЛОВІСТЮ На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Як здійснювати співпрацю з промисловістю». У ній зібрані поради університетам щодо максимізації переваг партнерства між академічними колами та реальним сектором, які надзвичайно важливі для дослідників, студентів та суспільства в цілому. Наголошується, що наукова спільнота та промисловість потребують одне одного. Університети забезпечують перспективні фундаментальні та пов’язані з ними прикладні дослідження, створюють кадровий резерв для економіки, який формуватиме майбутнє, а галузеві партнери шляхом упровадження розробок допомагають реалізувати економічний та суспільний вплив знань та інновацій. Оскільки державне фінансування наразі постійно зменшується, а попит на випускників, які є такими ж гнучкими, як і бізнес-структури, де вони працюватимуть, зростає, університети дедалі більше залежать від цього симбіозу. Партнерство між промисловістю та університетами – чи то на основі проектів, спін-аутів, чи на основі знань, підтримує регіональне зростання та має силу сприяти вирішенню навіть глобальних проблем (таких, як зміна клімату та нерівність). Підготовлена збірка пропонує поради від різних університетів та компаній з усього світу: як знайти галузевого партнера, керувати навчанням, інтегрованим з роботою, використовувати співпрацю для взаємної вигоди. Ресурс містить двадцять сім статей, у яких розглядаються наступні питання: побудова партнерств між промисловістю та академічними колами; пошук та обрання найкращих галузевих партнерів; розроблення довгострокових, успішних галузевих партнерств; забезпечення взаємної вигоди науки та виробництва; збільшення академічного впливу за межами університетського кампусу; збільшення цінності вищої освіти; ефективне управління навчанням та стажуванням, інтегрованими з роботою.Детальніше: https://qrpage.net/qr/0eV4S
ВІДОМЧЕ ДОСЬЄ УКРНОІВІ-2024 На сайті Всесвітньої організації інтелектуальної власності опубліковано відомче досьє УКРНОІВІ за 2024 рік. Це інструмент забезпечення цілісності та достовірності фонду патентних документів, який містить усі патентні документи, опубліковані відомством інтелектуальної власності починаючи з першої публікації. Основна мета досьє опублікованих патентних документів – дозволити зацікавленим сторонам оцінити повноту доступної патентної документації від ВІВ. На практиці використання відомчих досьє сприяє забезпеченню якості опрацювання документів; уніфікації систем ведення інформації, що забезпечує одноманітність вводу та скорочує кількість помилок; здійсненню релевантного пошуку в базах даних; коректному відображенню інформації в базах даних; підвищенню якості пошуку і визначенню цитованості публікацій; зменшенню трудових і фінансових витрат на опрацювання документів. Відомче досьє розміщено на порталі Authority File Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Детальніше:, https://qrpage.net/qr/ITdtx, https://qrpage.net/qr/4xxXR
МАСОВІ ЗВІЛЬНЕННЯ ЗІПСУЮТЬ РЕПУТАЦІЮ БРИТАНСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТІВНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Мегорана «Масові звільнення зіпсують репутацію британських університетів». Автор звертає увагу на те, наскільки складні часи настали для системи вищої освіти та говорить про нерадісні перспективи «слабших» університетів і таких, що зазнали репутаційних втрат. Новий підхід уряду Великої Британії до витрат на освіту не запропонував рішень, здатних допомогти подолати кризу фінансування, а керівники університетів стикаються з все більш складними викликами щодо збалансування фінансових стратегій. Управління у справах студентів стверджує, що майже три чверті англійських закладів вищої освіти зіткнуться з суттєвим дефіцитом наступного року, а підвищення національного страхування, оголошене в осінній заяві канцлера, зробило очевидним напрямком економії коштів саме витрати на заробітну плату персоналу. Прогнози щодо втрати цього навчального року біля 10 тис. робочих місць у сфері вищої освіти можуть виявитися заниженими, оскільки університети продовжують обов'язкові академічні скорочення, вичерпавши усі можливості добровільних схем оптимізації. Вирішальний параметр, який зазвичай не враховують у розрахунках витрат і вигід полягає в тому, що його важко достовірно виміряти, – і це репутація. Сприйняття громадськістю академічних установ не є абстрактним, коли перетворюється на публічний осуд з боку відомих особистостей. Плани скоротити прогнозований дефіцит бюджету у розмірі 20 млн фунтів стерлінгів шляхом скорочення робочих місць керівництво захищало як життєво важливі для «захисту довгострокового майбутнього». Але репутаційні ризики зростають, що демонструє нещодавня петиція Профспілки університетів та коледжів. Неможливо підрахувати фінансові втрати від репутаційної шкоди, що матиме місце внаслідок зменшення набору студентів та доходів від досліджень. «Слабшим» ЗВО може бути складно утриматись «на плаву», тим більше, що жорсткий підхід до скорочення персоналу збіднює їхні академічні можливості, що зрештою може повернутись суттєво більшим скороченням доходів ЗВО, ніж було заощаджено у зв’язку зі звільненнями.Детальніше: https://qrpage.net/qr/5lxZF
РИЗИКИ ДЛЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ ВІД ГІБРИДНОЇ РОБОТИНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтт Роуселл «Чи гібридна робота наражає персонал на ризик?». У ній наголошується, що наразі британські університети залишаються відданими гібридному режиму роботи і не прагнуть суцільного повернення до офісів. Але в часи зростання робочого навантаження, чи не було б краще для працівників університетських професійних служб, якби їхня робота була більш помітною для університетської спільноти? Не буде применшенням, якщо сказати, що масовий стрімкий перехід на дистанційну роботу під час COVID-19 майже одномоментно змінив світ праці. Перехід університетів на онлайн-навчання потрапив у заголовки газет, тоді як вплив онлайн-роботи на функції допоміжного персоналу не зацікавив громадськість, хоча був не менш складним. Історично склалося так, що викладачі часто працювали з дому, коли їхній графік лекцій чи дослідницької діяльності не вимагав їхньої присутності в університеті, а персонал професійних служб (неакадемічний) був присутній на робочому місці в кампусі постійно, упродовж усього робочого тижня. Багато хто завдяки онлайну скористався можливістю побудувати кращий баланс між роботою та особистим життям, і прагне зберегти його навіть після того, як пандемія відступила. Університети перейшли на гібридні моделі роботи, що також стосується і співробітників професійних служб. Джульєтт аналізує різні підходи закладів вищої освіти (Королівський університет Белфаста, Університет Ньюкасла, Університет Плімута) до відвідуваності, які змінюються залежно від посади. Наразі політика багатьох університетів щодо роботи з дому наразі знаходиться на стадії перегляду: деякі установи стали більш суворо ставитись до відвідування кампусів, що не завжди сприймається персоналом; інші – більш поблажливі до роботи з дому. Також автор статті звертає увагу на такий феномен: коли працівники працюють з дому, вони відчувають потребу продовжувати працювати, навіть коли хворіють. Це негативний момент. Адже якщо під час хвороби працівники продовжують працювати, вони не приділяють необхідного часу для відновлення й залишаються виснаженими, що призводить до нових хвороб і ще більшого виснаження. Керівник відділу стратегічного планування та розвитку на факультеті менеджменту Лондонської школи економіки, навпаки, вважає, що гібридна робота покращила стосунки між працівниками професійних служб і викладачами, зробивши їхні зобов'язання щодо відвідування занять більш «справедливими». Разом із тим, він усвідомлює небезпеку гібридної роботи, яка робить колег «невидимими» один для одного. Щоб цього уникнути, він запровадив «дні спільноти» раз на місяць, коли науковці та професійні працівники заохочуються бути у кампусі. «Коли ви робите це правильно, робота з дому чи гібридна робота стають обраним вами та узгодженим балансом, а не нав’язуванням».Детальніше: https://ukrintei.ua/y/V8Pme
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ КОНЦЕПЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ТА КАР'ЄРНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ У СИСТЕМІ ОСВІТИ УКРАЇНИ НА 2025-2027 РОКИМіністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт «Концепції професійної орієнтації та кар'єрного консультування у системі освіти України на 2025-2027 роки». Згідно Стратегічного плану діяльності Міністерства освіти і науки України до 2027 року освіта має стати ключем до мобілізації ресурсів і можливостей для майбутнього, допомагаючи людям знайти своє місце у нових реаліях. Концепція реалізації державної політики у сфері профорієнтації та кар'єрного консультування у системі освіти України на 2025-2027 роки спрямована на модернізацію системи професійної орієнтації та кар’єрного консультування дітей, молоді та дорослого населення, створення умов для всебічного розвитку особистості як найвищої цінності суспільства, підтримки навчання впродовж життя, формування ключових компетентностей і цінностей, необхідних для успішної професійної діяльності та особистісного зростання, а також виховання відповідальних громадян, здатних до свідомого вибору та ефективної діяльності на благо суспільства. Концепція сприятиме збагаченню трудового та інноваційного потенціалу української молоді. Очікується, що прийняття Концепції сприятиме розвитку інституційної моделі профорієнтації, системній інтеграції її в усі рівні освіти, впровадженню якісних підходів до навчання впродовж життя та адаптації освітніх послуг до викликів часу. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 4 липня 2025 року.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/sFoHB, https://ukrintei.ua/y/affK7
НАВИЧКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ МАЙБУТНІХ УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ БІБЛІОТЕКАРІВ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Іньлінь Чен «Навички штучного інтелекту для майбутніх університетських бібліотекарів». У ній наголошується, що співробітники бібліотек закладів вищої освіти повинні мати знання та відповідні навички щодо того, як етично та ефективно допомагати студентам і науково-педагогічним працівникам у використанні інструментів штучного інтелекту. Важливо від самого початку закладати у здобувачів освіти фундаментальні основи у цій сфері, адже в епоху стрімкого поширення інструментів штучного інтелекту змінюються майже усі процеси - проведення досліджень, доступу до інформації, виконання аналітичних розробок, підготовки резюме тощо. Отже, бібліотечним фахівцям необхідні упевнені навички ефективної взаємодії з ШІ для покращення бібліотечних послуг, а також підтримки дослідників в їхній адаптації до нових методологій, формування нової інформаційній грамотності. Необхідно обговорювати з читачами подвійну роль штучного інтелекту. Необхідні інвестиції в розвиток бібліотечних систем на базі штучного інтелекту, здійснення стратегічної інтеграції ГШІ у бібліотечні послуги з урахуванням пропозицій від ІТ-фахівців, науковців, освітян, студентів, інших зацікавлених осіб. Так бібліотекарі стануть не лише інформаційними експертами, а й важливими посередниками та навігаторами у сфері штучного інтелекту. Вони підтримуватимуть розвиток грамотності у галузі штучного інтелекту, його етичне використання, залишатися на передовій позиції з поширення знань у цифрову епоху.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/4KFo5
ЗАХИЩЕНЕ ВІД ШІ ОЦІНЮВАННЯ ПРОЕКТІВНа сайті Times Higher Education опублікована стаття «Оцінювання проектів, захищене від штучного інтелекту, завдяки адаптації до контексту». У ній наголошується, що оцінювання студентських проектів, які базуються на реальних кейсах, специфічних для конкретної установи, допомагає знизити надмірну залежність від ГШІ, вимагаючи від здобувача освіти розмірковування, співпраці, критичного мислення та усного захисту. Автори з власного досвіду пропонують поради щодо розробки ефективного оцінювання. Більшість студентів стали покладатись на штучний інтелект під час виконання письмових завдань, а коли йдеться про принципово важливі компоненти перевірки лінгвістичної компетентності це означає, що дискурсивні есе на 1000 слів, які раніше використовувалися для визначення рівня володіння мовою, наразі стали нежиттєздатними. Акцент потрібно робити на творчому та контекстно-орієнтованому оцінюванні для залучення студентів на особистісному рівні. Отже, необхідне оцінювання на основі проектного навчання, що завершується комбінованим письмовим груповим завданням та індивідуальним тестом з усного мовлення. У статті пояснюється, чому саме вибір авторів впав саме на проектне навчання; як адаптувати критерії оцінювання; якою має бути винагорода за контекстуальну обізнаність. Зрештою, навчальна програма та система оцінювання, перероблені з метою запобігання надмірній залежності від ГШІ, переключають увагу учнів з використання цього інструменту виконання письмових завдань на активну взаємодію з необхідністю вирішення контекстуального проблемного завдання. Немає сенсу карати за використання штучного інтелекту, достатньо так спрямувати завдання, щоб не було сенсу у ГШІ. Залишаючись у курсі подій, реагуючи оперативно та гнучко, можна адаптувати оцінювання результатів навчання на основі проектів. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/vsBN8
ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДНИХ ПРОБЛЕМ У РІЗНИХ ДИСЦИПЛІНАХ На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Дослідження складних проблем у різних дисциплінах: міський університет Гонконгу визнає важливість міждисциплінарної співпраці для вирішення найскладніших питань світу». У ній наголошується, що більшість глобальних викликів, з якими наразі стикається людство, мають міждисциплінарний характер. З огляду на це, Міський університет Гонконгу (CityUHK) розробив міждисциплінарний підхід до досліджень та міжнародної співпраці, використання якого дозволяє вирішувати ці проблеми без обмежень окремих галузей, пропонуючи нове та креативне мислення. На практиці об’єднання різних дисциплін пов’язане з певними труднощами, тому CityUHK створив низку установ, діяльність яких зосереджена саме на міждисциплінарній роботі. Це: Академія інновацій, яка зосереджена на підприємництві та інкубує глибокотехнологічні стартапи; Гонконгський інститут чистої енергії; Гонконгський інститут штучного інтелекту для науки, Міжнародний центр наукових відкриттів та досліджень за допомогою штучного інтелекту. Ще однією ініціативою є HK Tech 300 - програма інновацій та підприємництва, організована університетом для студентів, випускників, наукових співробітників та інших осіб задля підтримки їхнього стартап-шляху. Прикладами міждисциплінарних досліджень, що вже використовуються в CityUHK, є біоінформатика (поєднання біології, інформатики та статистики для аналізу великих наборів даних) та екологічні проблеми (які поєднують екологію, хімію, біологію та політичні дослідження). «Ми хочемо принести користь людству та навчати студентів, привносячи різноманітність у студентську роботу та доносячи результати наших досліджень до решти світу». CityUHK має партнерські відносини з міжнародними установами, такими як Кембриджський університет, що дозволяє поєднувати академічні команди з різними поглядами та реалізовувати ідею «мосту між Китаєм та рештою світу». «Завдяки міждисциплінарним дослідженням, що займають центральне місце в Гонконзі, ми можемо відігравати важливу роль у зв’язку наукових установ, закладів вищої освіти, підприємців і талановитих науковців. Ми можемо зробити світ кращим завдяки потоку знань, які ми генеруємо, стати інтерфейсом азійської та західної культур».Детальніше: https://ukrintei.ua/y/5ac0B
РОЛЬ УНІВЕРСИТЕТІВ В АМБІЦІЯХ ЄВРОСОЮЗУ ЩОДО ШІНа сайті Європейської асоціації університетів опубліковано матеріал «Роль університетів в амбіціях Європейського Союзу щодо штучного інтелекту». Він підготовлений у відповідь на заклик ЄвроКомісії щодо підготовки європейської стратегії використання штучного інтелекту в науці. У ньому зазначається, що Європа наразі потребує належного державного фінансування заходів по забезпеченню інклюзивного рівного доступу до інфраструктури, даних та навичок, щоб повною мірою скористатися перевагами задіяння штучного інтелекту в наукових дослідженнях. Цей тренд стрімко зростає, тому необхідно зосередити увагу на пріоритетах політики ЄС щодо штучного інтелекту в науці. Потреба в приватних інвестиціях є незаперечною, але важливо, щоб дослідницька діяльність фінансувалася за рахунок основного державного фінансування, яке буде забезпечувати рівноправність дослідників, підтримувати баланс комерційних та суспільних інтересів. Академічна спільнота повинна відігравати провідну роль у визначенні підходів та потреб щодо інфраструктури ШІ, а європейські цінності та суверенітет мають залишатись невід'ємною частиною стратегії ЄС з відповідними механізмами контролю та підтримкою етичних принципів на тлі розвитку відкритих даних та відкритої науки. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/ptOLe, https://ukrintei.ua/y/NgW1c
Я ВТОМИВСЯ ВІД АКАДЕМІЧНОЇ ДОРОГИ В НІКУДИ На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Я втомився від академічної дороги в нікуди – але вже надто пізно з неї зійти». У ній наголошується, що для науковця, що досяг середини кар'єри, нестабільність стає нестерпною, але наявний досвід занадто великий, щоб повернутись до попередніх посад і недостатньо ресурсів для заняття керівних. Якщо ви застрягли «десь між недостатнім і недосяжним», то маєте негативний досвід подання заявки на роботу, на яку ви об’єктивно заслуговуєте (яка відповідає дослідницькому, викладацькому та лідерському досвіду), але не отримуєте нічого окрім ігнору. Автор описує особливості розвитку кар’єри науковця від самого початку – з аспірантури, посади молодшого наукового співробітника, який повний віри у систему і в те що заклад, де він працює, цінує його зусилля. Шлях, наповнений проблемами, пов’язаними з неповним фінансуванням досліджень, невдалим публікаційним досвідом та очікуванням постійної посади, дуже виснажує. Перспективні дослідження відкладаються, лабораторії закриваються, наукові керівники та постдокторанти втрачають роботу, студенти залишаються без наставників. Найм без показників – це ідеал, але на практиці визначення найкращого кандидата без них неможливе. Якщо у кожного є ступінь доктора філософії, кілька пристойних статей, стипендія, грант – як обрати лише одного з численних претендентів на посаду? Теоретично роботодавець має оцінювати «потенціал» та «придатність», але відсутність жорстких фільтрів не робить процес відбору більш справедливим, натомість ускладнюючи процес. Без прозорих, структурованих способів оцінювання кандидатів експертні комітети знов і знов повертаються до критеріїв престижу, публікацій, впливу. Потрібно змінювати підхід. Спонсори повинні почати ураховувати кар’єрну динаміку; потрібні стратегії забезпечення стабільності та перспектив для постдоків. Бо неуважне ставлення призводить до марнування не лише витрачених грошей, а й людей, їхнього потенціалу, ідей та врешті-решт - майбутнього.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Nx0tF
