Національний заповідник "Хортиця" official

ЩОДЕННИК НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА «ХОРТИЦЯ»02.07.2025ВІДДІЛ НАУКОВО-ФОНДОВОЇ РОБОТИОгляд фондової колекції з співробітниками Національний науково-дослідний реставраційний центр України.Відбір предметів для проведення консерваційно-реставраційних заходів.Оцифрування книги «Кобзар. Гайдамаки» (1886 року видання).Оформлення документів для передачі предметів ННДРЦУ. Оцифрування предметів для видачі на нову виставку. Проведення фондово-закупівельної комісії.ВІДДІЛ РЕСТАВРАЦІЇОгляд фондової колекції з співробітниками Національний науково-дослідний реставраційний центр України.Відбір предметів для проведення консерваційно-реставраційних заходів.ВІДДІЛ НАУКОВО- ПРОСВІТНИЦЬКОЇ РОБОТИ Зведення звітної документації за червень місяць щодо екскурсійної діяльності та відвідування об'єктів заповідника Інтерв'ю про пам’ятку «Чорний камінь» для телеканалу МТМ. Надання екскурсійних послуг. Проведення оглядової екскурсії в "Музей судноплавства".ВІДДІЛ МУЗЕЙНИХ КОМУНІКАЦІЙПроведення регламентних робіт на території ІКК "Запорозька Січ", прийом відвідувачів комплексу. Техніки відділу зайняті на облаштуванні музейної зали Музею історії запорозького козацтва.ВІДДІЛ ІСТОРІЇРобота над впорядкуванням текстових та фотоматеріалів до ювілейного видання «Історія Національного заповідника «Хортиця».ВІДДІЛ НАУКОВО-ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ РОБОТИПроведення робіт в експозиційних залах музею.БУХГАЛТЕРСЬКА СЛУЖБАКасове обслуговування відвідувачів заповідника.ІНФОРМАІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ Підготовлено два матеріали для публікації на офіційному сайті та сторінках заповідника у соціальних мережах. Відео та фотозйомка книги «Кобзар. Гайдамаки», ілюстроване видання 1886 року. Обробка фотоматеріалу. Підготовка текстової інформації.Проведена організаційна робота з підготовки зйомок телесюжету про примірник книги «Кобзар. Гайдамаки»ВІДДІЛ СЛУЖБИ РЕЖИМУ ЗАПОВІДНОЇ ТЕРИТОРІЇПроводяться патрулювання території з урахуванням розташування пам’яток історії та археології, а також територій навколо о. Хортиця з метою збереження історико-культурних та природних об’єктів, виявлення та попередження незаконних земельних робіт.Проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота з відвідувачами щодо недопущення порушення правил відвідування заповідника.Під час патрулювання території 01 липня на узбережжі острова було знайдено 4 мінометні міни часів Другої світової війни. На місце знахідки були викликані відповідні служби ДСНС в Запорізькій області. Міни вивезені з території заповідника.ІНЖЕНЕРНО-ГОСПОДАРСЬКИЙ ВІДДІЛПроводяться роботи: з догляду та впорядкування території у північно-східній частині о. Хортиця; оновлення інформаційних бігбордівВІДДІЛ ЛІСУМоніторинг лісових ділянок. Догляд молодих насаджень та їх обробка від хвороб.https://www.facebook.com/share/p/1C2jtpo8be/

Громадська організація «PATRIOTS 1556» (м. Запоріжжя) провела на острові Хортиця черговий захід. Цього разу ветерани російсько-української війни допомогли Національному заповіднику «Хортиця» з прибиранням та впорядкуванням території навколо унікальної пам'ятки археології – святилища біля балки Каракайка, яке відноситься одразу до двох епох - бронзи (3-2 тисячоліття до нашої ери) і часів скіфів (7-4 століття до нашої ери). Зусиллями і за кошти ветеранської спільноти були оновлені інформаційні банери біля святилища, а також частина банерів на інших локаціях острова. Учасники заходу поєднують турботу про довкілля і надання практичної допомоги заповіднику із пізнанням історії українського роду, керуються відчуттям своєї причетності і відповідальності за збереження історико-культурної спадщини нації. Національний заповідник «Хортиця» дякує ГО «PATRIOTS 1556» за допомогу! Спільно зберігаючи наші національні скарби – ми зміцнюємо свій національний дух і зберігаємо основи для прийдешніх поколінь.

Національний заповідник «Хортиця» вітає ГО «Нова археологічна школа» (НАШ) з днем заснування!Ми пишаємося, що у 2002 році серед авторів цього чудового проєкту для молоді усієї України були наші провідні співробітники, висококласні фахівці-археологи Дмитро Кобалія та Олег Тубольцев. Літні експедиційні сезони з таборуванням, спілкування, відпочинок, поєднаний з поглибленим вивченням історії, навчанням археології та охороні культурної спадщини приваблювали молодь. Успішність проєкту НАШ, який розпочинався з невеликої групи підлітків, засвідчена його результативністю: сотні членів школи з різних куточків України та більше тисячі учасників, участь у міжнародних конференціях, десятки статей про проведені дослідження, які, зокрема, опубліковані закордоном. Участь в археологічних дослідженнях: Генералка 2, Мечеть-Могила, Кам’яна Могила, балка Широка, Василівка, Консулівське городище та ще чимало інших об’єктів. Національний заповідник «Хортиця» щиро бажає успіхів «Новій археологічній школі» у вихованні майбутніх істориків і археологів та результативних археологічних досліджень!

20 червня 2025 року на острові Хортиця відбувся урочистий захід з відкриття пам’ятного знаку на честь співробітника Національного заповідника «Хортиця», громадського діяча і воїна Вячеслава Зайцева, який загинув 05 жовтня 2022 року, захищаючий Україну від російської агресії.В заході взяли участь друзі, колеги, ветерани російсько-української війни, представники Запорізької міської ради та Запорізької облдержадміністрації, а також  дружина Вячеслава Зайцева Оксана, яка була головним рушієм ідеї та створення проєкту увічнення пам’яті  героя на острові Хортиця, який підтримали БФ «Хортиця», громадськість м. Запоріжжя  та співробітники Національного заповідника «Хортиця».   З 2011 року професійне життя Вячеслава Зайцева пов’язане із  роботою в Національному заповіднику «Хортиця», де він став одним із провідних співробітників: історик, науковець, екскурсовод, учасник археологічних та гідроархеологічних експедицій. За час своєї роботи в заповіднику здобув високий авторитет і повагу всього колективу, як фахівець і людина. Був безмежно відданий справі дослідження та популяризації історико-культурної спадщини січовиків-запорожців та острова Хортиця, який став частиною його великого козацького серця. Не випадково він обрав собі позивний «Хортиця».Вячеслав Зайцев завжди займав активну громадянську позицію: учасник обох Майданів, депутат Запорізької міської ради двох скликань, керівник ветеранського руху. Його бойовий, козацький шлях розпочався у березні 2014 року, коли Вячеслав добровольцем став до лав ЗСУ. Зокрема, він брав участь в обороні Донецького аеропорту і є одним із славетних «кіборгів». Зазнав поранення. У лютому 2022 року Вячеслав знову взяв до рук зброю, щоб боронити Україну. Його останній бій відбувся 05 жовтня 2022 року. Кавалер ордену «За мужність» ІІ та ІІІ ступенів.В місті Запоріжжя  одна з центральних вулиць носить ім’я Вячеслава Зайцева. Герою надано звання почесного громадянина Запоріжжя посмертно.Тепер і на острові Хортиця є місце пам’яті нашого славного земляка та колеги, козака Вячеслава Зайцева. Вічна пам'ять, честь і слава усім полеглим в бою захисникам і захисницям України!

Співробітниками служби режиму Національного заповідника «Хортиця» та інспекторами Держекоінспекції проведено ще один спільний рейд у південній частині острова Хортиця з метою виявлення правопорушень природоохоронного законодавства, а також проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед громадян, які знаходяться на заповідній території з метою відпочинку.Літня пора приваблює на наш зелений острів багато відвідувачів, що з одногу боку є позитивним моментом і, разом з тим, збільшення кількості відпочивальників підвищує ризики нанесення шкоди природі через нехтування правилами поводження у заповіднику. Після різкого зниження рівня води у річці Дніпро влітку 2023 року, внаслідок підриву росіянами греблі Каховської ГЕС, екосистема острова пережила потужний стрес і зазнала критичних змін. Нарешті, за останні 2 роки, флора і фауна Хортиці почали самовідновлюватися. Цей процес дуже чутливий до зовнішнього втручання і фахівці із захисту природи покликані мінімізувати такі негативні впливи.Зокрема, правилами заборонено розпалювати вогнища і користуватися відкрити вогнем в природоохоронній зоні, збирати рослини, полохати, відловлювати чи полювати на тварин, а також рибалити. Порушників останньої заборони – любителів риболовлі, ще частенько можна зустріти на заповідному острові. Цього разу Держекоінспекцією складено 8 протоколів про адміністративне правопорушення.Острів Хортиця – наш національний скарб, а його природний комплекс – унікальний.Ми маємо спільними зусиллями зберегти цю красу для нащадків!

Французький тижневик "La Gazette de France" (“Газета Франції”) що був виданням королівського уряду, регулярно публікував на своїх сторінках матеріали про Україну і, зокрема, козацтво! Це видання існувало з 1631 до 1915 року і вважається першою європейською газетою, яка відповідає сучасним стандартам.На шпальтах першого номеру, випущеного з друку у травні 1631 року, містилася публікація: «Становище Туреччини погіршилося ще тому, що козаки на своїх чайках увійшли в Чорне море, прямуючи до Царгороду. По дорозі вони зруйнували Мізену та інші міста, що належать султанові». Також газета публікувала відомості про участь козацького загону під проводом Тараського у французько-іспанській війні, а також про повстання козаків проти польського короля (1638 р.). Найбільше уваги в газеті приділяли особистості Івана Мазепи та його боротьбі за українську незалежність, наголошуючи на тому, що козацтво його у цій боротьбі підтримує.Національний Заповідник “Хортиця” ще раз вітає журналістів із професійним святом та дякує всім, хто професійно й неупереджено доносить до суспільства важливу інформацію.

Запрошуємо запоріжців та гостей міста на лекцію«ВЕЛИКИЙ ЛУГ ЗАПОРОЗЬКИЙ: НАРОДЖЕННЯ, ЗАГИБЕЛЬ ТА ВІДРОДЖЕННЯ»Лекція відбудеться в історико-культурному комплексі «Запорозька Січ» (острів Хортиця) в суботу 07 червня 2025 року. Початок -  о 12.00.Лектор: ОЛЕГ ВЛАСОВ.Про історичний Великий Луг – велетенські річкові плавні загальною площею понад 400 кв. км. з унікальною екосистемою, знаходимо захопливі відомості ще у давньогрецького історика Геродота. А творці української нації й державності – запорозькі козаки, з любов’ю йменували Великий Луг своїм «батьком». Покоління українців народжених після 50-х років ХХ ст. його ніколи не бачили, бо ця територія була затоплена водами Каховського водосховища.Так яким був історичний Великий Луг? Що ми про нього знаємо? Якими були історико-культурні та екологічні наслідки його затоплення? Які природні процеси розпочалися на Великому Лузі після сходу води у 2023 році, внаслідок підриву російськими окупантами Каховської греблі? Що очікує ці території у найближчій перспективі? Відповіді на ці та інші важливі питання ви почуєте на лекції Олега Власова. Захід БЕЗОПЛАТНИЙ! Відвідувачі сплачують лише за вхідний квиток до історико-культурного комплексу.

Навіть дощ вирішив не заважати — і оминув Хортицю. Для того, щоб сьогодні в історико-культурному комплексі «Запорозька Січ» відбулася не просто екскурсія.14-річний Ігор Сотніков провів авторську мандрівку Запорозькою Січчю для понад 40 слухачів. І це була по-справжньому цікава подорож!Упевнено, з вогником в очах, з глибокими знаннями та дорослими відповідями на непрості запитання. Ігор не «читав з підручника» — він думав, аналізував і показував історію козацтва через сприйняття молодої, свідомої людини.Хвилювання було. Але разом із ним — неймовірна щирість і жага ділитись знанням. Сьогодні українці щодня пишуть свою історію. І ми написали сторінку не просто про талановитого підлітка. А про те, як важливо давати дітям можливість говорити, створювати, нести відповідальність. Довіряти майбутнє тим, хто вже зараз готовий будувати його далі.Сильна нація починається з розуміння свого минулого, з любові до своєї історії. І з тих, хто має сміливість говорити про це вголос, долаючи страхи, під схвильоване биття свого серця.Дякуємо, Ігоре! Це точно початок спільної праці над новими цікавими проєктами!

Близько 50% території нашої держави складають степи та лісостепи. Щороку 30 травня в Україні відзначають День степу, що має на меті підкреслити важливість збереження степових екосистем - унікальних природних ландшафтів, багатих на природні ресурси. Україна є частиною найбільшої у світі степової зони – Великого Степу, що простягається від румунської Добруджі аж до гір Алтаю, Копетдагу та Тянь-Шаню. Це понад 2 мільйони квадратних кілометрів.Степи потребують особливої уваги, оскільки ці ландшафти на сьогодні є найбільш пошкодженими та малозахищеними. Один із найбільш дієвих способів зберегти цілинні степові ділянки – це включення їх до складу існуючих, або створення нових об’єктів природно-заповідного фонду. Степи мають бути введені до Земельного кодексу як нова категорія земель, на рівні з лісами та землями водного фонду.Український степ – це не лише про безкраї простори, а й про унікальний природний світ з багатою історією, великий живий організм, що пристосувався до суворих умов. Різноманітна флора та фауна вражають своїми адаптаціями. Навесні степ перетворюється на різнобарвний килим з першоцвітів (ефемерні рослини): півники, гіацинти, крокуси, горицвіт, тюльпани, півонії, які ще до настання літньої спеки примудряються відквітнути та дати насіння, надземна їх частина відмирає і під землею залишаються бульби, цибулини та кореневища, що накопичують поживні речовини для цвітіння в наступному році. А на їх місце приходять рослини пристосовані до спекотних температур: злаки, полини, шавлії, волошки та інші. У когось - довге коріння, щоб діставати воду з глибин, деякі рослини мають опушені листя, що дає змогу відбивати сонячне проміння, хтось має більш жорстке та вузьке листя, аби зменшити випаровування вологи.Наприкінці літа та восени можна спостерігати «перекотиполе» - життєва форма багатьох видів степових і пустельних трав'янистих рослин, які утворюють після відмирання круглі жмути, що переносяться силою вітру, розсіюючи насіння.У степах можна зустріти зарості терену, шипшини, мигдалю степового, глоду, груші, барбарису. Також в степах є й природні ліси: в балках та ярах – байрачні, а у заплавах річок – заплавні ліси.Фауна степів представлена безліччю дрібних гризунів (сліпаки, миші та інші), є заєць, тхір степовий, ласки, горностаї, лисиця звичайна, борсуки, сарни.. З птахів характерними є степовий і польовий жайворонки, перепілка, сорокопуд, куріпка сіра, боривітер звичайний, канюк звичайний, кібчик та ін. З плазунів зустрічаються ящірки (прудка та піщана), полоз жовточеревий. А також велика кількість безхребетних тварин.Український степ має історичне значення, адже він був колискою багатьох цивілізацій та місцем важливих подій у житті племен та народів. На цій землі велика кількість курганів - усипальниці корінних жителів. Саме степ став головним історичним ландшафтом та ландшафтом-символом України - це символ волі і козацтва. Саме тут розташовувалося Дике Поле – територія, де формувалися козацькі поселення та виникла Запорозька Січ. Степові простори були ареною багатьох козацьких битв і походів.Унікальні родючі степові ґрунти — чорноземи, заохочували людей до освоєння цих територій. У ХХ столітті їх масштабне розорювання призвело до катастрофічного скорочення площ реліктового степу.Ми, сучасні українці, маємо зберегти наші степи для нащадків. Захист степових екосистем України — справа кожного з нас. Любіть наші українські степи! Це наш правічний природний й історичний скарб!

Уперше в Україні з 19 по 25 травня відзначався Національний тиждень безбар’єрності, спрямований на формування в суспільстві відповідної культури забезпечення доступності для кожної людини незалежно від віку, інвалідності, статі чи інших особливостей: вільно пересуватися, навчатися, подорожувати тощо. Національний заповідник «Хортиця», з метою підвищення обізнаності, мотивації до змін і популяризації позитивних прикладів рівності можливостей для всіх, провів навчально-просвітницький захід для колективу установи, на якому були розглянуті актуальні аспекти забезпечення безбар’єрності, надана інформація про реалізацію власних проєктів та обговорені можливості їх розвитку.Хочемо подякувати нашим добрим друзям із Запорізької обласної організації УТОГ (обласний осередок Всеукраїнської організації осіб з інвалідністю зі слуху «Українське товариство глухих»), які долучилися до заходів тижня безбар’єрності. Представники товариства взяли участь у квесті, що проходив в історико-культурному комплексі «Запорозька Січ», і успішно пройшли його без сторонньої допомоги!