За інформацією з відкритих джерел, під час ударів по Ізраїлю Іран використовував балістичні ракети типу Khorramshahr-4, оснащені касетною бойовою частиною.Вважається, що серія ракет «Хоррамшахр» створена на базі північнокорейської ракети «Хвасон-10» (кор. 화성-10), яку також називають «Мусудан» (кор. 무수단). Також вважається , що сама «Хвасон-10» базується на розробленій у радянські часи балістичній ракеті підводного базування (БРПБ) «Р-27».Що наразі відомо про ці суббоєприпаси? Це осколково-фугасні суббоєприпаси які спрацьовують при ударі об перешкоду . Наразі їх офіційна назва даний момент невідома.Складаються із : носової частини , корпусу із ВР та хвостової частини.Зовні носова частина складається з зовнішньої оболонки з теплозахисного композитного матеріалу та внутрішнього корпусу з металевої конструкції.Корпус складається щонайменше з трьох шарів із вогнетривкого волокна, просочених полімерною смолою, які послідовно намотуються на нього та скріплюються. Невідомо, яке саме вогнетривке волокно використовується, але, ймовірно, це вуглецеве волокно, скловолокно або їхня комбінація.Під цим волокном знаходиться гладкий металевий корпус, за винятком його задньої частини, де по периметру основи проходить кільце з невеликих отворів.Внутрішня частина корпусу заповнена невідомою ВР , вага якого, приблизно, становить 2,3–2,7 кг .Хвостова частина, яка є дещо довшою за корпус, за своєю конструкцією чимось схожа на радянський керований артснаряд «Краснополь» (3ОФ39), яка, якщо що, також виробляється в Ірані.Щодо підривача , наразі достовірно його розміщення невідоме. Є теорія, що він розташований в місці кріплення хвостової частини до корпусу боєприпасу і є інерційним.Поділитися новиною| Звʼязок з адмінамиМіни та кава з канапками!
В війська окупантів надійшла нова партія броньованих інженерних машинПідприємство «Уралвагонзавод» відправило на фронт ворогу чергову партію так званих універсальних броньованих інженерних машин (УБІМ), створених на базі Т-90М.Що заявляють ворожі СМІ:УБІМ нібито покликана підвищити ефективність інженерних підрозділів окупантів і відігравати ключову роль при прориві укріплених позицій(традиційно — на папері все виглядає красиво) Також, підкреслюють, що машина має «високий рівень захисту та маневреність», позиціонуючи УБІМ як універсальне рішення для будь-яких умов(Ну СБС та РУБАК це перевірять)За заявами окупантів, платформа об’єднує функції одразу трьох машин:- ремонтно-евакуаційної- машини розгородження- засобу розмінуванняМає таке оснащення :- бульдозерний відвал- кранова стріла (до 7500 кг)- екскаваторний ковш або гідромолот- лебідки- система дистанційного мінування Заявлені ТТХ :- маса — 55 т- потужність — 1130 к.с.- швидкість — до 60 км/год- запас ходу — до 500 км- екіпаж — 2 особиПоділитися новиною| Звʼязок з адмінамиМіни та кава з канапками!
Осколкова міна AНімецька протипіхотна «підстрибуюча» міна.Розробником був норвезький винахідник Нільс Вальтерсен Осен, відомий також своїми ручними гранатами. Він створив цю міну ще у 1913 році та запатентував її в Норвегії та Великій Британії. Під час Першої світової війни Німеччина використала обмежену кількість таких виробів.Міна мала циліндричну форму та важила приблизно 4–5 кг. Усередині знаходилось близько 500 г вибухової речовини та до 400 готових уражаючих елементів (металеві кулі).Використовувалась у керованому варіанті: підрив здійснювався електричним імпульсом по дроту. Після подачі сигналу спрацьовував вишибний пороховий заряд, який підкидав міну на висоту близько 0,5 м. Далі ланцюг, закріплений у нижній частині, звільняв ударник — і відбувався підрив уже в повітрі.Міну встановлювали в ґрунт на глибину приблизно 35–40 см.Точних даних про бойове застосування практично немає, але час від часу ці міни знаходять як своєрідне «відлуння війни».Поділитися новиною| Звʼязок з адмінамиМіни та кава з канапками!
🇵🇱 Польща завершує розробку власного «шахедоподібного» далекобійного дрона-камікадзе PLargonia, який вперше показали на виставці MSPO 2025. Розробкою займається Інститут технічного забезпечення ВПС Польщі (ITWL).Назва, до речі — PLargonia співзвучна з Pelargonium (пеларгонія), тобто та сама «герань» 🤔Проєкт уже переходить у практичну площину під егідою нового Центру автономних систем у Варшаві. І масштаби тут серйозні: фінансування напрямку БПЛА та автономних систем планують збільшити зі 100 млн злотих (2023) до 25 млрд злотих (2026).Що відомо по самому дрону:Конструкція:Класичне дельтоподібне крило — просте у виробництві та стабільне на великих дистанціях.Силова установка:Поршневий двигун (3W-342i B2 TS, ~32 к.с.) із штовхаючим гвинтом у хвостовій частині.Габарити:• розмах крила — 2,2 м• довжина — 2,6 м• максимальна злітна маса — ~85 кгБойова частина (OWA-версія):• приблизно 16–20 кгЛьотні характеристики:• крейсер — ~185 км/год• дальність — до 900 кмОпераційні моменти:• запуск із мобільних наземних платформ (катапульта), без прив’язки до аеродромів;• дві версії: ударна (OWA) та навчальна (AT — мішень для ППО);• загальний вектор — створення комплексної системи БПЛА та протидії їм на східному напрямку.Поділитися новиною| Звʼязок з адмінамиМіни та кава з канапками!
Ізраїльтяни вдарили керованою авіабомбою поруч з пропагандистами «Russia Today» у Лівані.Скоріш за все, це була MLGB. Але можу помилятися (порявняльні фото в коментарях).UPD: Ще є версія, що це брита но-американський Paveway IV. Авіабомба з лазерним наведення (MLGB) — це розроблена в Ізраїлі бомба вагою близько 113 кг, призначена для удару з безпечної відстані та оснащена системою точного наведення, яка може використовуватися для ураження як стаціонарних, так і рухомих цілей.Вважається, що MLGB вперше була представлена на Паризькому авіасалоні наприкінці червня 2011 року. Хоча це не підтверджено, вважається, що вона була введена в експлуатацію ВПС Ізраїлю в 2013 році.MLGB за вагою та призначенням схожа на розроблену в США GBU-39/B, хоча вони мають різну конструкцію.Використовує систему наведення на основі інерційної навігаційної системи з підтримкою глобальної системи позиціонування (GPS), а також навідну головку з напівактивним лазером (SAL). Має радіус похибкою близько 1 м при використанні SAL. Також, радіус зростає до ≈10 м, якщо використовується лише наведення GPS.Тож, судячи з характеристик та вирви поряд із журналістом, пропагандони просто опинилися не в тому місці та не в той час 🙃Поділитися новиною| Звʼязок з адмінамиМіни та кава з канапками!
Останні оновлення на сайті, все згідно ваших побажань :Мобільний пошук:у мобільній версії сайту пошук з верхньої частини перенесено під фільтри в Довіднику і Літературі;-під час введення одразу підтягуються підказки з БД;у Довіднику показуються тільки результати довідника, у Літературі — тільки результати книг;(В стільниковій версії інформація шукається одразу і в Довіднику і в Літературі)Сортування на головній:-Тепер фільтр працює без перезавантаження сторінки;-після сортування (воно також тепер працює) зберігається активна вкладка (не скидає на “Книги”).реалізований фіксований варіант верхньої частини (тем де меню), щоб тримався зверху стабільно;додано авторизацію через Google;Додано на реєстрації/ вході:- автоскрол тексту політик по чекбоксу;- “око” для пароля на логіні/реєстрації;- помилки валідації зроблені червоними;- обов’язкові поля у формі додавання ВНП позначені *.- ще багато маленьких виправлень, які візуально не дуже помітні :)Дуже вдячний всім за допомогу!❤️Додаткові свої побажання можете залишити в коментарях:) https://muninn-uxo.com/
Перші протитанкові міни🇩🇪Поява перших танків у битві на Соммі в 1916 році викликала фурор, і невдовзі поле бою показало ефективність нової техніки. Німецька піхота не могла нічого протиставити танкам, через що німці поспішно шукали способи боротьби зі сталевими монстрами.Одним з перших зразків спеціальної протитанкової зброї стали саморобні міни, для виготовлення яких використовувались 150-210 мм снаряди та 250 мм мінометні міни (sic!). Снаряди оснащувались модифікованими підривниками і закопувались в землю вертикально. Загалом завдяки солдатській винахідливості з'явились десятки типів мін на основі артилерійських боєприпасів. З часом нарешті з'явилась Flachmine 17, яка вже була серійною протитанковою міною натискної дії. Вона важила 4,6 кг та містила в собі 18 підривних зарядів вагою по 200 г, загалом 3,6 кг вибухівки. Міна була призначена для пошкодження гусениць танків для їх знерухомлення. Загалом до кінця війни було виготовлено більше мільйона Flachmine 17.Також раджу прочитати унікальні документи з німецького архіву про це:1) https://invenio.bundesarchiv.de/invenio/direktlink/226c7590-15e8-491e-a180-69a02cf8c0de/2) https://invenio.bundesarchiv.de/invenio/direktlink/4f5e9ce7-a094-44f5-86ef-d1db66e35854/Ще інтерес представляє американський документ: https://www.bulletpicker.com/pdf/German-Tank-Mines.pdf#міна #Німеччина
Всі ви вже бачили відео, як іранський дрон Arash-2 атакував Азербайджан.Отже поговоримо трохи про нього. Arash-2 - це баражуючий боєприпас , Іранського виробництва. Він є розвитком попередньої моделі Arash‑1 та фактично є варіантом БпЛА Kian‑2 із ДВС замість реактивного двигуна.КонструкціяДрон має довгий циліндричний фюзеляж довжиною 4.5 метрів з загостреним носом та звуженням у хвостовій частині.Ближче до задньої частини розташовані крила, а також один вертикальний кіль. Розмах крил близько 4 метрів.У базовій конфігурації з носової частини виступає характерний металевий шип — скоріш за все це трубка Піто, але в деяких джерелах вказується що це контактний підривач.Також на деяких зображеннях можна побачити версію, де замість «шипа» встановлена електрооптична інфрачервона головка наведення (EO/IR).Запуск і характеристикиСтарт дрона відбувається за допомогою реактивного прискорювача з наземної пускової платформи, контейнера або з палуби корабля. Після запуску основний рух забезпечує поршневий двигун.Заявлені характеристики: • дальність — до 2000 км • максимальна швидкість — близько 185 км/год • робоча висота — до 3600 мНаведенняТочна система наведення офіційно не розкрита. Із відкритих джерел також можна побачити що ББ використовує 4 канальну CRPA антену.У версіях з EO/IR-головкою можливе більш точне наведення та навіть ураження рухомих цілей. Поки що неясно, чи це здійснюється через оператора (що обмежує дальність каналом передачі даних), чи за допомогою попередньо завантажених зображень цілі.Бойова частинаТочна маса бойової частини так як і її тип - невідома. У різних джерелах фігурують цифри 150–260 кг, але найбільш імовірно, що реальна маса ближча до нижньої межі цього діапазону.Поділитися новиною| Звʼязок з адмінамиМіни та кава з канапками!
Окупанти відновлюють виробництво однозарядних пускових установок калібру 122 мм.Ще під час війни у Вʼєтнамі радянська сторона створила для партизанських формувань компактну переносну установку 9П132 «Град-П». Її головна ідея була проста: мінімум складності, можливість приховано доставити на позицію, швидко відпрацювати та так само швидко змінити місце. Вага Град-П близько 55 кг , що дозволяло розбирати систему та переносити її розрахунком.Тепер росіяни демонструють власну версію такої концепції — «Козерог-1», яку позиціонують як «багатоцільову артилерійську платформу». Калібр той самий — 122 мм (під боєприпаси типу БМ-21 «Град» або «Торнадо-Г»), але сама установка значно масивніша ( заявлена вага близько 235 кг ) і розрахунок із трьох осіб.Козерог-1 має такі характеристики:- можливість встановлення до трьох направляючих;- кут підвищення від −10° до +80°, сектор повороту до 240°;- темп стрільби 1–3 постріли за хвилину;- заявлена дальність — від 200–400 м до приблизно 22 км (залежно від боєприпасу);- складна конструкція з можливістю розбору на частини;- перекидний кронштейн для встановлення оптики — як для прямої наводки, так і для стрільби із закритих позицій;- також заявляється про можливість дистанційного управління та пуску.Поділитися новиною| Звʼязок з адмінамиМіни та кава з канапками!
Знову в мене для вас нічого важливого немає, тому трохи історії :)До вашої уваги радянська інженерна екзотика зі світу військової техніки.Свого часу (орієнтовно 70–80-ті роки) існувала спеціальна версія УАЗ-469, яка використовувалась як дорожній індукційний міношукач. Машина отримала досить незвичну особливість — два керма. Друге кермо було потрібне оператору, який керував положенням пошукового елементу під час руху та фактично відповідав за точність обстеження дороги.Конструкцію авто серйозно переробили: додали пневмосистему до гальм і зчеплення, а також компресор у трансмісії. Це дозволяло автоматично і максимально швидко зупиняти автомобіль при виявленні підозрілого сигналу. Робоча швидкість при цьому була дуже низькою — до 10 км/год, що було необхідно для коректної роботи пошукового обладнання.Спереду встановлювався пошуковий елемент на винесеній рамі, що дозволяло перевіряти дорогу ще до того, як колесо автомобіля наїде на небезпечну ділянку. Ззаду розміщувався бак із трасувальною рідиною — вона залишала на дорозі жовті смуги, позначаючи вже перевірену та умовно безпечну ділянку.Випустили такі машини у дуже малій кількості, і зараз це скоріше музейна або колекційна техніка (хоча може окупанти подивляться на цей пост і вигадають щось чергове «аналоговнєтноє» 😜). Варто додати, що подібні проєкти добре показують, як ще десятки років тому намагалися механізувати та частково автоматизувати небезпечну роботу саперів.Після розвалу СРСР модифікація УАЗа використовувалась, але вже далеко не у військових цілях. Жителі сільської місцевості встановлювали на місце індукційного міношукача плуг і використовували машину на території своїх полів та городів.Поділитися новиною| Звʼязок з адмінамиМіни та кава з канапками!
TGLIST.COM.UA
