На ту саму дату у Туркменістані ще були такі цікаві позиції як касети КПОМ-2 та КПОМ-2С (виготовлення 1986 і 1987 років), у яких були міни ПОМ-2 без самоліквідації та з таковою. У певному сенсі це викликає дисонанс стосовно відомої номенклатури мін ПОМ-2, з бойових версій якої відома єдина - і це міна ПОМ-2 з самоліквідацією, з підривником ВП-09С. Але відомо єдине зображення (бо назвати це світлиною язик не повернеться з причини дуже низької роздільної здатності) і яке викликало питання стосовно своєї достовірності взагалі, на якому показана касета з маркуванням КПОМ-2С. Тобто, цілком може бути, що те зображення достовірне.Також тут у групі нещодавно було наведено фото версії міни ПОМ-2 без датчиків цілі - міна ПОМ-СВ виготовлення далекого 1989 року. Одночасно з цим, відомі міни ПОМ-2БС виготовлення середини 1990-х років (трофеї 2022 року) і вже 2024 року. Ні про першу, ні про другу версії мін ПОМ-2 офіційна інформація відсутня; такі версії відомі для міни ПОМ-2Р.З наведеної вище інформації можна зробити наступний висновок:1) спочатку була розроблена міна ПОМ-2 без самоліквідації, яка ймовірно споряджалася підривником ВП-09;2) пізніше була розроблена версія з самоліквідацією і отримала індекс ПОМ-2С і споряджалася підривником ВП-09С;3) ще пізніше відмовилися від версії без самоліквідації і залишили міну, яка нам усім відома за інструкцією і 6-м томо інженерних боєприпасів і вона отримала індекс ПОМ-2 з підривником ВП-09С (і також потім були підривники ВП-09С1, ВП-09С2, але подробиці про їх відмінності залишаються невідомими). При цьому у західних джерелах наводять міни ПОМ-2 і ПОМ-2С і схоже, що це все ж таки не є помилкою.4) одночасно з цим, розроблялися і виготовлялися якимись серіями різні дослідні зразки, як от ПОМ-СВ і ПОМ-2БС, які за наявною офіційною літературою офіційно були запущені для ПОМ-2Р.І загалом, отакою заплутаною вийшла історія документу про міни ПМН-3😂😂😂За офіційною інформацією усі ці міни були утилізовані.Поділитися новиною| Звʼязок з адмінамиМіни та кава з канапками!