Юрій ЛуценкоТрагедія із розстрілом у Києві викликала бурю емоцій і пропозицій щодо проблеми безпеки в тилу. Спочатку про емоції. Я так і не розумію, чому Міністр ВС не приніс вибачення за дезертирство своїх озброєних підлеглих, які кинули мирних громадян під кулі вбивці. Це - обовʼязок будь-якого керівника системи, що дала збій з людськими жертвами. Я не розумію, чому після 4 років війни в Нацполі все ще є працівники, які не пройшли фронт і тікають лише від звуків пострілів. Невже не можна організувати ротацію патрульних і бойових бригад Нацгвардії? Я так і не розумію, чому не говорять про покарання тих працівників Дозвільної служби, які мали обовязок вилучити ствол після ряду сутичок та погроз злочинця із інш людьми. Як і про відповідальність дільничих, які мали би бити на сполох першими. Тепер про рішення. На жаль, простих рішень нема. У 18- 19 столітті питання безпеки людей та їх майна було перекладено із самих озброєних громадян на державу. В авторитарних державах при цьому ще й всіляко обмежували наявність будь якої зброї у людей. Така система працює все гірше. У нас вона давно стала ілюзією. Злочинці легко купують будь яку зброю. Громадяни плюнули на корупційні державні процедури і заборони та запаслися колосальною кількістю нелегальних стволів. Думаю, треба ввести абсолютно спрощену систему реєстрації короткостволів та неавтоматичних довгостволів. Обмеження - лише за медичними показниками і за контакти з ворогом. За встановлені судом факти асоціальної поведінки або антиукраїнські висловлювання в соц мережах - скасування дозволу. Треба також уточнити закон про право використання зброї для захисту життя, здоровʼя та майна. Щоб ті, хто вібиває напад злочинця, не мордувалися місяцями в судах чи - тим паче- роками в тюрмах. При цьому я за те, щоб ця зброя зберігалася по місцю проживання або в бізнес об"єктах власника. Вулиця - територія відповідальності поліції. З високими правами і високою відповідальністю за результат. За який несе відповідальність Міністр ВС і його політична сила. Ми розуміємо, що поліцейський патруль неможливо приставити до кожного кварталу. Патрульних у нас всього 15-20 тис. Значить, треба йти на дозвіл носіння зброї на вулиці іншим професійно навченим людям. В першу чергу - резервістам, учасникам бойових дій. Ця система добровільних помічників поліції була. Але переродилася в бізнес інструмент отримання дозволу на зброю. Хто міг би координувати і контролювати цих людей? Відповідь лежить на поверхні. Це - перехід на систему виборних шерифів. З числа тих, кому громада довірить свою безпеку. PS. Остання новина про те, що керівник Патрульної служби написав рапорт про відставку викликає змішані почуття. Добре, що є люди, для яких честь і відповідальність - не порожні слова. Погано, що цим користуються ті, хто має набагато більше підстав для відставки.Підписатись на канал
Карл ВолохЯк я вже не раз пояснював, більшість подій аналізую з точки зору наших «карт» за столом переговорів із московитами. Отже, ліпшими чи гіршими вони стали за останній період? 1. Російський наступ практично провалився, а ціна, яку вони платять за кожен віджатий в ЗСУ кілометр землі, суттєво виросла. Про роль у цьому українських безпілотників читайте в справжніх військових експертів, я лише констатую факт. І наслідок: три останні місяці московитам не вдається компенсувати втрати новими контрактниками. Це підштовхує путіна до необхідності оголошення мобілізації, чого він всі роки зі зрозумілих політичних причин намагається уникати . 2. Ефективність українських діп- та мідстрайків по росії стала дуже серйозним фактором війни. Це не лише поглиблює кризу в тамтешній економіці, а й має дуже серйозний психологічний вплив на населення. 3. Події в Ірані хоча й викликали на короткий час певний оптимізм у росіян через стрибок цін на нафту, але позбавили їх одного з головних партнерів у військовому співробітництві й обході міжнародних санкцій. Коли протоку буде розблоковано (з максимальною вірогідністю це вже відбувається) то ціна на нафту впаде, а стратегічна втрата залишиться, як і удар по іміджу рф як супердержави (котрою вона вже в реальності не є, але імітує). 4. З Угорщиною це взагалі крах. Втрата останнього активного союзника в ЄС, котрий був здатний якщо не повністю заблокувати, то сильно ускладнити надання економічної допомоги Україні й тим підважити нашу здатність захищати себе (й Європу), зійшов зі сцени. Не думаю, що тут потрібно довго пояснювати, наскільки це міняє розклади. 5. Якщо вибори в Болгарії принципово не змінять ситуацію (небезпека така є), то матимемо гарне вікно можливостей - доки в провідних країнах ЄС не почнуться свої вибори, бо різні євроскептичні сили (зазвичай, антиукраїнські) дуже зміцнилися там і можуть внести серйозні корективи в політику урядів. Але це колись і не гарантовано. 6. Рефрен Пєскова про готовність припинити війну, якщо ми вийдемо з Донбасу (про «целі СВО» він уже не згадує) цілком може означати, що до Кремля приходить усвідомлення, що їхні переговорні позиції слабшають.Підписатись на канал
США в свій час після В'єтнаму 16 років лікувалися від "в'єтнамського синдрому". А вилікували ганебну поразку вони лише перемогою - над Хусейном в 1991 в Перській затоці. А міжнародну ганьбу від втечі з Афганістана у 2020 Байден вилікував поставками американської зброї для України, нанісши уже путіну ганебну поразку його планів. США в Ірані вже не переможуть. На окупацію пустельних барханів вони йти не хочуть, а без цього блокаду протоки не зняти. Тупик. Отже американців чекає або дорога перемога, або відносно дешева поразка. Наша проблема в тому, що і перемоги, і поразки США, якщо вони дорогі, завжди приводять американців до наслідків: саме після В'єтнаму і Іраку виробився синдром "небажання спонсорувати чужі далекі війни". Іракська кампанія 2003-2011 була повністю переможна, - як зараз в Ірані, американська армія розгромила всіх ворогів, - от тільки за десятиліття коштувала американцям 2 трильйони доларів. Ось саме з тої "перемоги" антиукраїнські Трамп і Венс нині й черпають сили проти України. Американці в цілому нас підтримують, але Венси їх агітують здати Україну путіну - "бо це коштує $300 млрд від Байдена". Паскудний Венс це наслідок. Дорогі перемоги, які стають поразками - ось джерело. Інтереси Україні і Європи прості: США мають залишитися number-1 у світі, але повернутися на наш фронт, з сильною мотивацією розчавити Мордор. Про це забувають ті, хто продають українцям повітря з вболіванням за футбольний матч, де одна команда фейкова "наша", а інша - "команда вісі зла". Насправді, це казки. В уряді тої країни керують такі ж релігійні фанатіки, як і в Ірані, які вибивають фінансування своїм немитим фрікам у закритих гетто, де немовлята вмирають біля унітазів, бо мамка з папкою вчили релігійні тексти. Значно важливіше в розрізі інтересів України, що черговий трильйон доларів за перемогу цих фріків, щоб вони могли відродити свій "Другий Храм на святій горі", виснажить американців повністю. Після такої "перемоги" американці більше ніколи в найближчі десять років не захочуть влізати в жоден інший конфлікт по світу.І найперше - в наш конфлікт. Отже, що зараз вигідно Західному світу, раз дешева перемога вже неможлива, так це дешева поразка США проти Ірану. США мають зафіксувати збитки зараз, поки це ще можливо, і вийти з конфлікту із образою. Ми не хочемо, щоб США потерпіли військового розгрому, а от бажання американців пофіксити поругану честь на міжнародній арені нам потрібне. США програють в Ормузькій протоці і це має шанси привести США до твердого бажання відновити цілісність поруганого реноме. І путін тут буде найкраща мішень. У змаганні "інвестиційних проектів" інвестор має переконатися, що саме український проект перспективніший і прибутковіший за конкуруючий, який і завів США в пастку. Тоді у американських еліт буде воля і ресурси фінансувати саме нашу перемогу, а не регулярно забирати зброю на чиюсь іншу.Паскудний Венс пишається як вони з Трампом позбавили нас допомоги. Тоді нехай ціни на заправках підірвуть позиції саме цієї антиукраїнської банди МАГА. Частина американського істеблішменту з 2022 року вела проти нас пропаганду, що "Україна нездатна перемогти", лицемірно закликала припинити "підтримку зовнішніх війн", але пішла воювати за чужі інтереси. Вона має програти наступні вибори. Трамп за своє патякання, які в нього добрі стосунки з педофілами, має бути покараний. Його візія має бути вирізана із республіканської партії, як ракова пухлина. Прихильні Україні демократи мають перемогти і оголосити нову політику "Америка повернулася", як Байден в 2020. А республіканці мають сахатися "трампізма-ізоляціонізма" всі 20 наступних років.via John SmithПідписатись на канал
Володимир Ар'євНайважливіше, що показали вибори в Угорщині - спільні дії Трампа і путіна щодо Європейського Союзу. Себто, не стільки показали, скільки довели. Обидва підтримують умовно антибрюссельські політсили в усіх країнах. Обидва зацікавлені розбити єдність ЄС за давнім, як Рим принципом «розділяй і володарюй», хоч у кожного своя мета. Трамп вважає обʼєднану Європу геополітичним конкурентом, хоч цього і не визнає; путін - перешкодою для загарбницької війни з відновлення імперії зла. Обидва програли цей бій і це важливо. Але ще не програли війну: підтримка євроскептиків в ключових країнах ЄС досі росте. Завдання для України в Угорщині - включити класичну, а не бикуючу дипломатію і почати активну співпрацю з новим урядом. Дива не буде - програш Орбана не означає автоматичного виграшу України. Для відновлення стосунків треба попрацювати.Завдання для України в Європі - не давати приводів для атак на системні проєвропейські сили, які підтримують нас у війні проти росії. Це означає - влада врешті решт має виконати обіцянку провести реформи з наближення законодавства до європейського, відновити демократію і права людини, почати дотримуватися Конституції і очиститись від мегакорупції, яку розвів навколо себе Зеленський. З усім згаданим поки погано і цим владна команда завдає шкоди не тільки Україні, а і партнерам, які попри все залишаються партнерами. Перемога в Угорщині - це битва під Лейпцигом, але не Ватерлоо. Наполеонівські плани з руйнування Європи не розірвані. І Україна тут є одним з головних чинників: якщо вона стає європейською не на словах, а насправді, тоді і настане Ватерлоо.Підписатись на канал
Карл ВолохВсім, хто навіть у велике свято не може відірватися від політики, невеликий коментар щодо провалу переговорів у Ісламабаді. Головне: не домовилися по жодному з принципових питань - ані про передачу (продаж) США збагаченого збройного урану, ані про майбутнє ядерної та ракетної програм, ані про Ормуз. Друге головне - попри переговорне фіаско, повернення до бойових дій, найімовірніше, не буде. Причина дуже проста. Як я вже не раз наголошував, обидві сторони мають величезний інтерес, щоб цього не сталося. Іранці - бо мілітарну частину війни вони програли абсолютно й продовження атак на них може призвести до катастрофи - навіть до дезінтеграції країни в недалекому майбутньому. Трамп - бо для констатації повної перемоги й досягнення головних цілей операції, йому не вистачає лише повернення Ормузької протоки до нормального функціонування. Наразі, маємо ситуацію, коли питання це американці здатні вирішити й поза переговорами, а перси будуть просто мовчки спостерігати за тим, як цей водний шлях очищується від мін (не наважуючись атакувати судна, які там курсують). Хто більше програє від того, що договір не підписаний? Безумовно, Іран. Адже в руках у Трампа не лише батіг, а й пряники (зокрема, заблоковані в США величезні активи). А відновлювати напівзруйновану економіку країни (котра й до війни функціонувала кепсько) необхідно терміново. Повернення до воєнних дій (навіть із ескалацією) можливе лише в разі атак на судна в Ормузі, що маловірогідно з описаних вище причин. А якщо протока функціонуватиме, Трамп може чекати хоч до другого пришестя. Відзначимо при цьому, що генерали КВІР уже демонстрували доволі високий рівень безумства, тож, виключити найгірший варіант розвитку подій не можливо. Але вірогідність не висока.Підписатись на канал
1. Головними критеріями того, хто програв війну в Перській затоці, буде: ⁃ чи здасть Іран збагачений уран? ⁃ чи буде вільне судноплавство через Ормузську протоку? Дві відповіді "так" означали би виграш Трампа, США та Ізраілю. Дві відповіді "ні" означатимуть їх програш режиму аятолл. Одна "так", одна "ні" - нічия, відкладена війна. 2. В будь якому разі вже виграв Китай.По суті, він використовує відразу три стратегеми: ⁃ Сидить на горі і чекає виснаження двох тигрів. Як, до речі двічі робили США в ході 1 та 2 світових війн. ⁃ Використовує чужий ніж, обезсилюючи США у війнах з своїми проксі. ⁃ Грабує під час пожежі росію. 3. Шансів на збереження однополярного світу - все менше. Всі країни почнуть страхувати ризики під різними парасольками. Саудівська Аравія буде везти нафту і через Ормуз під гарантії Китаю. І прокладе трубопровід через Сирію під гарантії Туреччини. І, можливо, - через Ізраіль під американські гарантії. Так само буде діяти ЄС. І Африка. І Азія. 4. Наша задача - не дати себе розміняти в цих змінах союзів. Щоб не стати країною- ЧВК. Тому членство в ЄС і європейський оборонний союз - головна ціль.via Юрій ЛуценкоПідписатись на канал
Карл ВолохЯк бачите, у вчорашньому своєму прогнозі я не помилився. Інтерес уникнути переходу на інший етап загострення в обох сторін був надто великий. Іранці просто мали намір до останнього тестувати межу компромісності Трампа. Після того, як вони зрозуміли, що такою є розблокування Ормузької протоки, їм потрібен був лише спосіб зберегти обличчя. Це й зробили для них пакистанці своїм зверненням до Трампа.Чи буде знайдений компроміс на двотижневих переговорах? Ніхто цього не гарантує, але для обох сторін надто багато на кону, тому, вірогідно, буде. Тоді Трамп приїде до Китаю переможцем, світ отримає нафту по 40, а КВІР збереже шанс утримати владу й накрадені мільярди. П.С. Я прекрасно усвідомлюю ваше (значної частини) інфантильне невміння відділяти оцінку фактів від ставлення до субʼєкта. І впевнений, що будь-який позитив про Трампа, якого ви терпіти не можете, викличе масове виділення жовчі. Але я тут пишу для дорослих, а для єднання одноклітинних є маса інших блогерів.Підписатись на канал
Володимир Ар'євМої жорсткі пости і розслідування щодо влади - це крик про допомогу. До вас, до кожного, хто мене читає.Світ стоїть на порозі глобального конфлікту. Виживуть сильні, підготовлені і добре організовані країни. З першими двома критеріями у нас непогано, а от з організацією системи життєзабезпечення (її ще владою називають) - швах. Саме тому, я вважаю абсолютизм управління Зеленського, який не створює нічого, крім корупції і нових кланів для розкрадання останніх ресурсів - це злочин. Забаганки розподілу грошей на піар-прожекти всіляких кешбеків і «є-баків» - злочин, гроші потрібні на життєзабезпечення - оборону і захист енергетики. Сліпа слухняність уряду і парламенту відвертим дурницям і шкідництву - злочин. Злочин - це свавілля правової системи, яка отримала дозвіл на харчування останніми збереженнями українців, і фізичних, і юридичних. Коли я пишу про все це, то це лише через розуміння яка біда наближається. Про повномасштабне вторгнення я попереджав за 2 роки до нього. І тепер закликаю щоб ваші голоси, голоси сотень тисяч були гучними. Принаймні в соцмережах. Бо десятків і сотень на Банковій не почують, тисячі доведеться.Сьогодні день входу Господнього в Єрусалим під вигуки Осанна. Лише за 5 днів ті самі люди Його розіпнуть. На початку великої війни нас підтримував весь світ, але ця підтримка втрачається. І ми маємо ставати сильними і ефективними, щоб вижити. А ще у Вербну неділю бʼють вербою зі словами «Не я бʼю - верба бʼє, за тиждень - Великдень». Якщо кожен візьме свою вербу і не боятиметься заслужено пройтися нею по владі - Україна виживе. Воскресне.Підписатись на канал
Кирило ДанильченкоЩодо вчорашньої трагедії у Львові — один загинув, один сяде, мінус дві людини для ЗСУ.До батога у вигляді ТЦК в балаклавах, які підрізають машини і жорстко пакують, масштабуючи Одесу, життєво необхідний пряник.Бо батіг у нас часів попереднього техукладу. Це коли людина жила строго за пропискою і о 7-й ранку вже мала стояти біля станка на заводі «Червоний пахар» — приїхали з дільничним на прохідну і забрали.А зараз прийде до нього дільничний, а він тупо не відчинить. Бо сидить вдома і описує картки товарів для інтернет-магазину, або зводить логістику, або працює торговим на телефоні. Змінився сам спосіб заробляти на життя.Сьогодні він вдома переспить, завтра у коханки, а післязавтра поїде до тата на дачу. Ви реально будете посилати оперів по адресах ловити його величність діловода? А охороняти його теж будете трьома групами поліції, поки він бойову не отримав?Навіть якщо приймати всіх підряд мобільними блокпостами, ділити райони на сектори і чистити прямо з машин — десятки тисяч на місяць ми не обробимо. Немає у нас стільки інструкторів, розосереджених учебок і наметів. Хто там жив — той чудово зрозуміє.Все ж таки хтось приходить і сам, хтось іде на контракт, набирається 220 тисяч на рік. Так ще 10 років можна бігати. Особливо якщо врахувати, що СЗЧ — теж чимала кількість.І ти їх у лави доблесних сил оборони, а вони звідти. Їм світить 10 років тюрми, але ж вони не дурники і розуміють, що півмільйона ухилянтів у пенітенціарну систему не засунеш, місць там історично не було більше 60 тисяч. А далі фронту все одно не пошлеш.Відключити картки 3.5 мільйонам тих, хто не дійшов? По-перше, це третина працюючої економіки, ви її просто покладете.А по-друге, більшість візьме картку у тата, мами, дружини чи сестри. А частина розумних прикрутять до телефону квазікеш типу Zen і будуть спокійно платити в Сільпо через Google Pay, якому взагалі похуй, польський там IBAN чи наш.Впаяти 17 тисяч штрафу за те, що не прийшов з 2014 року? Та робіть хоч 32, вони їх відкладають, я впевнений. Заплатять пару тисяч, воно зависне в системі як «частково сплачено», і ви будете своїми півтора приставами роками шукати 3 мільйони боржників. І що далі — заберете у нього телефон у рахунок штрафу?Коротше, немає у вас методів проти Ухилеса як явища. Когось, звичайно, приймуть, цифри на папері будуть великі, але масово ніхто не піде. І чим більше тиснути, тим сильнішою буде пружина.Треба дати нормальну мотивацію — зарплати сильно більші за 23 тисячі, реальні плюшки за контракт, прозорий графік замін для тих, хто вигорів, можливість переводів за спеціальністю. Приймати людей теж треба з розумом. Але плюшки — це ключове. Людина сама повинна хотіти йти, в армію під час війни треба брати найкращих. Сорян, але найкращі на 23 тисяч у холодильнику таскати туші або в госпіталі пораненими рвати спину за 500 баксів не підуть.Але в Раді півтори каліки сидять у будній день, всі дуже зайняті. У нас же екзистенційна війна, хулє.Держава намагається зламати цифрове суспільство 2026 року інструментами радянського військкомату. Але це тупик. Або система вмикає ринкові механізми (адекватні гроші, прозорі строки, переводи за фахом, підьйомні адекватні) на додаток до прийомів з машин, або вчорашні новини будуть здаватися нам спокійним днем.Підписатись на канал
В ЗМІ виклали записи телефонних розмов російського шпигуна і простітутки Сіярто (діє під прикриттям "міністра закордонних справ Угорщини") і Лаврова. Угодлівий тон угорської простітутки щодо зняття санкцій з рашки просто викликає огиду. Але там проскакує фраза, яка показує, що ця нікчема прекрасно усвідомлювала, що діє навіть не в інтересах Угорщини: «Я роблю все можливе, щоб скасувати пакет санкцій… Я вже зняв 72 з 128 [суб’єктів], і хочу продовжувати. Якщо ви допоможете мені показати прямі негативні наслідки для Угорщини, це дасть зовсім іншу можливість». Тобто уряд Угорищини очолюють російські шпигуни. Вони втравлюють Угорщину в проблеми з ЄС без всякої користі для самої Угорщини. Сам шпигун просить росіян підказати йому, в чому ж інтерес Угорщини. Сподіваюся, ця країна буде покарана за те, що робила всі ці роки. Буде дуже мало, якщо угорці лише викинуть Орбаноїда з уряду на виборах. Нехай ЄС ще й виключить їх зі свого складу і угорці більше ніколи не страждали від "брюсельської бюрократії". Прикол: доля Угорщини: бути союзником не тої сторони в усіх війнах. Лол.via John SmithПідписатись на канал
TGLIST.COM.UA
