✙ Разом до Перемоги! ✙ Igorz_UA 😎

Кирило ДанильченкоНад Пітером 230-кілометрова смуга від жирного чорного диму, видного з космосу — горить найбільший на Балтиці термінал перевалки нафти. Півтора року повної заборони на експорт пального та дизеля.За порєбріком своя атмосфера. Продавці роздають вай-фай зі своїх телефонів, щоб росіяни в черзі оплатили ковбасу, а в Москві немає мережі, щоб просто потрапити в платний туалет. Літаки по три дні над Москвою і по два над Пітером крутяться в небі через вічно увімкнений план «Ковьор».Дорогі росіяни знесли самі собі Ютуб і Телегу. Або ставиш їхній кривий армійський месенджер «Макс», або йдеш у штурма. А штурма живуть рівно п'ять днів — і це пишу не я, це в голос виють шановані зетниками зетники.У Сибіру вирує небезпечна епідемія заразної для людей хвороби, яка важко піддається лікуванню. Нишком ріжуть худобу, відчайдушно рятуючи шкури та бабки великих агрохолдингів і намагаючись нічого не пояснювати населенню. У відповідь вата традиційно стає на коліна біля пам'ятника дідам і виє «путін, памагі». А путін не допоможе, він хоче жити 150 років. Китайці хитро мружаться, ласкаво підморгують і кажуть: «Звісно будеш, діду».У нас в історичному центрі Львова прилітає дрон, на що харків'яни меланхолійно запитують: «У сенсі? Що, тільки один?». А в Краматорську резонно зауважують, що як тільки почали розмотувати Іран — «Шахедів» у небі різко поменшало.Тим часом лягає корпус росіян безповоротними, і ще один сточується в нуль заради 7-10 км. Це чистісінький Пашендейл, у кольорі.Глобально світ дуже поплавило. Трамп хоче Нобелівку, Гренландію і Кубу, і на серйозних щах заявляє, що режим в Ірані вже по факту зняли, бо там тупо всі померли, а очільник поліції так узагалі двічі. У близькосхідних країнах кілька наших груп валять БПЛА, рахунок на десятки, принци пропонують борзими жеребцями заплатити, якщо їм налагодять технолоджію.Війна остаточно пішла в кіберпанк. Дрони доставляють гарячу піцу на позиції, беруть полонених, вивозять поранених під градом скидів і жбурляють протитанкову міну на дах ворожого бліндажа. Коптери по пів року постачають ізольовану нору з піхотою, що сидить по суті в повному оточенні, а в наших артбригадах номери вже тягають снаряди в екзоскелетах. Град КАБів, змучені багатомісячними боями пілоти і водночас стрільці, кавалерійські атаки під градом FPV і люди по три місяці на позиціях.Люте страшне криваве рубилово. Солідний Господь для солідних господ, навіщо ти засунув нас масовкою в книгу «Крокуюча смерть» Вільяма Кейта про бойових роботів?Ну як там, двіжуха вже настоялася, небраття?Підписатись на канал

Кирило Данильченкоросія агресивно підпирає сіру зону. Мета — підійти впритул до наших позицій і, попри дикі втрати, спробувати відсунути наші екіпажі дронів й арту далі в тил. росіяни хочуть посунути глибше в тил наше управління, посікти зв'язок і перерізати логістику КАБами. Вони гарячково шукають слабкі місця в нашій комунікації. Якщо бачать затримку в реакції на стику частин чи десь вдалося заскочити на позиції — туди миттєво кидають основні резерви. Вони розвивають наступ там, де виходить хоч трохи зачепитися. Але поки що, на їхню біду, не вийшло ніде.російські малі штурмові групи по троє-п'ятеро осіб на гольф-карах чи мотоциклах — це не воїни, це одноразові датчики для їхньої арти. Мета — виявити наші вогневі точки й позиції операторів. Тільки-но ми відкриваємо вогонь чи злітаємо додатково — туди миттєво летить КАБ або працює арта, зокрема й високоточка.росіянам цікаво все: як працює наш РЕБ, куди ми стрибаємо по частотах, скільки чергових бортів у повітрі, звідки ми злітаємо і чи можна намацати наші антени й кабельне господарство.Але ми підготувалися краще. Наше оптоволокно розвивається швидше за їхню розвідку, створюючи невразливі для РЕБу канали зв'язку. Ми стрибнули вгору за частотами, де їхні глушилки — це тимчасово просто купи брухту, і тепер ворожим пілотам й операторам дістається так, як ніколи раніше. Плюс ми системно працюємо по російських пілотах. Жаль, що не можна ще писати усе. Але є що, повірте. Статистика говорить сама про себе. Із січня цей «перманентний тиск» коштував їм приблизно 60–70 тисяч безповоротних втрат — це вбиті, скалічені, списані за станом здоров'я, ті, хто помер на етапі евакуації або пішов у СЗЧ. Це вже другий армійський корпус, який вийшов з ладу безповоротно за зиму. І це після того, як руде «Сонце Демократії на Заході» заявляло, що ми не маємо шансів і Донбас скоро все одно заберуть. Виявилося, що за зиму вони змогли просунутися на окремих ділянках лише на 5–7 км ціною цілої армії вбитих і калік.Дані СБС за минулий тиждень (14.03 – 21.03.2026): Сили безпілотних систем і ГШ підтверджують утилізацію понад 10 500 окупантів. Дикі втрати. Американці згадують В’єтнам як національну катастрофу, бо втратили 58 тисяч за десять років — росіяни ж спалюють п’яту частину всього в’єтнамського списку втрат США лиш за тиждень під Донецьком і Куп’янськом. Це інтенсивність боїв рівня Другої світової, але на вузькій ділянці фронту, де замість дивізій у лоб ідуть малі штурмові групи. Жодна сучасна демократична країна не пережила б таких втрат політично навіть за день, а в Кремлі це просто «статистична похибка» на шляху до чергового розбитого підвалу.У техніці повний застій: знищені лише 13 танків на весь фронт. Це сльози для армії, що мріяла про парад у Києві. Це підтверджує, що вони бережуть залишки заліза, кидаючи піхоту на самокатах і конях під наші скиди. Думаю, що це були «цар-мангали» — спроби роздати РЕБ і висадити десант. Окремий рівень шизи — втрата двох Ка-52 за тиждень (кожен по 16 млн євро за довоєнними цінами, а зараз, через санкції на електроніку, ціна х3). Виховати пілота-майстра — це ще 5 мільйонів і 10 років життя. А вони відправляють ці дорогі машини кидати з кабрування НУРСи, які фізично не можуть влучити в потрібну нору на передку, просто щоб поставити галочку за бойовий виліт. Це і є справжнє обличчя їхнього «геніального» командування. Придушили ППО? Ні. Дістали виробництво дронів? Ні. Заморожували киян. Вийшло? Ні. Добре — вогневу підтримку кудись туди, усе йде за планом. Телефонуйте дружинам, хай ставлять воду на пельмені. Запекла війна триває. Ми 12 років чинимо опір величезній тоталітарній державі, і вона не може нас розгромити. Вічна пам'ять полеглим на захисті нашої держави. Ми стоїмо.Підписатись на канал

Кирило ДанильченкоНе люблю гучних слів, але це історичний момент. Ми реально перейшли в ту фазу війни, де паритет у повітрі діпстрайками став нашою реальністю, а подекуди ми вже стабільно «насипаємо» більше за них. Березень 2026 року став першим місяцем, коли за кількістю дальніх ударних дронів ми не просто наздогнали рф, а почали їх переганяти. Під пресом стратегічних бомбардувань ворога ми змогли не просто вистояти зиму без блекауту, а й вийти на промисловий режим «відплати».Кількість реальних ударних «Шахедів» по нам впала до ~90-110 на добу (це близько 760 за тиждень). 14 березня (масований удар, до 250 одиниць у небі) та 16 березня (нетипова ранкова атака на Київщину, коли в них «пригоріло» від Брянська). Але це нічого не значить — середнє число за добу не росте, а впало. Бо в лютому на піці їх атак по енергетиці воно було вже 180 машин. Де поділися розповіді про «десятки тисяч» Шахедів і повну локалізацію в рф? Щось трапилося з Іраном, хлопці, так? Буває. Коли в тебе нафта по $112, ти можеш купити багато чого, але не прямі руки та безпечні заводи. Десь заробиш на нафті, а десь втратиш цілий цех зборки або обхідні логiстичнi маршрути через Каспій. Всього за тиждень: Україна випустила по території рф та окупованих територіях понад 1200 дальніх дронів-камікадзе.Рекорд тижня: В ніч на 18 березня наші запустили рої загальною кількістю 300+ апаратів. Росіяни офіційно визнали «збиття» 238 дронів, але хімзавод на Ставропіллі та завод електроніки в Севастополі трохи пригоріли, що було видно супутникам з космосу.Географія: Ми тепер стабільно дістаємо на 1500 км+. Шойгу в Радбезі вже офіційно ниє, що українські дрони загрожують Уралу.Москва під прицілом: Столиця боліт отримувала «подарунки» чотири дні поспіль (з 14 по 17 березня). Понад 250 дронів залетіло тільки в московську зону ППО.Тримаємо їх у постійному тонусі: не даємо перекидати ЗРК на фронт, змушуємо витрачати дефіцитні ракети на дешеві дрони. Ну і звісно — «План Ковьор». Приємно спостерігати, як десятки рейсів скасовуються, а аеропорти втрачають мільйони доларів щогодини. Це і є та сама «двіжуха», якої хотів їхній «ноналідер».Це війна на виснаження. Це не означає, що так буде завжди, але ми не дали їм зробити блекаут та випередили їх по чисельності, масі та точності залпу на дальній дистанції. Ми пускаємо їм кров — системно, холоднокровно і технологічно. І це добре.Підписатись на канал

Кирило Данильченко123-й авіаремонтний завод у Старій Руссі (Новгородська область, понад 700 км) — це ключова російська реанімація для важких транспортників. На свіжих супутникових знімках чітко видно три акуратні пробоїни в даху головного складального цеху. І тут важливий нюанс: навіть якщо всередині тоді не було борта, пробитий дах означає ураження унікального стендового обладнання, мостових кранів і калібрувальної апаратури. Без варіантів — голова нашого дрона здатна завдати чималої шкоди при проникненні. Це не гараж, де можна варити «мангали» на коліні. Без цього цеху темпи ремонту планерів і двигунів Д-30КП для Іл-76 падають до нуля. Це важкий удар для логістики їхнього Західного військового округу.Друга ціль — Авіастар в Ульяновську (1200+ км). Це гігант Об'єднаної авіабудівної корпорації, який виробляє нові транспортники Іл-76МД-90А та, що критично важливо, літаки-заправники Іл-78М-90А. Удар припав на зону кліматичних випробувань і місця стоянки. Вони збирають ці машини поштучно, буквально дві-три на рік, бо цикл виробництва шалено складний. Вони можуть фізично склепати планер, поставити двигуни, але не мають права передати борт у війська, бо він не пройшов кліматичну сертифікацію. Відправити неперевірений транспортник з десантурою в Якутію чи Мурманськ — це ризик того, що десь на ешелоні в нього просто відмовить гідравліка і він каменем піде донизу.росія — це величезна територія. Щоб оперативно перекидати техніку, десант, ракети до ППО чи ті самі «Шахеди», їм критично потрібна важка військово-транспортна авіація. Іл-76 — це їхня базова робоча конячка. Будувати нові такі машини вони можуть буквально по кілька штук на рік, це дуже повільний і дуже дорогий процес. Вибиваючи заводи, які їх виготовляють (Авіастар) і, що ще важливіше, масово ремонтують (123 АРЗ), ми звужуємо можливості противника. Тепер головне: як це пов'язано з ракетними обстрілами України. Треба розуміти просту річ: стратегічний бомбардувальник типу Ту-95МС або Ту-160 — це не «жигулі», які можна склепати на конвеєрі за тиждень. Це штучні, астрономічно дорогі машини ще радянської збірки, і росія фізично не здатна відновлювати втрати. А потім була «Павутина». Результат — уразили понад 40 бортів, завдали збитків на сім мільярдів доларів буквально за годину. Вони готувалися воювати з НАТО, а їхню «ядерну тріаду» спалили FPV з кузова фури, орендованої на Авіто. Саме цей жах змусив режим розпорошити залишки стратегічної авіації по ведмежих закутках від Оленьї до Далекого Сходу (Українка). Вони сховали літаки, але цим радикально ускладнили собі життя. Тепер, щоб вийти на пускові рубежі, їм доводиться ганяти борти через пів країни, спалювати ресурс двигунів (яких і так дефіцит) і критично залежати від тих самих заправників Іл-78, які ми зараз методично відрізаємо, коли б'ємо по авіаремонтних заводах. Ми загнали їх у логістичний глухий кут: залишиш літаки ближче — спалять дронами; сховаєш далеко — зносяться двигуни і не вистачить заправників. Цугцванг як він є. Але тут вилізла критична проблема: щоб долетіти з того самого Далекого Сходу до пускових рубежів над Каспієм і повернутися назад, їм життєво необхідне дозаправлення в повітрі.Парк Іл-78 (літаків-заправників) у рф — це сльози. Реально літають 20–25 машин на всю їхню неосяжну імперію. Вони зношені, старі і постійно потребують регламентного ремонту. Без цих летючих бензоколонок їхні стратеги перетворюються на гарні, але марні музейні експонати. Якщо Ту-95 злітає з Оленьї без дозаправки, йому доводиться брати менше ракет і більше пального, що знижує ефективність залпу.Вибиваючи Авіастар (який робить нові Іл-78) і 123 АРЗ (який їх ремонтує), ми буквально прив'язуємо російських стратегів до землі. Немає заправників — немає масованих пусків крилатих ракет по наших містах із глибокого тилу. Це логістичний зашморг.⬇️⬇️⬇️

Ігор СемиволосЧи зможе Трамп вийти з війни за декілька тижнів?Проблема не лише в його бажанні - вона полягає у стратегічній пастці, в якій опинився американський президент. Схематично вона виглядає так: Ізраїль та США досягли відчутних операційних результатів, але іранський режим адаптується. Тиск не зламав систему - він її радикалізував. Це класичний ефект «загартування противника».Тут ми стикаємося з ядерним чинником, який працює як обмежувач виходу. Близько 440 кг збагаченого урану - це не просто цифра. Це аргумент проти будь-якого «заморожування» конфлікту: залишити режим із таким потенціалом означає лише відстрочити більшу загрозу.Наявна дилема ескалації:Щоб нейтралізувати загрозу → потрібна глибша ескалація.Глибока ескалація → ризик хаотичного розпаду Ірану.Розпад Ірану → не прозахідна стабільність, а тривала нестабільність (аналогія з Іраком чи Лівією очевидна).Усе це відбувається на тлі закриття Ормузької протоки, що є потенційним тригером уже не регіональної, а глобальної економічної кризи. Ситуацію ускладнює той факт, що всередині Ірану немає прийнятного партнера для перемовин, а партнери по НАТО не готові вв'язуватися в авантюру Трампа та Нетаньягу після року «витирання об них ніг».Головна проблема на сьогодні - це відсутність того, що стратеги називають off-ramp (шляхом деескалації): немає переговорного партнера, немає коаліційної єдності, немає сценарію «перемоги», який не породжував би нових катастроф. Ситуація структурно нестабільна, і логіка подій штовхає до подальшої ескалації незалежно від бажання сторін.До цього варто додати ерозію союзницької бази, яка робить будь-яку тривалу кампанію ще вразливішою політично. Разом це нагадує динаміку, яку Барбара Тачман колись описала як «марш дурнів» - коли кожен крок логічно випливає з попереднього, але весь ланцюг веде до катастрофи.Схоже, Трампу доведеться або змінювати своє ставлення до союзників та України, або продовжувати йти «дорогою дурнів», коли уряд діє всупереч власним інтересам, а курс зберігається попри наростаючі докази провалу.Підписатись на канал

Карл ВолохЯкщо ви не втомилися від новин із Близького Сходу (котрі й справді відволікають від нашої власної біди), можу повідомити вам дещо справді важливе. За оцінкою Генштабу ЦАГАЛ, з усіх цілей, котрі були намічені перед початком цієї військової операції як обовʼязкові для знищення, станом на сьогодні вражено 85 відсотків. Це стосується власне військових та ядерних можливостей ІРІ, ВПК та репресивних структур, типу КВІР та Басідж, котрі мають головну роль у придушенні протестів. Це не означає, що іранці вже готові масово вийти на вулиці аби здолати режим. Це також не означає, що зробленого достатньо, аби забезпечити перемогу протестувальникам, якщо вони таки вийдуть. Це навіть не означає, що Трамп уже готується припинити війну, бо він-таки добряче вліз у багно з тим Ормузом. Проте, цілком очевидно, що робиться максимум для підтримки іранців, котрі багато десятиліть страждають від мракобісного тиранічного режиму. І невизначеності тут стало трошки менше. Принаймні, для мене.Підписатись на канал

Володимир Ар'євТак співпадає, що шакалячий експрес з білопальтошним екіпажем, який накинувся на Яну Зінкевич і Госпітальєрів, здебільшого впритул не помічав мільярдних крадіжок і хабарів в оточенні Зеленського. Ані схем Міндича, ані розкрадань Галущенка, ані сумок готівки у Баканова. Мало того, ніхто не довів що Госпітальєри і Яна витрачали кошти на щось невластиве. Вони не купували під час війни новеньких білих Мерседесів, квартир в новобудовах і не влаштовували елітні відпочинки. Натомість лише минулого року врятували 14000 бійців, яких вивезли з ЛБЗ.І звітність, я бачу, нікого з шакалячого експресу, насправді не цікавила. Бо після зупинки «Де звітність?», навіть не дочекавшись відповідей, потяг переїхав на зупинку «Чому досі добровольці, а не в штаті?» Завтра докопаються до зачіски.Тобто, в цій брудній історії є всі ознаки класичної скоординованої кампанії з дискредитації, коли відповіді нікого не цікавлять, а новий накат іде за розкладом. І я не думаю що це російське ІПСО - ті лише радіють від внутрішнього саморуйнування в силах оборони. Але хтось зсередини дуже хоче дискредитувати порядних і непідлеглих людей прикормленими пасажирами шакалячого експресу. Правда ж, Володимире Олександровичу? Хочеться вважати, що всі навколо такі самі як друзяки Міндич, Шефір і Баканов? Та щось іде не так. Люди бачать хто є ху.Але карма вертається. Особливо коли паплюжиш людину, яка захищає країну з моменту закінчення підліткового віку і яка віддала за неї своє здоровʼя.Підписатись на канал

Кирило ДанильченкоНаліт дронів СБУ другого березня став дуже болючим для ворога. Генштаб офіційно підтвердив ураження двох новітніх фрегатів проєкту 11356Р — «Адмірал Ессен» та «Адмірал Макаров». Кожен із них є носієм восьми «Калібрів». Удар припав точно в середню надбудову, де розташований основний командний пункт та інтегрована система управління.Оскільки ці кораблі не мають важкого бронювання, вибухи бойових частин дронів та пожежі прошили нутрощі наскрізь. Пошкоджено комплекс радіоелектронної боротьби ТК-25 та радари МР-90 «Орєх», які відповідають за наведення зенітних ракет. Тепер ці корита не можуть ні стріляти, ні бачити, а їхній ремонт у Новоросійську затягнеться на місяці.Крім фрегатів, ГШ підтвердив «прильоти» по морському тральщику «Валентин Пікуль» та пошкодження двох малих протичовнових кораблів — «Єйськ» та «Касімов». Всі вони потенційно ремонтопридатні, але це робота на довгу перспективу, що виводить їх з гри тут і зараз, навантажує доки (ну не в Крим же їх тягнути).Важливо розуміти синергію цих ударів: ми вдруге за короткий час проходимо систему ППО Новоросійська, палимо флот безпосередньо біля причальних стінок та обробляємо інфраструктуру. За логікою, при появі дронів у повітрі флот має виходити в море, щоб мати простір для маневру. Але там у них паніка від наших безекіпажних катерів (БЕК) та підводних дронів, які чекають на рейді. Вони загнані в кут і змушені ловити «обличчям» прильоти з неба прямо в порту. Через наші постійні рейди до Новоросійська росіянам стало дуже неспокійно. Вони намагаються лізти на вишки типу «Сиваша», щоб виставити там «очі» у вигляді РЛС та станцій РЕБ. Це їхня спроба створити контур безпеки та перехоплювати наші морські дрони Magura та Sea Baby заздалегідь. Колись вони погрожували блокадою зернового коридору, а сьогодні у фактичну морську блокаду їх взяли ми. Таке «СВО по плану» мені цілком подобається.Ворожу групу на одній із таких вишок атакували наші морські дрони. Опори підірвані, серед десанту з’явилися вбиті та поранені. На евакуацію прилетів гелікоптер Ка-27, але наш баражуючий боєприпас влупив йому прямо в кабіну. Тепер окупанти дружно вмирають там на вишці без медичної допомоги — дріб’язок, а приємно. ГУР також дістав ще один Ка-27 безпосередньо в Криму на аеродромі підскоку, коли той проходив техобслуговування. До цього додаємо Мі-8, який під Бєлгородом потрапив під «дружній вогонь» власних систем ППО, що в паніці полювали на наші дрони. Загинули не тільки пілоти, а й обидва бортові стрільці. Три знищені вертушки — це солідний результат.Удар по терміналу Шесхаріс 2 березня — це постріл у серце російського експорту. Там уражені шість із семи нафтоналивних стендерів — спеціальних рукавів, через які нафта йде в танкери. Це найбільший термінал рф, через який проходить до третини всього їхнього морського експорту нафти. Пошкодження сплітерів (фракційних колон для розділення нафти) та насосної інфраструктури означає зупинку валютної виручки на місяці вперед. Без західних комплектуючих швидко відновити такий об'єкт майже неможливо.Як це взагалі стало можливим? Своїми атаками по нашій енергетиці вони випустили ракет на мільярди, сподіваючись на швидкий блекаут. Але терор та таргетування моралі не спрацювали. Натомість вони дали нам дорогоцінний час прокачати власні засоби доставки та тактику їхнього застосування.Підписатись на канал

Кирило ДанильченкоЧому не пошкодували ATACMS і Storm Shadow на ДАП? Адже ATACMS ще з часів діда Байдена залишився як НЗ (недоторканний запас), і навіть якщо європейці передають щось по краплі, на це дивишся крізь лупу. А тут — бац, і не пошкодували.Тому що це не просто «склад шахедів».Це аеродром підскоку. Це кинджал, направлений прямо проти нашого поясу фортець у смузі Костянтинівка — Краматорськ — Слов'янськ. За рахунок мінімального часу підльоту наші летуни фізично не встигають підійти і збити мопед на зльоті. А розмістити там, ближче до ЛБЗ, дальні комплекси ППО — це самогубство, бо небо там давно не стерильне від ворожих БПЛА-розвідників та й баражуючі беприпаси залітають. Це вже не «deep strike», це робота впритул. 55 км. до Констахи. Ну і, коротше, там величезна кількість цілей для шахедів на нашому боці: усі можливі укріплені будівлі, антени, вузли зв'язку, великі бетонні ДОТи, позиції РЛС, пункти ремонту і скупчення техніки. Усе, що стаціонарне, або те, що можна спіймати на позиції — забив координати і лети. Тобто для росіян шахеди в ДАПі — це вже не засіб стратегічного бомбардування міст, а паліатив у оперативно-тактичному тилу. Підручний засіб для ударів «накоротку».І ось саме там, на території зруйнованого аеропорту, знаходився не тільки склад дронів. Там були запчастини, бойові частини, столи, набиті мікроскопами та паяльними станціями, де це все ремонтують і налаштовують. Там же — управління всім цим роєм, прикриття ППО і своя медицина. І головне — штучні фахівці, яких прислали піднімати цей філіал.По-любому це робиться так. Ну який ідіот буде робити просто «склад» у зоні дії нашого дальнобійного озброєння? Ми ж бачили по супутниках: там ішов ремонт, там заливали бетон і міняли плити. Це створювалася повноцінна база пуску шахедів прямо під нашим носом. І ось на таку жирну ціль з усім її фаршем — абсолютно не шкода ні ATACMS, ні Storm Shadow.#ФактПідписатись на канал

Кирило ДанильченкоВ Ірані перша фаза добігає кінця. Коаліція втратила нуль літаків від вогню противника, тоді як іранська ППО тепер являє собою фрагментовані шматки заліза, придушені перешкодами та повністю позбавлені централізованого управління. Американці пожертвували лише трьома чи чотирма БПЛА від вогню супротивника, виконуючи всю брудну роботу з розкриття позицій, і тепер на ТВД висувається третій авіаносець. Цього разу думаю щоб остаточно закрити небо над союзниками.Поки французький Charles de Gaulle (R91) зі своєю авіагрупою Rafale M займає позицію в Східному Середземномор’ї, прикриваючи Ізраїль та авіабазу Акротірі на Кіпрі, американський велетень USS Gerald R. Ford (CVN-78) вже проходить Суецький канал, заходячи вглиб Червоного моря.Це сумарно дає додаткові 120+ бортів авіакрила, які стануть так, щоб їх не дістали єменські хусити, але щоб вони повністю перекрили і союзників, і бази в країнах Затоки від «мопедів», паралельно методично відпрацьовуючи по всьому узбережжю Ірану. Падіння інтенсивності ракетних пусків Тегерана до жалюгідних 10–15 на день чітко каже про важкі втрати пускових. Це явно не те «пекло», на яке розраховували аятолли. Навіть під час «Дванадцятиденної війни» їх так не тріпали, а зараз, коли коаліція обробила у два рази більше цілей, режим жорстко притиснули до землі. Так, по базах коаліції час від часу проходять «плюхи», але це неминуче на такому масштабі — ППО рф теж не може зупинити наші дрони, які залітають до ядерної тріади, хімічних заводів та арсеналів ГРАУ. Але ми не бачимо багатоденних детонацій, важких пожеж чи сотень тіл з американськими прапорами. Кілька десятків дронів, що проходять на величезному ТВД, де працює більше тисячі літаків коаліції — це не більше ніж комарині укуси.На авіабазу Фейрфорд у Британії вже прибули стратегічні бомбардувальники B-1B Lancer, і скоро підтягнуться B-52H Stratofortress. Операція буде масштабуватися, але ми бачимо цікавий розвідпризнак: нуль розбомблених НПЗ, нуль знищених портів, електростанцій чи мостів. Навіть заводи подвійного призначення не чіпають. По збирачу «Шахедів» (завод HESA в Ісфахані) прилетіло рівно в п’ять ключових цехів, але «харчову» основу режиму не б’ють. Коаліція не хоче обрушити регіон у хаос і відкинути його на 500 років назад, у часи, коли пророки виходять із колодязів. Вони б’ють акуратно, фокусуючись на базах «Басідж», штабах КУДС та поліції. Це пряма ставка на народне повстання — цю гілку вони зберігають.Чи може режим упоротися і почати копати аналоги «стежки Хо Ши Міна», відновлюючи заводи під землею? Може. Може мінувати Ормузьку протоку з катерів чи ховати допомогу від Китаю та Кореї в тунелях.Але американці вже замовили таку кількість бетонобійних «подарунків», що вони не закінчаться раніше за іранський бетон. Я не бачу виходу для Ірану, як зупинити бомбардування, зберігши лице. «Здати» верхівку КВІР, розробників ядерної програми та провести вибори? Але для цього потрібне падіння режиму, а для цього сотні тисяч протестувальників мають вийти не з плакатами, а з автоматами з водопровідних труб та саморобними мінометами. Процес не швидкий: вестернізований хлопчик не стає бойовиком за день, але 30 тисяч трупів друзів та близьких, розстріляних режимом, дуже цьому сприяють. КВІР та Басідж ненавидять і бояться, тому по них і працюють, ламаючи горизонтальні зв’язки, щоб у провінціях почався колапс.У провінціях вже піднімають голову збройні групи: белуджі з «Джейш аль-Аадль», курди з PJAK та араби з ASMLA. Якщо зв’язок зі столицею перерветься, все це поїде на Тегеран, як у Сирії. Бомбардування будуть посилюватися, ми побачимо і «килими», і роботу стратегів. Поки все йде за планом коаліції. Флоту для швидкого мінування протоки у них немає, авіація літати боїться — сьогодні іранці примудрилися власним баражуючим боєприпасом завалити свій же МіГ-29. ППО вмикає РЛС рідко, бо боїться протирадіолокаційних ракет, а перешкоди давлять їх нещадно. Їх б’ють і не дають зібратися.⬇️⬇️⬇️