Ще одне слово про СтусаНБУ продовжує традицію щораз представляти нову, контраверсійну купюру. Василь Стус великий дисидент. На думку його самого, напевне, найкращий. Щирий борець з радянською владою.За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину.Я чую себе річчю, державним майном, яке КГБ вписало на своє конто; ситуація, за якої моє почуття українського патріотизму відведено на ранг державного злочину; національно-культурний погром на Україні — все це змушує мене визнати, що мати радянське громадянство є неможливою для мене річчю. Бути радянським громадянином — це значить бути рабом
— з книги "Листи до сина"Водночас сьогодні важко сприймаються особисті переконання самого Василя. Найбільше його приваблювала зарубіжна та, зокрема, російська література. Натомість українська, на його переконання, була бідною та задушеною, більшість авторів він неполюбляв. Тієї ж думки він був щодо української інтелігенції.Стус критично відзивався щодо православного християнства — він вважав прийняття християнства помилкою, через що "український дух так і не зміг виламатися з-під тяжкого каменя пасеїстичної віри".
Він припускав, що це зокрема — причина української національної трагедії.Ми наводимо це не для того, аби принизити Стуса. Ні.Помістити на купюру Скоропадського, чи Петлюру/Петрушевича було би коректніше, адже деталі їх життя вже є частиною пам'яті національної.Телеграм| Ютуб| Inst| X 🇺🇦
"Одна з функцій пантеону, щоб ті люди, які в своєму житті навіть протистояли один одному, сперечалися один з одним, але разом з тим, боролися таки за незалежну Україну — вони мають бути об'єднані.Петлюра і Скоропадський, битва під Мотовилівкою, повстання проти Скоропадського.. теж вбивали один одного, але разом з тим боролися, одні і другі, за незалежну Україну.. попри те, що дуже по-різному бачили ту Україну.
Тому так само Скоропадський і Петлюра, попри те що були ворогами за життя, вони мають бути разом."— історик, нардеп В'ятрович, з інтерв'ю УП 07.07.2026Мусимо підкреслити конструктив, який є в цій ідеї та баченні. Однак важко уявити реалізацію двох поховань в межах національного пантеону. В цьому ж інтерв'ю пан В'ятрович відстоює думку, що не варто переносити ті поховання, які вже стали місцями об'єднання для українців закордоном.Таким місцем є і поховання Симона Петлюри, в той же час, коли поховання гетьмана Павла Скоропадського не таке відоме та є пріоритетним.Телеграм| Ютуб| Inst| X 🇺🇦
Звідки насправді тризуб ЗСУ?🪖 Сьогодні, зовнішні атрибути Сил Оборони України — збірний образ всієї української військової традиції. Почесні найменування, відзнаки, медалі та навіть рекламні банери відсилають нас до різних історичних періодівНайпоширеніший символ — нарукавний тризуб, варіації якого носять у різних підрозділах та структурахОфіційно, історія саме цього зображення — від уніформи Дієвої Армії УНРВтім, як пише у своїй статті Ярослав Тинченко, найперший нарукавний тризуб мав інший вигляд, а його знайома нам версія стала результатом спрощення малюнку📜 Неочікувано для нас, ідентичне зображення тризубу міститься у випуску журналу "ОКО", що виходив за гетьманування Скоропадського. Він фігурує як елемент обкладинки німецько-української адресної книгиВідомо, що за часів Гетьмана велась широка робота над державними символами. Наприклад, сучасний знак Повітряних Сил — з тих самих часів📚Поки що неможливо встановити, чи існує примірник цього довідника та яка історія за його обкладинкою. Можливо, цей варіант тризубу виник у приватній друкарні, або ж розглядався, але не був прийнятий державними органами гетьманату.Телеграм| Ютуб| Inst| X 🇺🇦
Дорогі друзі!🇺🇦Вже протягом п'яти років ми поширюємо історичний контент та намагаємося глибше розкрити тему українського державотворення. Увесь цей час ми безкорисливо долучалися до різноманітних культурних проєктів, прагнули приносити користь суспільству та залишатися людьми з чистим серцем і щирими намірами.Ми змогли зберегти свою репутацію та не заплямували себе участю в сумнівних проєктах, чим по-справжньому пишаємося.Попри всі труднощі та випробування, про які ми часто не говорили публічно, наша робота не припинялася ні на мить.Сьогодні ми звертаємося до вас із проханням підтримати наш проєкт невеликим внеском. Кожна пожертва допоможе нам продовжувати нашу діяльність, створювати якісний контент та розвивати проєкт надалі.Від вашої підтримки залежить наше майбутнє.https://send.monobank.ua/jar/JTTDhJ3eJhttps://send.monobank.ua/jar/JTTDhJ3eJhttps://send.monobank.ua/jar/JTTDhJ3eJДякуємо за довіру та підтримку. Обіцяємо й надалі виправдовувати ваші сподівання.З повагою Ваша редакція Часопису "Гетьманат"
Грегор Розумовський — талановитій молодіВ рамках Форуму національної молоді, учасники завітали до Батурина, де їх зустрів гетьманич і голова дому Розумовських, наш добрий друг Грегор.🏫 Гості палацу — молоді вчені, переможці всеукраїнських та міжнародних олімпіад, молодь з найвищими результатами НМТ.Спадкоємець гетьмана розповідав про історію роду, важливість цінностей та традицій, невід'ємність України в просторі Європи, роль молоді у розвитку держави.Для мене важливо бути тут і бачити молодих людей, які формують Україну завтрашнього дня. Минуле не потрібно копіювати. Його потрібно знати, щоб брати з нього те, що допоможе майбутньому.
— зазначив граф Грегор Розумовський.Вже довгий час пан Грегор підтримує ініціативи, що залучають молодь та відкривають для неї українську історію, зокрема творчий конкурс РОЗУМфест.👑 Так він продовжив традицію Гетьманича Данила, який багато уваги у своїх візитах та виступах надавав українській молоді, розкиданій на той час по емігрантським громадам.Від нашої молоді залежатиме майбутнє нашого Народу. Треба найперше допомогти нашій молоді здобути якйнабільше знання, потрібне для побудови Держави.Наша молодь має бути охоронена від тих помилок, зроблених тими українцями, що бралися керувати долею України у 1917 р. Здобувати і відбудовувати Українську Державу треба на основі ґрунтовного знання нашої минувшини та реального підходу до суворої дійсності.
— З промови гетьманича Данила у Нью-Йорку.Телеграм |Ютуб | Inst | X 🇺🇦
👨🏻🌾 Блокада 1918-2026Становище окупованого кримського півострову вже практично слід охрестити економічною блокадою. Українські дрони перерізали сухопутний шлях окупованим приазов'ям, тримають під прицілом Чонгар та "Кримський міст".Вже два тижні окупаційна влада не здатна зарадити дефіциту палива, спричиненого також ударами по НЕФТЕБАЗАМ. Альтернативний шлях, морем, також не вийшло наростити за цей час, а неможливість заправити автомобіль змушує покидати півострів.Не дивно, що занепад Криму стався настільки стрімко, адже абсолютно те саме було в 1918 році.Хоча Крим не належав Україні, саме вона несла ряд витрат за експлуатацію залізниці, пошти та телеграфу, і навіть таких деталей, як утримання кінських депо. Крим фактично не може існувати без нас. Нарешті, наша рада міністрів постановила зупинити економічні зв'язки з цим новим урядом.
— зі Споминів Павла Скоропадського.Юридичне оформлення блокади у 1918 році створив голова МЗС, Дмитро Дорошенко:"Сулькевич почав боротися з "українською пропагандою", переслідуючи українофільські газети й громади, забороняючи приймати телеграми українською мовою.
Тоді правительсво рішило вжити репресій. Рада міністрів прийняла проєкт про економічну блокаду Криму. Було проголошено "митну війну".За пару тижнів ціни на всі продукти страшенно підскочили. Урожай почав гнити без консервування, вивозити не було як. Німці звернулись до українськогон уряду, прохаючи зняти блокаду в інтересах кримського населення.
Уряд генерала Сулькевича скапітулював. До Київа прийшла від нього телеграма, що він готовий на переговори про об'єднання з Україною."(За книгою Д. Дорошенка "Історія України 1917-1923 рр. Т.2.")Телеграм |Ютуб | Inst | X 🇺🇦
В 1918 році Україна призначила свого посла до Берліну, ним став Федір Штейнгель, українсько-німецького походження.🏫 Він вже був відомий своєю меценатською справою. В 1892 році він успадкував придбаний батьком маєток в Городку, де відкрив училище для сільських дітей, лікарню, читальню, лазню, пожежну частину та відомий музей. До Першої Світової він фінансував археологічні розкопки курганів на Волині.В міжвоєнний період Штейнгель повернувся до Городка, де відновив школу і продовжив допомагати громаді. В 1939 році місцеві селяни допомогли барону евакуюватись від наступу військ Сталіна."Живучи з дитячих років у маєтку Городок Рівненського повіту Волинської губернії, я цілковито зріднився з цією місцевістю та її людністю, відтак інтереси цього краю стали мені близькими.
Цікавлячись навколишніми явищами життя й природи, а також минулим Волині, я дивувався, як мало даних про її історію та етнографію можна знайти як у літературі, так і в різних музеях... Тим часом... моє око не могло не помітити, що з наукового погляду Волинь є надзвичайно цікавим краєм. Спершу я подумав за можливості зібрати відомості й колекції, пов’язані з питаннями Волині, які мене цікавили, проте ця думка ще не набула чіткої форми"— Розповідав про своє життя Федір Штейнгель"Я висунув кандидатуру барона Штейнгеля, людини, яка свою прихильність до української національної справи засвідчила цілими роками громадської й культурно-національної діяльності.
За найцінніше в Ф. Р. Штейнгелю я вважав його ідеальну громадську чесність, вірність обов’язку і взагалі ті високі особисті прикмети, які робили з нього таку рідкісну, на жаль, у наш час постать справжнього джентльмена— Обґрунтовував призначення Штейнгеля Дмитро Дорошенко, голова МЗС Української Держави."Телеграм| Ютуб| Inst| X 🇺🇦
"Я — український літератор, репресований за політичними мотивами в січні 1972 р.Я ратував за демократизацію — це було оцінено як спроба оббрехати радянський лад; моя любов до рідного народу, моя занепокоєність кризовим станом української культури були кваліфіковані як націоналізм; моє несприйняття практики, на ґрунті якої виріс сталінізм, беріївщина та інші подібні явища, сприйняли як злісну брехнюРепресії 1972 р. показали, що в дискусії з українськими "дисидентами" влада не знайшла нічого переконливішого, ніж насилля. А умови табору переконали в тому, що що простір цього насилля не знає меж. Рік тому я вже був на межі смерті
Годі й казати, наскільки ці факти різко протирічать декларованим в СРСР принципам гуманності та правопорядку, наскільки протирічать закону та гельсинським рішенням.. я переконався, що репресивні органи в обличчі КДБ при Раді Міністрів УРСР прямо мене штовхають до відмови від радянського громадянства. Це можна зрозуміти: я ж український патріот, а так мені гарантована пожиттєва опіка слідчих службЗаявляю: залишатись підданим СРСР більше не вважаю можливим, тому прошу видворити мене за межі країни, в якій мої права людини зневажені таким безцеремонним чином"— Василь Стус. З листа до "президиума верховного совеа СССР. 1976."Телеграм| Ютуб| Inst| X 🇺🇦
"Палко любив Україну, не лиш як країну зі щільними полями і чудовим кліматом, але і зі славним історичним минулим.Кращі моменти свого дитинства я провів у Волокитному Глухівського повіту Чернігівської Губернії, що належало моєму діду по матері Андрію Михайловичу Миклашевському.Маєток цей був універсалом Мазепи визнаний за предком мого діда, стародубським полковником Михайлом Андрійовичем Миклашевським. Я багато їздив Україною, і думаю, що в плані місцерозташування це було одне з найкрасивіших маєтностей".— Гетьман Павло СкоропадськийПерший раз в історії України — поняття "Україна" стало означати ціле — у всіх його класах — місцеве громадянство, а не тільки один його "уділ", одну його "віру", якийсь один його "народ" чи якусь одну його "націю".
Тому перший раз в історії України могла з'явитись хоч на хвилину Законність, Маєстатичність і Загальність імени українського — Української Верховної Суверенної Влади.— Ідеолог українського консерватизму, В'ячеслав Липинський.Телеграм| Ютуб| Inst| X 🇺🇦
Славетне УНСО - в складі «Реваншу»!У 1990-х роках, коли українська держава лише ставала на ноги, активісти УНСО брали участь у національно-визвольному русі, відстоювали українські інтереси та тримали стрій на пострадянському просторі, де протистояли російському впливу та військовим інтервенціям. Події Революції гідності стали логічним продовженням цієї боротьби. З початком російської агресії у 2014 році, члени УНСО одними з перших долучилися до захисту України на сході. Протягом років організація не припиняла діяльності: її учасники здобували бойовий досвід, проходили підготовку та прийняли бій під час повномасштабного вторгнення у 2022 році.Сьогодні УНСО виходить з тіні, та оголошує про формування окремої роти у складі тактичної групи «Реванш» Міжнародного легіону ГУР МО України. Великий досвід організації помножений на зухвалість молодих реваншистів дасть свої результати на полі бою, які ви побачите зовсім скоро!УНСО до штурму!Переходь за посиланням нижче на анкету для вступу.Приєднуйся до підрозділу • Тактична Група «Реванш» • Instagram • YouTube • X