Слухайте, ми нічого про іншого, як про Україну, не говорили. Я була дитина і я мала моє окреме життя, але Україна була центр моєї родини. За столом весь час говорили про Україну.

— Олена Отт-Скоропадська. З пресконференції у Луцьку, 1992 рік.

📜 З-поміж питань про родину, Олену також запитали про те, як вона бачила причини поразки Другого Гетьманату та УНР:
«Не вистачало, мабуть, пів року — тоді була б власна українська армія. Всі кадри вже були зібрані... Ще не були зібрані солдати...»

«...піднялося повстання соціалістичної частини українців, які, треба сказати, ніколи не хотіли співпрацювати з моїм батьком. І я думаю, зовсім несправедливо, тому що мій батько зовсім не був таким консерватором, а тим більше — не був реакціонером, як ті соціалістичні кола думали».

«Мій батько казав і в усіх своїх спогадах писав: "Соціалізм в Україні, абсолютно, мусить бути, але його не треба допускати до влади. Тому що коли соціалізм в Україні є при владі, він перетвориться дуже скоро на більшовизм", що і сталося».

«...винна Біла армія під командуванням Денікіна, яка не визнавала Україну, яка думала про "велику і неділиму" Росію. Вони ставилися вороже до мого батька, і це дуже шкодило українській справі».

«...в Україні, в самій Україні також були різні течії, які так само чинили спротив моєму батькові. І знаєте, все це разом...»

Запис цієї конференції опублікований Суспільне Медіатека. Сама конференція пройшла за сприяння Союзу Українок та волинської Просвіти 3 липня 1992 року.

Телеграм| Ютуб| Inst| X 🇺🇦