Беппе Маротта вирішив виправдовуватися «безлімітним бюджетом ПСЖ». Сказав ніби все по ділу, але ж перемогами над Баєрном та Барселоною Інтер дав повірити, що гроші не завжди є гарантією успіху.Важливіші, певно, слова Ніколо Барелли. Він під час флешу після гри декілька разів сказав: «Вони хотіли перемогти більше за нас». Ось чому це сталося – головне питання від керівництва Індзаґі чи від Сімоне команді.Багато говорили напередодні фіналу, що це підсумковий матч для цього Інтера, що це закінчення проєкту, який тривав чотири роки. Незалежно від того, чи зміниться тренер, має змінюватися команда. Бо молоді гравці ПСЖ біжать, а досвідчені гравці Інтера – ні. І контратака три в п’ять/шість стає проблемою, ніби чисельна перевага у суперника.«Що ми могли вдіяти?» – зрештою жалівся Франческо Ачербі. Індзаґі сказав, що поразка у фіналі не перекреслює все те, що зробила команда. Фінансово – це хорошій сезон для Інтера, це точно (+190 млн). З точки зору результатів – зупинитися за крок від одразу декількох перемог це іноді гірше, ніж не претендувати на них взагалі. Сімоне насправді досяг неймовірного успіху, двічі довівши команду до фіналу Ліги чемпіонів. Але всі пам’ятатимуть 0:5, адже такого не було ніколи. Інтер Індзаґі був дуже хорошою командою, проте зіграв свій найгірший матч у найважливіший момент, проти дуже сильного суперника.🌐 ДжанлукаЛападула
«М’яч вийшов за межі поля, і Беппе Савольді миттєво вкинув його. Аут був нашим, але арбітр чомусь віддав його Болоньї», – згадував півзахисник Палермо Іньяціо Арколео.Савольді пам’ятає епізод інакше: «Я бачив, що арбітр має сумніви, від кого вийшов м’яч. Тож я швидко вибіг за лінію, схопив м’яч за кинув на поле. Залишилися секунди. Палермо вигравав 1:0».23 травня 1974-го. 90 хвилина. Фінал Кубка Італії, Болонья-Палермо.«М’яч потрапив до Бульґареллі. Він був спиною до воріт, нічого не міг зробити, – розповідав Арколео. – Я підбіг, руки в боки, а той впав, ніби в нього стріляли. Те, що було далі, я вже передивлявся по телевізору, бо в той момент нічого не розумів. Арбітр, сіньйор Ґонелла, поставив найбільш абсурдний пенальті, що можна уявити. Одноклубники кинулися сперечатися, а я лежав на газоні, в трансі. Вже ж бачив себе з кубком у центрі поля. Це була жахлива несправедливість, адже ми домінували весь матч. І в додатковий час також, м’яч постійно був у воріт Болоньї. Пройшло багато років, але це найбільше розчарування в моєму житті».Бульґареллі визнає – то була хитрість. Савольді згодний: «Такий собі фол… В тому фіналі була команда, що мала виграти, – це Палермо. Вони мали безліч шансів, для нас це було пекло. Втім, хитрість – частина гри. Я ж не міг не забити той пенальті».Після додаткового – серія 11-метрових. Бульґареллі не забив. «Він пробив жахливо, – згадував капітан Палермл Сандро Ванелло. – Але арбітр сказав, що наш воротар рухався до удару. З другої спроби Джакомо впорався».Палермо не забив двічі. «Я бив, бо ніхто не хотів, – згадував Тото Вулло, що промахнувся – Я був наймолодший в команді. Так, несправедливий результат, але ж такі матчі треба вигравати».***Палермо ще двічі грав у фіналі Коппи і ще двічі програв: Ювентусу у 1979-му та Інтеру в 2010-му. Для Болоньї то була друга перемога в Кубку (перша – в 1970-м) і останній фінал. До сьогодні – в Римі россоблу гратимуть проти Мілана.🌐 ДжанлукаЛападула
«Я грав у футбол заради батька. Він дуже любив футбол, більше, ніж я. Коли його не стало, виявилося, що мені нема для кого грати. Точно не для себе.Я не був професіоналом. Не поважав себе, свою роботу, тих, хто мені платив. Часто приїжджав на тренування напідпитку, ще не прийшовши до тями після нічної вечірки. З фізикою проблем не було, вистачало поспати кілька годин. Я не переживав через перехід до Мілана. Топ-клуб мене не лякав. Не тому, що я сміливий - мені просто було насрати. Я хотів розважатися і грати. Брайда сказав, що знає про мій стиль життя, тому дім мені знайшли не в Мілані, а в Ґаллараті, маленькому містечку. Але я все одно тусив.Мені дали номер Нести. Не я його вибрав, Ґалліані мені його дав. Я не відчував тиску, мене це взагалі не хвилювало. Ані Мілан, ані номер, нічого.Про футбол я думав дві години на день – на тренуванні. Тренування закінчувалося, і все. Я не хотів нічого змінювати у своєму житті, але хотів грати. А в Мілані не давали мені тусити і не давали мені грати. Я здався. Я хотів піти з футболу. Рак допоміг мені. Я вдячний богу за це. Якби не хвороба, я б опинився в Серії Б або, можливо, вже не грав би. Для мене все б закінчилося погано. Але я дуже задоволений тим, яким став».В 37 років Франческо Ачербі забив свій перший гол в єврокубках.🌐 ДжанлукаЛападула
15 років тому Інтер грав з Барселоною в півфіналі Ліги чемпіонів.Жозе Моурінью – про план на гру.«Ми мали одну проблему. Ліонель Мессі. Він грав правого вінгера, але, звісно, мав свободу рухатися всюди. Дані Алвес постійно ходив вперед правим флангом. Тож треба було вирішити, як ми діятимемо проти них.Наш лівий захисник, Хав’єр Санетті, міг постійно бути з Мессі – навіть коли той йшов у центр, поміж лініями. Але тоді ми залишали фланг Алвесу, Горан Пандев мав бути з ним, грати майже захисника. Тож ми вирішили, що Санетті не може йти за Мессі. Один з двох наших центральних півзахисників – Естебан Камб’яссо – мав контролювати цю зону, постійно комунікувати з Санетті, той «передавав» йому Мессі. А якщо в якийсь момент Камб’яссо не встигає, і Мессі йде у вільну зону, то Санетті має вже сам вирішувати, що робити.Тож основна ідея – не дати Мессі грати. Пам’ятаю, італійська преса після гри використала слово «gabbia», клітка. Бо, зрештою, ми не грали персонально проти нього. Санетті, Камб’яссо, Мотта – всі були відповідальні за Ліонеля. Навіть Снейдер допомагав. Мессі – єдина велика проблема. Ми мали бути компактні, не давати Барселоні забагато простору. Розуміли, що вони володітимуть м’ячем набагато більше за нас. І тут потрібна була ментальна сила – нехай грають з м’ячем, але не створюють багато шансів. Друга частина плану – як створити проблеми для них. Перший матч ми грали вдома, тож мали виграти, мали забити. Їхні флангові захисники – Алвес та Максвелл – діяли дуже широко і багато ходили вперед. Ми не мали вінгерів, що розташовувалися широко, – Ето’О та Пандев діяли ближче до центру. Але ми мали швидко виходити від компактного блоку, щоб атакувати простір за спинами флангових захисників Барселони. Алвес постійно йшов в зону, яку мав відкривати Мессі. Максвелл чудово грав з м’ячем, але гірше – коли його втрачав, коли треба було повертатися. Тож Пуойль і Піке були вразливі. Барселона миттєво вмикалася в пресинг на чужій половині поля, коли втрачала м’яч. Але вони не дуже добре закривали простір, бо не стикалися з такою необхідністю щотижня в Ла Лізі. А у нас були дуже швидкі гравці, які чітко розуміли, куди вони мають рухатися.Ми низько захищалися, але могли швидко вийти в атаку – три-п’ять гравців. І ми все контролювали».Інтер виграв 3:1. Другий гол – якраз те, про що говорив Жозе. Міліто атакує зону, дуже швидкий Майкон виходить в атаку.Використане відео: Coaches’ Voice, Inter🌐 ДжанлукаЛападула
Леонардо Паволетті 36 років, в цьому чемпіонаті він взяв участь у 25 матчах, але провів на полі 426 хвилин – лише один гравець Кальярі, з тих, що досі в команді, зіграв менше.Проти Верони Паво вперше вийшов у старті – Роберто Пікколі був дискваліфікований. Коли Паволетті забив, на трибунах розплакався хлопчик – вони з татом приїхали до Верони з Сардинії, малюка переповнювали емоції.«Я подарую йому свою футболку, – пообіцяв Леонардо. – У мене особливий зв’язок з вболівальниками. Вони завжди давали мені більше, ніж я їм.Напередодні гри я дуже нервував. Це немов дебют у Серії А. Я не грав в основі півтора роки. Виходити на заміну приємно, але це інше. Сьогодні я допоміг команді і дуже радію. Я бився, я кричав, я зробив все, що міг».«У мене в ногах вже не має сил на 90 хвилин, але я чудово знаю, куди летить м’яч після поганих навісів Зіту Лувумбу, – жартував нападник після матчу, який сарди виграли 2:0. – Ця перемога – символ характеру, серця, гордості, братерства. Чекаємо всіх в аеропорту Сардінії, цієї ночі давайте святкувати».Святкувати зарано, але вже скоро. За чотири тури до закінчення чемпіонату Кальярі відірвався від зони вильоту на сім очок.Паволетті тепер має 66 голів у Серії А – це восьмий показник серед футболістів, що зараз грають у лізі.Відео: Serie A🌐 ДжанлукаЛападула
«Якщо я скажу, що я сподівався на 3:0, то це не буде правдою», – зізнався Майк Меньян.Якщо хтось скаже, що вірив у дубль Луки Йовича, то це, певно, теж не буде правдою.Втомлений Інтер, з величезними проблемами в атаці за відсутності Маркюса Тюрама – це все так. Але ж дубль Луки Йовича.«Нарешті я показав, на що здатний», – сказав серб.Уявіть, клуб підписує Альваро Морату, Таммі Ейбрегема та Сантьяґо Гіменеса, а герой – Йович.Якщо брати показник голів за 90 хвилин, то Лука, власне, є найкращим у Мілані, 0.83. Хоча семпл вкрай малий – 430 хвилин, чотири голи.Насправді оце образ Йовича, як нападник, що який нічого не вміє, створений медіа. Всі ж забули, що в минулому сезоні він мав дев’ять голів і чудовий відтинок в грудні-лютому, коли забив більшість з них. Лука інколи прокидається, треба просто дочекатися, ось зараз – саме такий момент. Але взимку від нього відмовилася навіть Монца – настільки сумнівна у Луки репутація.Монцу він би не врятував, а Мілан вивів до фіналу Коппи. «Він надав сенс роботі Сержіу Консейсана з Міланом», – пише Undici. Знову перебільшують.🌐 ДжанлукаЛападула
Сьогодні Інтер грає з Баєрном, і La Gazzetta dello Sport згадує байки.Наприклад, про те, як Гаррі Кейн міг грати в Італії.Влітку 2013-го президенту Ліворно Альдо Спінеллі телефонували журналісти, аби запитати про трансферні плани. Ліворно вийшов до Серії А та шукав нападника.«Ми намагаємося взяти Канне… Чи Кенна… Йому 20 років, грає в Англії», – відповів Спінеллі.Кейн, його прізвище було Кейн.Про Гаррі президенту Ліворно розповів спортивний директор Тоттнема Франко Бальдіні, а потім ще й агенти його запропонували. 20-річний Кейн якраз повернувся з оренди – починав у Норвічі, завершував у Лестері. «Ми щось бачили в ньому, вивчали, статистика була гарна, – згадує Стефано Каподзукка, що був спортдиром Ліворно. – Почали перемовини з Тоттнемом, хотіли оренду з правом викупу. Тренером у нас тоді був Давіде Нікола, шукали нападника в пару до Пауліньйо. Кейн сподобався Ніколі, але перемовини зірвалися».Тоттнем був готовий віддати Кейна за 500 тисяч євро.Цікаво, що це те саме літо, коли в Ліворно міг опинитися Артем Мілевський. «Ми зустрічалися з представниками Ліворно, про все домовилися, але вони не готові були платити, їм треба було, щоб я став вільним агентом», – розповідав Мілевський.Зрештою, Ліворно орендував у Сієни Інносента Емеґару. Найкращим бомбардиром команди став Пауліньйо, забив 15 голів. Емеґара відзначився чотири рази. Команда стала 20-ю в Серії А.🌐 ДжанлукаЛападула
«Так часто буває, що в дитинстві лаціале грає за Рому чи навпаки. Багато хто приховує свою футбольну віру, бо боїться, але ж насправді в цьому немає нічого такого. На полі вони б’ються за ті кольори в яких грають», – каже Андреа Страмаччоні.***Страмаччоні очолював молодіжку Роми, тренував Алессіо Романьйолі. Той ніколи не соромився визнавати, яку команду він любить. «Алессіо – красень. Він завжди захищав свою приналежність до Лаціо, а на полі був лідером Роми», – розповідає Страмаччоні.За словами Романьйолі, він мріяв грати не в Серії А, а грати за Лаціо. До мрії йшов довго – 11 років у Ромі, рік у Сампдорії, сім у Мілані.«Я співав гімн Лаціо щоразу, коли ми грали на Олімпіко – прикривав обличчя курткою. Не святкувати, коли моя команда забивала Лаціо, було для мене природньо. Моя віра, мої принципи важливіші за все інше. Повага – головне. Втім, я поважав команди, за які грав. Тому не бачив жодної проблеми», – пояснює Алессіо.***У Луки Пеллеґріні трохи інша історія. Він потрапив до Роми у 12 років, в 19 підписав професійний контракт. Говорив про пристрасть, про те, що важко підібрати слова – настільки він схвильований. Потім був Ювентус, свист вболівальників Роми, а в 2023-му – Лаціо.І ось тут Пеллеґріні зізнався: «Моїм кумиром у дитинстві був Марсело Салас, досі маю його футболку. Я й уявити не міг, що колись сам гратиму за Лаціо». А згодом: «Я брав участь у дербі з обох сторін. І переживати це в Лаціо – щось зовсім інше».У січні цього року Лаціо залишив Пеллеґріні поза заявкою на Серію А. «Колектив важливіше вище за гравців і тренера. Ми тут цінуємо жертовність, здатність віддаватися на кожномутренуванні не на 70-80%, а на 120%», – сказав тоді Марко Бароні. Але підкреслив – Лука може повернутися до складу.Це сталося наприкінці березня, коли травмувався Патрік. Пошкодження Нуну Тавареша дало Пеллеґріні шанс зіграти в основі проти Роми.***Лука навісив зі штрафного, Алессіо забив, свій перший гол у римському дербі.🌐 ДжанлукаЛападула
Сьогодні Монца приймає Комо. До 17-го місця десять очок, тож все, певно, завершиться для Монци погано, як би не закінчився саме цей матч.Але Алессандро Неста напередодні виступив душевно.«У своїй кар’єрі я зіткнувся з багатьма труднощами. Мене оперували десять разів. Тричі мені казали, що я закінчився як футболіст.Зрештою я завершив кар’єру у 38 років, коли сам цього захотів, хоча в мене завжди залишався ще один рік контракту на столі — як у Мілані, так і в Монреалі.Ось у чому справжня сила.Я завжди кажу, що всі футболісти, всі люди мають труднощі в житті.Простого і нормального життя немає ні в кого. Важливо, як ти реагуєш на труднощі. І це я намагаюся передати своїм хлопцям.Бо якщо я розповідатиму лише про те, як виграв Кубок чемпіонів, чи як у фіналі в Манчестері забив пенальті, чи як виграв чемпіонат світу, – це буде занадто просто.Натомість я кажу їм, що програв дербі з рахунком 1:5 і мав залишати Олімпіко на гелікоптері, заради безпеки.Я розповідаю, що того вечора Монтелла забив нам три голи, але попри це, наступної неділі я все одно вийшов на поле.Я пояснюю, як я реагував на труднощі, бо великий чемпіон має багато випробувань, але різницю робить те, як він їх долає.Це те, що гравці сьогодні мають зрозуміти.На тобі ставлять хрест? У тобі має горіти вогонь, щоб вийти з цієї ситуації. Це стосується не лише спортивних результатів, я говорю про життя загалом.Це треба пояснювати гравцям: тактика та інші речі — це добре, але для мене саме це врешті-решт має значення.Чи залишив би я себе тренером на наступний рік? Ні, з огляду на те, як пройшов сезон».🌐 ДжанлукаЛападула
Про зраду від команди: «Не відчував такого. Я людина відкрита, дуже чесна й пряма зі своїми гравцями. Від першого дня ці хлопці добре тренувалися, показували бажання працювати якнайкраще. Ми пережили дуже складні моменти, особливо з травмами, але вони завжди знаходили спосіб дати щось більше. Ми всі намагалися зробити якнайкраще і шкодуємо, що не дійшли до кінця".Про зміни в складі: «Так, ми часто змінювали склади, зокрема через травми, а також тому, що, граючи кожні два-три дні, бачили, що потрібно ротувати деяких гравців, щоб отримати максимум. Це не означає, що я завжди все робив правильно, але я точно завжди робив усе для перемоги. І так само робили гравці».Про характер: «У мене поганий характер?, Ні, навпаки. Я чесна, пряма людина, люблю казати все в обличчя, не створювати інтриг чи пліток. Коли мені потрібно вирішити ситуацію з кимось із клубу чи гравцем, я волію обговорити це віч-на-віч. З гравцями я розмовляю індивідуально або колективно, коли вважаю, що потрібно сказати щось важливе для всіх. А ще я люблю пожартувати. Я не той тренер, який кричить на гравця чи робить театральні жести під час матчу. Я навчився від Ван Гала, що до матчів готуються протягом тижня, наполегливо працюючи. Матч – це відповідальність гравця, і ми маємо залишити його якомога спокійнішим у цей момент, щоб він був урівноваженим і міг добре виконати свою роботу».Про відхід з Юве: «Сумно. Коли я брався за цю роботу, уявляв, що все піде інакше. Але це був великий досвід, як професійний, так і людський. Зараз я насолоджуюся часом із сім’єю. Коли я працюю, моя сім’я залишається в Португалії, ми не хочемо міняти школи для дівчаток. Це привілей — бути з ними в такий негативний момент».Про вболівальників: "Я дякую їм за все, що ми пережили разом. Ювентус – велика команда, і їй потрібно перемагати, просто брати участь недостатньо. За 25 років у футболі я зрозумів, що для перемоги потрібні довіра, ясність і те, щоб кожен брав на себе повну відповідальність. Ювентус має повернутися до перемог. Цього не відбувалося занадто довго після легендарного циклу. Цій команді потрібно було менше травм і більше часу. Але я думаю, що те, що ми посіяли, залишиться».Про майбутнє: «Я готовий повернутися, щоб узятися за інший проєкт, продовжити свою роботу й намагатися зробити якнайкраще на наступному етапі. Я прекрасно знаю, що в цій роботі перемоги належать усім, а поразки — тренеру. Але я також знаю, що не варто змінювати курс: і в майбутньому я ухвалюватиму рішення, які вважаю правильними. Якщо вони будуть вдалими, я буду щасливий за всіх, а якщо ні — візьму на себе відповідальність, як завжди, і як я зробив із Ювентусом».3/3🌐 ДжанлукаЛападула
TGLIST.COM.UA
