Smerdov Tax Talks

📢 Мінекономіки відновлює надання безповоротної державної допомоги у формі грантів, яка реалізується в межах бюджетної програми «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу».Державна підтримка надається відповідно до Порядку надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства та Порядку надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738.✅ 2 лютого 2026 року розпочинається прийом заяв на отримання гранту для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства та для створення або розвитку тепличного господарства.✅ Заява формується засобами Порталу Дія: https://diia.gov.ua/✅ Грант на сад надається для висадки та облаштування нового саду, ягіднику, винограднику площею від 1 до 25 гектарів.✅Розмір гранту, який надається одному отримувачу, не перевищує 10000000 гривень та cтановить не більше 400000 гривень на 1 гектар.✅Грант на теплицю надається на будівництво модульної теплиці площею не менше 0,4 гектара та не більше 2,4 гектара, з урахуванням максимального розміру гранту: 0,4 - 0,6 гектара – 2 млн. гривень; 0,8 - 1,2 гектара – 3,5 млн. гривень;1,6 - 2,4 гектара - 7 млн. гривень.✅Суб’єкти господарювання, які претендують на отримання гранту, мають бути зареєстровані в інформаційно-комунікаційній системі “Державний аграрний реєстр”, реалізацію проекту отримувач повинен здійснювати на землях, право власності та/або користування на які підтверджено належними правовстановлюючими документами на строк не менше семи років на дату подання заяви.Джерело:me.gov.ua/Documents/Detail/a6283527-29fc-417b-89ce-c62e9e2f458b?lang=uk-UA&title=OgoloshenniaProPriiomZaiavNaOtrimanniaGrantu

Чи має митниця право коригувати митну вартість лише на підставі даних своїх баз та МД інших імпортерів❓🖊Джерело: постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025 у справі №560/14166/24📎 https://reyestr.court.gov.ua/Review/130816017📢Ситуація: ▫️Підприємство задекларувало митну вартість імпортованого товару за першим (основним) методом  - за ціною договору. Також для митного оформлення Підприємством було надано всі необхідні документи (контракт, інвойси, платіжні документи, транспортні та інші супровідні документи).▫️В свою чергу митниця висловила сумніви щодо правильності визначення митної вартості та запросила додаткові документи. ▫️Після цього митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості, застосувавши другорядний метод на підставі інформації з баз даних ЄАІС та митних декларацій інших імпортерів. ▫️У результаті підприємству було оформлено картку відмови у митному оформленні за заявленою митною вартістю.👮‍♂️Позиція Митних органів: 🔻Рівень задекларованої митної вартості є нижчим за наявну в базах митниці інформацію щодо аналогічних товарів. У зв’язку з цим митна вартість підлягає коригуванню із застосуванням другорядного методу.🔻Подані документи містили розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, та не підтверджували всіх складових митної вартості.🙋 Позиція Підприємства:🔸 Підприємством було подано повний пакет первинних документів, які підтверджують фактичну ціну товару та складові митної вартості.🔸 Розбіжності у документах є формальними та не впливають на числові значення митної вартості.🔸 Митницею не доведено неможливість застосування першого методу визначення митної вартості.⚖️Висновки суду:✅ Основним методом визначення митної вартості є ціна договору (перший метод).✅ Перехід до другорядних методів можливий лише за умови доведеної неможливості застосування першого методу.✅ Рішення про коригування не може базуватися виключно на митних деклараціях інших імпортерів без аналізу ідентичності товарів, умов поставки, обсягів та комерційних факторів.✅ Дані інформаційних баз митниці (ЄАІС, АСАУР) мають лише допоміжний характер і не можуть бути єдиною підставою для коригування митної вартості.✅ Митниця не має права вимагати документи поза вичерпним переліком згідно ст. 53 МКУ.✅ Формальні розбіжності або неточності в документах не є підставою для невизнання митної вартості, якщо вони не впливають на її числові значення.📌 Отже, апеляційний суд підтвердив, що митниця не має права коригувати митну вартість товарів виключно на підставі даних власних інформаційних баз або митних декларацій інших імпортерів без належного обґрунтування неможливості застосування першого методу.📌 Якщо декларантом подано повний пакет первинних документів, які підтверджують фактичну ціну товару, митний орган зобов’язаний прийняти митну вартість за ціною договору.У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

💬 Джерело ІПК ДПС від 22.01.2026 № 479/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:🔸 Дочірнє підприємство (ДП) є членом міжнародної групи компаній.🔸 Власником 100% акцій підприємства є компанія – резидент Німеччини.🔸 ДП має намір розподілити свої нерозподілені прибутки у вигляді дивідендів на користь нерезидента – учасника.🔸 Вказана компанія – нерезидент не є бенефіціарним власником дивідендів, оскільки 100% акцій цієї компанії володіє інша компанія – резидент Німеччини.🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання:🔸 Чи може дочірнє підприємство застосовувати понижену ставку податку на доходи нерезидентів у розмірі 10% відповідно до ст. 10 договору про уникнення подвійного оподаткування з ФРН (Угода), якщо:- безпосередній отримувач дивідендів не є бенефіціарним власником; - бенефіціарний власник і отримувач дивідендів є резидентами Німеччини.⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:🔸 Якщо компанія-нерезидент, яка є безпосереднім отримувачем доходу у вигляді дивідендів не є фактичним бенефіціарним отримувачем такого доходу, то під час виплати такого доходу дозволяється застосування договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний отримувач такого доходу (зокрема, ФРН) в частині:- звільнення від оподаткування; або - застосування пониженої ставки податку. 🔸 Зазначені пільги діють за умови надання документів, визначених абз. 4 – 6 п. 103.2 ПКУ:а) від отримувача доходу заяви у довільній формі:- про відсутність у нього статусу бенефіціарного отримувача доходу;- про наявність такого статусу у нерезидента, який надав документи, зазначені нижче у пп. «б»;б) від бенефіціарного отримувача доходу:- заяви у довільній формі про наявність у такого нерезидента статусу бенефіціарного отримувача доходу;- документів, які підтверджують такий статус (зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів);- довідки про статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ПКУ.🔸 Ставка 5%, зазначена у п.п. «а» п. 2 ст. 10 Угоди, застосовується при виплаті особою, яка у розумінні Угоди є «компанією» і резидентом України, доходів, що є «дивідендами» (відповідно до визначення п. 3 ст. 10 Угоди), на користь особи, яка у контексті Угоди є:- резидентом Німеччини; та- «компанією» (іншою, ніж товариство); та- «фактичним (бенефіціарним) власником» отриманих дивідендів; та- власником (безпосередньо володіє) принаймні 20% капіталу української компанії, яка сплачує дивіденди. 🔸 У всіх інших випадках застосовується ставка 10% за п.п. «b» п. 2 ст. 10 Угоди, зокрема, коли не виконується умова п.п. «а» п. 2 ст. 10 Угоди щодо безпосереднього (прямого) володіння.У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

Чи є обґрунтованим висновок ДПС про заниження платником ПДВ зобовʼязань без доказування причинно-наслідкового звʼязку між діями та наслідками ❓Якими критеріями повинна керуватись ДПС під час камеральної перевірки, щоб визначити наявність умислу в діях платника ❓🔗 Розглянемо постанову Верховного Суду від 22.01.2026 по справі № 640/4080/22.https://reyestr.court.gov.ua/Review/133507804📝Обставини справи:🔸 Під час камеральної перевірки встановлено, що позивач:- у декларації з ПДВ за серпень 2021 р. відобразив суму ПДВ у рядку 16.2 (збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків);- подав уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за липень 2021 р., яким збільшено показник р. 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу ПК наступного звітного періоду) на зазначену суму.🔸 В акті перевірки ДПС зазначила:- позивач передчасно збільшив суму від`ємного значення, що включається до складу ПК поточного звітного періоду, у декларації з ПДВ за серпень 2021 р.;- висновки здійснені з урахуванням наявної в ДПС інформації щодо умисного характеру дій платника, спрямованих на порушення податкового законодавства.🔸 ДПС прийняла ППР, яким:- зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу ПК наступного звітного періоду за серпень 2021 р.;- збільшено суму ПДВ зобовʼязань та нараховано штрафи. 🔸 Платник податків оскаржив вказані ППР у судовому порядку. ⚖️ Висновки суду:✅ Під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган наділений повноваженнями перевіряти правильність арифметичного та методологічного заповнення податкової звітності, однак реалізація таких повноважень передбачає обов`язок:1) чітко встановити:- у чому саме полягає допущене платником порушення;- які конкретні норми податкового законодавства порушено;2) навести розрахунки, що дозволяють перевірити правильність визначення відповідних сум податкових зобов`язань чи від`ємного значення.✅ Контролюючий орган, посилаючись на порушення порядку відображення від`ємного значення ПДВ, фактично обмежився констатацією передчасності формування відповідного показника без наведення чіткої та зрозумілої логіки, яка б дозволяла встановити причинно-наслідковий зв`язок між:- поданням уточнюючого розрахунку до декларації за липень 2021 р.; та- конкретними наслідками для податкової декларації за серпень 2021 р. у вигляді заниження податкових зобов`язань і завищення від`ємного значення саме у визначених сумах.✅ З акта камеральної перевірки не вбачається, яким чином контролюючим органом було співвіднесено: - дати подання податкової декларації; - уточнюючого розрахунку;- порядок їх врахування у відповідних рядках декларації з ПДВ, з урахуванням приписів ст. 50 ПКУ та розділу V Порядку № 21. ✅ Відсутність такого аналізу позбавляє можливості перевірити правильність висновків контролюючого органу не лише судом, а й самим платником податків.✅ Формулювання висновків акта перевірки щодо умисного характеру дій платника податків здійснено:- без наведення фактичних даних, які б свідчили про наявність відповідного суб`єктивного елементу;- без аналізу поведінки платника, його дій після виявлення можливих помилок;- без урахування того, що сам факт подання уточнюючого розрахунку є реалізацією права, прямо передбаченого ст. 50 ПКУ, і не може сам по собі свідчити про протиправну чи умисну поведінку.✅ ППР не відповідають вимогам обґрунтованості та мотивованості, оскільки:- не містять достатнього викладення фактичних обставин;- не розкривають механізму застосування норм податкового законодавства до встановлених даних;- не дозволяють перевірити правомірність втручання контролюючого органу у майнові права платника податків.У разі виникнення будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

Що робити у разі неможливості виконати податковий обов'язок, зокрема, зареєструвати ПН або подати декларацію, внаслідок відсутності електроенергії? Відповідь на це питання надав Мінфін (https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_informuie_pro_poriadok_pidtverdzhennia_nemozhlivosti_vikonannia_podatkovikh_oboviazkiv_u_vipadku_vidkliuchennia_elektroenergii-5573) - судячи з усього, на запит від профільного Комітету ВР, який, мабуть, вже всі бачили.Мінфін посилається на загальний порядок підтвердження неможливості виконання податкового обов'язку, визначений Порядком № 225.Зі свого боку зазначимо, що ми колись подавали заяви відповідно до цього Порядку (в ситуації, коли майно, сервери та інші активи були фізично знищені, і саме це зумовлювало неможливість виконання податкового обов'язку), і навіть в умовах документального підтвердження та очевидності фактів, ДПС часто надавала рішення про відмову, і їх потім ще доводилось оскаржувати. Тож, в умовах коли український бізнес потребує 100% підтримки з боку держави, такі відписки з боку Мінфіну лише з посиланням на вже існуючі правила без деталізації (зокрема, які документи можуть свідчити про неможливість виконання обов'язку саме в умовах відсутності електроенергії) і без внутрішньої роботи з підпорядкованою йому ДПС вважаємо недостатніми.

Щодо житлової політики 🏠📢13 січня 2026 року Верховна Рада ухвалила законопроект № 12377 «Про основні засади житлової політики»Джерело: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/55543📌 Основна ціль законопроекту – це перехід від застарілої радянської моделі житлової політики до сучасних європейських підходів, орієнтованих на потреби людини, прозорі правила та довгостроковий розвиток житлового сектору.Законопроект передбачає :🔹 створення інституту соціальної (доступної) оренди з компенсацією орендної плати до 100% залежно від доходів, майна та соціального статусу;🔹 формування фондів житла для оренди за доступною платою без можливості приватизації чи відчуження;🔹 запровадження системи операторів соціального житла та операторів доступного житла;🔹 залучення інвестицій та публічно-приватного партнерства у житловій сфері;🔹 автоматизація та цифровізація процесів : створення електронних черг на житло, відкритий доступ до інформації про програми та доступні пропозиції;🔹 скасування радянського Житлового кодексу та Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».Ключові переваги законопроекту:▫️ Забезпечує реалізацію конституційного права на житло для громадян;▫️ Створює зрозуміле та передбачуване середовище для інвесторів і розвитку житлового сектору🖊 Законопроект набере чинності після підписання Президентом та офіційного оприлюднення (наразі статус: направлено на підпис Президента України).У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

🏠Чи має право іноземець на пільгу з ПДФО та ВЗ при першому продажі будинку, який перебуває у власності більше 3 років? 📎 Джерело: ІПК ДПС від 23.01.2026 № 499/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК👮‍♂️Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:Платник податків фізична особа планує стати податковим резидентом Австрійської Республіки. В майбутньому, після зміни податкового резидентства, фізична особа-нерезидент планує здійснити продаж обʼєкту нерухомого майна (житлового будинку), що розташований на території України, на користь юридичної особи-резидента України.❓У платника податків виникають наступні запитання:🔸Чи застосовується звільнення від оподаткування ПДФО та ВЗ згідно з п. 172.1 ПКУ у разі отримання фіз. особою – нерезидентом доходу з території України від першого продажу протягом звітного податкового року об’єкта нерухомого майна (житлового будинку), який придбано за договором купівлі-продажу та перебував у власності такої особи більше трьох років?🔸Чи має бути подана фіз. особою – нерезидентом податкова декларація у зв’язку з продажем зазначеного об’єкта нерухомого майна (житлового будинку) у разі звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військового збору згідно з п. 172.1 ПКУ?🖊Ось яку відповідь надав податковий орган:▫️ Згідно з п. 172.1 ст. 172 Кодексу дохід від першого протягом звітного податкового року продажу об’єкта житлової нерухомості, який перебував у власності платника податку більше трьох років, не підлягає оподаткуванню ПДФО та ВЗ. Зазначена умова не застосовується до майна, отриманого у спадщину.▫️ Дохід від продажу другого об’єкту нерухомості протягом звітного року підлягає оподаткуванню:- для резидентів за ставкою 5 % (п.167.2 ПКУ)- для нерезидентів за ставкою 18% (п.167.1 ПКУ)▫️ Обов’язок подання податкової декларації виникає у випадках, визначених ст. 179 ПКУ. При цьому відповідно до п. 179.2 ПКУ податкова декларація не подається, якщо обов’язок щодо її подання вважається виконаним та відсутні інші підстави для декларування. 📌 Отже, дохід, отриманий платником податків – фізичною особою – резидентом/нерезидентом від першого продажу протягом звітного податкового року об’єкта нерухомого майна (житлового будинку), який перебував у власності такої особи більше трьох років, не оподатковується ПДФО та ВЗ, а також не виникає обов’язку щодо подання такої податкової декларації за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.Коментар від First Pro Tax: дана ІПК була отримана на запит клієнта. Висновки в ІПК зазначені саме такі, які очікувались 😉При необхідності отримання власної ІПК з обґрунтуванням позиції, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

Панство, запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий оглядовий вебінар з головними податковими та юридичними новинами за тиждень.Плануємо розглянути, зокрема, наступні питання:• Аванс отриманий до реєстрації платником ПДВ, а витрачений на придбання товарів для постачання у межах цієї операції після реєстрації платником ПДВ: що з податковими наслідками?• Відшкодування з боку постачальника товару витрат по усуненню виявлених дефектів, а також упущеної вигоди: чи є ПДВ?• Мотиваційні виплати покупцям/партнерам за обсяг закупівель: чи оподатковуються такі операції ПДВ?• Чи може Резидент ДіяСіті застосувати до заробітної плати працівника податкову соціальну пільгу?• Чоловік-нерезидент дарує квартиру в Україні дружині-резиденту України - чи застосовується в такому випадку пільга з ПДФО?• ⁠Відображення окремих операцій у податковій декларації з ПДВ та визначення їх впливу на розрахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях – стаття 199 ПКУ.• ⁠Списання безнадійної заборгованості, якщо акт виконаних робіт не підписано контрагентом • ⁠Правила щодо пального для генераторів Посилання на реєстрацію нижче:https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_27-s-chnya/register

🔻 ІПК не рятує, якщо дії вчинені до її отриманняДжерело: постанова Верховного Суду від 20.11.2025 року по справі № 826/3451/13-а 📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/131921995Ситуація: 🔸 Позивач - платник ПДВ:- отримав інжинірингові послуги у період з січня по квітень 2011 року;- включив до податкового кредиту суму ПДВ за інжинірингові послуги у період з січня по квітень 2011 року. 🔸 У липні 2011 року платник ПДВ отримав індивідуальну податкову консультацію (далі – ІПК), щодо правомірності формування податкового кредиту в цій ситуації.🔸 Податковий орган донарахував ПДВ зобов’язання на суму сформованого податкового кредиту по інжиніринговим послугам.🏢 Позиція ДПС:Позивач безпідставно включив до податкового кредиту суми ПДВ по інжиніринговим послугам, які не є об`єктом оподаткування ПДВ. 🙋 Позиція платника:Позивач діяв на підставі ІПК, а тому має право включити суми ПДВ, сплачені при придбанні робіт (послуг), у т.ч. інжинірингових, які згідно з законодавством хоча і не були об`єктом оподаткування ПДВ, у разі, коли виконавець вважає оподаткованими ПДВ здійснювані ним операції, а також нараховує та сплачує ПДВ за цими операціями.❓Суть спору: Чи звільняється платник ПДВ від відповідальності на підставі отримання ІПК, якщо така ІПК була отримана після вчинення відповідних дій?⚖️Висновок Верховного Суду:🔹 З 01 січня 2011 року до 01 липня 2011 року постачання інжинірингових послуг не було об`єктом оподаткування ПДВ, а тому при здійсненні у вказаний період зазначених операцій правові підстави для формування податкового кредиту відсутні.🔹 Пунктом 53.1 статті 53 ПКУ визначено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої у письмовій формі. 🔹 Тобто, особа звільняється від відповідальності у разі вчинення певних дій, у відповідності та на підставі податкової консультації. У будь-якому випадку, первинною є податкова консультація, а потім платник податків її виконує.🔹 В даному випадку, позивачем включено до податкового кредиту ПДВ інжинірингові послуги у період з січня 2011 року по квітень 2011 року, при цьому податкова консультація на яку посилається позивач, надана 12.07.2011 . 🔹 Таким чином, позивач діяв на власний розсуд, а не на підставі податкової консультації.Коментар від First Pro Tax:❗️Отже, для звільнення від відповідальності платник податків повинен спочатку отримати ІПК і лише після цього діяти відповідно до цієї ІПК. ❗️ІПК, отримана після здійснення операцій, не надає захисту від донарахувань податкових зобов’язань та штрафних санкцій.У разі виникнення будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

Податкова служба розглянула питання щодо ПДВ-наслідків при постачанні подарункового сертифікату на послуги з проведення закладом охорони здоров'я медичного обстеження (https://zak.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/973044.html).Як і в минулому, ДПС вважає, що продаж сертифікатів навіть на пільговані товари/послуги оподатковується ПДВ на загальних підставах (раніше ДПС зазначала про такі самі наслідки, зокрема, на прикладі подарункових сертифікатів на книги у листі від 23.12.2025 р. № 6823/ІПК/26-15-04-01-06, далі - лист № 6823):"Операція платника ПДВ (клініки) з постачання (реалізації) сертифікату на отримання послуг із проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян є об’єктом оподаткування ПДВ." При цьому надалі ДПС робить висновок, що безпосереднє постачання зазначених медичних послуг від ПДВ за п.п. 197.1.5 ПКУ не звільняється:"Водночас на безпосередньо операції з постачання послуг із проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 ПКУ, не поширюється" Не дуже зрозуміло, що податкова служба мала на увазі, адже: 1) є пряма норма ПКУ щодо звільнення таких послуг від оподаткування ПДВ;2) безпосереднє постачання послуг на підставі подарункового сертифікату буде вважатися другою подією, і воно у будь-якому разі не оподатковується ПДВ. ДПС підтверджувала це у зазначеному листі № 6823:"<...> Передача Товариством товарів кінцевому споживачеві в обмін на такий подарунковий сертифікат для цілей оподаткування ПДВ буде "другою подією", яка не зумовлює для Товариства податкових наслідків в частині визначення податкових зобов'язань з ПДВ. <...>" 3) Також ДПС у цьому ж листі № 6823 звертала увагу, що у разі постачання на підставі подарункового сертифікату товарів, які звільняються від ПДВ, первісно нарахований ПДВ підлягає коригуванню на підставі РК із складанням надалі ПН як на операції, щодо яких застосовується пільга з ПДВ:"Якщо в обмін на подарунковий сертифікат відбувається постачання товарів, як оподатковуваних так і звільнених від оподаткування, то на дату такого постачання складається розрахунок коригування до раніше складеної податкової накладної, в якому коригується вся сума операції зі знаком «-», у графі 2.1 розділу «Б» такого розрахунку коригування зазначається код причини коригування 103, що відповідає причині коригування «Повернення товару або авансових платежів», та одночасно складається окремі податкові накладні. У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, у графі "Складена на операції, звільнені від оподаткування" верхньої лівої частини робиться помітка "Без ПДВ"." У разі, якщо ваша компанія планує проводити маркетингові заходи, у тому числі, із застосуванням подарункових сертифікатів, звертайтеся до нас за консультацією. Команда First Pro Tax неодноразово залучалася до розробки оптимальних моделей впровадження маркетингових заходів із визначенням наслідків в бухгалтерському та податковому обліку, а також з їх документального оформлення:📞 097-191-20-20📧 [email protected]