Війна змінила наше життя не лише зовні, а й усередині. Постійна напруга, втрати й невизначеність зробили потребу в підтримці ментального здоров’я щоденною реальністю для мільйонів українців.Водночас більшість цих запитів не про лікарів і лікарні. Люди потребують підтримки значно раніше. Саме тому дедалі важливішу роль відіграють немедичні фахівці: психологи, соціальні працівники, спеціалісти із психосоціальної підтримки.📊 У межах програми «Ти як?» проведено дослідження «Підготовка немедичних фахівців у сфері ментального здоров’я: виклики часу, очікування суспільства та потреби ринку». Участь у ньому взяли понад 2700 студентів і більше ніж 1300 викладачів.Кілька основних висновків:📈 Попит на професію зростає. За останні п’ять років інтерес до психології подвоївся. Психологів і соціальних працівників готують десятки університетів по всій Україні.🎓 Майбутні фахівці навчаються в умовах стресу: 67% мають середній рівень напруги, 12% – високий. Лише третина впевнена у своїй професійній спроможності.📚 Освітні програми не завжди відповідають викликам практики:📍 лише 40% орієнтовані на міжнародні рекомендації;📍 39% містять сучасні методи роботи;📍 33% використовують міждисциплінарний підхід.💼 Роботодавці також фіксують розрив: 7 із 10 випускників не готові до практичної роботи з клієнтами.Дослідження показує: Україна потребує не лише достатньої кількості фахівців, а й системних змін у їхній підготовці – з фокусом на практику, супервізію та сучасні підходи.🌱 Підтримка ментального здоров’я починається з тих, хто поруч. І від рівня їхньої підготовки залежить відновлення країни.Докладно про результати дослідження, яке провів Координаційний центр з психічного здоров’я КМУ спільно з Міністерством освіти і науки України за наукового супроводу КНУ імені Тараса Шевченка, – на платформі «Ти як?».
🫂 «Бажаю здоров’я!» – фраза, яка сьогодні стала для кожного з нас чимось значно більшим, ніж просто ввічливістю. Це найщиріше зичення близьким і водночас щоденна внутрішня установка для кожного. Проте, якби всі побажання здійснювалися самі собою, сьогоднішня дата була б не потрібна. Всесвітній день здоров’я нагадує: наші прагнення мають силу лише тоді, коли підкріплені нашими ж зусиллями.У 1948 році саме в цей день набрав чинності статут Всесвітньої організації охорони здоров’я, і відтоді 7 квітня відзначають День здоров’я.Додаткова можливість не просто побажати здоров’я, а й зробити щось для нього – фізичного і ментального, свого власного чи цілого суспільства. Записатися на медогляд, який давно відкладали. Чи дати старт здоровій звичці, яка може зі свого боку змінити все подальше життя.Інколи така звичка на вигляд як «звичайний» шкільний обід.🟦 В Україні в межах реформи шкільного харчування вже понад 2 мільйони дітей забезпечені безоплатними шкільними обідами, а з вересня за ініціативи Президента ця програма охопить всіх учнів країни – 3 мільйони.Це набагато більше, ніж просто поживна безоплатна їжа в непрості часи. Це корисний раціон, створений за сучасними рецептами й технологіями, що стає зразком здорового харчування на все життя. Наша спільна з командою реформи шкільного харчування мета – щоб сьогоднішні шкільні обіди задали правильний курс цілому поколінню українців, які зростають зараз.Уже сьогодні формувати здорові харчові звички допомагають також спеціальні матеріали на платформі реформи «ЗнаЇмо» та в її соцмережах.Це, зокрема: 🥕 серія уроків, які знайомлять дітей із базовими принципами збалансованого харчування, яку ЮНІСЕФ підготував разом з EdEra й командою реформи; 🍽 онлайн-курс для учнів 5–9-х класів, який допомагає просто пояснити складні теми, пов’язані з харчуванням;🏫 курс про ефективну організацію безпечного і якісного харчування спеціально для освітян-управлінців за підтримки Швейцарсько-українського проєкту DECIDE; 📕 посібник для громад і закладів освіти, який допомагає спланувати комунікацію здорового способу життя (у 2026-му приділяємо цьому особливу увагу);📌 збірка рекомендацій щодо організації фестивалів та інших активностей із популяризації здорового харчування, розроблена спеціально для зручності громад.Підтримувати здоров’я – це справді окрема робота і для кожної людини, і для кожного суспільства. Але вона обов’язково винагороджується результатом.
Досвід полону не завершується в момент звільнення – це складний процес повернення до себе та суспільства. Щоб підтримка була справді помічною, важливо розуміти психологічні стани, які можуть виникати у військових та цивільних після повернення. 💻 Про міфи і реальність: чому досвід полону не можна узагальнювати та як уникати стигматизації – розповідає перша серія нового освітнього серіалу «Не нашкодь: підтримка після звільнення з полону» від «Ти як?» та Дія.Освіта, присвяченого коректній взаємодії та підтримці. Серіал – це практичний гід, який допоможе бути поруч, не завдаючи нового болю. У 10 епізодах пояснюється, що відчуває людина в полоні та після повернення додому, як дбайливо підтримати звільнених та їхні родини. Зокрема, у першій серії ви можете дізнатися, чому: ❓ Полон не є одиничною травмоюЦе тривалий стан примусового позбавлення контролю над власним життям. Такий досвід поєднує вплив екстремального стресу та соціальної ізоляції, що безпосередньо впливає на тіло, поведінку і світогляд людини. ❓ Людина намагається дистанціюватися від теми полонуЦе природна реакція на дискомфорт, коли все життя особистості зводять лише до одного статусу: «перебував у полоні». З часом надмірна увага до пережитого досвіду починає дратувати, а страх перед постійним жалем змушує людину закриватися та уникати розмов про свій стан. ❓ Пам’ять травматичного досвіду зберігається фрагментованоТравматичні спогади часто існують у вигляді окремих образів, звуків чи тілесних відчуттів. Коли суспільство очікує від людини певної «правильної» чи стандартної поведінки, це може спровокувати повторне відчуття безсилля та знову травмувати. ❓ Важливо визнавати досвід без тискуДбайлива підтримка – це насамперед тиша та право людини самостійно вирішувати, чим і коли ділитися. Безпечна атмосфера, де немає очікувань чи осуду, стає надійним фундаментом для відновлення. У такій взаємодії допомога пропонується як партнерство, де повага до рішень особистості є головним пріоритетом. ℹ️ Освітній серіал створений для платформи Дія.Освіта в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» у співпраці з DIGNITY – Данським інститутом з протидії катуванням, за фінансування Міністерства закордонних справ Данії. Експертна та аналітична підтримка – Координаційний центр з психічного здоров’я КМУ, управління реінтеграційних заходів Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерство у справах ветеранів. Медіапартнер – Starlight Media. Технічна підтримка – ГО «Безбар’єрність».
🫂 Слова, які ми обираємо, можуть підтримати гідність людини або звести її лише до одного важкого епізоду.Коли говоримо про захисників і захисниць, звільнених із полону, важливо пам’ятати: це їхній досвід, а не ідентичність. Замість ярлика «полонений», який закріплює статус жертви, обираймо формулювання, що допомагають бачити досвід людини коректно та з повагою.📒 Коректна мова підтримує людину та її теперішнє життя.Дізнатися більше про безпечну й гідну взаємодію зі звільненими з полону можна в інфобоксі на платформі «Ти як?». Він створений для рідних, побратимів і посестер, знайомих, колег, медіа, державних службовців, менеджерів рівня громад і всіх, хто прагне будувати культуру поваги та безпеки.В інфобоксі зібрано корисні ресурси:📖 Довідник «Життя та служба після полону» – покрокові рекомендації щодо медичного відновлення, соціальної адаптації та реінтеграції в громаду.📽 Освітній серіал «Не нашкодь: підтримка після звільнення з полону»на платформі Дія.Освіта. Він пояснює, як уникати стигматизації, долати міфи та допомагати близьким відновити відчуття безпеки.🗂 «Енциклопедія складних запитань» – короткі ролики-експлейнери «питання – відповідь» про те, як підтримати та не нашкодити людині, яка пережила травматичний досвід.Плекаємо разом культуру взаємодії, у якій повага є основою кожного слова.📕 Більше про сучасну етику взаємодії з різними людьми – у «Довіднику безбар’єрності».
🌍 Сьогодні у світі відбувається надто багато подій, і увага до України природно розпорошується. Цим користується Росія, продовжуючи інформаційну війну: викривлює факти й формує хибне уявлення про те, що насправді відбувається.Саме тому ми маємо ще наполегливіше говорити про Україну, і особливо про українських дітей, які досі, на жаль, не повернулися додому.🎙 Я використовую кожну можливість, щоб розповідати правду про цю війну й привертати увагу до трагедії викрадених дітей.🇺🇸 Під час візиту до США в Далласі (штат Техас) ґрунтовно поговорила з місцевим виданням The Dallas Morning News. Розповіла, із якими величезними зусиллями за всі роки повномасштабного вторгнення вдалося повернути додому понад 2000 дітей. Кожного разу це була окрема операція багатьох людей, організацій, країн, коаліції за повернення українських дітей. А все тому, що Росія зумисне приховує, спотворює інформацію та не йде на контакт. Нагадала драматичну історію хлопчика з Маріуполя, якого, наче річ, забрала собі так звана російська омбудсменка Львова-Бєлова й вихвалялася тим, що їй вдалося подолати потяг дитини до української мови й українського – фактично зламати підлітка.🫂 Але Україна не покине жодну свою дитину й робить усе для їх повернення додому. Найбільше діє на викрадачів усебічний політичний тиск, тому ми дуже вдячні першій леді США пані Меланії Трамп за те, що вона особисто адвокатує повернення юних українців.А зовсім нещодавно в Держдепартаменті США створили спеціальну програму для пошуку, перемовин і повернення українських дітей.🤝 Що важливо: ця програма охоплюватиме і реінтеграцію – соціальні, психологічні, юридичні та інші кроки всередині України для гідної адаптації дітей удома. Це окрема велика робота, без якої справжнє повернення до нормального життя на батьківщині неможливе. Вдячні США за дедалі більше розуміння та дедалі більшу залученість у порятунок дітей і дитинства.
Не менше за саме насильство ранить момент, коли воно стає просто «ще однією новиною» для тих, кого воно не стосується. Бо саме в цей момент відбувається найгірше: насильство починає сприйматися як норма. А це саме те, чого прагне будь-який агресор.🤝 Зустрічаючись із діловими колами Далласа (модерував захід Девід Кремер, виконавчий директор Інституту Джорджа Буша, за що йому дуже вдячна), розповідала про щодення України.Україна живе в умовах постійного стресу. Понад 80 % населення перебувають у стані хронічної тривоги. Але попри це країна живе. Дорослі працюють, щоб тримати економіку. Діти – навчаються. Бо наша принципова позиція – не дозволити відібрати в дітей майбутнє.🟦 Саме для цього була створена Фундація Олени Зеленської. Вона стала мостом між людьми, які хочуть допомогти, і тими, хто потребує цього найбільше. Ми працюємо з партнерами із понад 35 країн. Завдяки нашим партнерам ми облаштовуємо укриття в школах, будуємо житло для великих прийомних родин, а також створюємо простори психосоціальної підтримки для підлітків і молоді, щоб діти в Україні мали гідні умови для життя та розвитку.🌱 Нас часто запитують: чи має сенс щось будувати чи започатковувати, коли тривають обстріли? Моя відповідь – так. Бо ми будуємо насамперед можливості та віру в майбутнє – те, на що мають право всі діти світу.Назавжди вдячна всім, хто до цього долучився. І під час зустрічі ми відчули глибоке розуміння й підтримку з боку американців. Це надихає та надає ще більше сил.
🧬 Генетичний код більшості людей – 46 хромосом. Але дехто має 47-му, додаткову копію 21-ї. Це явище ще називають трисомією 21. Учені виявили цю особливість у 1959 році – із розвитком генетики. Назву відповідному синдрому дали на честь англійського лікаря Джона Ленгдона Дауна, який описав його прояви ще в ХІХ столітті, тоді ще не знаючи причини.Яскрава ілюстрація того, як розвиток знань веде людство від загадкового й незрозумілого до вивчення, сприйняття, а головне, прийняття відмінностей, кращого розуміння себе й кожної людини.🗓 Сьогодні відзначаємо Всесвітній день поширення знань про синдром Дауна. Сама дата теж із сенсом: 21.03 нагадує про три копії 21-ї хромосоми.Українці із синдромом Дауна навчаються, працюють, реалізують себе у творчості, мріють і прагнуть щасливого життя.🤝 Рада особисто знати багатьох із них, від працівників Cafe 21.3 та «Голландської пекарні 21.3», що працюють у Броварах, до художниці, співзасновниці «Ательєнормально» Анни Сапон, чию виставку нещодавно відвідала.Їхній приклад показує, як підтримка близьких та оточення допомагає людям із синдромом Дауна реалізуватися, розкриватися, які успіхи вони роблять у житті. Вони доводять: людяність – найголовніша якість людини й кожного суспільства.👥 Саме таке, людяне суспільство, у якому є місце та можливості для кожної людини, прагнемо побудувати в Україні. А починається воно із кожного з нас – наших щоденних дій, ставлення, навіть комунікації, у якій завжди на першому місці має бути людина, а вже потім – її стан.💬 І якщо не знаєте, як правильно спілкуватися так, щоб це було комфортно обом сторонам, завжди запрошую до «Довідника безбар’єрності» – посібника з коректної комунікації. Адже насправді нас найбільше характеризують не хромосоми чи стани, а ставлення й повага одне до одного.
🌍 12 березня у світі відзначають Міжнародний день шкільного харчування.🟦 Для України це важлива тема. Ми впроваджуємо реформу шкільного харчування вже п’ять років, чотири з них – під час повномасштабної війни.Та навіть у найскладніших умовах держава не заощаджує на добробуті дітей. Навпаки – інвестує в нього ще більше. Ми оновлюємо застарілі стандарти, модернізуємо кухні та харчоблоки, будуємо фабрики-кухні, навчаємо кухарів і запровадили субвенції, якими можуть скористатися громади, що хочуть покращити харчування дітей.Сьогодні вже понад 2 мільйони юних українців – усі учні 1–4 класів і школярі з прифронтових регіонів – отримують безоплатні шкільні обіди.А з 1 вересня безкоштовне гаряче харчування буде доступне для всіх 3 мільйонів школярів, які навчаються очно або у змішаному форматі.🤝 Важливо й те, що Україна не сама на цьому шляху. Реформу підтримують міжнародні партнери, зокрема Європейський Союз. Разом ми рухаємося до адаптації системи шкільного харчування до європейських стандартів – із якісним меню та безкоштовними обідами для школярів.Україна також приєдналася до міжнародної Коаліції шкільного харчування, що об’єднує країни навколо найкращих світових практик.Але День шкільного харчування – це не лише про кількість. Насамперед він про якість і формування здорових харчових звичок із дитинства. Саме це від самого початку є головною метою української реформи.🌱 Ми прагнемо ростити дітей здоровими – і виростити здорове покоління. І школа тут відіграє не меншу роль, ніж родина: саме вона закладає, що діти звикнуть бачити у своїй тарілці та що вважатимуть корисним у дорослому житті.Тому хочу звернутися до всіх навчальних закладів і громад.Від вас – педагогів, кухарів, технологів, управлінців – залежить не лише освіта дітей, а і їхній спосіб життя, культура та розуміння правильного харчування.📘 Команда реформи підготувала посібник для громад і закладів освіти «Комунікація здорового харчування та проведення тематичних заходів» – із практичними порадами та ідеями для роботи з учнями й батьками.Так само, як діти приносять домашні звички до школи, вони несуть шкільні знання та навички у свої родини. І в наших силах зробити так, щоб разом зі смачними обідами учні отримали бажання харчуватися здорово все життя.2026 рік у межах реформи визначений роком активної комунікації.💬 Тож комунікуйте – і комунікуйте на здоров’я. Пояснюйте, говоріть із батьками, залучайте дітей через конкурси, фестивалі та спільні події.Наші діти виростуть здоровими, якщо це справді стане спільною справою батьків, держави, шкіл і громад.
🤝 Вже багато років ЮНІСЕФ – стабільний і надійний партнер України у справі допомоги дітям. Наша нинішня зустріч із командою Фонду – особлива, адже дякуємо за співпрацю вже ексголові Українського представництва Муніру Мамедзаде та вітаємо в Україні нову очільницю – Анн-Клер Дюфей.Говорили про нашу співпрацю в численних гуманітарних проєктах – як державних, так і приватних.Це, зокрема:🟦 Реформа системи шкільного харчуванняСпільно з ЮНІСЕФ створили національний портал реформи – «Знаїмо»; онлайн-курс «Основи здорового харчування для учнів 1–4 класів»; комунікаційні кампанії «Головне – що всередині» та «Обирай тру, а не фейк», які разом охопили понад 14 мільйонів людей; інтерактивний проєкт «ГраЇмо». Бачимо, як поступово змінюється суспільна свідомість на користь здорового харчування.🟦 Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?»За підтримки ЮНІСЕФ проходять її комунікаційні кампанії, проведено масштабне дослідження Mind Frames, яке допомогло краще зрозуміти психологічний стан українців, розроблено державний стандарт соціальної послуги «Життєстійкість», масштабовано програму mhGAP для сімейних лікарів.🟦 «Без бар’єрів»Співпрацюємо за напрямком національної стратегії з безбарʼєрності, зокрема це підтримка національних комунікаційних кампаній з соціальних змін та створення мережі амбасадорів з безбарʼєрності в різних регіонах України.🟦 Саміт перших леді та джентльменівНаша постійна глобальна платформа, що за п’ять років об’єднала вже 50 перших леді та джентльменів, дуже цінує експертну підтримку ЮНІСЕФ в усіх важливих темах, яких торкаємося.🟦 Фундація Олени ЗеленськоїСпільно з ЮНІСЕФ підтримуємо великі прийомні родини у проєкті «Від будинку до домівки»; вже два роки поспіль наша команда є партнером дослідження «Індекс Майбутнього», і цього року ми сподіваємося реалізувати спільний проєкт у межах ініціативи «Безпечна школа» з відновлення укриттів та модернізації харчоблоків у школах і садочках.📍 Вдячні ЮНІСЕФ за продовження співпраці для кращого сьогодення та безпечного майбутнього наших дітей.
👨🍳 Всесвітньовідомий шеф-кухар Хосе Андрес народився в Іспанії, живе у Сполучених Штатах Америки. Він уже двічі входив до переліку найвпливовіших людей світу за версією журналу Time і був нагороджений Президентською медаллю Свободи у США. 🇺🇦 Від перших днів повномасштабного вторгнення Росії пан Андрес та його організація World Central Kitchen підтримують Україну, надавши майже 300 млн порцій їжі постраждалим від війни родинам в Україні та інших країнах регіону. Ця послідовна підтримка принесла мільйонам людей не лише їжу, а й відчуття солідарності та надії.Окрім інших проєктів, він має власну фундацію Longer Tables Fund («Довші столи»), що інвестує в продовольчу безпеку суспільств, які цього потребують. Її ідея – їжа може бути інструментом для розв’язання багатьох найгостріших і найскладніших проблем сучасного світу.🟦 Саме тому пан Андрес так щиро відгукнувся на реформу шкільного харчування в Україні. Під час розмови він оголосив, що Longer Tables Fund підтримає її шляхом модернізації трьох шкільних кухонь – у Гребінках (Київська область), Чернігові та Городку (Львівська область). Це не просто кухні, а, в термінології реформи, опорні кухні: приготовані на їхніх потужностях гарячі обіди отримають учні не лише цих закладів – шляхом швидкої доставки ними будуть забезпечені діти в цілій низці шкіл. А це 29 закладів і понад 6500 учнів!Мала нагоду подякувати пану Андресу за підтримку. 🍽 Модернізація шкільних їдалень і кухонь – це наймасштабніша й найдорожча частина реформи. Держава разом із громадами та міжнародними партнерами, як Longer Tables Fund, інвестує в це значні кошти. Так вдалося комплексно оновити понад 1600 шкільних кухонь та їдалень. Але попереду модернізація ще 6 тис. Тому вітаємо кожну нову підтримку. Разом ідемо до головної мети – нагодувати якісно й корисно всіх українських школярів. Це сприяє гарному навчанню і гарному майбутньому.
TGLIST.COM.UA
