Едуард Юрченко

​​ПРО СОБОРНІСТЬ І ЇЇ РІЗНОВИДИТреба розуміти, що Соборність (саме так, з великої літери, як ідеологема) можлива лише при об'єднанні всіх українських земель. Це породжує питання про кордони.Кордони бувають різні:▪️ кордони фактичні:Це там, де держава реально здатна здійснювати свої повноваження. Відповідно тимчасово окуповані терени знаходяться за їх межами.▪️ кордони юридичні:Це кордони визнані (принаймні тимчасово) іншими державами. У нашому випадку, це непогані за розміром і ресурсами, але кострубаті з точки зору безпеки кордони колишньої УРСР на основі адміністративних меж, визначених більшовицькими окупантами. У 1991 році погоджуватись на них було вигідно, але проблема у тому, що життя на місці не стоїть і юридичні норми (зокрема міжнародні) систематично коригуються. В нас це чомусь не врахували.▪️ кордони природні:Тобто ті, в яких держава може оптимально існувати з точки зору безпеки і відносної самодостаності. Наприклад, з точки зору класичних французьких націоналістів це так званий «чотирикутник» – Атлантика, Альпи, Піренеї, Рейн (про останній діаметрально протилежної думки були німці, що й породило тривале протистояння). У випадку України, природними кордонами на Сході є Каспій та Середня Волга. Питання не в тому, хто там живе, які в нас права і фактичні можливості на них вийти, а в тому, що з московською сокирою у горлянки жити небезпечно (навіть якщо ця сокира «міжнародно визнана»). Повернення Криму й ОРДЛО лише додасть мотивації господарям сокири.▪️ кордони історичні:Це кордони теренів, якими країна в свій час володіла, але пізніше втратила. В нашому випадку це кордони максимального розселення українців та максимального розширення влади Української держави. Наприклад, за держави Його Світлості Ясновельможного Гетьмана Павла Скоропадського, наша реальна політична влада розповсюджувалась на Білгородчину.З історичним кордоном за етнічним критерієм все важче. Така експансивна і схильна до колонізації нація як ми нерідко захоплювала досить віддалені терени. Варто згадати наші анклави у Казахстані, Сибіру та на Далекому Сході.▪️ кордони етнічні:Це кордони розселення певного народу, які можуть виплескуватись за межі його природного, а тим більше юридичного кордону. До того ж постає питання віддалених анклавів. Я маю на увазі не Сірий чи Зелений клин, а по справжньому віддалені землі, такі як українські поселення в Бразилії, наприклад.Окремою темою є етнічні землі, українське населення яких втратило ідентичність, але залишається українським за походженням. Це абсолютно практична проблема через те, що більшість території наших земель згідно з природними кордонами, має переважно саме таке населення. Все вище перераховане – лише грунт для роздуму. Але ми повинні розуміти одне: кордони визначаються природою, а закріплюються волею Нації до життя. Міжнародні норми існують чи не існують, держави і цивілізації підіймаються і падають, але гори й океани лишаються на своїх місцях, а інстинкти або підштовхують до виживання, або втрачають силу, а з нею вмирає майбутнє народу.@EdYurchenko🎓

​​ЯКИЙ СТОСУНОК ЛУЇ XVI МАЄ ДО СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ ?Річ у тім, що Французька революція, уособленням якої стало вбивство короля Луї, була першим серйозним прецедентом масштабного терору з боку лівих сил і першим радикальним ударом по культурі та ідентичності європейських народів.Українцям добре відомо, що таке лівий терор, адже ми пережили сімдесят років панування комуністичних ідей. Та й сьогодні українцям доводиться боротись проти зазіхань путінської Росії, яка вважає себе спадкоємцем більшовицької імперії. З іншого боку, сьогодні все більше утверджується ідеологія «культурного марксизму», яка прагне знищити будь-які звичні відмінності між людьми та будь-які природні спільноти: від сім'ї до нації. Ця ідеологія опанувала значною частиною європейських країн і сьогодні загрожує також і нам, українцям.Отож, пам'ять про європейського монарха, який першим пав жертвою лівого терору, для нас є водночас готовністю до боротьби за свою свободу та ідентичність.Не варто також забувати про походженя короля-мучня від священної крові наших князів. В жіночому коліні він був прямим нащадком Анни Київської.Отже, вшануємо память короля-мучня та всіх жертв антиєвропейського терору лівих екстремістів.

⚔️ ВІЙНА, ТІЛО ТА СЕНСИ: Діалог сексолога та філософа-військовогоКолеги, ми багато говоримо про ПТСР та кризове консультування. Але війна — це не лише травма. Це глибинна онтологічна трансформація особистості, яка змінює все: від сприйняття власного тіла до розуміння Бога та любові.У цьому унікальному епізоді «Кафедри» зустрілися два світи: 👩‍⚕️ Єлена Іванькова — сексолог, яка працює з парами та сімейними кризами. 🪖 Едуард Юрченко — кандидат філософських наук, який змінив кафедру на окоп і зараз несе службу в лавах НГУ.Чому цей ефір варто подивитися для професійного розуміння:🧠 Трансформація тілесності: Як змінюється ставлення до тіла на війні? Коли воно перестає бути джерелом насолоди і стає лише інструментом виживання? Діалог про те, як повернути контакт з тілом після фронту.⚖️ Чоловіче та Жіноче: Чи відбувається регрес до архаїчних моделей поведінки? Як війна загострює маскулінність і як це впливає на сімейні системи?🛡 Філософія як зброя: Едуард ділиться інсайтом: чому на "нулі" світогляд важливіший за екіпірування і як віра допомагає психіці встояти перед хаосом.👨‍👩‍👧 Роль Батька: Як змінюється фігура батька, коли він відсутній фізично, але присутній героїчно?Це розмова про те, як війна змінює саму структуру людського буття. Без пафосу, але з глибоким аналізом.🔗 Дивитися філософсько-психологічний розбір: https://youtu.be/T0PptGDw4gg#кафедравідвертості #психологіявійни #філософія #тілесність #сексологія #стосунки #ЕдуардЮрченко #ЄленаІванькова

​​УКРАЇНСЬКИЙ ТРАДИЦІЙНИЙ НОВИЙ РІК ТА СПІЛЬНЕ КОРІННЯ ЄВРОПИ. 14 січня ми відзначаємо український традиційний Новий рік, який співпадає з днем святителя Василія Великого. Але не варто забувати, що свято настання Нового року за традиційним юліанським календарем має загальноєвропейське значення.Крім українців та інших народів східнохристиянської традиції, що зберегли свій автентичний календар, його відзначають в деяких районах німецькомовної частини Швейцарії, в гельській частині Шотландії та на острові Мен. Юліанський календар був спільним календарем всього європейського цивілізаційного простору основну частину його історії, і його скасування супроводжувалось стійким опором. В Великобританії відмова від юліанського календаря навіть викликала масові заворушення в 1752 році. Зверніть увагу, що одна з найбільш розвинених та «прогресивних» на той момент країн, відмовилась від традиційного календаря через 170 (!) років після початку календарної реформи. В Швейцарії повний перехід на григоріанський календар відбувся взагалі в 1812 році. Таким чином не варто ототожнювати григоріанський календар з Західною Європою та західним християнством. Православні та греко-католики зберігали юліанський календар саме як частину нашої загальноєвропейської традиції. Цікаво, що саме зараз в Індії відзначається свято Понгал, яке фактично співпадає з українським (традиційним європейським) святом Нового року.Дата Понгалу визначена на основі сонячного календаря, тому вона незмінна з року в рік. Дні Понгалу надзвичайно сприятливі для індусів і астрономічно важливі — щорічно приблизно 14 січня сонце починає свою шестимісячну подорож на північ (Uttarayana), переходячи в сузір'я Козерога (сидеричне). Ця небесна подія і святкується в Південній Індії під назвою Понгал. Фестиваль відбувається в дні цвітіння полів, тому Понгал і вважається (особливо в сільських громадах) святкуванням процвітання, благополуччя і гарного врожаю. У це свято готують рис першого врожаю після довгої і суворої зими. Слово «Понгал» (Pongal) означає «страва солодкого рису», яка готується на честь свята. Під час фестивалю селяни також висловлюють свою подяку Богу Сонця і корові за отримання хорошого врожаю. Це дуже важливе свято для всіх індусів. Згідно міфології, в цей день боги приходять на землю після шести місяців довгої ночі. Фестиваль Понгал є одним з головних фестивалів Південної Індії, в Північній і Центральній Індії свято проходить під назвою Макар Санкранті (Makar Sankranti). Свято триває чотири дні.Варто згадати, що Індійська цивілізація була заснована саме арійськими вихідцями з Європи і таке співпадіння є зовсім не випадковим.Хоча юліанський календар і було введено за часів доброї пам’яті Гая Юлія Цезаря, але він базувався на значно давніших астрономічних та сакральних знаннях. Юліанський календар відображає у собі гармонію космосу через поєднання космічних орієнтирів.За відправну точку юліанського календаря було визначення року в 365 діб і 6 годин, де взята середня величина між сонячним (тропічним) і зоряним (сидерическим) роками. Ця величина була філософськи осмислена і свідомо змінена (на 1 хвилину), для того, щоб в календарі було відбито повторення фаз місяця — 19-ти річний метонів цикл, — а також збіг днів тижня з числами місяця в 28-річному періоді.Юліанський календар містить в собі зоряний, сонячний і місячний орієнтири. Його головне досягнення, яке можна назвати наукової геніальністю, це сувора циклічність, яка, не перериваючись, приходить в нескінченність. Звернем увагу, що це чудово поєднується з християнським баченням Священного часу: з одного боку такі визначальні події як Різдво та Воскресіння відбувались одноразово, з іншого боку — космос функціонує циклічно, з третього — час є нічим іншим як інобуттям Вічності.Отже, юліанський календар має величезне філософське та символічне значення. Варто відзначити, що мова йде не про простий символізм, а про сакральний. Тобто про певне відображення надприродної реальності в природному матеріальному світі, на кшталт ікони.

​​ЛИСТ ГОЛОВИ ІРАНСЬКОГО ІМПЕРАТОРСЬКОГО ДОМУ ВІД 4 БЕРЕЗНЯ 2022 РОКУ.(Хочу підкреслити, що на той момент його власні вороги - керівництво ІРІ, щє дотримувались нейтралітету і він проявив власну ініціативу, в не просто зреагував).Його Високоповажності Володимиру Зеленському Президенту України Київ 4 березня 2022 р Шановний пане президенте, Останніми днями світ став свідком хоробрості та патріотизму українського народу. У той час як уряди в усьому світі справедливо об’єднуються вам на допомогу, а люди будь-якого віросповідання солідарні з вашими, диктатура в моїй країні, Ірані, підтримує тих, хто порушив вашу територіальну цілісність і намагався узурпувати суверенітет України. Проте свободолюбивий народ Ірану кинув виклик погрозам режиму та насильству, протестуючи проти вторгнення та продемонструвавши, що він підтримує народ України. Ми також знаємо, як боротися з диктатором, коли ми виступаємо за свободу. Знайте, що ми з вами, і коли обидві наші нації знову стануть вільними, ми станемо партнерами для миру та процвітання. На знак солідарності,Голова Іранського Імператорського Дому Його Імператорська Високість Кронпринц Ірану Реза II Кир Шах Пахлаві, спадкоємець трону Ірану.

​​ЧІТКЕ РОЗРІЗНЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ ВІД «УКРОЛІБЕРАЛІВ»Як це не дивно, але на питання, навколо якого зараз тривають суперечки, дав відповідь більше 100 років тому не українець, а француз — засновник інтегрального націоналізму Шарль Морас. «Пан Ерве патріот. Але він тримається думки, що в політичному сенсі є вищі інтереси, ніж національні інтереси, і що понад батьківщини існує людський рід... Перед Богом ми скажемо: батьківщина і людство. Але якщо події скажуть: батьківщина або людство, що ми тоді повинні робити? Ті, хто скажуть: «Франція понад усе» - це патріоти; а ті, хто скаже: «Франція, але ...» - це апостоли гуманізму.»Як виявляється, для вирішення деяких питань достатньо не вигадувати велосипед, а орієнтуватись у європейській політичній думці. Так що коли в наступний раз почнуть розповідати про «спільних ворогів» (звісно, Троцький був спільним ворогом Сталіну та Коновальцю, про ідеї взаємопорозуміння чомусь не чув) або «ми всі українці» ( Медведчук та покійний Захарченко теж далеко не марсіани, якщо хтось забув), поставте всім цим прогресивним «демократизаторам» та «євроінтеграторам» просте питання:«Україна або людство?»Після цього, отримавши ярлик «фашиста», «провокатора» або навіть «ватника» (як можна так називати прихильника ідеї «Україна понад усе» – не зрозуміло, але в шизофреників свої стандарти), можете спокійно слати їх в напрямку вище згаданих Медведчука із Захарченком (другий варіант краще) і йти займатись своїми справами, позбувшись комплексу провин за порушення «солідарності українських сил».@EdYurchenko 🎓

СЛОВО КОМАНДИРА КОРПУСУ.Вже вкотре ми опиняємось в ситуації, коли вирішальними стають наші психологічна стійкість та сила духу, які дають нам можливість продовжувати битись, навіть в абсолютній темряві. Ворог знову намагається примусити нас здатися, перш за все, в наших головах, тому що не може, як планував, перемогти нас на полі бою. Наші зневіра та розпач — остання зброя росіян, на яку вони зараз роблять основну ставку.Головним фактором збереження України були і залишаються Сили оборони. Солдати, сержанти та офіцери, котрі, попри прогнози та інформаційний шум, втому, розчарування, біль і страх, попри саму смерть, вперто продовжують день у день ефективно виконувати свою роботу.Сьогодні, в момент, коли противник і сама доля вкотре випробовують нас на міцність, ми маємо згадати, заради чого і чому впродовж 11-ти років ми боремося проти РФ — величезної машини смерті, метою якої є знищення усього, що відмовляється підкорятись. Маємо згадати, скільки разів наша держава знаходилась на краю прірви, і якими надлюдськими зусиллями український солдат щоразу перешкоджав її падінню. І зараз, як і в 2014, 2022 та в усі інші роки війни, у нас немає іншого варіанту, ніж, зціпивши зуби, ще міцніше тримати в руках зброю, і не допускати зневіри. Якщо ми опустимо руки, Україна не виживе. Ми заплатили дуже високу ціну і продовжуємо платити її щохвилини, аби зараз не впасти у відчай. Доля української нації в руках кожного, хто зараз на фронті, хто формує надійний тил, хто підтримує військо і працює на розвиток держави. Це не пафосне перебільшення, це результат нашої діяльності або бездіяльності, ефективності або неефективності, помножених на витрачений час. Це необхідно прийняти і зробити відповідні висновки, виходячи з розуміння того, що все залежить від нас. Я наголошую — від кожного з нас.Завданням українського суспільства наразі є ще більша, ще активніша, всеосяжна підтримка фронту. Ця підтримка так само починається з особистої боротьби зі зневірою: з протистояння російським інформаційним атакам на нашу свідомість, з відмови коритися вигаданим росіянами сценаріям капітуляції, з впевненості у необхідності кожному на своєму місці докладати всіх зусиль заради спільної справи. Для нас 2025-й був роком складних випробувань і трансформацій: «Азов» успішно стримував наступальні дії противника на надскладних ділянках фронту, розширювався до корпусу, розвивався і нарощував бойову міць, але разом із тим, на жаль, і втрачав своїх найдостойніших бійців. Ми обовʼязково помстимося за них. У 2026-му ми так само триматимемо стрій заради тих, хто за нами. У пам'ять про всіх, хто загинув на цій війні. Кого було закатовано та заморено голодом у минулі століття. Заради сотень тих азовців, які більше трьох з половиною років знаходяться в російському полоні, і чиє повернення додому — наш обовʼязок. Заради всіх майбутніх поколінь, які мають жити у вільній Україні, а не під російською окупацією. Зрештою, заради власної гідності, вірності присязі та можливості у майбутньому без докорів сумління дивитися на своє відображення у дзеркалі. У майбутньому, єдиним гарантом якого є українське військо.Тримаємо стрій! Знищуємо окупантів!© полковник Денис Прокопенко, командир 1-го корпусу Національної гвардії України ""Азов"

КОЛИ СПРАВЖНІЙ ЧОЛОВІК ЗАСМУЧУЄТЬСЯ ПО СПРАВЖНЬОМУ. На фото легендарний маунтімен (дослідник та мисливець в добу покорення Дикого Заходу) Джон Ієремія Джонсон або "Пожирач печінки Джонсон". Фото, звісно, зроблено вже в старості але коли він був молодше, з ним трапилось те, через що він отримав своє прізвисько. В 1847 році, коли Джонсон був на довгому багатотижневому полюванні, група індіанців Кроу, вбила його вагітну дружину, доречі теж індіанку. Втрата жінки та ненародженої дитини сильно засмутила чоловіка. Засмучений втратою близьких Джонсон не довго носив свій біль в середині і швидко почав їм ділитись з винним племенем. Протягом 25 років він методично вистежував і вбивав чоловіків племені Кроу. Це супроводжувалось ритуальним канібалізмом - він вирізав з тіл печінку і поїдав її. Хоча можливо просто вирізав але не їв, а розповсюджував чутки з метою деморалізації ворога. В будь якому разі, біографи нараховують до 300 жертв (!!!). Цифра є можливо перебільшеною але не фантастичною. Для того щоб вбити стільки жертв, необхідно було вбивати лише по одному в місяць і це при тому, що він неодноразово вбивав одразу декількох. Для того щоб масштаб був більш зрозумілим, нагадаю, що на даний момент всіх Кроу біля 12000. В кінцевому підсумку, племені вдалось заключити з ним мир і навіть побрататись. Джонсон потім прожив щє декілька десятків років цікавого і насиченого життя, а Кроу почали потрохи виправляти демографічну ситуацію.

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ОСИПА МАЩАКА АВТОРА "МОЛИТВИ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТА".Автор легендарних слів, народився в символічний час, коли день починає збільшуватись,темрява і сонце розпочинає свій шлях до перемоги.Деякі моменти "Молитви українського націоналіста" здаються дещо мрачними але треба розуміти в яких умовах вони писалися.Під час "Львівського процесу" 1936 року,який був спланований польськими окупантами як розправа над українськими патріотами,він очікував смертного вироку,його катували та морили голодом. Значну частину "Молитви" він був вимушений записувати власною кров'ю. Він був впевнен, що це кінець і питання в тому, закатують зараз чи повісять після вироку. Але...Спочатку замість смертної кари він отримав 15 років. Потім Польща впала і він опинився на волі...Коли він писав власною кров'ю слова, які мусили стати останнім його словом, попереду було 40 років життя, продовження освіти та кар'єра, шлюб і народження двох дітей, старість в спокої та пошані. "Бог не без милості, козак не без долі".

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ВЕЛИКОГО ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ.Сьогодні Григорія Савича нерідко недооцінюють. Парадоксальним чином це поєднується з його формально високою оцінкою як діяча української культури. Але про важливість його ідей забувають.В той час як Сковорода має величезне значення саме як один з перших представників європейського традиціоналізму та правдивий "вчитель правої думки" (перефразовуючи слова Еволи про де Местра).В той час коли європейська політична думка була поглиненою вірою в матеріалізм, прогрес та ідеологію рівності, він протиставив цьому жорстке обгрунтування Сакрального порядку та ієрархії. Можна сказати, що він кинув виклик фундаментальним лівим ідеям, щє до їх проявлення в практичній сфері. Заходу знадобилась катастрофа "французької революції", щоб усвідомити свою кризу та породити філософію де Местра і пізніших традиціоналістів. Україна має філософа який розумів від початку і боронив мудрість Традиції, щє до того як необхідність цього стала зрозумілою. Будьмо гідні великого мудреця.