Спілка мертвих юристів

​​Завтра бог виборів послав нам голосування до Ради громадського контролю НАБУ, а сьогодні АПУ випустило заяву про дискримінацію їхніх кандидатів -- НАБУ не допустило трьох кандидатів від АПУ до конкурсу (потім допустило, але все одно обідно)Кілька годин тому АПУ написало на фейсбук сторінці, що НАБУ відмовилося допустити трьох адвокатів -- Андрія Фортуненка (Avellum), Євгена Мірошникова (Sayenko Kharenko) та Ольгу Коваль (Ario) до участі у конкурсі.Підстава НАБУ звучала так: "відсутність зв’язку діяльності організації з антикорупційною сферою". АПУ оскаржило це рішення, після чого НАБУ кандидатів допустило. Однак оскільки допустили до участі лише за добу до голосування, то, на думку АПУ, це позбавило її кандидатів таких самих можливостей, як мали інші кандидати.З одного боку, АПУ це найбільша серед юристів організація із гарною репутацією, членів якої хотілося б бачити у подібних квазі-потужних структурах. З іншого боку, голосування за членів РГК працює не за законами демократії, а за законами фейсбуку. А їх найкраще навчилися користуватися громадські активісти. Ні АПУ, ні майже ніхто із їхніх членів, ніколи не мав таких охоплень, як будь-який середньої якості пост антикорупційної тусовки про те, що суддя не задекларував кущ моркви. Тому недопуск може і позбавив кандидатів АПУ голосів, але думаю, що сумарна кількість голосів йде на десятки, а не на сотні.Ось, до прикладу, пост кандидата до РГК Антона Швеця про те, чому кілька інших кандидатів до РГК, на його думку, не ОК: 500 лайків, 183 шери. Для порівняння, сьогоднішній пост АПУ на підтримку кандидатів набрав 16 щирих лайків і, якщо ФБ не бреше, то 1 не менш щирий репост. З третього боку, буде норм привід оскаржити потім ці демократичні вибори (аби потім з тріском програти їх, але вже у чесній боротьбі).Не дивлячись ні на що, Жені, Андрію (він герой нашого проєкту BarAtWar кстаті) та Олі бажаю перемоги у цьому прозорому та доброчесному конкурсі!@gadiukКанал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб

​​Простота контракту зазвичай дає іншому юристу миттєвий сигнал: "документ -- фуфел, а юрист, який його готував, неук і ледар" -- Трохи аргументів ЗА прості договориНадибав статтю під назвою "Дизайн і тлумачення контрактів: чому складність має значення". Троє професорів -- економіки, права та політекономії -- узяли справу Frigaliment Importing Co. v. B.N.S. International Sales Corp., де спір виник навколо різного тлумачення сторонами поняття “курка” -- будь-яка курка, чи курча для гриля. І поставили собі таке питання: чи варто суду сприймати договір, у якому сторони не заморочилися дати визначення ключовому поняттю, як недбалість сторін, чи варто все ж намагатися знайти раціональне пояснення простоті договору.Ось як звучить засновок: з погляду економіки, хороший договір мав би передбачати багато сценаріїв майбутнього. Бо собівартість товару може змінитися, або обсяг робіт виявиться більшим. Попит на товар може стрімко зрости. Одна зі сторін може втратити інтерес до угоди. Тож економічно вигідний для обох сторін договір мав би визначати різні обов’язки сторін у кожному зі сценаріїв майбутнього, мати різні форми платежів, заохочувальні бонуси, штрафи, компенсації, та інші тонкі налаштування.Але ніт! Автори дослідили, що попри економічну доцільність мати складні договори, абсолютна більшість договорів у реальному житті прості (не містять визначення "курки").І ось, як вони думають, чому.Витрати на переговориЧим більше сценаріїв майбутньої поведінки регулює договір, тим дорожче його підготувати. Узгодити складний договір із контрагентом складніше і довше, а отже теж дорожче. І виходить, що сукупна вартість такої деталізації договору може бути більшою, ніж очікувана користь.Тож сторони залишають прогалини не тому, що вони недалекі, а тому, що дешевше не прописувати рідкісний сценарій, ніж витрачати дні або тижні на його погодження.Асиметрія інформаціїОдна сторона договору, наприклад, продавець вживаної тачки або юридична фірма, може мати набагато більше інформації про продукт/сервіс, ніж клієнт -- економісти звуть це асиметрією інформації.Здавалося б, на ринках з високою асиметрією договір має бути складним, бо інакше ж покупець не захоче ризикувати й купувати корч або юридичну послугу, якщо не розумітиме якість корча/послуги.Професура каже, що все як раз навпаки, і на ринках із асиметрією продавець зацікавлений у тому, щоб договір був максимально простий, аби описом майбутніх сценаріїв не натякнути покупцю, які взагалі ризики існують.Скинь шаблончикШаблони є результатом еволюції й вміщують у собі "досвід" ринку. Якщо багато учасників ринку давно користуються якоюсь формою, то певно не дарма.Стандартні форми зазвичай прості. Бо, як я вже згадував вище, чим складніша конструкція договору, тим складніше погодити її із контрагентами.Я, кстаті, згоден із цією тезою лише у частині "системних шаблонів", про які хтось дбає, а не просто якась рандомна срань, яку можна нагуглити. Під системним я розумію щось на кшталт YC SAFE -- шаблони від YCombinator, які юзають в абсолютній більшості венчурних угод. Простота як сигнал добросовісностіКоли сторона надсилає аж занадто деталізований документ, інша сторона може подумати, що десь її хочуть наїбонькати. Простий договір натомість сигналізує про відкритість та добросовісність.***Тож, повертаючись до визначення поняття "курка": вони радять суддям, які будуть тлумачити відсутній у договорі термін, зʼясувати, чому взагалі сторони вирішили обійтися без врегулювання цього терміну. Якщо через асиметрію інформації, або через використання шаблону, або з інших перелічених у статті раціональних підстав, то суд мав би допомогти сторонам розрулити спір. Але якщо сторони просто поклали болт на те, щоб гарненько продумати угоду, то може і суду не варто особливо заморочуватися і ставати на бік якоїсь зі сторін.@gadiuk(Просто футболка на Etsy).Канал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб

​​Служба розшуку юристів офіційно обігнала Лінкедін за кількістю вакансій для юристів в Україні. А ще на доволі незручному раніше сайті тепер можна свайпати -- Насвайпали вам вакансії мідлів та сіньорівМідли-- Associate (International Arbitration and Cross-Border Litigation Practice) @ Asters-- Middle Legal Counsel (IT / International Operations) @ AltexSoft-- Юрист в судову практику @ LCF Law Group-- Юрист @ Південний парк-- Корпоративний юрист @ Checkbox Group-- Associate (Intellectual Property) @ Sayenko Kharenko-- Associate (Energy) @ Sayenko Kharenko-- Mid-Level Associate (Corporate/M&A) @ AVELLUM-- Адвокат (Dispute Resolution) @ ArzingerСіньори-- Провідний юрисконсульт @ Український культурний фонд-- Investigator (Lawyer) @ Business Ombudsman Council-- Family Office Lawyer @ NDA-- Associate/Senior Associate (Defence Tech, M&A) @ Skaði-- Associate/ Senior Associate (Life Sciences & Healthcare) @ Arzinger-- Associate/Senior Associate (Tax / Transactional and International Taxation) @ Arzinger-- Associate / Senior Associate (Banking & Finance) @ Sayenko Kharenko-- Адвокат @ FEDORYSHYN & PARTNERS🚣🏻‍♀️ Наздровля.Канал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб

​​Замість розводити срачі через призначення зумерів у владу, краще розведімо срач про заміну зумерів на алгоритми —"Claude, Chat GPT and partners": як юридичні фірми міняють зумерів на алгоритми На Lаw.com кілька днів тому вийшов бадьорий матеріал, навіть, можна сказати, інструкція про заміну. Кажуть, що замінити юриста на алгоритм — це не просто купити підписку на якийсь чат і активно юзати його у роботі своєї галери. Засновники двох фірм Soxton та General Legal пояснюють простим луддитам, що справжня АІ-нативність починається з чистого листа. Фірма має будувати всі процеси так, щоб алгоритм робив майже всю чорнову роботу. Бездушна машина має збирає дані, шукати судову практику, писати перший варіант документа, а живий юрист просто вичитує це все, викреслює нагенеровану маячню, і ставить свій електронний підпис. Завдяки цій неочевидній інновації фірми будуть наймати значно менше людей. Бо вони просто автоматизують рутину, яку раніше спихували на молодших юристів. Економія витрат виходить шалена. Такі фірми не беруть погодинку, бо виставляти рахунок за пʼять секунд роботи якось незручно. Вони працюють за фіксовану плату, і орієнтовані на невеликі компанії, у яких немає грошей на класичних консультантів. В Україні повністю автономних AI-фірм ще немає, але є гібриди та платформи. Найяскравіший приклад — Legal Nodes. Вони відмовилися від класичного партнерства і будують віртуального інхауса за підпискою. Їхні клієнти — Web3 і стартапи, яким треба швидко структуруватися у двадцяти юрисдикціях чи зробити комплаєнс під європейський регламент MiCA або GDPR. Замість годин ти купуєш кредити і платиш за конкретне завдання. А щоб автоматизувати ще більше, вони зараз тестують автономних агентів на базі Fetch.ai та вчать своїх юристів правильно писати промпти для великих мовних моделей. Класичні фірми теж пнуться як можуть. Юскутум найпершими на ринку гучно відкрили цілу практику штучного інтелекту. Вони всередині використовують алгоритми для роботи з документами, а клієнтам продають захист. Наприклад, пишуть політики конфіденційності, щоб компанію не оштрафували за те, що її алгоритм наковтався чужих персональних даних. Інфраструктуру для всієї цієї радості часто роблять українські розробники. Британсько-шотландський стартап Wordsmith AI, де співзасновником і технічним директором є українець Володимир Гігіняк, росте шаленими темпами. За 18 місяців після запуску вони підняли 25 мільйонів доларів інвестицій і досягли оцінки у сотню мільйонів. Вони роблять AI-асистента виключно для інхаус-юристів великих корпорацій. Система має три фічі: миттєво перевіряє контракти на ризики, впорядковує всю базу знань компанії та працює як бот. Тобто замість того, щоб смикати живого юриста типовими питаннями, співробітники компанії питають бота і за секунду отримують правильну відповідь. А проєкт Lawyerd! показує, як виглядає повна автоматизація рутини. Вони закривають комплексний захист інтелектуальної власності у Web2 та Web3. Їхня система безперервно сканує мережу у 29 країнах. Вона сама знаходить контрафакт, вкрадені логотипи чи цифровий контент, автоматично аналізує порушення, формує скаргу і надсилає її. Увесь процес займає рівно 5,5 секунди. Це працює у сім разів швидше за живого юриста і коштує копійки за SaaS-підпискою. Більше того, для сертифікації прав вони ще й прикрутили блокчейн і винагороду власними токенами. Заспокоює лише те, що проти зумерів повстали тільки фріки. Нічим не підкріплена статистика свідчить, що тільки 20% від усіх цих хайпових бізнес-моделей виживуть, і тільки 20% від тих 20% зроблять муншоти. Статистика ж Служби розшуку юристів показує, що зумергедон поки не трапився, бо із 95 вакансій близько половини — це вакансії для зумерів. Перевірте.@menshykovaaКанал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб

​​Клієнти, які знають про існування генеративного ШІ, не пробачають помилок у контракті --Курс «IT-договори» від LabaКілька невдалих пунктів в MSA, і ваш замовник раптом дізнається, що ти узяв за основу шаблон договору оренди сільськогосподарської техніки. А як вкажеш 10 річний нон-компіт у договорі, який регулюється правом республіки Каліфорнія, то роботодавець миттю збагне, на кому зекономити при виплаті річного бонусу. Laba запускає курс «IT-договори»: 14 занять, 6 тижнів, реальні кейси, шаблони, Дія.City, договори з клієнтами, IP, ліцензійні договори, відкриті ліцензії на open source софт, і способи продажу IT-продуктів. Веде курс Дмитро Лиганов. Він Global Vice President of Legal at Creatio -- це українська ІТ компанія, яка у 2024 році підняла найбільший серед стартапів з українським корінням раунд інвестицій -- 200 лямів. Разом із Дмитром лекції читатимуть також: Микита Полатайко (Aequo) та Іларіон Томаров (VKP), і Вікторія Сабалаєва (JetApps).🎓 Реєструватися туто 🎓Ну і ви ж не забувайте, що навчання це не лише навчитися чомусь новому. Це ще і прекрасна можливість увімкнути мікрофон і впевнено поставити викладача на місце фактом, який ти щойно прочитала в інтернетах! З вами було #ВеликеРекламищеНаМертвих.Канал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб

​​Знаємо, ви теж хвилюєтеся про долю брата кубинського диктатора Фіделя Кастро -- Рауля. Минулого тижня американська феміда, яка, як відомо кожному, нікому і нічого не пробачає, (крім президента, якому пробачає, наприклад, несплату податків), нарешті наздогнала 94-річного Рауля: прокуратура висунула йому обвинувачення у збитті американського літака у 1996 році.Але не тільки цим порадувала кубинців американська феміда того тижня -- Узуфруктуарна концесія Havana DocksМинулого тижня Верховний Суд США рішуче поставив крапку у спорі тривалістю 66 років. Скільки поколінь адвокатів працювали на цьому процесі, нам встановити не вдалося. Але вдалося відтворити фактаж і зрозуміти, що Кубі несолодко прийдеться у найближчі роки.До речі, а ви знали, що у ВС США служить суддя на ім'я Олена Каган (Elena Kagan)? Короткий науковий доробок тривалістю у 2 хвилини читання ⤵️https://www.deadlawyers.org/verhovnyj-sud-ssha-postavyv-krapku-u-spori-shho-tyagnetsya-z-1960/Канал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб

​​Років десять тому на якійсь конференції я показав на слайді кілька цінностей та місій українських юридичних фірм та попросив вгадати, яким саме фірмам вони належать -- Чому юридичні фірми схожі одна на одну?Тоді експеримент зі сліпою дегустацією маркетингового булшіту пройшов успішно -- ніхто нікого не вгадав. Але варто відзначити, що і задача то була із двома зірочками, бо у всіх фірм на слайді було "індивідуальний підхід до клієнта", "проактивність", ну і свята святих кожного юридичного сайту "найвища якість", "професійність", "увага до деталей".Цього року я читав тестовий курс "Стратегії для юристів" у КАІ і під час підготовки знов озадачив себе пошуком фірм, які чимось істотно відрізняються від "середньої" фірми. І в Україні я таких не знайшов.А шукав я щось типу Axiom Law (зразка 2015 року), або Venture Law Group -- каліфорнійської фірми, яка у 2000х працювала за еквіті, Kirkland -- найбагатшої фірми світу, Riverview -- вони маркетують особливий процес надання послуги, або Wachtell -- фірма із найбільшим PPP. Та справедливо сказати, що таких унікальних фірм, які виглядають інакше, ніж середня фірма, або роблять щось принципово інакше, навіть у світі небагато. Крім згаданих брендів, я, певно, мало кого ще міг би назвати.Щойно наштовхнувся на наукову працю двадцятирічної давнини від професорів University of California, Los Angeles. Їхня стаття прямо так і називається: "Чому фірми імітують одна одну?", але чуваки дивляться на копіювання не як на щось недостойне, а навпаки, як на раціональну поведінку на ринку. Головна їхня думка така: імітація послуг, продуктів, організаційних структур або ринкових кроків одна одної не завжди є карго культом.Спершу вони уточнюють, що не усе, що здається імітацією, нею є. Іноді компанії просто однаково реагують на один і той самий зовнішній шок. Наприклад, під час рецесії багато компаній можуть одночасно скорочувати персонал не тому, що копіюють одна одну, а тому, що стикаються з однаковим падінням попиту.Отже, вони виділяють два великі типи імітації.Перший: імітація на основі інформації. Вона виникає тоді, коли компанії діють в умовах невизначеності й припускають, що інші компанії знають щось, чого вони самі не знають. Фірма копіює більшу, успішнішу або престижнішу фірму, бо та виглядає краще поінформованою. Саме це, як мені здається, пояснює суху мову на юридичних сайтах, однакові управлінські моделі фірм.Другий: імітація на основі конкуренції. Вона виникає тоді, коли компанії копіюють прямих конкурентів, щоб не відстати. Зараз ледь не кожна українська фірма має на сайті розділ Оборона -- це приклад імітації на основі конкуренції. Повертаючись до основної ідеї статті. Вони виснують, що імітація посилює наслідки для всіх. Якщо перші гравці обрали правильний шлях, то імітація швидко поширює корисну інновацію. Але якщо перші гравці помилилися, імітація може створити провал на рівні цілої індустрії.Із цього я б зробив два висновки. По перше, українські юридичні фірми нині виглядають однаково, бо найкращі із нас копіюють практики найкращих міжнародних фірм, а решта ринку копіюють лідерів ринку. Тобто бути таким, як усі решта -- вигідніше, ніж намагатися створити щось геть нове. По друге, якщо цю класичну модель юридичного бізнесу знищить якась ринкова катастрофа, якою може бути (а може і не бути) генеративний ШІ, то постраждає увесь ринок.Експертів, які відрізняють смак коли від пепсі, запрошую до сліпої дегустації трьох українських фірм. Вгадайте без гугла хто де (у коменти пишіть).@gadiukКанал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб

​​Коли ти помер, людям сумно, але ти цього не знаєш. Те саме, коли ти дебіл.Не знаю, як влучніше описати рівень правової скорботи, яку я відчув, прочитавши пояснення адвоката судді ВС Григорʼєвої. Та і подивившись пояснення адвоката Желєзного теж -- Не хабар, а узяв у борг в емпата-землякаСуддя ВС Григорʼєва просто взяла позику у голови суду на 50 тисяч доларів. Неочікуваний процесуальний удар. Оце вигадливість. Тонке розуміння вимог ЦК про форму договору та якась невимовна кількість кроків, на які колишня суддя і її захист пропрацювали свою позицію.А суддя Желєзний потрапив під емпатію свого земляка Всеволода Князєва, якого чи то випадково, чи не випадково зустрів у торгівельному центрі.Я б відклав на мить, а може і на довше, питання недоброчесності, бо тут, здається, проблематика інша.Або деяка кількість суддів, інтелект яких уособлюють Григорʼєва та Желєзний, не зможуть пройти тест на завʼязування шнурків, і тоді, можливо просто треба тихенько попросити їх написати заяви на звільнення. Закрити/не порушувати ніякі кримінальні справи. Видалити із Реєстру їхні рішення як якесь правове неподобство. Ну бо інакше як дивитися в очі тим, хто мав би помітити їхній рівень побутового інтелекту, але не помітив. Тому просто тихенько забути про це.Або у цієї ж вибірки суддів якась невимовна сліпа віра у керівництво; у батька-земляка, який все врахував, огорнув тебе своєю емпатією і захищає від будь-яких ризиків, які супроводжують хабар у 50к доларів. Як розрулити цю проблему дорослішання я не знаю.Ну і дякую Watchers за ці неоціненні джерела правової думки!@gadiukКанал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб

​​Ця новина має змусити особливо допитливих із нас скоро задуматися про те, чи варто без особливої необхідності підпорядковувати свої термзи Laws of the State of Delaware -- «Vote for Claude» The Economist знайшли купу згенерованих штучним інтелектом slop laws, які ризикують паралізувати роботу законодавчих органів. А ще лякають неокріплі мізки своїх довірливих читачів (але не нас із вами!) апокаліптичним сценарієм, де народні обранці почнуть бездумно голосувати за все, що їм нагалюцинують Claude або ChatGPT. Проте більшість регіональних законодавців у штатах звертаються до ШІ не від хорошого життя. «У вас величезне навантаження і нуль штату помічників, які могли б допомогти», —жаліється Нік Гогейзел, республіканець із Палати представників Канзасу. І статистика це підтверджує. Опитування Національної конференції законодавчих зборів штатів показує стрімкі зміни: минулого року 44% працівників апаратів використовували ШІ у своїй роботі. Для порівняння — у 2024 році таких було лише 20%. Губернатори теж у темі й використовують технологію, щоб чистити та скорочувати старі, криво написані регуляторні норми, і зазначають, що «ми більше не живемо у світі кінних екіпажів». Пошуковик на стероїдах: досвід Південної Дакоти Містер Роу — член Палати представників Південної Дакоти. Він суперзайнята людина: оцінює сільськогосподарські угіддя, засідає в раді директорів комунального підприємства та в раді місцевої лютеранської церкви. І на додачу — до 40 днів на рік працює депутатом. Помічників у штаті катастрофічно не вистачає (на всю Південну Дакоту їх аж 60 на всіх депутатів), тому Роу підсів на ШІ. Він використовує чат-боти для збору інформації, підготовки аргументів та написання тез для виступів. «Чесно кажучи, я в захваті, — ділиться він. — Це як пошуковик на стероїдах». Іноді Роу навіть довіряє ШІ писати шматки законопроєктів. Перші чернетки він проганяє через Grok, влаштовуючи документу конституційний стрес-тест і перевіряючи, чи ухвалювали схожий закон у сусідніх штатах. Для нього це вже такий самий базовий інструмент, як калькулятор чи мобільний телефон. Фактчекінг лобістів та криві прецеденти Проте є й неочікувані плюси. Перевантажені політики, які фізично не можуть глибоко розбиратися в усіх специфічних темах, тепер отримали зброю проти лобістів із величезними бюджетами. Монік Прістлі, демократка з Палати представників Вермонту, каже, що використовує ШІ для швидкого фактчекінгу прямо під час комітетських слухань. Вона каже, що «вже неодноразово ловила лобістів на брехні в режимі реального часу». Але тут виникає найочевидніша проблема – галюцинації. Роу зізнається, що іноді запускає один і той самий запит «десять або сто разів», щоб відкалібрувати бота й вибити з нього правду. Нік додає: найбільше ШІ штормить і галюцинує тоді, коли його просять проаналізувати прецедентне право. Як наслідок, живі юристи та редактори в апаратах штатів, які і без того завалені роботою під зав’язку, отримують на стіл тонни сирого нейроспаму, який фізично немає кому вичитувати. Хто насправді мислить — законодавець чи алгоритм? Найбільша тривога криється в тому, що коли ШІ робить за людину всю інтелектуальну роботу, її критичне мислення починає атрофуватися. «Я дійсно хвилююся, що чат-боти позбавляють незалежного мислення, —зазначає Нік. — Ваші виборці обирали не Claude і не ChatGPT. Вони обирали вас».Коментарі авторів нового ЦК у матеріалі The Economist відсутні. @menshykovaaКанал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб

​​Раптом ще не читали — Ілон Маск програв суд проти OpenAI Перелік його позовних вимог був скромним: вигнати Сема Альтмана й Грега Брокмана, скасувати комерціалізацію компанії та стягнути з OpenAI та Microsoft 134 мільярди доларів збитків. Преса місяцями писала про «битву за душу ШІ», але присяжним суду Окленда для вирішення цього філософського питання знадобилося всього дві години. Маск просто проґавив строки позовної давності. Суддя погодилася із рішенням присяжних миттєво й закрила справу. Мільярдер, звісно, обіцяє піти в апеляцію і бідкається, що у нього вкрали благодійну організацію, в яку він колись влив 38 мільйонів доларів. Захист Маска будував позицію на тому, що про комерційні плани Альтмана він дізнався лише у 2022 році, коли OpenAI підписала контракт із Microsoft. Але адвокати Альтмана ткнули Маска носом у старі листування, де він сам пропонував загребти OpenAI під свій повний контроль, або злити її з Tesla. Присяжні таку турботу про благодійність не оцінили. Адвокатка OpenAI у своєму заключному слові назвала позов підручниковим прикладом того, як можна провтичити строки позовної давності.Прискіпливий читач може запитати, звідки у цьому спорі взагалі узялися присяжні і з якого саме дива саме вони приймали рішення щодо строку позовної давності. По-перше, присяжні тут виступали у ролі advisory jury, а не звичайного журі. Вони зʼявилися у справі тому, що мова тут йде про благодійну організацію та зловживання довірою, тож суд залучив їх у допоміжній якості. Їхній вердикт не був для суду обовʼязковим. По-друге, присяжні приймали рішення тільки щодо однієї зі складових інституту строку позовної давності: як і коли Маск дізнався про можливе порушення його прав. Питання про тривалість строку та наслідки приймав суддя.  Справу закрили, але вона встигла дещо підсвітити: суд опублікував щоденники президента компанії Грега Брокмана за 2017 рік. Поки керівники OpenAI розповідали світу про порятунок людства, пан нотував: «Це наш єдиний шанс вирватися від Ілона. Що в фінансовому плані приведе мене до 1 мільярда доларів?». Дорогий щоденник, мені не підібрати слів, аби описати цей успіх — сьогодні його частка оцінюється у 30 мільярдів.  Адвокати OpenAI також нагадали, що свій власний ШІ-стартап xAI Маск запустив одразу як комерційну структуру. Тож уся ця драма про «некомерційне майбутнє технологій» очікувано виявилась винятково питанням конкуренції. Ну і так — тепер у OpenAI відкритий шлях до первинного публічного розміщення акцій. Компанія з оцінкою у 852 мільярди доларів готується до, ймовірно, головного IPO року.OpenAI у цій справі представляли вже кілька разів тут згадувані акули корпоративного літітегшону Wachtell. Маска представляла каліфорнійська фірма Morrison Foerster.@menshykovaaКанал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб