Між юристами та економістами величезна прірва. Вони вважають нас їбланами, які дивляться на будь-яку проблему виключно з позиції конкретного клієнта, а ми дивимося на них як на їбланів, які занадто багато пиздять замість піти попрацювати. Подивімося на себе зі сторони -- Торгівля як судовий процесУ коледжі теперішній торгівельний представник США Джеймісон Грір (Jamieson Greer) був мормонським місіонером (не у курсі, що іменно це значить, напевно щось типу "доброго дня, богом не цікавитеся?"). Потім вивчився на юриста в Університеті Вірджинії, зробив МБА одразу у двох паризьких університетах: Сорбонні та Сайенс По. Працював у практиці міжнародної торгівлі у Skaddden Arps та Kirkland & Ellis. Одним словом, юрист.Якщо вам можливо колись здавалося, що тарифи, які США повводили проти усього світу з прицільністю мавпи, у руках якої опинився калаш, то пропоную подивитися на міжнародну торгівлю очима юриста. Ну, Гріровими, тобто. І нашими, відповідно.Журналісти Нью-Йорк Таймс (тут звук і розшифровка) розібрали його нещодавнє інтервʼю, із якого більш-менш усе ясно -- мужик дивиться на торгівлю як звичайний адвокат, який представляє одну сторону спору: є клієнт (красавчик, що б там не було), є інша сторона (мразь), є сума позову, яку потрібно правдами й неправдами стягнути.Найкраще це видно з його пасажу про Китай:«Якщо Китай не змінить практики, які ми вважаємо шкідливими, ми повинні вживати односторонніх заходів. Інакше США доведеться змиритися з тим, що інші країни субсидують власне виробництво, накопичують торговельні профіцити й поступово забирають американську промислову базу. Америка не повинна лягати й знову приймати удар у підборіддя».Це риторика судового процесу, гра з нульовою сумою: чужа перемога є твоєю поразкою. Якщо інша країна більше виробляє чи більше експортує, значить, Америка програє.Економісти дивляться на торгівлю інакше: спеціалізація та взаємний обмін збільшують загальний розмір пирога, а отже всі виграють. Публічні інтелектуали та інфо-роми (не переплутайте) називають цю ситуацію win-win.Юридично-консалтинговий спосіб мислення помітний і в тому, кого Грір обирає своїм клієнтом. Він говорить про необхідність «захистити нашу економіку, промислову базу, сільськогосподарське виробництво, заводи, ферми, родини та людей, які там працюють». Тобто у центрі його світогляду стоять виробник, фабрика і робітник біля доменної печі.Натомість споживач у його світогляді наче як не існує. Про малий бізнес, який імпортує готові товари з Китаю і перепродає їх американцям, Грір говорить як про якихось ущербних: "ну да, тарифи можуть зашкодити такій моделі". Так само поза кадром залишаються американські компанії, що використовують імпортні комплектуючі, та їхні працівники.Навіть слово «дешевий» у картині світу цього юридичного пана набуває негативного значення. Низька ціна виглядає не перевагою для покупця, а якимось злом, бо очевидно, що де дешевше, ніж американське, там субсидії, демпінг або якийсь інший прояв недобросовісної конкуренції.До торговельного дефіциту він ставиться наступним чином:«Наш торговельний дефіцит зріс на 40 відсотків… Наприкінці 2024 року він становив 1,2 трильйона доларів. Це божевілля. Для нас це надзвичайна ситуація. Ми хочемо, щоб дефіцит торгівлі товарами зменшився».Бо у його, як юриста, розумінні є якась велика цифра завданої шкоди, є винна сторона і зрозуміла позовна вимога.Для економіста ж торговельний дефіцит є передусім результатом бухгалтерського співвідношення між заощадженнями, інвестиціями, імпортом і рухом капіталу. Він не показує сам по собі, хто «перемагає».Грір (юрист) бачить міжнародну торгівлю як справу, у якій він представляє американського виробника проти іноземного конкурента. Бо немає ніякої складної системи, де одночасно існують різні економічні актори із різними інтересами -- виробники, споживачі, імпортери, інвестори та працівники.Така от різниця, якщо дуже грубо.@gadiukКанал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб
Слід визнати, що росіяни якісно розйобують інвесторів стосовно європейських санкцій. Але у російських судах --Банки судяться з Linde через конфісковані активиDeutsche Bank, UniCredit і Commerzbank подали позови проти промислової групи Linde та вимагають компенсувати кілька сотень мільйонів євро, які були конфісковані російськими судами.Заміс виник навколо будівництва газопереробного комплексу та заводу скрапленого газу в Усть-Лузі. У 2021 році RusChemAlliance, спільне підприємство за участі «Газпрому», уклало контракти з консорціумом, до якого входила Linde Engineering. Російська компанія внесла близько €1 млрд авансу.Для забезпечення зобов’язань Linde європейські банки видали гарантії повернення авансу та виконання контракту.Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Linde зупинила роботи, посилаючись на санкції ЄС. Банки відмовилися платити за гарантіями з тієї ж причини.Росіяни не довго чухаючи ріпи пішли у російські суди та отримали рішення про звернення стягнення на активи банків-гарантів у Росії.За даними Financial Times, Deutsche Bank втратив близько €244 млн, UniCredit близько €460 млн, Commerzbank близько €90 млн. Втрати BayernLB становили приблизно €270 млн, а LBBW близько €50 млн. Тепер банки намагаються перекласти ці збитки на Linde, посилаючись на договори про відшкодування та гарантійні домовленості.Deutsche BankПід час першого слухання суддя земельного суду Франкфурта Корінна Дістлер попередньо вказала, що вимоги Deutsche Bank можуть бути обґрунтованими. Суддя сумнівається, що банк узяв і погодився взяти на себе саме ризик конфіскації активів унаслідок санкцій та дій російських судів.Виходить, що і банки, і Linde, виконали вимоги санкцій, але в результаті крайнім залишиться Linde. Не те щоб шкода, бо знали руки у якій країні проєкт роблять, але це певним чином пояснює, чому деякі міжнародні компанії та банки лишилися у Росії.UniCreditПісля того як російські суди прийняли рішення стягнути з UniCredit гарантовані суми, UniCredit пішов до Commercial Court у Лондоні й просив там видати anti-suit injunction: англійський суд мав змусити російську компанію дотримуватися арбітражного застереження, яке містилося у гарантійних угодах, тобто не виконувати рішення якихось там російських судів.Банк програв у першій інстанції, але отримав впевнену перемогу в апеляції та Верховному суду Великої Британії.Російський же суд не довго чухаючи лаптєм рєпу виніс таке рішення: заборонив UniCredit продовжувати іноземні процеси та звернув увагу на наявність цілком поважних підстав для застосування додаткового штрафу у сумі €250 млн.Оскільки RusChemAlliance це російська юридична особа, тож рішення англійського суду вони використали аби загортати тараньку. А от для UniCredit рішення російського суду мало цілком реальні наслідки, бо банк (хто ж йому винен) мав у Росії дофіга активів.У підсумку UniCredit сам попросив англійський суд скасувати anti-suit injunction, за яку до того так відчайдушно рубався в Англії.@gadiuk(Світлина з інтернету)Канал | Чят | Вакансії | ЗбірнаDLS | Кіноклуб
У червні латвійська служба безпеки оприлюднила звіт про те, що росіяни готують правове підґрунтя для нападу на країни Балтії; зокрема, збираються подавати позов до ICJ щодо захисту прав російськомовного населення --МЗС спалило перепискуГрупа журналістів дістала листування старшої юристки російської фірми "Монастирський, Зюба, Степанов та партнери" (МЗС) Анастасії Таранової, яка доводить тезу про підготовку позову.У 2025 Анастасія начебто як писала російському історику та досліднику історичної памʼяті Володимиру Сіміндею, що працює за дорученням Міністерства закордонних справ РФ над питанням дискримінації російськомовного населення. Вона пропонувала Сіміндею підготувати звіти про етнічний склад кожної з держав Балтії, історичну присутність росіян, розвиток російської мови та освіти, а також про заходи, яких вживала влада і які, на думку Москви, свідчили про те, що уряди Естонії, Латвії та Литви давно намагалися вирішити так зване «російське питання».Скріни листування журналісти не публікують, тільки посилаються на те, що такі листи мають. Але вони опублікували відповідь фірми МЗС на запит про коментар. Фірма відповіла, що:"не коментуватимуть інформацію з анонімних джерел або матеріали, які, ймовірно, були отримані незаконно".
Виглядає так, що латвійські спецслужби зламали листування росіян і просто поступово зливають інфу журналістам.Якщо справді зламали юристів, то це потужно. Бо це не просто якась топова російська галера, а ще і мусорська. Один із партнерів МЗС -- Дмитро Ловирєв -- є сином заступника голови ФСБ Євгена Ловирєва.Україні ця галера МЗС і ця старша юристка Анастасія не нові. У 2019 році вони представляли Росію у Міжнародному морському арбітражі за нашим позовом щодо незаконного затримання російських прикордонників у Керченській протоці.@gadiukКанал | Чят | Вакансії | ЗбірнаDLS | Кіноклуб
Щось у Wachtell справи досі недобре -- Співкеруючий партнер разом з кількома іншими партнерами перейшов до Gibson DunnПару місяців тому ми вже писали про те, що із Wachtell валять партнери (ось текст Анастасії Меньшикової про кінець епохи пирогів). І вже тоді то була не аби яка новина, бо це ж фірма, у якій партнери заробляють найбільше -- у середньому 12 мільйонів на рік. Недосяжний ідеал для усіх тих елітних українських фірм, які люблять корпоративні спори. Фірма, яка не рахує погодинку, а просто виставляє рахунок, який не прийнято обговорювати.Тепер від прикладу для наслідування не просто партнери пішли, а цілий спів-керуючий партнер. Та ще і до прямого конкурента. Це прям удар для них. А для нас -- ще один привід нарешті поговорити про локстеп, бо саме із повільною смертю цієї форми партнерства, схоже, повʼязані проблеми топової галери Wachtell. Концепція "вйобуєш без особистого життя, поки не посивієш, а потім живеш своє найкраще життя та заробляєш на тому, як вйобують інші" відійшла у минуле.@gadiukКанал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб
Особисто мене щось вже порядком заїбали ці наскоки на ШІ галюцинації --PwC опублікували звіт про ШІ, у якому інший ШІ знайшов галюцинаціїВелика четвірка набирає до себе цілком притомних людей. Можливо, якесь там МакКінсі або Вактел відбирає ще більш прискіпливо, не знаю. Я працював в одній із компаній четвірки і не зустрічав там дебілів.Навіть при цьому, я повертав меморандуми і лігал опініони, якщо десь не вистачало лінку на джерело. А лінку на джерело доволі часто не вистачало не тому, що консультант 3 чи 2 рівня ідіот і не у курсі, що потрібно такий лінк ставити, а тому, що інколи якісь твердження бралися не із нормативки чи судової практики, а із форуму ліги, статі на Юргазеті, або із іншого джерела подібного ґатунтку. Не те, щоб неправильно читати чужі думки, але неправильно не мати з цього приводу власних. Додайте сюди щільний графік роботи. Знову ж таки, є і щільніші графіки, бо Четвірка вимагає у середньому менше платних годин на рік, ніж топові юридичні галери. А написання звітів та іншої маркетингової хуйні, яку вдумливо читають хіба тільки пошукові роботи гугла, вимагає від простих джунів овертаймити за рахунок особистого, як правило, життя.Я не пригадую, щоб хтось знаходив у подібних звітах та сюрвеях помилки або вишукував пропущені посилання до 2023. А все тому, що перевірка кожного твердження у тексті займала непропорційно багато часу.Інша справа зараз, коли простий юрист із дипломом Київського інституту культури під час онлайн судового засідання однією рукою пише дисертацію з молекулярної математики, другою рукою колупається у пальцях на ногах, а голосом надиктовує своєму агенту перевірити сотню звітів про ШІ та знайти там галюцинації.На графіку 👇 ви можете бачити, що в останні сорок років у світі стало більше землетрусів. Це можна пояснити тим, що бог нас за шось наказує, ну або тим, що землетруси просто стали краще виявляти і детальніше вести облік.@gadiukКанал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб
Комплайєнс та антикорупція стабільно входять у топ-5 практик, у яких роботодавці найчастіше шукають юристів у нашій Службі розшуку (он прям зараз девʼять вакансій висять і манять). А Служба розшуку це ж не просто звалище якихось вакансій аби побільше; ми безсоромно збираємо вершки з нашого ринку. Якщо скласти ці дві тези, то виходить, що комплайєнс це одна із топ-5 практик, в яких українському юристу нині варто вміло відбивати дупля.Ця нескладна аналітика мала б спонукати тих із нас, хто ставиться до розвитку своєї карʼєри вдумливо і раціонально, завдати юридичному ринку потужного процесуального удару навчального характеру -- Курс «Compliance Officer» від LabaЗа 14 занять ви із простого юриста перетворитеся на юриста, який або яка:-- створює власні compliance-системи;-- має шаблони політик і робочих документів;-- вміє оцінювати ризики та вибудовувати контрольні механізми;-- легко переходить від точкового юридичного супроводу до стратегічної ролі в бізнесі.Курс веде Анна Горбенко. Вона нині очолює Департамент комплаєнсу та фінансового моніторингу OTP Bank, а колись трохи гребла за НАБУ і трохи за Держфінмоніторингу України.Програма курсу та реєстрація 👈Курсач стартує 17 серпня.Канал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб
Nord Stream програв справу про виплату страховки за шкоду від підриву північних потоків --Високий суд Англії та Уельсу розглянув справу про межі застосування war exclusion у договорах страхування. Суд дійшов висновку, що для відмови у страховому відшкодуванні не обов'язково встановлювати виконавця диверсії – достатньо довести, що шкода була прямо чи опосередковано спричинена війною.Позов Nord Stream, у якій контрольний пакет належить “Газпрому”, заявлений на сумму 580 млн євро проти страхових компаній Lloyd's та Arch. Спір стосувався відмови виплатити компенсацію за пошкодження газопроводів "Північний потік-1" та "Північний потік-2", що були наслідком вибухів у вересні 2022 року.За позицією відповідачів, збитки від пошкодження трубопроводів підпадають під умову, що виключає відповідальність страховика оскільки вони були спричинені війною між РФ та Україною. Натомість, позиція Nord Stream зводилася до того, що виключення щодо воєнних ризиків не повинно застосовуватися, оскільки війна була лише загальним фоном подій, а не безпосередньою причиною вибухів.У рішенні від 6 липня Суд зазначив, що для вирішення спору не було необхідності встановлювати конкретну особу чи державу, відповідальну за підрив газопроводів. Визначальним є те, що вибухи перебували у причинному зв'язку з війною між РФ та Україною, а отже, дія застереження про воєнні ризики поширюється на цей випадок.Суд відкинув аргументи позивача про те, що вибухи були актом саботажу, не пов’язаним безпосередньо з війною. Під час процесу як можливі виконавці вибухів розглядалися РФ, Україна та США в таких контекстах: - щодо України Суд зазначив, що в такому разі атака була б частиною воєнних дій;- якщо виконавцем була РФ – мотивом могла б бути помста Німеччині за підтримку України у війні;- якби виконавцем були США – повномасштабне вторгнення РФ змінило стратегічний контекст, що зробило саботаж допустимим актом для захисту глобального порядку.Навіть у випадку, якщо диверсію здійснили недержавні диверсанти, що було версією адвокатів позивача, Суд вказав, що мотиви їхніх дій були б теж зумовлені війною.Представники сторін: - сторну Nord Stream представляли лоєри з Herbert Smith Freehills Kramer– міжнародної галери з штаб-квартирою в Лондоні;- сторону страховиків представляла лондонська галера Clyde & Co. Обидві фірми спеціалізується на арбітражі та страховому праві.@vitalii_chemerys Канал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб
Середньовічний "суд божий" (trial by ordeal) був тупим і садистським способом встановлення істини. Але, на диво, цей інструмент працював. Тому що був заснований на вірі у бога, а у бога у тому теоцентричному суспільстві вірили усі. Якщо ти, пересічний кривозубий середньовічний свинопас, вкрав курку у сусіда, то справедливий середньовічний суд міг би замість дослідження доказів призначити суд божий у такій от формі: тобі запропонують казан кипʼятку, на дні якого лежить камінь; ти маєш засунути руку і камінюку дістати. Якщо обпечешся, значить винен і (адвокатів і картаті коцики тоді ще не винайшли) тобі виколють око. Якщо на руці опіків не буде, то це ясний сигнал про пряме втручання бога, який заступився за невинну людину, і тебе відпускають.Економіст на імʼя Пітер Ліісон дослідив тогочасні реєстри судових рішень і дістав неочікувані дані.Із 308 записаних справ у 100 випадків людина відмовилася класти руку у кипʼяток -- певно або зізналася, або уклала мирову угоду без визнання вини. А от у решті 208 випадках суд божий був здійснений і, як виявилося, у двох третинах випадків людину визнавали невинуватою. Трюк полягає у тому, що у ті часи бог вчиняв дива не самостійно, а за допомогою церковнослужителів. А оскільки корупцію тоді ще не винайшли, то система працювала за європейськими стандартами: перед вчиненням дива обвинувачений прибував до церкви, де мав приватну авдієнцію із попом. Якщо на авдієнції обвинувачений переконливо доводив богові свою невинуватість, то піп вчиняв за дорученням бога диво: ставив вогонь на одиничку, максимум на півтора, тож вода була лише трохи підігрітою. Звіт про опіки потрібно було здати не одразу, а через три дні. Звіт приймав особисто піп.Ну і навпаки, якщо обвинувачений молився непереконливо, то дива не ставалося, але ставався опік та мінус око.Тож ось як звучала дилема пересічного середньовічного обвинуваченого: -- Якщо я дійсно вкрав курку, але свідомо чи по неосвіченості не вірю у бога, то мені немає сенсу класти руку у кипʼяток. Бо навіть тоді логіка підказувала, що просто виколоте око краще, ніж виколоте око плюс опік.-- Якщо я не винен, то просто маю посилено молитися аби бог вчинив диво. -- Якщо ж я винен, але знаю, як працює система, то теж маю посилено і переконливо вголос молитися.Ми нині стали значно мудрішими за середню середньовічну людину: ворожимо на МакКофе, займаємося бігом заради задоволення, можемо встановити Вінду на Мак. Та досі використовуємо той хоч і варварський, але працюючий, спосіб пошуку істини, дещо його видозмінивши. У червні Михайло Федоров розповів Суспільному, як змусив підлеглих у Міністерстві оборони пройти поліграф: "тих, хто відмовився, звільнили. Тих, хто отримав незадовільний результат, теж звільнили" -- казав він.Не лише він, звісно. Богдан Львов публікував результати поліграфа на підтвердження відсутності російського паспорта. Згодом зʼявився законопроєкт про те, щоб суддів Верховного Суду перевіряти на поліграфі (Андрій Удовиченко написав тоді колонку про те, чому поліграф це гомеопатія). Зараз багато хто у дефенсі використовує поліграф (не лише у класичному дефенсі, кстаті, а й у дефенс-тех стартапах). Бо дієво! Насім Талеб, думаю, пояснив би це антикрихкістю.Мене лише трохи лякає той факт, що великі мовні моделі можуть колись отримати доступ до реєстрів судових рішень за 9 сторіччя та коли мова зайде за підвищення ефективності ШІ-правосуддя, то застосують той антикрихкий, ефективний та дешевий суд божий замість дорогого та менш ефективного суду присяжних.@gadiukКанал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб
Я кароч знайшов свіжий лігалтех проєкт, який зараз штовхається за грант від Binance -- DeLi Labs -- децентралізована платформа для фінансування патентних спорівІван і Тихон спершу хотіли зробити платформу для ліцензування контенту і навіть виграли хакатон від Uniswap, але виявилося, що ринок патентування значно більший. Вони нині пиляють платформу, яка поєднає власників патентів, яким потрібні кошти на судовий процес, та інвесторів, які готові вкладати гроші в перспективні справи. Платформа децентралізована, себто, на блокчейні. Інвестори зможуть обирати конкретні патентні спори, бачити інформацію про стадію справи, необхідний бюджет і потенційний результат.Я записав із хлопцями дуже коротке вʼю, під час якого вони показали демку. Ось воно: https://youtu.be/L0Ely3T4zsAЯк на мій смак, проєкт ще на дуже ранній стадії. Я не дуже розумію мотивацію інвесторів, які вкладатимуть гроші у патентні спори, не ясно, що робити з інституційними конкурентами, яких у світі дофіга. Але мені подобається цей ледь вловимий вайб пошуку продукту і ринку, створення чогось нового замість розсилати резюме на позицію інтерна.Можливо, у когось із вас якісь подібні відчуття і саме до вас є прохання: а підтримайте проєкт на Binance Web3 Resilience Lab. Треба: 1) Залогінитися у свій Binance акаунт або створити, якщо немає.2) Пройти верифікацію, якщо ще не пройшли.3) Перейти на сторінку конкурсу.4) Знайти проєкт DeLi Labs.5) Натиснути Upvote.Для участі в конкурсі проєкту потрібно набрати щонайменше 300 голосів. Вже є 62. Давайте, хомʼяки, допоможімо молодому стартапу. @gadiukКанал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб
Тут цей --
Могилянці можуть не поїхати на Nuremberg Moot Court Competition, якщо не миЦього року команда Могилянки увійшла до 40 найкращих команд світу на Nuremberg Moot Court Competition, розʼїбавши на стадії письмових меморандумів близько сотні менш якісних конкурентів (усього було 136 команд).І от тепер вони рубатимуться на фінальній частині змагань у місті, відповідно, Нюрнберг.Та як майже завжди у таких випадках, студентам потрібно трохи нашої фінансової уваги і допомоги. Тим більше, що могилянці тут не якісь випадкові пасажири, а цілком собі потужна збірна: вони беруть участь у змаганнях з 2015 року, кілька разів були у фіналі, отримували нагороду за найкращий меморандум. Про решту здобутків і загалом про команду читайте у пітч деці.А потрібно їм усього
1520 якихось там Євро. Фінальна частина відбудеться з 21 по 26 липня, себто вже ось-ось. Тому хто у ресурсі, нумо впишемося?Для посильних донатів: https://send.monobank.ua/jar/5epo72XGU2 Ну а інституційні донатери, які хочуть долучитися до перемоги у Нюрнберзі усією сумою, пишіть сюди:
[email protected]Канал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб
TGLIST.COM.UA
