- Ти чув постріл? - запитав я, випроставшись поруч із Віктором. - Так, не маю уявлення, що це було. Каплиця знаходиться... - Він обернувся, витягнувши руку, щоб показати, куди нам слід іти, але коли ми всі вдивилися крізь стовбури секвой, між ними пробіг чоловік. Він прорвався крізь чагарник, а потім швидко зник серед дерев. Він ніс рушницю, але це було не найдивніше в ньому. - Ти це бачив, правда? - запитав Зі. - Щойно пробіг якийсь чоловік з голим членом? - Так, - підтвердив Віктор. Я замислився, чи не примарився мені той голий чоловік. Ще один шум у кущах праворуч, і другий голий чоловік пробіг повз нас. Ще один вискочив з кущів і побіг геть. Потім жінка, також гола, кинулася в тому ж напрямку. Зі обернувся, а потім знову повернувся. - Це ж насправді відбувається, так? Ти їх точно бачиш? - Так. - Вони всі були голі і всі мали зброю. - Вони нас не помітили? - Помітили, - сказав Віктор. - Але у них на думці важливіші справи. Наприклад, виживання. Рівний тон Віктора змусив Зі та мене озирнутися. Він не був здивований нічим із цього. - Це полювання, - сказав Віктор, а в його сріблястих очах блищали зірки. "Готель SOS: Немає спокою грішникам" Адам Векс