Я не змогла стримати тривожного зітхання, яке вирвалося з моїх вуст. - Ти прекрасна, Еш, - прошепотів Бо, коли його рука досягла мети. Один довгий палець провів по зовнішньому краю моїх трусиків, і я застогнала, бажаючи більшого. - Я обожнюю, коли ти видаєш ці солодкі маленькі звуки. Це зводить мене з розуму, - прошепотів він на моїй шиї. Коли тепло Бо покинуло мене, я почала протестувати, перш ніж обидві його руки прослизнули під мій сарафан, а пальці вчепилися в боки моїх трусиків і почали стягувати їх вниз. Я спостерігала за його обличчям, хапаючи ротом повітря. Збудження і потреба заважали робити глибокі вдихи. В очах Бо було здивування і майже обожнювання, коли він стягував їх, потім склав і поклав поруч з собою. Нарешті він підняв очі, щоб зустрітися з моїми. - Ти впевнена? - Стриманість у його голосі була очевидною. Він би зупинився, якби я цього захотіла. Я довіряла йому. Цілком і повністю. - Так. Абсолютно впевнена, - відповіла я, піднявши одну ногу так, що мій сарафан сповз по нозі і зібрався на талії. "Хлопці Вінсент" Еббі Глайнс