Леві опустився на коліна, краплі його крові змішалися з потертими струнами і потрісканим деревом скрипки.Тато сильніше притиснув Cigno Nero, який заверещав під його чоботом в останньому агонізуючому, пронизливому крику про допомогу. Він не усвідомлював, що зробив.– Ти думаєш, що ти достатньо хороший для моєї дочки?! – Я думала, що весь маєток завалиться від татового ревіння. – Я мав би знати, що з такою матір'ю син теж буде божевільним. Я завжди захищатиму свою Далію. Тож якщо ти ще раз надумаєш наблизитися до неї, я тебе знищу. Я ясно висловився, хлопче?Голова Леві схилилася, його темні пасма каскадом спадали на очі, наче вуаль. – Ще побачимо. – Слова вирвалися з глибини його горла.Батько насміхався, кидаючи на нього погляд згори донизу, ніби він був для нього ніким. – Ким ти себе вважаєш, щоб мені погрожувати?Я не пручалася, коли батько схопив мене за руку, щоб витягнути з кімнати. Я подивилася на Леві востаннє. Лише одним поглядом зрозуміла, що зламала щось всередині нього.Я руйную все, до чого торкаюся.Я подарувала йому свій перший поцілунок, але забрала у нього щось ще більш цінне.Я знищила його. “Цілунок Смерті / the Kiss of Death” Шанен Річчі.