Трошки вам рубрики #неанонсоване на нічку. 😉О мій любий Боже на небесах, якщо у Декса був чудовий слух і він міг чути розмови в моєму домі зі свого будинку, то що, трясця, він чув, що, я говорив?Це було ніби уповільнене відтворення в моїй голові: я розмовляв по телефону про нього, Джош, Себбі та я дивилися на нього у вікно… Ну, гаразд, я назвав його гарячим і, мабуть, досить сильно об'єктивував його, але я також сказав, що він серійний вбивця, заради всього святого.– Ти не серійний вбивця! – випалив я, тільки… це не дало очікуваного результату. Бо замість того, щоб усі виглядали заспокоєними та спокійними, вони виглядали…Ну, Корбін дивився на стелю, але так – там нічого не було. Джуд мав вигляд дитини, яку спіймали за руку в коробці з печивом, а Декс люто дивився на Джуда і виглядав роздратованим. І невиразно винуватим.– Ти серійний вбивця? – запитав я, вперше відчуваючи невпевненість.Тож я вирішив, що він був якимось перевертнем, тільки вовкулака викликав роздратоване пирхання. Дракон здавався гарною здогадкою. Я все ще ставив на це.Але тепер вони повністю збили мене з пантелику цією справою з серійним вбивцею, бо всі вони виглядали до біса винними. Якщо вони були драконами…– Ви їсте людей? Ну, як, жертвоприношення незайманих? Я не незаймана жертва, – заявив я.– О, ми чули, – пробурмотів Джуд, і тут Декс потягнувся і дав йому запотиличника.– Гей! – закричав Джуд, потираючи голову.– Не говори про мого Тобі! – прогарчав Декс.– Він думає, що ми тепер їмо людей! – заперечив Джуд. “Як фліртувати з Пекельним Псом / How to flirt with a Hellhound” Шеннон Мей.