У 2024 році «Контінентал Фармерз Груп» сплатила рекордну для себе суму податків. Розмір податкових відрахувань до бюджетів усіх рівнів сягнув 1 млрд 624 млн грн, що на 210 млн грн більше, ніж у попередньому році. Також Компанія продовжила активно підтримувати громади, на території яких веде свою діяльність: на втілення соціальних проєктів у п’яти західних областях України спрямувала понад 37,1 млн грн. «Сплата усіх податкових зобов’язань та прозоре ведення бізнесу є опорою для держави та її економіки, особливо в складні часи. У 2024 році сума сплачених податків «Контінентал» перевищила показники попереднього року. Це свідчить, що, нарощуючи свої виробничі потужності, ми також збільшуємо обсяги податкових надходжень до бюджетів різних рівнів. Для нас ріст і розвиток Компанії нерозривно пов’язані з виконанням зобов’язань перед державою, громадами та суспільством. Цей підхід підтверджується не лише податковими відрахуваннями, а й системною підтримкою наших соціальних ініціатив», — зазначив Генеральний директор «Контінентал» Георг фон Нолкен. Соціальні інвестиції Компанії 2024 року були спрямовані в ключові сфери, серед яких: благоустрій, медицина, культура, освіта та підтримка наших захисників. Традиційно, вибір проєктів для реалізації та напрям фінансування визначаються громадою, яка враховує найбільш актуальні потреби свого населеного пункту. Поряд з утіленням локальних ініціатив у громадах Компанія продовжила реалізовувати централізовані проєкти. Щорічне корпоративне волонтерство інтегрували у втілення проєктів, які були відібрані в конкурсі малих грантів. Також у 2024-му продовжили передачу медичних сумок ФАПам й амбулаторіям і традиційну екологічно-соціальну акцію з висадки медодайних дерев «Марафон лип». Масштабувала Компанія й проєкт «Розумний город. Мікрозелень», який минулого року вийшов на всеукраїнський рівень: понад 200 учнів із 20 навчальних закладів у різних містах України опановували підприємництво та ведення соціально-відповідального бізнесу. Окрім того, у тестовому режимі запущено освітній проєкт для дітей з вивчення англійської мови онлайн. До пілотного формату долучилося близько 200 учасників. Основна мета ініціативи — розвиток самоосвіти та створення доступних умов для вивчення іноземної мови, зокрема й у сільській місцевості. У поточному році Компанія планує масштабувати проєкт на всі регіони своєї присутності.
Компанія «Нібулон» створила цифровий двійник елеватора. Це віртуальна копія виробництва, яка оновлюється в реальному часі на основі даних з сенсорів та інших джерел, йдеться в матеріалі Forbes, передає «ПроАгро Груп» з посиланням на Elevatorist.com. Цифрові клони елеваторів агрохолдингу розроблені на базі ERP-системи IT-Enterprise та інтегровані з іншими бізнес-процесами компанії: логістикою, трейдингом та фінансовим обліком. За допомогою цієї системи «НІібулон» може точно розрахувати собівартість кожної партії зерна в обігу. Цифровий двійник дозволяє компанії заощадити на кожному виробничому процесі: від логістики до зберігання. Зокрема, превалювати зерно меншою кількістю співробітників, економити на електроенергії та логістиці за допомогою побудови оптимальних маршрутів. Також в межах проєкту «Нібулон» створив мобільний застосунок для контрагентів, окремий мобільний застосунок для співробітників, а також чат-бот для постачальників. Вони в онлайн-режимі отримують необхідні документи, а компанія бачить, скільки машин прямує до елеваторів. Це дозволяє зекономити час розвантаження та уникнути черги. Результати лабораторних досліджень зерна автоматично надходять у систему. Цьогоріч «Нібулон» планує впровадити штучний інтелект в основні виробничі напрямки діяльності: елеватори, агро та логістику.
Друга декада січня характеризувалася теплою, як для цієї пори року погодою. За даними наукових установ НААН середня температура повітря знаходилася у межах – від 2,5 °С морозу до 2,1 °С тепла і була на 3,3-6,6 °С вище норми. Про це йдеться у аналітичній довідці НААН щодо агрометеорологічних умов та стану посівів сільськогосподарських культур, повідомляє «ПроАгро Груп». Середня кількість опадів, за даними наукових установ НААН, становила: у Київській області – 11,8 мм, висота снігового покриву на полях – 2-4 см; у Львівській – 13,0 мм, сніговий покрив утворився на талому ґрунті, станом на 14 січня його висота – 8-10 см. Температурний режим не вніс істотних змін у стан перезимівлі озимих культур, проте ризики зниження їх зимостійкості не тільки залишаються, але й значною мірою посилюються. За спостереженнями науковців Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, оптимальним для успішної перезимівлі озимих є так званий стан спокою, за якого обмінні процеси в організмі рослини призупиняються, або зводяться до мінімуму. За тривалого тимчасового потепління посеред зими стабільний стан спокою не наступає. При цьому поповнення їх запасів за рахунок фотосинтезу (основного джерела) не відбувається: у сонячні дні – через низьку температуру, у хмарні – через відсутність сонячної інсоляції. Таким чином, результатом відновлення вегетації посеред зими є надмірне виснаження рослин, наповнення водою їх тканин, що становить загрозу їх пошкодження у результаті різкого зниження температури. На жаль можливості сучасних технологій не дозволяють обмежити ці ризики. Ситуацію може покращити формування стійкого снігового покриву, або, що часто останнім часом буває – завершення зими без різкого зниження температури. Наразі стан всіх посівів задовільний. У подальшому стан рослин залежатиме від перебігу погодних умов, а це вимагає ретельного їх моніторингу.
Тенденції в експорті та цінах на українську пшеницю продовжують викликати значний інтерес серед учасників ринку та аналітиків. Попри певну стриманість імпортерів, українські трейдери демонструють стабільний темп експорту. Про це повідомляють аналітики сільськогосподарського кооперативу ПУСК, передає «ПроАгро Груп» з посиланням на інформацію ВАР. «Станом на 13 січня Україна експортувала майже 400 тис. тонн пшениці, і, за прогнозами, до кінця лютого цей показник може сягнути 1 млн. тонн. На тлі глобальних обмежень та квот, які впливають на пропозицію, ми бачимо стабільний експортний потенціал», – зазначили у ПУСК. Одним із ключових факторів, що впливають на динаміку цін, є обмеження експорту російської пшениці. За словами аналітиків, трейдери поступово підвищують пропозиції. Умовна вартість пшениці в портах України коливається в межах $220–225 за тонну. «Січень і лютий — це період, коли традиційно спостерігається максимум цін на пшеницю. Ми очікуємо, що умовна експортна ціна за третій клас може досягти $230 за тонну», – додали експерти. Аналітики також підкреслили роль локальних факторів у підтримці цін. Згідно з укладеним меморандумом між Українською зерновою асоціацією та Міністерством сільського господарства, обсяг експорту пшениці не перевищить 16,2 млн тонн. Це дозволяє уникнути різких змін на внутрішньому ринку. «Конкуренція між борошномелами та експортерами продовжує стимулювати локальний ринок. Це створює умови для стабільного зростання цін, особливо у зимовий період. На внутрішньому ринку умовні ціни за 2-3 клас пшениці знаходяться у діапазоні 9500-10300 грн/т, залежно від обсягів партій. Зараз важливо стежити за світовими трендами та квотами, щоб оптимально розподілити експортні обсяги», — вважають у ПУСК. Найближчі два місяці можуть стати оптимальним часом для продажу пшениці. «Ринок, скоріше за все, продовжить «підтягуватись» до кінця зими. Але варто бути готовими до потенційних коливань у березні-квітні, коли почне надходити інформація про стан нового врожаю», – резюмували аналітики.
В Мінагрополітики затвердили мінімально допустимі експорті ціни на окремі види товарів на січень 2025 року Відповідний наказ був ухвалений 9 січня 2025 року. Мінімально допустимі експортні ціни застосовується з наступного дня після їх розміщення на офіційному веб-сайті Мінагрополітики. Мінімальні експортні ціни встановлюються в доларах США за кілограм. Відповідно до Порядку затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів, затвердженого постановою Уряду 20 серпня 2024 р. № 944, мінімально допустимі експортні ціни визначено на окремі види товарів, що класифікуються за відповідними кодами згідно з УКТ ЗЕД, а саме:* мед (код згідно з УКТ ЗЕД 0409 00 00 00)* горіхи у шкарлупі (код згідно з УКТ ЗЕД 0802 31 00 00)* горіхи без шкарлупи (код згідно з УКТ ЗЕД 0802 32 00 00)* пшениця (код згідно з УКТ ЗЕД 1001)* жито (код згідно з УКТ ЗЕД 1002)* ячмінь (код згідно з УКТ ЗЕД 1003)* овес (код згідно з УКТ ЗЕД 1004)* кукурудза (код згідно з УКТ ЗЕД 1005)* соєві боби (код згідно з УКТ ЗЕД 1201)* насіння ріпаку (код згідно з УКТ ЗЕД 1205)* насіння соняшнику (код згідно з УКТ ЗЕД 1206 00)* олія соєва (код згідно з УКТ ЗЕД 1507)* олія соняшникова (код згідно з УКТ ЗЕД 1512)* олія ріпакова (код згідно з УКТ ЗЕД 1514)* макуха (код згідно з УКТ ЗЕД 2306). Інформація про затвердження мінімально допустимих експортних цін розміщена на офіційному веб-сайті Мінагрополітики. Довідково. Мінагрополітики на виконання пункту 8 Порядку затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 р. № 944 «Про затвердження Порядку затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів» щомісяця до 10 числа визначає мінімально допустимі експортні ціни на окремі види товарів з урахуванням умов поставок відповідно до Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів. Забороняється експорт окремих видів товарів, якщо передбачені зовнішньоекономічним договором контрактні (зовнішньоторговельні) ціни є нижчими, ніж затверджені Мінагрополітики мінімально допустимі експортні ціни.
З 1 жовтня 2024 року стартував проєкт «Земельний банк», спрямований на прозору оренду державних сільськогосподарських земель через відкриті аукціони. Уже до кінця року вдалося досягти вражаючих результатів.Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль. «266 успішних аукціонів, які охопили земельну площу 23 296 га. Участь у торгах взяли 15 областей: Вінницька, Київська, Львівська, Одеська, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Миколаївська та інші. Очікуваний ефект від суборенди склав 757 млн грн щорічних надходжень до бюджету», - зазначив Віталій Коваль. За його словами, вже укладено 175 угод на передачу в суборенду земель площею 10 847 га, що забезпечує 343,7 млн грн щорічних надходжень із ПДВ. Середня вартість суборенди становить 31,7 тис. грн за гектар. Міністр наголосив, що конкуренція серед учасників також вражає:подано 2 476 пропозицій, середня кількість учасників на торгах – 9 осіб.Початкова вартість оренди зросла в 8,6 рази під час аукціонів. Віталій Коваль зауважив, що проєкт «Земельний банк» має велике значення для України. «Прозорі аукціони у системі «Прозорро.Продажі» – це не лише залучення інвестицій, але й антикорупційний ефект, адже земля передається в оренду чесно та відкрито. Щорічні надходження до бюджету – це значна підтримка для країни, яка воює, та її відновлення. «Земельний банк» демонструє, як державні ініціативи можуть працювати ефективно для економічного зростання та зміцнення України», - підкреслив міністр. Перші в цьому році лоти з новими земельними ділянками з’являться вже на наступному тижні.
Агровиробники зі сходу та півдня країни можуть подати заявки для отримання допомоги через Державний аграрний реєстр. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) розпочинає проєкти з підтримки малих фермерів у найбільш постраждалих від війни регіонах України, надаючи ваучери на суму 1000 доларів США для придбання високоякісного обробленого насіння, необхідного для майбутньої весняної та осінньої посівних кампаній. Ініціатива фінансується урядами Німеччини та Франції і є важливим кроком у відновленні сільськогосподарського виробництва та зміцненні продовольчої безпеки для громад, які сильно постраждали від триваючої війни. Забезпечуючи доступ до якісних сільськогосподарських ресурсів, ФАО прагне надати фермерам можливість відновити та підтримувати своє господарство, зміцнюючи місцеву економіку та сприяючи довгостроковій стійкості постраждалих від війни громад. Програма націлена на 550 малих та середніх фермерів, які обробляють земельні ділянки площею від 10 до 300 гектарів у Чернігівській, Донецькій, Херсонській, Одеській та Запорізькій областях. Пріоритет надаватиметься фермерським господарствам, якими керують жінки, та тим, що працюють поблизу лінії фронту, де умови ведення сільського господарства залишаються найскладнішими. Фермери, зацікавлені в участі, можуть подати заявку на отримання допомоги через Державний аграрний реєстр (ДАР) до 26 січня 2025 року. Після опрацювання заявок відібрані учасники отримають підтвердження через ДАР, а також детальну інформацію про те, як отримати та використовувати ваучери. Важливо зазначити, що подання заявки не гарантує отримання допомоги, оскільки право на її отримання визначатиметься на основі конкретних критеріїв програми.
Сьогодні один з основних викликів аграрної галузі – подолання кризових наслідків війни. В першу чергу, гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель та їх повне відновлення. Це один з важливих напрямів роботи Мінагрополітики. В держбюджеті на 2025 рік на розмінування сільськогосподарських земель закладено 1 млрд грн. Мінагрополітики продовжує співпрацювати з міжнародними партнерами щодо процесу гуманітарного розмінування. Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль. «Гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель - один з важливих пріоритетів Міністерства. Дякую за допомогу в цьому напрямку Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (ФАО), Всесвітній продовольчій Програмі (ВПП) та Швейцарському фонду протимінної діяльності (FSD). Відповідна програма з розмінування вже стартувала у Харківській області. Планується її поширення на Миколаївську та Херсонську», – зазначив Віталій Коваль. За його словами, програма зосереджена на підтримці сільських домогосподарств та дрібних фермерів із сільгоспугіддями до 300 га. Загалом в її рамках 60% запланованого бюджету буде спрямовано на протимінну діяльність. Решта 40% - на підтримку фермерів у виявленні, аналізі та відновленні засобів до існування. В рамках спільної ініціативи з протимінної діяльності разом з представниками Всесвітньої продовольчої програми вже проведено супутникову зйомку та картографічний аналіз територій. У трьох зазначених областях виявлені значні пошкодження с/г угідь вибухонебезпечними залишками та боєприпасами, що не розірвалися. Зокрема, в Харківській області проаналізовано 11 277,6 км² с/г земель (з них 1623 км² - необроблених угідь). Виявлено 420 829 воронок від вибухонебезпечних боєприпасів.У Миколаївській області проаналізовано 9 804,4 км², що дозволило виявити 2 133 км² необроблюваних земель та 306 584 воронок від вибухів. У Херсонській області було проаналізовано 4 747 км², з яких 719 км² залишилися необробленими і виявлено 311 666 кратерів. «Цей аналіз висвітлює значні виклики для відновлення сільського господарства та постійні ризики для життєдіяльності сільського населення», – наголосив Віталій Коваль. Довідково. Згідно з Планом заходів Національного органу з питань протимінної діяльності, потреба розмінування сільськогосподарських земель у 2024 році становить 512 тис. га. Станом на середину грудня 2024 року площа земель сільськогосподарського призначення, яку обстежено з початку року, становить понад 315,2 тис. га. Площа, яку розміновано, - понад 265 тис. га.
В умовах війни та фінансових труднощів українські аграрії закликають до замороження кредитів для підприємств на тимчасово окупованих і прифронтових територіях На цьому наголосив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук під час брифінгу в Media Center Ukraine: «Протягом останніх двох років ВАР із аграріями неодноразово зверталися до народних депутатів щодо необхідності замороження кредитів для підприємств на тимчасово окупованих і прифронтових територіях. Люди, які не мають можливості працювати через війну, не можуть обслуговувати свої фінансові зобов'язання. Відповідний законопроєкт № 12148, який підписали 55 народних депутатів і підтримав профільний комітет, досі не внесено до сесійної зали. Дуже сподіваємося, що хоча б до кінця 2024 року його винесуть на перше читання та розпочнеться робота над вирішенням цієї проблеми». Законопроєкт №12148 передбачає тимчасову заборону на примусове стягнення боргів із товаровиробників, чиє майно опинилося в зонах бойових дій або на окупованих територіях. Закон має діяти протягом усього періоду воєнного стану та ще один рік після його завершення. Це дозволить аграріям уникнути судових позовів та фінансового тиску з боку банків, які вимагають сплати кредитів, навіть коли техніка, врожай та майно залишилися на окупованій території. Пресслужба ВАР
Під час повномасштабної війни агросектор зіткнувся з низкою викликів, пов’язаних з негативним впливом військових дій на ґрунти. Це – як складні хімічні сполуки від здетонованих боєприпасів, зменшення кількості органічної речовини в ґрунтах, так і замінування понад 25% України. До цього додаються ще інші фактори, які аграрним підприємствам потрібно враховувати, щоб у майбутньому мати хороші врожаї, один з яких – наявність кваліфікованих працівників. Про це експерти, науковці та лідери ринку говорили в межах конференції “Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості?”, організатором якої стала платформа BTU Soil Health. Людмила Циганок, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW: - За збереження ґрунтів має бути відповідальність усіх сторін: і держави, і бізнесу, і науки, і громад. По-перше, громади мають взяти на себе ініціативу за відновлення й підтримку лісосмуг. По-друге, держава має давати бізнесу не лише завдання, але й інструменти. Приміром, зараз компостування гною опинилося “поза законом”, на нього потрібні дозволи, а це суперечить органічному виробництву. По-третє, не можу не порушити питання: хто буде втілювати всі реформи в майбутньому? За даними Асоціації професіоналів довкілля, за останні 3 роки війни кількість фахівців довкілля, які можуть побачити з усіх боків проблему з ґрунтами й допомогти знайти рішення, скоротилася в 10 разів (не на 10%). Тож ще один важливий виклик, на який потрібно звернути увагу вже сьогодні – дефіцит спеціалістів. Сергій Мельничук, радник головного виконавчого директора МХП з наукових питань, академік НААН України: - Для відновлення ґрунтів дуже важливе питання повернення їх якісних характеристик органічної речовини. Ми в МХП маємо 37 лабораторій, які проводять аналізи близько 110 тис. досліджень/рік. Це комплекс показників як якості, так і безпечності природних ресурсів, сировини й готової продукції. Разом із нашими колегами-аналітиками ми бачимо, що окрім забруднення ґрунтів контамінантами, надзвичайно сильно страждають саме органічні речовини. Саме вплив надвисоких температур призводить до практично випаровування органічної складової ґрунту, лишаючи при цьому практично попіл. Відтак один з викликів сьогодення – відновлення ґрунтів з внесенням достатньої кількості органічних добрив. І запит на це зростатиме щороку. В МХП сьогодні діє 2 біогазових комплекси, які в основі своїй працюють на курячому посліді. Після зброджування, і відбору біогазу лишається тверда і рідка фракції органіки. Тверда фракція компостується і використовуються надалі як компост, а рідка фракція, після доопрацювання стає рідким органічним добривом, яке вноситься спеціальною технікою на поля компанії, або реалізується іншим компаніям і фермерам. В цілому фіксується ріст попиту саме на органічні добрива, адже ґрунти й до повномасштабної війни втрачали свій верхній родючий шар, а зараз тим більше потребують органічного підсилення. Олена Паренюк, координаторка проєктів пріоритезації в протимінній діяльності Міністерства економіки України: - Наразі ми вважаємо імовірно замінованими 138,5 тис. кв. км площі території України. За рік ми повернули майже 40 тис. кв. км земель у користування. У нас є єдині у світі приватні компанії, які займаються розмінуванням. Ми маємо 69 сертифікованих операторів, які можуть проводити розмінування. 23 тис. кв. км – додаткові території, які окрім замінування також значно постраждали внаслідок воєнних дій. Тобто ці території доведеться відновлювати в майбутньому. У цьому процесі важливі синергія та співдія на всіх рівнях: від аграрія, який подає заявку на розмінування, держави, яка це опрацьовує, та бізнесу, який долучається своєю експертизою й науковими напрацюваннями.
TGLIST.COM.UA
