Котирування пшениці на біржі в Чикаго наприкінці минулого тижня продовжили зниження на тлі невизначеності на ринках щодо подальшого розвитку подій з веденням імпортних мит у США.Про це повідомляє " ПроАгро Груп" з посиланням на Barva Invest. Зокрема травневий фʼючерс пшениці у п’ятницю, 28 лютого, на CBOT подешевшав на $2,5 – до 204,2 $/тонна. Натомість в Парижі на EURONEXT аналогічний ф’ючерс додав в ціні $0,8, тож торгувався по 237,6 $/тонна. На українському пшеничному ринку ціни показали незначні корекції, водночас стримана пропозиція та конкуренція зі сторони внутрішніх переробників обмежує подальші низхідні тенденції. Так, попит на пшеницю з білком 11,5% в дунайських портах становив 226-230+ $/тонна (тиждень тому – 226-229+ $/тонна), а в глибоководних портах Чорного моря – 226-232 $/тонна (226-233+ $/тонна). Тим часом біржові торги кукурудзою минулого тижня продовжили активне падіння на тлі побоювань ринку щодо потенційних наслідків тарифних воєн США з ключовими торговими партнерами. Так, травневий ф’ючерс зернової в Чикаго у п’ятницю подешевшав на $4,5 й торгувався по 184,8 $/тонна. В Парижі червневий контракт втратив у ціні $2,6 й становив 225,4 $/тонна. На українському ринку минулого тижня також тривали низхідні корекції цін на кукурудзу під тиском обвалу біржових котирувань та стриманої активності імпортерів на тлі погіршення конкурентної привабливості нашого походження. В портах Дунаю за зернову пропонували 218-225+ $/тонна (тиждень тому – 220-224+ $/тонна), в портах «великої Одеси» – 219-223+ $/тонна (222-225+ $/тонна).
З початку року 811 господарств, які беруть участь у державній програмі «Доступні кредити 5-7-9», профінансовано на 3,7 млрд гривень. В тому числі, 730 господарство (90 %), зареєстровано в Державному аграрному реєстрі (ДАР) з обсягом залучених кредитів близько 3,4 млрд грн. (91,8 %). З 1 счня 2025 року кредити за програмою «Доступні кредити 5-7-9» надаються сільгоспвиробникам (пролонговуються) за умови, що вони зареєструвалися у ДАР. Всі підприємства Донецької, Закарпатської, Івано-Франківської, Миколаївської, Херсонської та Чернівецької областей, які є учасниками програми «Доступні кредити 5-7-9» - зареєстровані в ДАР. Зокрема, за програмою «Доступні кредити 5-7-9» більше всього отримали підприємства наступних областей:* Київська – 449,2 млн грн для 74 господарств, з них 49 господарств зареєстровано в ДАР;* Чернігівська – 323,4 млн грн для 54, з них 51 в ДАР;* Одеська – 296,2 млн грн для 60, з них 58 в ДАР;* Вінницька – 275,9 млн грн для 69, з них 56 в ДАР;* Кіровоградська – 271,3 млн грн для 78, з них 71 в ДАР;* Сумська – 224,1 млн грн для 28, з них 27 в ДАР;* Полтавська – 223,6 млн грн для 43, з них 40 в ДАР;* Львівська – 209,5 млн грн для 64, з них 58 в ДАР. Загалом з початку року 1 411 агропідприємств за різними програмами залучило більше 8 млрд грн банківських кредитів на розвиток. Нагадаємо, протягом 2024 року 13 088 агрогосподарств отримали майже 104,5 млрд гривень банківських кредитів на розвиток. А за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9» – 8 750 господарств профінансовано на 46,9 млрд гривень. Довідково. Пільгове фінансування агровиробників за Програмою «Доступні кредити 5-7-9» протягом 2024-2025 років є можливим завдяки підтримці Світового банку в рамках «Екстреного проєкту надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)». Програма спрощує доступ мікро- та малого бізнесу до банківського кредитування. Аграрії можуть отримати кредит у розмірі до 90 млн грн. Кредитування надається під 5–9% річних, залежно від категорії кредиту та суб’єкта підприємництва.
«НІБУЛОН» та NASA Harvest, програма космічного агентства NASA, оголосили про стратегічне партнерство для зміцнення продовольчої безпеки. Співпраця NASA Harvest та «НІБУЛОНу» полягає в поєднанні супутникових даних та аналітики з широким досвідом «НІБУЛОНу» в агровиробництві та сільському господарстві. «Партнерство з «НІБУЛОНом» надає NASA Harvest важливі відомості для аналізу виробництва основних сільськогосподарських культур в Україні, допомагаючи українському уряду оцінювати врожайність як на вільних, так і на окупованих територіях. Завдяки використанню польових даних «НІБУЛОНу» ми вдосконалюємо наше дослідження, перевіряючи та калібруючи моделі розпізнавання культур. Стратегічне розташування полів «НІБУЛОНу» в Миколаївській області, поблизу лінії фронту, дає нам можливість отримувати точні дані з місць, розташованих максимально близько до окупованих територій. Це є надзвичайно важливим, оскільки доступ до даних з цих територій неможливий. Тому досвід і знання «НІБУЛОНу» про цей регіон є незамінними для нашої роботи», – зазначила Олександра Олійник, менеджерка стратегічних партнерств NASA Harvest в Україні. Поєднуючи експертизу NASA Harvest в галузі дистанційного зондування з досвідом «НІБУЛОНу» в агровиробництві, ми можемо сприяти створенню більш сталого та стійкого майбутнього для глобальних продовольчих систем. «Попри труднощі в аграрному секторі, ми мали сміливість переосмислити підхід до сільськогосподарського виробництва, змістивши фокус на ефективність та прибутковість через інвестиції. Відчутні результати ми побачили вже в перший рік роботи за новою моделлю: ріст EBITDA з $200/га до $800/га, залежно від регіону, та збільшення виробництва на 60% у порівнянні з попереднім роком. Щиро дякуємо NASA Harvest за підтримку та цінні дані, які сприяли нашим управлінським рішенням», – коментує директор з агровиробництва «НІБУЛОНу» Олег Веселов. Це партнерство яскраво демонструє, як міжнародна співпраця може впливати на подолання глобальних проблем продовольчої безпеки. Разом з NASA Harvest продовжуємо годувати світ разом.
Білоруське підприємство «Агропродукт» використовує сировину, вивезену з тимчасово окупованих районів Херсонщини, і постачає готову продукцію у вигляді ріпакової олії до країн Європейського Союзу, йдеться в розслідуванні «Схем» (проєкт Радіо Свобода). Про це повідомляє «ПроАгро Груп» з посиланням на «Мінфін». Одна з країн, куди постачають дану олію — це Литва, де з літа 2024 року діє заборона на ввезення білоруських продуктів харчування, в тому числі ріпакової олії. Згідно з даними із Федеральної державної інформаційної системи «Зерно», у 2023 році з окупованої частини Херсонської області до Білорусі вивезли майже 5 тис. тонн насіння ріпаку. Хто отримав український ріпак. В Білорусі отримувачами українського ріпаку стали п’ять компаній, серед яких — «Агропродукт». Це один із найбільших виробників ріпакової олії, яка експортується до ЄС, йдеться у розслідуванні. За даними Євростату, протягом шести місяців 2024 року країни Євросоюзу купили більше ніж 90 тис. тонн ріпакової олії з Білорусі на понад €67 млн. Основні покупці – Литва та Латвія. За інформацією від білоруської опозиційної організації «Співтовариство залізничників Білорусі», ці країни протягом усього 2024 року отримали приблизно по 50 тис. тонн ріпакової олії виключно від «Агропродукту». Логістичні компанії у Латвії та Литві у розмові з журналістами підтвердили співпрацю з білоруським «Агропродуктом», навіть попри те, що у Литві з червня 2024 року діє заборона на ввезення ріпакової олії. Зв’язки з владою Білорусі. Журналісти встановили, що «Агропродукт» має зв’язки з білоруською владою. Співзасновницею підприємства є білоруська компанія «Транзит-Авто 2003». Її власник Олексій Шведов регулярно відвідував Україну разом з Олександром Зайцевим, співробітником Управління справами президента Білорусі, а також з ексгубернатором Брестської області Костянтином Сумаром, який називав Лукашенка «трохи вищим за Бога» — йшлося у медіа. Директор «Агропродукту» Олег Теслюк в одному з інтерв’ю вихвалявся зв’язками у владних структурах, зазначивши, що його «прохання будуть розглянуті». Білоруська «Транзит-Авто 2003» у 2023 році потрапила під українські санкції через допомогу російській армії в перевезенні військової техніки та солдатів. Однак, зазначають журналісти, заснована нею компанія-виробник олії – «Агропродукт» — не перебуває у санкційних списках ЄС та України, і має право безперешкодно постачати продукцію в Європу. Реакція України. «Можемо говорити про дії іноземної юридичної особи, які створюють реальні або потенційні загрози національним інтересам та територіальній цілісності України, що може бути підставою для введення українських санкцій», — зазначив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, до якого журналісти звернулись за коментарем.
Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль в межах робочої поїздки до Каїру провів ефективну зустріч з керівником Агентства сталого розвитку «Мустакбаль Міср» («Майбутнє Єгипту»), доктором Багаа Аль-Ганнамом. «Мустакбаль Міср» - найбільша державна структура Єгипту, яка відповідає за закупівлю продовольства та інших стратегічних товарів. До прикладу, станом на грудень 2024 року агентство забезпечило контракти на постачання близько 1,267 мільйона метричних тонн пшениці», - зазначив міністр. Сторони обговорили побудову тривалих економічних стосунків між Україною та Єгиптом:* Збільшення експорту української продукції, розширення номенклатури збуту. Єгипетська сторона зацікавлена не лише в зернових, а й у товарах з глибинною переробкою.* Український продовольчий хаб на території Єгипту. Його створення дозволить оптимізувати логістику, забезпечити виготовлення та стабільні поставки української продукції. Це важливий крок для забезпечення продовольчої безпеки регіону.* Оптимізацію фінансових механізмів, можливість скорочення відтермінування платежів українським експортерам, що є важливим для стабільності поставок.* Формування робочої групи між Україною та Єгиптом. Це стане ефективною платформою для оперативного вирішення торговельних та адміністративних питань та усунення «вузьких місць», що заважають торгівлі. Члени української делегації також відвідали сільськогосподарські угіддя, підприємства тваринництва та промислові зони. Єгипет активно впроваджує новітні агротехнології, і в цьому контексті український досвід та продукція можуть стати основою для розвитку їхнього агросектору.
У 2024 році «Контінентал Фармерз Груп» сплатила рекордну для себе суму податків. Розмір податкових відрахувань до бюджетів усіх рівнів сягнув 1 млрд 624 млн грн, що на 210 млн грн більше, ніж у попередньому році. Також Компанія продовжила активно підтримувати громади, на території яких веде свою діяльність: на втілення соціальних проєктів у п’яти західних областях України спрямувала понад 37,1 млн грн. «Сплата усіх податкових зобов’язань та прозоре ведення бізнесу є опорою для держави та її економіки, особливо в складні часи. У 2024 році сума сплачених податків «Контінентал» перевищила показники попереднього року. Це свідчить, що, нарощуючи свої виробничі потужності, ми також збільшуємо обсяги податкових надходжень до бюджетів різних рівнів. Для нас ріст і розвиток Компанії нерозривно пов’язані з виконанням зобов’язань перед державою, громадами та суспільством. Цей підхід підтверджується не лише податковими відрахуваннями, а й системною підтримкою наших соціальних ініціатив», — зазначив Генеральний директор «Контінентал» Георг фон Нолкен. Соціальні інвестиції Компанії 2024 року були спрямовані в ключові сфери, серед яких: благоустрій, медицина, культура, освіта та підтримка наших захисників. Традиційно, вибір проєктів для реалізації та напрям фінансування визначаються громадою, яка враховує найбільш актуальні потреби свого населеного пункту. Поряд з утіленням локальних ініціатив у громадах Компанія продовжила реалізовувати централізовані проєкти. Щорічне корпоративне волонтерство інтегрували у втілення проєктів, які були відібрані в конкурсі малих грантів. Також у 2024-му продовжили передачу медичних сумок ФАПам й амбулаторіям і традиційну екологічно-соціальну акцію з висадки медодайних дерев «Марафон лип». Масштабувала Компанія й проєкт «Розумний город. Мікрозелень», який минулого року вийшов на всеукраїнський рівень: понад 200 учнів із 20 навчальних закладів у різних містах України опановували підприємництво та ведення соціально-відповідального бізнесу. Окрім того, у тестовому режимі запущено освітній проєкт для дітей з вивчення англійської мови онлайн. До пілотного формату долучилося близько 200 учасників. Основна мета ініціативи — розвиток самоосвіти та створення доступних умов для вивчення іноземної мови, зокрема й у сільській місцевості. У поточному році Компанія планує масштабувати проєкт на всі регіони своєї присутності.
Компанія «Нібулон» створила цифровий двійник елеватора. Це віртуальна копія виробництва, яка оновлюється в реальному часі на основі даних з сенсорів та інших джерел, йдеться в матеріалі Forbes, передає «ПроАгро Груп» з посиланням на Elevatorist.com. Цифрові клони елеваторів агрохолдингу розроблені на базі ERP-системи IT-Enterprise та інтегровані з іншими бізнес-процесами компанії: логістикою, трейдингом та фінансовим обліком. За допомогою цієї системи «НІібулон» може точно розрахувати собівартість кожної партії зерна в обігу. Цифровий двійник дозволяє компанії заощадити на кожному виробничому процесі: від логістики до зберігання. Зокрема, превалювати зерно меншою кількістю співробітників, економити на електроенергії та логістиці за допомогою побудови оптимальних маршрутів. Також в межах проєкту «Нібулон» створив мобільний застосунок для контрагентів, окремий мобільний застосунок для співробітників, а також чат-бот для постачальників. Вони в онлайн-режимі отримують необхідні документи, а компанія бачить, скільки машин прямує до елеваторів. Це дозволяє зекономити час розвантаження та уникнути черги. Результати лабораторних досліджень зерна автоматично надходять у систему. Цьогоріч «Нібулон» планує впровадити штучний інтелект в основні виробничі напрямки діяльності: елеватори, агро та логістику.
Друга декада січня характеризувалася теплою, як для цієї пори року погодою. За даними наукових установ НААН середня температура повітря знаходилася у межах – від 2,5 °С морозу до 2,1 °С тепла і була на 3,3-6,6 °С вище норми. Про це йдеться у аналітичній довідці НААН щодо агрометеорологічних умов та стану посівів сільськогосподарських культур, повідомляє «ПроАгро Груп». Середня кількість опадів, за даними наукових установ НААН, становила: у Київській області – 11,8 мм, висота снігового покриву на полях – 2-4 см; у Львівській – 13,0 мм, сніговий покрив утворився на талому ґрунті, станом на 14 січня його висота – 8-10 см. Температурний режим не вніс істотних змін у стан перезимівлі озимих культур, проте ризики зниження їх зимостійкості не тільки залишаються, але й значною мірою посилюються. За спостереженнями науковців Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, оптимальним для успішної перезимівлі озимих є так званий стан спокою, за якого обмінні процеси в організмі рослини призупиняються, або зводяться до мінімуму. За тривалого тимчасового потепління посеред зими стабільний стан спокою не наступає. При цьому поповнення їх запасів за рахунок фотосинтезу (основного джерела) не відбувається: у сонячні дні – через низьку температуру, у хмарні – через відсутність сонячної інсоляції. Таким чином, результатом відновлення вегетації посеред зими є надмірне виснаження рослин, наповнення водою їх тканин, що становить загрозу їх пошкодження у результаті різкого зниження температури. На жаль можливості сучасних технологій не дозволяють обмежити ці ризики. Ситуацію може покращити формування стійкого снігового покриву, або, що часто останнім часом буває – завершення зими без різкого зниження температури. Наразі стан всіх посівів задовільний. У подальшому стан рослин залежатиме від перебігу погодних умов, а це вимагає ретельного їх моніторингу.
Тенденції в експорті та цінах на українську пшеницю продовжують викликати значний інтерес серед учасників ринку та аналітиків. Попри певну стриманість імпортерів, українські трейдери демонструють стабільний темп експорту. Про це повідомляють аналітики сільськогосподарського кооперативу ПУСК, передає «ПроАгро Груп» з посиланням на інформацію ВАР. «Станом на 13 січня Україна експортувала майже 400 тис. тонн пшениці, і, за прогнозами, до кінця лютого цей показник може сягнути 1 млн. тонн. На тлі глобальних обмежень та квот, які впливають на пропозицію, ми бачимо стабільний експортний потенціал», – зазначили у ПУСК. Одним із ключових факторів, що впливають на динаміку цін, є обмеження експорту російської пшениці. За словами аналітиків, трейдери поступово підвищують пропозиції. Умовна вартість пшениці в портах України коливається в межах $220–225 за тонну. «Січень і лютий — це період, коли традиційно спостерігається максимум цін на пшеницю. Ми очікуємо, що умовна експортна ціна за третій клас може досягти $230 за тонну», – додали експерти. Аналітики також підкреслили роль локальних факторів у підтримці цін. Згідно з укладеним меморандумом між Українською зерновою асоціацією та Міністерством сільського господарства, обсяг експорту пшениці не перевищить 16,2 млн тонн. Це дозволяє уникнути різких змін на внутрішньому ринку. «Конкуренція між борошномелами та експортерами продовжує стимулювати локальний ринок. Це створює умови для стабільного зростання цін, особливо у зимовий період. На внутрішньому ринку умовні ціни за 2-3 клас пшениці знаходяться у діапазоні 9500-10300 грн/т, залежно від обсягів партій. Зараз важливо стежити за світовими трендами та квотами, щоб оптимально розподілити експортні обсяги», — вважають у ПУСК. Найближчі два місяці можуть стати оптимальним часом для продажу пшениці. «Ринок, скоріше за все, продовжить «підтягуватись» до кінця зими. Але варто бути готовими до потенційних коливань у березні-квітні, коли почне надходити інформація про стан нового врожаю», – резюмували аналітики.
В Мінагрополітики затвердили мінімально допустимі експорті ціни на окремі види товарів на січень 2025 року Відповідний наказ був ухвалений 9 січня 2025 року. Мінімально допустимі експортні ціни застосовується з наступного дня після їх розміщення на офіційному веб-сайті Мінагрополітики. Мінімальні експортні ціни встановлюються в доларах США за кілограм. Відповідно до Порядку затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів, затвердженого постановою Уряду 20 серпня 2024 р. № 944, мінімально допустимі експортні ціни визначено на окремі види товарів, що класифікуються за відповідними кодами згідно з УКТ ЗЕД, а саме:* мед (код згідно з УКТ ЗЕД 0409 00 00 00)* горіхи у шкарлупі (код згідно з УКТ ЗЕД 0802 31 00 00)* горіхи без шкарлупи (код згідно з УКТ ЗЕД 0802 32 00 00)* пшениця (код згідно з УКТ ЗЕД 1001)* жито (код згідно з УКТ ЗЕД 1002)* ячмінь (код згідно з УКТ ЗЕД 1003)* овес (код згідно з УКТ ЗЕД 1004)* кукурудза (код згідно з УКТ ЗЕД 1005)* соєві боби (код згідно з УКТ ЗЕД 1201)* насіння ріпаку (код згідно з УКТ ЗЕД 1205)* насіння соняшнику (код згідно з УКТ ЗЕД 1206 00)* олія соєва (код згідно з УКТ ЗЕД 1507)* олія соняшникова (код згідно з УКТ ЗЕД 1512)* олія ріпакова (код згідно з УКТ ЗЕД 1514)* макуха (код згідно з УКТ ЗЕД 2306). Інформація про затвердження мінімально допустимих експортних цін розміщена на офіційному веб-сайті Мінагрополітики. Довідково. Мінагрополітики на виконання пункту 8 Порядку затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 р. № 944 «Про затвердження Порядку затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів» щомісяця до 10 числа визначає мінімально допустимі експортні ціни на окремі види товарів з урахуванням умов поставок відповідно до Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів. Забороняється експорт окремих видів товарів, якщо передбачені зовнішньоекономічним договором контрактні (зовнішньоторговельні) ціни є нижчими, ніж затверджені Мінагрополітики мінімально допустимі експортні ціни.
TGLIST.COM.UA
