Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Аграрний тиждень. Украïна: бізнес, новини, інновації
Añadido 14 jul. 2024

Аграрний тиждень. Украïна: бізнес, новини, інновації

@Agrocadabra
Número de suscriptores: 183
Fotos: 1,300
Videos: 45
Enlaces: 645
Descripción:
Аграрний тиждень. Украïна: бізнес, новини, інновації www.a7d.com.ua @CHeVV_CQ [email protected]

👥 Número de suscriptores

183
Promedio/Día:: 0
Promedio/Tiempo:: -1
Promedio/Mes:: -7

👁️ Vistas promedio por mensaje

43
Promedio/Día:: 41
Promedio/Tiempo:: 48
ERR: 23.5%

📊 Mensajes por Día

0.6
Último día: 1
Promedio semanal: 0.1
Promedio por día: 0.6

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2024-07-14

Muro

Estadísticas de telegram canal

19 червня масштабна виставка-фестиваль — Agroshow Ukraine запрошує агропідприємців,виробників та фермерів України разом відсвяткувати Всеукраїнський день фермера. Agroshow Ukraine 2025 — виставка, на якій збираються кращі агробренди та фермери з усієї України. Виставка організована в авторському форматі експо-фесту, аналогів якому немає в світі. Вже вп’яте аграрії України зберуться відзначити своє професійне свято в колі однодумців, колег і партнерів. У 2025 році Agroshow Ukraine планує зробити цю подію максимально насиченоюкорисними зустрічами, цікавими новинками, спілкуванням для обміну досвідом.На відвідувачів заходу чекають:· більше 150+ кращих агробрендів;· демо-покази техніки;· зона інновацій та точного землеробства;· перегони тракторів, шоу-мийка та виступи зірок;· футбольні матчі ТОП-ових агрокоманд;· розіграші призів та подарунків. Протягом всього святкування гостей заходу очікує насичена програма з головної сцени, яка подарує яскраві враження та емоції. Родзинкою свята цьогоріч стане перший футбольний матч на новому стадіоні ФК «Інгулець». Зіграють команди агропідприємств з різних куточків країни.
Україні необхідно терміново розбудовувати інституції за європейськими стандартами, використовуючи підтримку та солідарність європейських країн. Про це заявив Джеймс Робінсон, лауреат Нобелівської премії з економіки 2024 року, під час відкритої лекції «Чому нації занепадають. Походження влади, багатства і бідності», організованої Київською школою економіки та інвестиційною групою ICU. «Для України сьогодні існує величезна терміновість у зближенні із Західною Європою — зокрема в побудові інституцій, які відповідатимуть європейським нормам. Зараз ви маєте таку можливість», — зазначив професор Робінсон. На думку Робінсона, постійна військова загроза не повинна ставати на заваді системних реформ і економічного процвітання. «Південна Корея десятиліттями жила під постійною загрозою вторгнення з Півночі, Тайвань перебуває під загрозою Китаю, але це не завадило їм здійснити одну з найвидатніших економічних трансформацій в історії. Україна теж може проводити реформи, навіть якщо російська загроза не зникає», — зауважив Робінсон. За словами вченого, нинішня ситуація, коли через політичні зміни у США Україна може опинитися в складному становищі, водночас створює можливості для поглиблення співпраці з європейськими країнами: «Погана новина в тому, що через появу постліберальної Америки Україна може опинитися “на холоді”. Хороша новина в тому, що всі європейці також “на холоді” — французи, британці, німці, шведи, норвежці, італійці — всі вони ваші союзники, і зараз між вами багато солідарності», — наголосив Робінсон. Вчений підкреслив, що ключем до швидкого економічного зростання України є створення відкритих і прозорих інституцій, що дозволять максимально реалізувати людський потенціал: «Люди з талантами, ідеями та амбіціями є всюди. Потрібні інституції, які дозволять цьому потенціалу реалізуватися. Саме інклюзивність створює економічний успіх», — підсумував професор Робінсон. Джеймс Робінсон — один із найвпливовіших сучасних економістів і політологів, співавтор світових бестселерів «Чому нації занепадають» та «Вузький коридор». Його дослідження пояснюють, чому одні країни процвітають, а інші занепадають, зосереджуючись на ролі економічних інституцій, системи врядування та політичного лідерства. У 2024 році професор Робінсон разом із Дароном Аджемоглу та Саймоном Джонсоном став лауреатом Премії з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля за дослідження впливу інституцій на довгострокове економічне процвітання націй.
ТОВ «Державний земельний банк» включив до другого пулу 2 479 ділянок землі орієнтовною вартістю в 1 млрд грн., інформує Фонд державного майна за результатами підсумкового засідання робочої групи «Земельного банку», пише Укрінформ. «До другого пулу входитимуть 2479 ділянок, загальна площа територій – 206 382 га у 23 областях України. Ця цифра для нас є орієнтиром, аби досягти максимального наповнення державного бюджету. Стратегічне завдання на 2025 рік - 1 млрд гривень», - йдеться в повідомленні. За інформацією ФДМУ, до другого пулу земель, які планується реалізувати в межах «Земельного банку» цього року, додалися землі тваринництва, дооформлені, поділені ділянки, ділянки, по яких здійснюються «правові врегулювання» (зняття арештів та обтяжень, реєстрація речових прав на землю) та ділянки в користуванні підприємств інших органів управління. Перші аукціони плануються вже у другому півріччі 2025 року.Як зазначають у ФДМУ, в межах реалізації першого пулу землі в проєкті «Земельний банк» було укладено 225 договорів на суборенду, від яких бюджет отримав 428,2 млн грн надходжень.«1 жовтня минулого року стартували перші онлайн-торги у системі Prozorro.Продажі. Наразі проведено 427 аукціонів, успішно укладено 225 договорів та сплачено 428,21 млн гривень», – йдеться в повідомленні. Загалом відбулася перереєстрація 90,9 тис. га земель сільськогосподарського призначення. Середня вартість одного гектара за договорами суборенди становить 30,1 тис. грн, розмір ділянок – від 1 до 4 тис. га. Триває робота щодо внесення змін до законодавства з урахуванням практики торгів першого пулу.
У лютому 2025 року Експортно-кредитне агентство, яке страхує фінансові ризики, що виникають при здійсненні експорту українськими компаніями, підтримало експортні операції на суму 478,6 млн. гривень, передає «ПроАгро Груп». Загалом, ЕКА минулого місяця застрахувало експортні кредити для українських виробників обсягом 61,3 млн. гривень та договір ЗЕД на суму 49,4 млн. гривень. Послугами агентства у лютому скористалися сім експортерів, яким «Ощадбанк» видав 51,3 млн. гривень фінансування (298,5 млн. гривень підтриманого експорту), а «Кредобанк» – 10 млн. гривень (130,65 млн. гривень експорту). Лідерами за користуванням послуг стали Запоріжжя (230,4 млн. гривень майбутньої експортної виручки), Тернопільщина (130,65 млн. гривень) та Чернігівщина (41,6 млн. гривень). В агентстві зазначили, що підтримані бізнеси виробляють та експортують до Франції, Румунії, Узбекистану, Індії та Естонії папір і картон, пластмаси і полімерні матеріали, засоби наземного транспорту та різні харчові продукти. У порівнянні з січнем 2025 року підтримка експортних операцій ЕКА знизилися майже втричі – позаминулого місяця обсяг застрахованого агентством експорту становим 1,3 млрд. гривень. За 2024 рік ця сума становила 7,5 млрд. гривень, а кредити експортерам під страхування ЕКА надавали 9 банків.
Імпорт свинини у лютому збільшився втричі, констатують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України». Про причини та наслідки такого пожвавлення читайте у матеріалі. Згідно з попередніми даними митної статистики, імпорт охолодженої та мороженої свинини (УКТ ЗЕД 0203) у лютому склав 963 т, що втричі перевищує надходження за січень.  Пожвавлення імпортної активності відбулося на тлі нетрадиційного для сезону підвищення цін закупівлі. Натомість середня ціна кілограма завезеної м’ясної сировини була нижчою за мінімальну цінову позначку минулого року, яку фіксували у січні — 1,89 дол. США/кг та 1,92 дол. США/кг у кінці зими. Товарні позиції, що завозять до України, не складають помітної конкуренції українській свинині, тож імпорт досі не має впливу на цінову динаміку. Оскільки внутрішня пропозиція свинини цьогоріч менша ніж попереднього, у період підвищеного попиту на м’ясо навесні та влітку, обсяги імпорту можуть зрости, а асортимент такої продукції буде різноманітнішим. Так, якщо на європейських ринках, звідки завозимо левову частку свинини, ціни послаблюватимуться, а в Україні залишатимуться на високому рівні, завезення дешевшої сировини стане економічно виправданим. У такому випадку тиск на внутрішній ринок та ціноутворення на ньому з боку імпорту посилиться, проте наразі такого не спостерігаємо. Хоча лютневий імпорт є найбільшим за останні 14 місяців, за відгуками представників м’ясної галузі, його присутність на ринку наразі практично невідчутна», - коментують аналітики АСУ. Експорт свинини у січні та лютому 2025-го тримався не нижче позначки 292 т на місяць, тож сукупно за перші два місяці склав 587,4 т чи 1,6 млн дол. США у грошовому вираженні. Оскільки географія зовнішньої торгівлі українською свининою залишається обмеженою, серед основних каналів збуту — Гонконг (30% зовнішніх відвантажень за аналізований період), ОАЕ (22% експортованого за два місяці поточного року), Малайзія та Грузія (13% та 10%, відповідно). Решту в незначних обсягах відправляли до Бахрейну, Ліберії та Південної Кореї.
Котирування пшениці на біржі в Чикаго наприкінці минулого тижня продовжили зниження на тлі невизначеності на ринках щодо подальшого розвитку подій з веденням імпортних мит у США.Про це повідомляє " ПроАгро Груп" з посиланням на Barva Invest. Зокрема травневий фʼючерс пшениці у п’ятницю, 28 лютого, на CBOT подешевшав на $2,5 – до 204,2 $/тонна. Натомість в Парижі на EURONEXT аналогічний ф’ючерс додав в ціні $0,8, тож торгувався по 237,6 $/тонна. На українському пшеничному ринку ціни показали незначні корекції, водночас стримана пропозиція та конкуренція зі сторони внутрішніх переробників обмежує подальші низхідні тенденції. Так, попит на пшеницю з білком 11,5% в дунайських портах становив 226-230+ $/тонна (тиждень тому – 226-229+ $/тонна), а в глибоководних портах Чорного моря – 226-232 $/тонна (226-233+ $/тонна). Тим часом біржові торги кукурудзою минулого тижня продовжили активне падіння на тлі побоювань ринку щодо потенційних наслідків тарифних воєн США з ключовими торговими партнерами. Так, травневий ф’ючерс зернової в Чикаго у п’ятницю подешевшав на $4,5 й торгувався по 184,8 $/тонна. В Парижі червневий контракт втратив у ціні $2,6 й становив 225,4 $/тонна. На українському ринку минулого тижня також тривали низхідні корекції цін на кукурудзу під тиском обвалу біржових котирувань та стриманої активності імпортерів на тлі погіршення конкурентної привабливості нашого походження. В портах Дунаю за зернову пропонували 218-225+ $/тонна (тиждень тому – 220-224+ $/тонна), в портах «великої Одеси» –  219-223+ $/тонна (222-225+ $/тонна).
З початку року 811 господарств, які беруть участь у державній програмі «Доступні кредити 5-7-9», профінансовано на 3,7 млрд гривень. В тому числі, 730 господарство (90 %), зареєстровано в Державному аграрному реєстрі (ДАР) з обсягом залучених кредитів близько 3,4 млрд грн. (91,8 %). З 1 счня 2025 року кредити за програмою «Доступні кредити 5-7-9» надаються сільгоспвиробникам (пролонговуються) за умови, що вони зареєструвалися у ДАР. Всі підприємства Донецької, Закарпатської, Івано-Франківської, Миколаївської, Херсонської та Чернівецької областей, які є учасниками програми «Доступні кредити 5-7-9» - зареєстровані в ДАР. Зокрема, за програмою «Доступні кредити 5-7-9» більше всього отримали підприємства наступних областей:* Київська – 449,2 млн грн для 74 господарств, з них 49 господарств зареєстровано в ДАР;* Чернігівська – 323,4 млн грн для 54, з них 51 в ДАР;* Одеська – 296,2 млн грн для 60, з них 58 в ДАР;* Вінницька – 275,9 млн грн для 69, з них 56 в ДАР;* Кіровоградська – 271,3 млн грн для 78, з них 71 в ДАР;* Сумська – 224,1 млн грн для 28, з них 27 в ДАР;* Полтавська – 223,6 млн грн для 43, з них 40 в ДАР;* Львівська – 209,5 млн грн для 64, з них 58 в ДАР. Загалом з початку року 1 411 агропідприємств за різними програмами залучило більше 8 млрд грн банківських кредитів на розвиток. Нагадаємо, протягом 2024 року 13 088 агрогосподарств отримали майже 104,5 млрд гривень банківських кредитів на розвиток. А за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9» – 8 750 господарств профінансовано на 46,9 млрд гривень. Довідково. Пільгове фінансування агровиробників за Програмою «Доступні кредити 5-7-9» протягом 2024-2025 років є можливим завдяки підтримці Світового банку в рамках «Екстреного проєкту надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)». Програма спрощує доступ мікро- та малого бізнесу до банківського кредитування. Аграрії можуть отримати кредит у розмірі до 90 млн грн. Кредитування надається під 5–9% річних, залежно від категорії кредиту та суб’єкта підприємництва.
«НІБУЛОН» та NASA Harvest, програма космічного агентства NASA, оголосили про стратегічне партнерство для зміцнення продовольчої безпеки. Співпраця NASA Harvest та «НІБУЛОНу» полягає в поєднанні супутникових даних та аналітики з широким досвідом «НІБУЛОНу» в агровиробництві та сільському господарстві. «Партнерство з «НІБУЛОНом» надає NASA Harvest важливі відомості для аналізу виробництва основних сільськогосподарських культур в Україні, допомагаючи українському уряду оцінювати врожайність як на вільних, так і на окупованих територіях. Завдяки використанню польових даних «НІБУЛОНу» ми вдосконалюємо наше дослідження, перевіряючи та калібруючи моделі розпізнавання культур. Стратегічне розташування полів «НІБУЛОНу» в Миколаївській області, поблизу лінії фронту, дає нам можливість отримувати точні дані з місць, розташованих максимально близько до окупованих територій. Це є надзвичайно важливим, оскільки доступ до даних з цих територій неможливий. Тому досвід і знання «НІБУЛОНу» про цей регіон є незамінними для нашої роботи», – зазначила Олександра Олійник, менеджерка стратегічних партнерств NASA Harvest в Україні. Поєднуючи експертизу NASA Harvest в галузі дистанційного зондування з досвідом «НІБУЛОНу» в агровиробництві, ми можемо сприяти створенню більш сталого та стійкого майбутнього для глобальних продовольчих систем. «Попри труднощі в аграрному секторі, ми мали сміливість переосмислити підхід до сільськогосподарського виробництва, змістивши фокус на ефективність та прибутковість через інвестиції. Відчутні результати ми побачили вже в перший рік роботи за новою моделлю: ріст EBITDA з $200/га до $800/га, залежно від регіону, та збільшення виробництва на 60% у порівнянні з попереднім роком. Щиро дякуємо NASA Harvest за підтримку та цінні дані, які сприяли нашим управлінським рішенням», – коментує директор з агровиробництва «НІБУЛОНу» Олег Веселов. Це партнерство яскраво демонструє, як міжнародна співпраця може впливати на подолання глобальних проблем продовольчої безпеки. Разом з NASA Harvest продовжуємо годувати світ разом.
Білоруське підприємство «Агропродукт» використовує сировину, вивезену з тимчасово окупованих районів Херсонщини, і постачає готову продукцію у вигляді ріпакової олії до країн Європейського Союзу, йдеться в розслідуванні «Схем» (проєкт Радіо Свобода). Про це повідомляє «ПроАгро Груп» з посиланням на «Мінфін». Одна з країн, куди постачають дану олію — це Литва, де з літа 2024 року діє заборона на ввезення білоруських продуктів харчування, в тому числі ріпакової олії. Згідно з даними із Федеральної державної інформаційної системи «Зерно», у 2023 році з окупованої частини Херсонської області до Білорусі вивезли майже 5 тис. тонн насіння ріпаку. Хто отримав український ріпак. В Білорусі отримувачами українського ріпаку стали п’ять компаній, серед яких — «Агропродукт». Це один із найбільших виробників ріпакової олії, яка експортується до ЄС, йдеться у розслідуванні. За даними Євростату, протягом шести місяців 2024 року країни Євросоюзу купили більше ніж 90 тис. тонн ріпакової олії з Білорусі на понад €67 млн. Основні покупці – Литва та Латвія. За інформацією від білоруської опозиційної організації «Співтовариство залізничників Білорусі», ці країни протягом усього 2024 року отримали приблизно по 50 тис. тонн ріпакової олії виключно від «Агропродукту». Логістичні компанії у Латвії та Литві у розмові з журналістами підтвердили співпрацю з білоруським «Агропродуктом», навіть попри те, що у Литві з червня 2024 року діє заборона на ввезення ріпакової олії. Зв’язки з владою Білорусі. Журналісти встановили, що «Агропродукт» має зв’язки з білоруською владою. Співзасновницею підприємства є білоруська компанія «Транзит-Авто 2003». Її власник Олексій Шведов регулярно відвідував Україну разом з Олександром Зайцевим, співробітником Управління справами президента Білорусі, а також з ексгубернатором Брестської області Костянтином Сумаром, який називав Лукашенка «трохи вищим за Бога» — йшлося у медіа. Директор «Агропродукту» Олег Теслюк в одному з інтерв’ю вихвалявся зв’язками у владних структурах, зазначивши, що його «прохання будуть розглянуті». Білоруська «Транзит-Авто 2003» у 2023 році потрапила під українські санкції через допомогу російській армії в перевезенні військової техніки та солдатів. Однак, зазначають журналісти, заснована нею компанія-виробник олії – «Агропродукт» — не перебуває у санкційних списках ЄС та України, і має право безперешкодно постачати продукцію в Європу. Реакція України. «Можемо говорити про дії іноземної юридичної особи, які створюють реальні або потенційні загрози національним інтересам та територіальній цілісності України, що може бути підставою для введення українських санкцій», — зазначив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, до якого журналісти звернулись за коментарем.
Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль в межах робочої поїздки до Каїру провів ефективну зустріч з керівником Агентства сталого розвитку «Мустакбаль Міср» («Майбутнє Єгипту»), доктором Багаа Аль-Ганнамом. «Мустакбаль Міср» - найбільша державна структура Єгипту, яка відповідає за закупівлю продовольства та інших стратегічних товарів. До прикладу, станом на грудень 2024 року агентство забезпечило контракти на постачання близько 1,267 мільйона метричних тонн пшениці», - зазначив міністр. Сторони обговорили побудову тривалих економічних стосунків між Україною та Єгиптом:* Збільшення експорту української продукції, розширення номенклатури збуту. Єгипетська сторона зацікавлена не лише в зернових, а й у товарах з глибинною переробкою.* Український продовольчий хаб на території Єгипту. Його створення дозволить оптимізувати логістику, забезпечити виготовлення та стабільні поставки української продукції. Це важливий крок для забезпечення продовольчої безпеки регіону.* Оптимізацію фінансових механізмів, можливість скорочення відтермінування платежів українським експортерам, що є важливим для стабільності поставок.* Формування робочої групи між Україною та Єгиптом. Це стане ефективною платформою для оперативного вирішення торговельних та адміністративних питань та усунення «вузьких місць», що заважають торгівлі. Члени української делегації також відвідали сільськогосподарські угіддя, підприємства тваринництва та промислові зони. Єгипет активно впроваджує новітні агротехнології, і в цьому контексті український досвід та продукція можуть стати основою для розвитку їхнього агросектору.