«СТВОРЮЙ!» представила ще 62 переможниць: грантова програма підтримала вже 127 українок, які розвивають виробництво й переробку. Бюджет другого етапу перевищив 1 мільйон доларів, кошти спрямували на підтримку підприємиць, які мають план масштабування своїх виробничих бізнесів: від електрообладнання і систем теплопостачання до легкої промисловості та культурних індустрій. Нових переможниць представили під час уже другої зустрічі бізнес-ком’юніті «СТВОРЮЙ!», яка зібрала разом учасниць обох етапів програми, представників держави, міжнародних партнерів і бізнесу. Програму започаткували Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Ukraine-Moldova American Enterprise Fund у 2024 році. Реалізує ініціативу благодійний фонд Київської школи економіки KSE Foundation за підтримки Міністерства культури України у партнерстві з мережею мультимаркетів «Аврора» та АТ «Ощадбанк». На другий етап «СТВОРЮЙ!» надійшло майже 1000 заявок. За результатами конкурсного відбору гранти отримали 62 підприємиці з 22 областей України. Із підтриманих бізнесів 47 працюють у сфері промислового виробництва, ще 15 - у виробництві з культурною складовою. Найбільше переможниць представляють харчову та легку промисловість. Кожна з переможниць другого етапу спрямовує грант на закупівлю нового обладнання, його монтаж та технологічне оновлення підприємств. Понад 70% переможниць уже інвестували грантові кошти у суттєве збільшення виробничих потужностей — зокрема, створили автоматизовані лінії та модернізували виробництва. Майже половина запускають нові продукти або розширюють асортимент, відкривають нові ринки та реалізують експортні можливості. Кожна друга вже створила або планує створити нові робочі місця завдяки гранту.
Лише за останні 43 дні на території Національного природного парку «Тузлівські лимани» працівники офіційно зафіксували 67 загиблих дельфінів, яких море винесло на берег. Утім, ця цифра не остаточна, адже значна кількість тіл залишається на морському дні або зникає ще до того, як їх встигають задокументувати. На берег викидає лише близько 5% від загальної кількості загиблих тварин (переважно це морські свині, азовки та дельфіни-білобочки). Інші 95% опускаються на дно, забираються хвилями назад у море або з'їдаються хижаками. Дельфіни масово гинуть ще з 2022 року внаслідок російської агресії, і їхнє зникнення завдасть непоправної шкоди всій екосистемі моря. Майже три роки тому ми виявили закономірності, які доводять, що дельфіни гинуть унаслідок дій росіян, а також створили інтерактивну мапу задокументованих випадків загибелі дельфінів. Дослідники з Національного природного парку Тузлівські лимани пов'язують це зі смертоносним військовим навантаженням: мінними вибухами, роботою військових гідролокаторів, забрудненням води нафтопродуктами та токсичними відходами.
У ДСНС Київщини повідомили, що рятувальники ліквідовують пожежу в лісових масивах Чорнобильської зони відчуження. Через це у Києві - смог та задимлення. Зараз на місці працюють рятувальники ДСНС та працівники пожежної охорони ДСП «Північна пуща». Загалом вони задіяли понад 200 осіб та близько 60 одиниць спеціальної техніки. Щоб дістатися осередків займання, рятувальники важкою інженерною технікою розчищають шляхи. Крім того, вони прокладають мінералізовані смуги, які стримують вогонь та не дають йому перекинутися на сусідні ділянки лісу. Рятувальники працюють у надзвичайно складних умовах. Через сильну спеку температура безпосередньо в осередках горіння місцями сягає близько 50°C.Супутник Sentinel-5P зафіксував масштабні шлейфи чадного газу та твердих часток, які розтягнулися на 170 кілометрів від Чорнобильської зони. Науковці НАН та фахівці ДСНС цілодобово моніторять хімічний склад повітря, адже вогонь піднімає у небо радіонукліди, які накопичилися в екосистемах після аварії 1986 року. Станом на 12 годину 30 червня індикатори якості повітря столиці фіксують, що концентрація часток PM2.5 у понад два рази перевищує рекомендовану ВООЗ середньорічну норму. Така ситуація для столиці є звичною, адже через глобальні зміни клімату, спеку та накопичення сухостою ліси в Чорнобильській зоні горять практично щороку. Найкритичнішим в історії став квітень 2020 року, коли вогонь знищив 87 тисяч гектарів заповідника й понад десять покинутих сіл, підібравшись майже до самої ЧАЕС. Тоді супутники НАСА щодня фіксували тисячі гарячих точок, а шлейфи диму рознеслися по всій Європі. Головна небезпека цих пожеж у тому, що полум’я піднімає в повітря радіонукліди, які ґрунт і лісова підстилка накопичили після аварії 1986 року. Після масштабного лиха 2020 року науковці провели ґрунтовне дослідження екологічних наслідків. Завдяки супутниковому моніторингу та хімічним аналізам вони з’ясували, що у повітря разом із димом піднімається не лише звичний Цезій-137, а й небезпечніші ізотопи Стронцію, Плутонію та Америцію-241. Але розрахунки вчених показали, що навіть під час найсильніших пожеж доза радіації, яку могли вдихнути жителі Києва, становила лише 0,15 мікрозіверта. Це в тисячі разів менше за безпечну річну норму для людини. Отже, основну загрозу для киян частіше становить саме висока концентрація пилу та продуктів горіння у повітрі, тоді як радіаційний ризик залишається мінімальним. Натомість найбільшу дозу опромінення отримують пожежники на передовій, та й то переважно через перебування на забрудненій землі, а не через сам дим.
Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до уряду з офіційним листом, у якому закликає терміново врегулювати критичну ситуацію із забезпеченням агропідприємств кадрами. Аграрії наголошують, що через недоліки чинної системи бронювання та різке посилення регіональних критеріїв для визначення критичності підприємств, галузь опинилася на межі зупинки в розпал сезону польових робіт. Як зазначається у зверненні ВАР до Прем'єр-міністра України Юлії Свириденко, кадровий ресурс аграрного виробництва наразі «майже вичерпаний внаслідок мобілізації». Головна причина кризи — неврахування у квотах тих працівників, які були мобілізовані в період з 24 лютого 2022 року до 18 травня 2024 року (до набрання чинності Постанови №76). «На початку повномасштабного вторгнення активно мобілізовувались саме працівники аграрного сектору, так як у Збройних Сил України була висока потреба в механізаторах та водіях. Тому на момент набрання чинності Постанови №76, агропідприємства вже втратили велику частину свого кадрового ресурсу, але отримали право на бронювання однакового відсотку від наявних працівників з підприємствами, у яких, на той час, мобілізація ще навіть не починалась», — пояснюють аграрії. ВАР попереджає: «подальше ігнорування цієї проблеми «загрожує продовольчій безпеці країни через скорочення аграрного виробництва». Другою серйозною проблемою для галузі стали нові вимоги Обласних військових адміністрацій (ОВА) щодо підтвердження статусу критичності підприємств, які мали бути переглянуті до 10 червня 2026 року. Аналіз проєктів змін свідчить про суттєве зростання вимог до мінімальної площі земель, обсягів реалізації та сплати податків. Зокрема, ВАР наводить такі приклади посилення критеріїв:* Кіровоградська ОВА: збільшення вимоги до оброблюваної землі зі 100 га до 200 га, а також зростання податкового навантаження з 3200 грн до 3800 грн на 1 га.* Одеська ОВА: збільшення вимоги щодо площі земель зі 100 га до 200 га, а обсягу реалізації — з 250 тонн до 400 тонн.* Сумська ОВА: підняття планки отриманого доходу з 5 млн грн до 8 млн грн, а сплати податків до місцевого бюджету — з 50 тис. грн до 400 тис. грн.* Рівненська ОВА: збільшення ліміту земель з 40 га до 50 га, а також підвищення вимоги до мінімальної кількості працівників з 5 до 10 осіб. ВАР наголошує, що такі нововведення фактично позбавляють малий бізнес можливості бронювати персонал. «Такий підхід фактично знищує малих фермерів, бо за поточних умов їх працівники будуть або мобілізовані, або звільняться з метою працевлаштування на підприємствах, що мають критичність та можливість бронювання... Більш того, цей підхід може бути сприйнятий, як цілеспрямована політика по звільненню сільськогосподарських земель від малих фермерів на користь великих аграрних підприємств», — підкреслюється у зверненні. Щоб не допустити зриву збору врожаю та подальших збитків для економіки країни, ВАР закликає Кабінет Міністрів України вжити негайних заходів: 1. Внести зміни до Постанови №76, які дозволять враховувати у квоту для бронювання всіх працівників, мобілізованих з підприємства з початку повномасштабної війни. 2. Тимчасово збільшити квоту для бронювання працівників агропідприємств до 70% (до моменту практичного врахування вже мобілізованих). 3. Запровадити єдиний критерій для визначення підприємства критично важливим в межах галузевих вимог ОВА з площею обробітку від 100 га. «Велика кількість аграрних підприємств без можливості справедливого бронювання працівників будуть змушені припинити свою роботу в розпал сезону польових робіт, або не встигнуть вчасно обробити та зібрати наявні посіви, що призведе до збитків, як аграрного сектору та і країни в цілому», — наголосила ВАР. Пресслужба Всеукраїнської Аграрної Ради
Як знайти баланс між виживанням та розвитком? Запрошуємо до відвертого діалогу під час ключового дискусійного раунду за участю лідерів ринку та провідних експертів: "«Молочний шторм» та нова архітектура галузі: як вистояти та перемогти?" Коли: 11 червня (День 1 Молочного конгресу) Локація: секція для власників, управлінців та інвесторів молочного бізнесу Ключові питання експертної дискусії:* Справедлива ціна та виживання: Наскільки життєздатною для галузі є ставка переробників на конкурентність через зниження ціни на молоко-сировину до 30% нижче за середню в ЄС?* Ферма VS Завод: Які механізми здатні зупинити конфронтацію, сформувати довіру та перевести ринок до моделі стратегічного партнерства?* Універсальний баланс: Чи можливо в нинішніх реаліях одночасно забезпечити прибутковість МТФ, конкурентність переробки та доступну ціну для українського споживача?* Сирне імпортозаміщення: Які реальні шляхи успішної конкуренції з європейським сиром на внутрішньому ринку?* Експортна перезагрузка: Чи потрібна Україні нова продуктова стратегія та які міжнародні програми й ініціативи допоможуть посилити наші позиції у світі найближчими роками? Топ-спікери дискусії:* Олена Акулова, директорка із сировини ТОВ «Лакталіс Україна»* Олена Бідна, директорка із сировини ТОВ «Люсторф»* Віктор Кордубан, генеральний директор БІАГР* Тетяна Дмитрик, ММК «Глобино»* Ольга Долінська, начальниця відділу аналітики та стратегії ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту»* Вадим Чагаровський, голова Спілки молочних підприємств України.
Експерти вважають, що українське лавандове поле може сягати 800 га, пише "ПроАгро груп". За найбільш відповідними КВЕД для ФОП – «Вирощування пряних, ароматичних і лікарських культур» – зареєстровано 170 компаній, але серед них також ті, хто вирощує, наприклад, базилік, м’яту та шавлію. Фахівці припускають, що загальна площа лавандових полів в Україні може становити від 300 до 800 га. Точний її розмір назвати складно. Найбільше поле – у с. Василівка на Одещині, його площа – 55 га. Серед великих також поле у Чернівецькій області на 16 га та у Закарпатській на 10 га. Решта полів – 1-3 га. Оцінки аграрних асоціацій, розсадників і самих фермерів показують, що в Україні нині 244 лавандових поля. Деякі фермери зазначають, що для запуску лавандової плантації потрібно від $10 тис. за один гектар. Найбільше коштів іде на саджанці та підготовку ґрунту. Далі щороку господарство вкладає кошти ще на крапельне зрошення, догляд за рослинами, нове обладнання. Різниця у цих витратах може бути значною, адже один фермер працює майже вручну та використовує локальні матеріали, інший – одразу будує систему з автоматичним поливом, технікою та власною мініпереробкою. Собівартість вирощування лаванди можна розділити за відсотками:* система зрошення – 40%;* добрива – 31%;* заробітні плати – 14%;* паливо – 6%;* послуги машинно-тракторної техніки – 4%;* інші витрати – 5%. Якщо додати обладнання для переробки, то це ще $30 -50 тис. При цьому швидко окупити вкладення не вийде, перші один-два роки лаванда фактично не приносить прибутку. Урожай у цей період або мінімальний, або взагалі відсутній: рослина формує корінь та набирає силу. На стабільний комерційний урожай плантації виходять приблизно на другий-третій рік після висадки. Рентабельність на третій рік – близько 36%, але на п’ятий вона може сягати й 200%. Далі культура може працювати до 25 років, а потім врожайність починає знижуватися: рослини старіють, ґрунт виснажується, а ризик захворювань зростає. Через це виробники змушені повністю оновлювати насадження або переносити їх на нові ділянки, що фактично означає новий інвестиційний цикл. Економіка лавандового бізнесу будується навколо переробки, вона приносить найбільшу додану вартість. Фермери вирощують лаванду переважно для виробництва ефірної олії та косметики. Частина господарств також заробляє на агротуризмі – фотозонах, фестивалях та сезонних подіях під час цвітіння.
МХП, міжнародна компанія у сфері харчових та агротехнологій, запускає новий напрям – виробництво кормів для домашніх тварин. Компанія відкрила завод MHP Pet Food і представила новий бренд кормів для домашніх тварин Proof, розроблений відповідно до найвищих сучасних стандартів, із високим вмістом м’яса, контрольованим походженням сировини та беззерновими формулами. Нове підприємство розташоване у Хорватії. Запуск цього виробництва став частиною міжнародного розвитку МХП, який допомагає групі зберігати стійкість і продовжувати стабільну роботу та інвестувати в бізнес в Україні. «МХП відкриває новий для нас напрям pet food і я переконаний, що підприємницький підхід, прагнення до інновацій та операційна ефективність, які стали основою розвитку групи, допоможуть нам досягти успіху і в цій індустрії. Ми послідовно розвиваємо міжнародний бізнес – для підтримки стабільної роботи МХП в Україні. Водночас інвестиції в наш український бізнес залишаються пріоритетом. Зокрема за роки повномасштабної війни ми відкрили нове підприємство з виробництва продуктів із доданою цінністю у Дніпрі, придбали компанію «Український мʼясний хутір» для її подальшого розвитку, а також розпочали розвиток виробництва біометану. Кілька років поспіль МХП входить до переліку компаній-лідерів за обсягом інвестицій та є найбільшим платником податків в агросекторі. Ми продовжуємо робити вагомий внесок в українську економіку, підтримувати Сили Оборони та команду з 32 тисяч працівників в Україні», – розповів Юрій Косюк, засновник та CEO МХП. МХП вже багато років консолідує експертизу й досвід у виробництві продуктів харчування. Саме вони, а також повний контроль над походженням сировини, високі виробничі стандарти та фокус на якості й безпечності стануть ключовими підходами у роботі з новим для компанії продуктом.
Попри ухвалення законодавчих рішень щодо підтримки аграріїв у питанні акцизу на пальне, українські виробники досі не отримали обіцяного механізму зменшення податкового навантаження. Через це аграрії працюють у значно гірших умовах, ніж їхні європейські конкуренти, де пільгові ставки акцизу для фермерів уже давно є сталою практикою, наголосив член правління Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Микола Пивовар під час виступу на форумі ENERGY Finance 2026. За його словами, ще у 2024 році був ухвалений закон №3878 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку», який передбачав запровадження понижуючого коефіцієнта 0,5 для акцизного податку на пальне для аграріїв. Однак уряд досі не розробив та не подав відповідний законопроєкт, необхідний для реалізації цієї норми. «Станом на зараз акциз складає 250 євро на 1000 літрів пального, а до кінця 2028 року він має зрости до 330 євро. Водночас у країнах Європи середній акциз для аграріїв становить близько 70 євро на 1000 літрів, а в окремих країнах - навіть 29 євро. Це абсолютно неспівставні цифри. Закон був прийнятий, уряд мав розробити відповідний законопроєкт щодо понижуючого коефіцієнта, але фактично на цьому все й зупинилося», - зазначив Микола Пивовар. Він додав, що ВАР неодноразово звертала увагу уряду на необхідність виконання взятих зобов’язань, адже витрати на пальне залишаються однією з ключових складових собівартості виробництва. Під час обговорення цього питання на профільній дискусії під час ENERGY Finance 2026 представники паливного ринку висловлювали застереження щодо можливих зловживань у разі введення пільгового акцизу. Зокрема, йшлося про ризики використання такого пального не за цільовим призначенням. Водночас у ВАР переконані: проблема полягає не у самій ідеї зниження акцизу, а у відсутності ефективного державного контролю та адміністрування механізму. «Основне питання - це правильне адміністрування процесу. Якщо держава забезпечить чіткий контроль за використанням пального, тоді механізм працюватиме нормально. Адже сьогодні нам фактично говорять, що через ризики можливих зловживань не варто впроваджувати понижуючий коефіцієнт взагалі. Але в такому випадку виникає логічне питання: чому в країнах Європи ця система працює? Там також існує контроль, реєстри та відповідальність за порушення, і це дозволяє фермерам отримувати пальне за пільговими умовами. Тобто проблема не у відсутності механізмів, а у відсутності належного контролю та виконання рішень», - констатував член правління ВАР. У ВАР підкреслюють, що сільгоспвиробники очікують від Кабінету Міністрів реальних кроків щодо врегулювання питання акцизу на пальне та запуску механізму, передбаченого законодавством.Пресслужба Всеукраїнської Аграрної Ради
На прифронтових територіях аграрії щодня стикаються з викликами війни, а одним із невирішених питань залишається використання земель під фортифікації, які масово зводяться на приватних сільськогосподарських землях без юридичного оформлення. Через це власники та орендарі фактично позбавлені можливості отримувати компенсації за використання ділянок, а аграрії змушені й надалі сплачувати орендну плату та податки за землю, яку не можуть обробляти. Про це заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, наголосивши на необхідності якнайшвидшого ухвалення механізмів підтримки фермерів з боку держави. «З 2014 року значна кількість земель на прифронтових територіях фактично перебуває під фортифікаціями та використовується військовими для оборонних потреб. Водночас ці ділянки належать аграріям — або у власність, або перебувають у них в оренді. За весь цей час товаровиробники не отримували коштів за використання цих земель. Через це сьогодні виникає соціальна напруга, адже люди втратили можливість обробляти землі. Тому ВАР напрацювала законопроєкт, який має врегулювати це питання», — зазначив Денис Марчук. Цього тижня парламент має розглянути законопроєкт №14117 «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо використання права земельного сервітуту для військових потреб». Документ вводить механізм тимчасового земельного сервітуту, який дозволяє легально використовувати приватні землі для військових потреб без зміни їх цільового призначення. Передбачено порядок реєстрації, компенсації власникам і відновлення земель після війни. «У парламенті буде розглядатися законопроєкт №14117, який врегулює використання ділянок під фортифікації без порушення прав землевласників та надасть можливість людям отримати кошти за ту землю, яка уже ними не використовується. Це має допомогти виробникам на прифронтових територіях. Сьогодні для них дуже важлива підтримка з боку держави», - підкреслив заступник голови ВАР. Окрім питання фортифікацій, у ВАР також звертають увагу на необхідність додаткової підтримки аграріїв у прифронтових регіонах через постійні втрати техніки внаслідок бойових дій. Зокрема, ВАР пропонує розширити державну програму компенсацій і дозволити відшкодування не лише за нову українську техніку, а й за придбання вживаної, у тому числі іноземної техніки, яка є значно дешевшою та більш доступною для господарств у зоні ризику. Пресслужба Всеукраїнської Аграрної Ради
За два роки дії програми компенсації 25% вартості української агротехніки та обладнання фермери й підприємства агропереробки придбали понад 14,6 тис. одиниць техніки на суму майже 10,5 млрд грн (з ПДВ), повідомляє «ПроАгро Груп». «Програма одночасно стимулює розвиток агросектору та машинобудування. Для аграріїв це можливість оновити парк техніки, для виробників – зростання замовлень. З квітня 2024 року перелік техніки, що підлягає компенсації, зріс більш ніж у 14 разів », – зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев. З квітня 2024-го до лютого 2026-го програмою скористалися 8 982 агровиробники та переробні підприємства. Держава виплатила 2,2 млрд грн компенсацій, зокрема 126,1 млн грн – у першому кварталі 2026 року. Найактивнішими учасниками стали аграрії Кіровоградської, Полтавської, Вінницької, Черкаської та Одеської областей. За кількістю придбаної техніки лідирують Тернопільська, Полтавська, Черкаська, Кіровоградська та Вінницька області, а за вартістю – Тернопільська, Київська, Кіровоградська, Одеська та Сумська. У квітні 2026 року уряд розширив умови програми для фермерів у прифронтових регіонах: тепер вони можуть отримати компенсацію 40% вартості української техніки та обладнання (без ПДВ). Участь у програмі беруть 34 банки, а перелік техніки включає 14 425 позицій від 166 українських виробників – від ґрунтообробної та посівної техніки до зерносушарок, елеваторного обладнання й вагового устаткування. Як відомо, наприкінці лютого Мінекономіки розпочало приймання заявок на компенсацію 25% вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання у 2026 році. Цьогоріч держава передбачила 1,8 млрд грн фінансування часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання українських виробників.
TGLIST.COM.UA
