У Європейському Союзі зростає дефіцит рослинного протеїну і Україна може стати одним із ключових постачальників сої завдяки значним обсягам виробництва та поступовій адаптації до європейських вимог, повідомляє ІА Укрінформ. Про це йшлося під час панельної дискусії в Європейському парламенті, повідомляє Укрінформ із посиланням на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Зазначалося, що власне виробництво сої в ЄС становить близько 3 млн т за потреби у понад 35 млн тонн.Водночас Україна щорічно виробляє близько 6 млн т сої й уже є важливим гравцем на ринку постачання. Як наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, український агросектор поступово переходить від моделі сировинного експорту до більш глибокої інтеграції в європейські ланцюги доданої вартості. «Українська соя – це не просто великі обсяги. Це стратегічна присутність на європейському ринку: висока продуктивність, здатність працювати за новими екологічними правилами і відповідати жорстким стандартам ЄС. Наш аграрний сектор уже фактично інтегрований у європейську систему і водночас досить швидко змінює свою роль – від постачальника сировини до учасника ланцюгів доданої вартості», – наголосив Висоцький. За даними міністерства, нині близько 25% української сої без ГМО вже відповідає сертифікованим стандартам ЄС, що свідчить про структурні зміни у виробництві та впровадження сучасних технологій у господарствах. Втім, залишаються й суттєві виклики, насамперед пов’язані з регуляторними вимогами ЄС, які ускладнюють торгівлю. Йдеться, зокрема, про регламент EUDR, що зобов’язує доводити відсутність зв’язку продукції з вирубкою лісів. Для експортерів це означає повну простежуваність походження кожної партії аж до конкретної земельної ділянки. Ще одним прикладом є директива RED III, яка встановлює критерії сталості для сировини, що використовується у виробництві біопалива, та обмежує культури з потенційним ризиком непрямих змін землекористування. Сою планують віднести до цієї категорії, що передбачає додаткові перевірки, цифровий облік і витрати на сертифікацію, які особливо складні для малих і середніх виробників. У свою чергу українська сторона наполягає на більш активній участі у формуванні європейських політик, зокрема на етапі оцінки впливу нових регуляцій і підготовки рішень. «ЄС має діяти вже зараз і формувати чітку стратегію щодо рослинних протеїнів. Україна готова бути частиною цього процесу», – підсумував Тарас Висоцький. Як повідомлялось, в Україні зберігається значний попит на сою з боку переробників, які продовжують підвищувати ціни задля залучення обсягів, попри зниження експортного попиту в портах.