Вікімедіа Україна

​​🏛️ Пишіть до Вікіпедії про пам'ятки, які постраждали від російської агресії 💔До 5 травня включно триває акція «Культурна спадщина України», яку ми традиційно розпочинаємо 18 кітня, з нагоди Міжнародного дня пам’яток і визначних місць (ЮНЕСКО). «Запрошуємо всіх, кому важливий стан нашої культурної спадщини, долучитися до цієї акції. Її основною темою завжди було написання статей у Вікіпедії про втрачені пам’ятки та такі, що перебувають під загрозою руйнування. На жаль, вже 5-й рік поспіль в рамках акції учасники пишуть також і про об’єкти культурної спадщини, пошкоджені або знищені російським агресором: за даними Міністерства культури з початку повномасштабного російського вторгнення вже постраждали 1723 пам’ятки у 18 регіонах України, а найбільше у Харківській, Херсонській та Одеській областях. Тому ще однією і вкрай важливою метою акції “Культурна спадщина України” стало документування та поширення інформації, зокрема у статтях Вікіпедії, щодо російських злочинів проти нашого культурного надбання», — *Ольга Крезуб*, постійна учасниця акції, членкиня організаційного комітету конкурсу «Вікі любить пам’ятки».👉 Сторінка акції: war.wlm.photo

​​🐉 Традиції, фольклор і видимість жінок у кампанії «Фемінізм та фольклор» З 1 лютого по 31 березня в українській Вікіпедії тривав конкурс «Фемінізм та фольклор» — щорічна міжнародна ініціатива в межах кампанії «Вікі любить фольклор».Його мета — зробити Вікіпедію більш повною та інклюзивною й краще висвітлювати локальні культурні традиції, фольклорні практики та внесок жінок у збереження й розвиток нематеріальної культурної спадщини.🧑‍💻 Цього року до конкурсу долучилися 25 учасниць і учасників, які створили та доповнили 271 статтю. Усі, хто створив чи доповнив дві чи більше статей, отримають сувеніри від «Вікімедіа Україна», а найкращі статті візьмуть участь у міжнародному конкурсі.Наприклад, були створені такі цікаві статті:🔸 «Сібаріда» — легендарне чудовисько з грецьких міфів, яка жила в печері в горах Кірфіс у Греції та пожирала людей і худобу. Сьогодні Сібаріду іноді уявляють як драконицю або змієподібну істоту.🔸 «Коричнева леді з Рейнем-Голу» — один із найвідоміших привидів у Великій Британії. Особливу славу здобула після того, як фотографи одного журналу заявили, що змогли зафіксувати її на фото. Свою назву привид отримав через коричневу парчеву сукню.🔸 «Нуре-онна» — моторошна істота з японських легенд, яку зазвичай описують як створіння з головою жінки й тілом змії. У переказах їй часто приписують напади на людей, хоча в різних історіях її образ може відрізнятися.🔸 «Дженні Генівер» — це моторошні фігурки, які робили з висушених скатів, спеціально змінюючи їх форму так, щоб вони нагадували химерних потвор.Це ще один крок до того, щоб зробити знання про культурне розмаїття та жіночий внесок у фольклор більш видимими й доступними для всіх.Дякуємо всім, хто долучився!

​​📸 🇺🇦 Голосуйте за українські фото у конкурсі «Зображення року»!До 18 квітня включно на Вікісховищі триває перший тур змагання «Зображення року».🌄 Його мета — відзначити найвидатніші роботи, завантажені на Вікісховище, котрі стали «вибраними» впродовж 2025 року.Голосувати можуть усі зареєстровані користувачі та користувачки вікіпроєктів, які мають понад 75 редагувань, зроблених до 1 січня 2026.За цей титул змагаються світлини з України, завантажені під час фотоконкурсів «Вікі любить памʼятки» та «Вікі любить Землю», а також світлини української природи і краєвидів.🍄 Категорія «Рослини та гриби»:▪️Псатирелла водолюбива (Psathyrella piluliformis)▪️Лускатка золотиста (Pholiota aurivella) на загиблій березі (Betula pendula)▪️Квіти в снігу. Хризантеми▪️Гриб-зонтик великий (Macrolepiota procera) в заростях барвінку малого (Vinca minor)☕️ Категорія «Їжа та напої»:▪️Рижик ялиновий, Хрящ-молочник шафрановий (Lactarius deterrimus) у кошику🚎 Категорія «Транспортні засоби та перевезення»:▪️Човни на річці Рось🌅 Категорія «Природні краєвиди»:▪️Ранкова панорама у Дворічанському національному парку▪️Крижані краєвиди на заході сонця в заповіднику «Кам’яні Могили»▪️Морозний ранок у Карпатському біосферному заповіднику▪️Панорама дялінки з ковилою, Брандушкін Яр 🏠 Категорія «Інші місця»▪️Лісова дорога від залізничної платформи Десенка до селища Славне▪️Дитячий майданчик у парку санаторію селища Шкло▪️Володимирська гірка⛪️ Категорія «Релігійна архітектура»:▪️Церква Різдва Богородиці (Піски)▪️Михайлівський Золотоверхий монастир🏛 Категорія «Споруди та будівлі»:▪️Вишнівецький палац🏰 Категорія «Замки та укріплення»:▪️Галицький замок▪️Хотинська фортеця (фото 1, фото 2)▪️Башта замку (Раковець)▪️Свірзький замокІ, звісно ж, ми закликаємо переглянути й інші гарні світлини під вільною ліцензією. Голосувати можна за всі, що подобаються!🔗 Шукайте по категоріям і голосуйте за зображення за посиланням

​​🙋‍♀️🙋‍♂️ Як студенти Острозької академії наповнювали українську ВікіпедіюУ лютому—березні 2026 року студентки та студенти спеціальності українська мова та література Острозької академії проходили виробничу філологічну практику у «Вікімедіа Україна». За цей час вони створювали нові статті, доповнювали й покращували вже наявні, додавали джерела та працювали над тим, щоб українська Вікіпедія ставала якіснішою і повнішою.🧑‍💻 Учасники й учасниці поставилися до практики неформально: вони обирали теми, які були їм справді цікаві, і завдяки цьому з’явилися статті про літературу, письменників і письменниць, Італію, феміністичну поезію, психічне здоров’я та інші теми. Загалом вони створили 28 нових статей, які вже зібрали 2,19 тисячі переглядів.Серед напрацювань студентів і студенток — стаття про чисту фотографію як стиль, про новелу Ольги Кобилянської «Природа», яка була важливою для формування модерністської поетики та феміністичної проблематики в українській літературі, а також статті про мюзикли і психічне здоров’я. 🌟 Дякуємо студенткам і студентам Острозької академії за уважну і змістовну роботу, а викладачам — за співпрацю.👉 Детальніше про практику — тут, а якщо ви теж хочете, щоб ваші студенти пройшли практику у нас, звертайтеся: [email protected]

🌄 Край науки, футболу і териконів: долучайтеся до Тижня Донеччини З 13 по 29 квітня долучайтеся до Тижня Донеччини — тематичної акції, покликаної покращувати та створювати статті про історію, культуру та географію регіону. Уже 12 років Донеччина перебуває у центрі світової уваги — український регіон, який опинився у фокусі загарбницьких амбіцій Росії. Російське вторгнення з 2014 року убило десятки тисяч жителів Донеччини та змусило сотні тисяч покинути свої домівки. Серед тих, хто втратили дім — Олена Гашинська, логістка/офіс-менеджерка «Вікімедіа Україна», яка провела більшість життя на Донеччині, але була змушена покинути її у 2014 році. У березні 2026 року Олена померла, і цей тематичний тиждень ми проводимо, щоб вшанувати її пам’ять.🤺 Долучитися можуть усі охочі — обирайте цікаву для вас тему зі списку статей та пишіть чи покращуйте статтю, а також не забудьте записатися до списку учасників та учасниць та поставити на сторінку обговорення опрацьованої статті відповідний шаблон.Наприклад, можна написати статтю про Чемпіонат Європи з легкої атлетики серед юніорів 1977 у Донецьку, про освіту в Донецькій області та Свято-Троїцьку церкву у Макіївці, а покращити статті про командира 1-го корпусу НГУ «Азов» Дениса Прокопенка, Слов’янськ чи перевірити інформацію у статті про Маріупольський грецький театр.Активні учасники та учасниці проєкту отримають сувеніри на тематику Донеччини від «Вікімедіа Україна» (за умови дотримання правил Вікіпедії).🔹 Головна сторінка Тижня

​​🖼 «Стріткод» та Вікіпедія: як нова співпраця допомагає ілюструвати статтіУ березні ми розпочали співпрацю між «Вікімедіа Україна» і всеукраїнським проєктом «Стріткод: історія на кожному кроці».«Стріткод: історія на кожному кроці» — український проєкт із висвітлення та популяризації історії України, реалізований ГО «Історична Платформа».📋 У межах ініціативи діє онлайн-платформа з інформацією та мультимедійними даними про відомих осіб, на честь яких названо вулиці в Україні (зараз це — 83 постаті); в публічному просторі встановлюються анотаційні дошки («стріткоди», кількість яких зараз сягнула 253 у 20 населених пунктах загалом); реалізуються «Уроки Незламності» в освітніх закладах.Першою нашою спільно реалізованою ініціативою стало надання ГО «Історична Платформа» дозволу на використання створених ними портретів та зображень стріткодів на умовах вільної ліцензії Creative Commons для чотирьох постатей: художниці Галини Севрук, композитора Артемія Веделя, математикині Юлії Здановської та захисника Євгенія Браха «Малі».У межах співпраці 11 зображень уже завантажено на Вікісховище та ними проілюстровано 10 статей про постаті та названі на їх честь вулиці у Вікіпедії: 8 портретів чотирьох постатей та 3 фото стріткодів, розміщених на вулицях. Оскільки ці зображення тепер розміщені у Вікісховищі, вони зараз доступні для широкої аудиторії по всьому світу та стали ілюстраціями й в інших мовних розділах ― стаття про Юлію Здановську у Вікіпедії існує 14 мовами, про Артемія Веделя ― 15 мовами, а про Галину Севрук ― 20 мовами.🗣 «Ідея Стріткоду — проста, але водночас геніальна, і мені особисто вона дуже близька. Рада, що проєкт масштабується, а його географія розширюється, охоплюючи не лише обласні центри, а й менші міста.Я ініціювала це партнерство, оскільки наші цілі багато в чому збігаються. Ми зможемо підсилити одне одного і, що найважливіше, спільно працювати над популяризацією постатей, значущих для історії України.Завдяки нашій співпраці вже вдалося проілюструвати чимало статей у Вікіпедії, які раніше взагалі не мали зображень. І йдеться не лише про біографії. Наприклад, фото стріткоду на вулиці Галини Севрук у Києві — це наразі єдине зображення цієї вулиці у проєктах Вікімедіа. Також я додала частину світлин до Вікіданих (і портрети, і фото вуличних стріткодів). Завдяки цьому ці зображення відображаються як основні в інфобоксах статей кількох мовних розділів Вікіпедії.Проте ілюстрування — не єдиний наш напрямок партнерства. У роботі ще кілька ініціатив, і, гадаю, вже цього місяця ми поділимося новими результатами», — прокоментувала Оксана Макаренко, ініціаторка співпраці.🤝 До реалізації проєкту залучені голова ГО «Історична Платформа» Інна Крупник та її співзасновниця Наталія Демідова, ініціаторка співпраці — редакторка і волонтерка проєктів Вікімедіа Оксана Макаренко.Попереду у нас ще багато спільних цікавих ініціатив. Стежте за оновленнями!

​​🗣 Встигніть поділитися своєю думкою про наші активності до 10 квітня!До завтра, п'ятниця (10 квітня), запрошуємо вас пройти опитування для вікіспільноти про активності та діяльність «Вікімедіа Україна». Це опитування не просто спосіб зібрати ваші враження, але й дізнатися про те, над чим нам варто попрацювати, а що продовжувати робити, щоб і надалі забезпечувати якісну комунікацію та підтримку.Ваші відповіді важливі, навіть якщо ви не дуже активно зараз залучені — це допоможе зробити «Вікімедіа Україна» більш відкритою та корисною для ширшої вікіспільноти.✍️ Запитання стосуються напряму наших проєктів, активностей та досвіду вашої взаємодії з ними. Наприклад, у якому форматі вам зручніше долучатися до конкурсів та подій? У яких вікіпроєктах ви волонтерите найчастіше? Що вам більш цікаво: конкурси, вебінари освітні програми? Де вам зручніше слідкувати за нашими новинами? Чого не вистачає зараз у підтримці вікіспільноти?📋 Заповнення опитування займе лише близько 10 хвилин. Зробити це можна за посиланням.Нам важлива кожна думка і кожен голос у цьому опитуванні, тож запрошуємо заповнити його і вас і переслати своїм знайомим-вікімедійцям.🎁 Серед тих, хто заповнить опитування, ми проведемо розіграш набору брендованих сувенірів «Вікімедіа Україна» та її проєктів. Переможця оберемо випадковим чином.

​​🌙 Підсумки кампанії «Вікі любить Рамадан 2026» в українських вікіпроєктахІз 16 лютого до 28 березня 2026 року в українських вікіпроєктах тривала кампанія «Вікі любить Рамадан 2026». Цього року вона проходила не лише у Вікіпедії, а й у Вікіцитатах та Вікісховищі.📊 За час кампанії 15 учасників та учасниць створили 117 статей у Вікіпедії та додали 19 статей та 119 цитат у Вікіцитатах про Рамадан, іслам, культуру, традиції та пов’язані теми. Кампанія допомогла розширити й доповнити матеріали про ісламську культуру в різних вікіпроєктах.Наприклад, була створена стаття про Фатему Аль-Гарбі — бахрейнську письменницю та миротворчу активістку; про поширення ісламу в регіоні Судану; про мечеть у місті Гуня (Хорватія) та багато інших. У Вікіцитатах були додані цитати Хамзи Юсуфа — американського ісламського вченого, Ікбала Мухаммада — поета, філософа та релігійного реформатора та інших. 🧑‍💻 У Вікіпедії можна було створювати й покращувати статті, у Вікіцитатах — додавати цитати, а у Вікісховищі кампанія проходила в межах спецномінації «Рамадан» фотоконкурсу «Вікі любить фольклор» (результати повідомимо окремо).🤝 Дякуємо всім, хто долучився та допоміг зробити ці теми більш видимими у вікіпросторі.🌌 Детальніше про кампанію: ramadan.wikimedia.org.ua

​​🙋‍♀️📊 Ще більше даних про жінок — підсумки кампанії «(Не)відомі жінки у Вікіданих»Уперше ми провели кампанію «(Не)відомі жінки» у Вікіданих з 8 до 22 березня, і маємо гарний результат: 20 учасників та учасниць долучилися до редагування та додали дані про 242 жінки. 🧑‍💻👩‍💻 Наприклад, були додані дані про Ванессу Розалес — колумбійську дослідницю історії моди, феміністську блогерку та письменницю, Анжелу Юрківську — українську художницю, народну майстриню з витинанки, Тетяну Войнаровську — українську майстриню народного мистецства, Вікторію Кольчик — українську легкоатлетку та ще понад 230 жінок. Окремо радіємо, що в межах кампанії 10 березня відбувся едитатон із редагування Вікіданих. Спочатку Вячеслав Мамон провів вступ про роботу з Вікіданими, після чого 20 учасників та учасниць разом редагували, шукали джерела, ставили запитання і допомагали одне одному. Вийшла дуже тепла і дружня вікізустріч.💙 Дякуємо всім, хто долучився до кампанії та едитатону. Завдяки вам даних про жінок стає більше!

​​📰 Вікіновини офіційно закриваютьВікіновини — сестринський проєкт Вікіпедії, відкрите новинне інтернет-видання, яке міг доповнювати кожен. Уперше його запустили у 2004 році, а перша стаття в українському розділі проєкту була написана у 2005. Усього Вікіновини були доступні 30 мовами, а в українському розділі було близько 2000 публікацій.У 2025 році робоча група сестринських проєктів Фонду Вікімедіа (Wikimedia Foundation's Sister Projects Task Force) подала пропозицію про закриття Вікіновин. 30 березня 2026 року Фонд Вікімедіа повідомив, що Вікіновини закриють для редагування з 4 травня цього року: «Після тривалих обговорень у русі Вікімедіа щодо довгострокової життєздатності Вікіновин, рівня активності спільноти та наявності надійного висвітлення новин на інших платформах Рада повірених Фонду Вікімедіа ухвалила рішення про закриття Вікіновин.Відповідно до цього рішення, усі мовні версії Вікіновин перейдуть у режим лише для читання через місяць після цього оголошення — 4 травня. Від цієї дати сторінки Вікіновин залишатимуться загальнодоступними для читання, цитування та завантаження дампів, однак редагування та створення нового контенту стане неможливим. Додаткова інформація про технічний перехід у режим лише для читання та збереження наявного контенту буде оприлюднена найближчими тижнями.Ми дякуємо всім дописувачам, які протягом років брали участь у Вікіновинах і допомагали розбудовувати унікальний експеримент із колаборативної журналістики в русі Вікімедіа, і розуміємо, що частина з них може бути розчарована цим рішенням. На жаль, проєкт не зміг повною мірою реалізувати свій потенціал, а багато його функцій перебрало на себе помітне висвітлення новин у Вікіпедії. Сподіваємося, що редактори Вікіновин продовжать долучатися до інших проєктів Вікімедіа або проєктів вільних знань».