Telegram statistics channel - @wikimedia_ua

​​👩‍🦰Хто стоїть за тим, що робить Вікімедіа Україна? Будемо знайомити вас з нашою командою, і сьогодні почнемо із членкині Правління Наталії Ластовець.У Правлінні Наталія координує напрям «Підвищення участі». Це усі наші освітні співпраці і події для освітян, щорічний Вікімарафон, Конкурс наукових зображень, розвиток кримськотатарської Вікіпедії і багато іншого. Вперше вона долучилася до Правління у 2019 році, а після кількарічної паузи повернулася в кінці 2025.Наталія має великий внесок і поза Правлінням — наприклад, допомагає в організації фотоконкурсів, очолила розробку онлайн-курсу про Вікіпедію і була в оргкомітеті нашої першої наукової конференції. Позиція у Правлінні волонтерська. За основною роботою Наталія — доцентка кафедри українознавства Харківського національного університету електроніки.Бліц рекомендацій від Наталії:▪️Художня книжка: уся серія «Хроніки Амбера» Роджера Желязни▪️Нонфікшн книжка: «Друга польсько-українська війна. 1942-1947» Володимира В’ятровича ▪️Музика: Лібертанго Астора П'яццолли ▪️Фільм: «Готель “Гранд Будапешт”» Веса Андерсона▪️Улюблена стаття, яку написала у Вікіпедії: про Нору — кішку, яка грала на фортепіано#наша_команда

​​🐧🙋‍♀️ Фото українських полярниць тепер у Вікіпедії!До 11 січня в українській Вікіпедії тривала кампанія «(Не)відомі жінки у Вікіпедії», одна зі спецномінацій якої була присвячена біографіям полярниць, зокрема українських. Ця спецномінація виявилася найпопулярнішою — учасники й учасниці створили і покращили 89 статей. Однак кожна біографічна стаття потребує свого фото — тож як отримати ці світлини?Національний антарктичний науковий центр, який і був партнером у спецномінації, згодився на наш запит допомогти зі світлинами та звернувся до полярників та полярниць, щоб їхні портрети та інші світлини були завантажені на Вікісховище під вільною ліцензією.📸 У результаті співпраці завантажили 9 світлин 5 полярниць — лікарки Іванни Котурбаш, біологині Марії Павловської, заступниці директора з наукових питань НАНЦ Ірини Козерецької, метеорологинь Анастасії Чигаревої та Валентини Гарбарчук.Це лише початок співпраці, і ми сподіваємося згодом побачити ще більше фото полярників та полярниць у Вікіпедії, де ці світлини будуть ілюструвати статті про дослідників та дослідниць!👉 Переглянути фото можна у категорії на Вікісховищі за посиланням

​​👥 До 31 травня встигніть зареєструватися та подати пропозицію до програми на офлайн-частину Форуму адміністраторів і патрульних!У другій половині червня ми проведемо Форум адміністраторів та патрульних. Подія стане платформою для спілкування, обміну досвідом і обговорення актуальних викликів.Форум відбудеться у два етапи:▪️Офлайн-зустріч у Києві в суботу 27 червня (орієнтовно 10:00—18:00, точні години можуть змінитися)▪️Онлайн-частина у форматі Zoom-зустрічі в суботу 20 червня (орієнтовно 11:00—17:00, точні години можуть змінитися)Для офлайн-зустрічі передбачені стипендії на проїзд до Києва в межах України та проживання.Наразі триває реєстрація і подання пропозицій до програми:🔸Для реєстрації на офлайн-участь та/чи подачі пропозиції до програми — заповніть гугл-форму за посиланням до 31 травня🔸Для участі онлайн достатньо зареєструватися на сторінці Форуму у будь-який момент до його початкуПодію організовує громадська організація «Вікімедіа Україна» в межах програми підтримки адміністраторів і патрульних.▪️Детальніше про Форум читайте на його сторінці

​​⚔️ Онлайн-презентація проєкту про українських січових стрільців у ВікіпедіїУ четвер 4 червня о 17:00 запрошуємо на онлайн-презентацію проєкту із покращення статей про українських січових стрільців у Вікіпедії. Учасник проєкту, історик та патрульний української Вікіпедії Андрій Бойда розповість про проєкт і на його прикладі порадиться досвідом:🔹Чому вагомо говорити про УСС у Вікіпедії🔹Де шукати ідеї для взірцевих статей у Вікіпедії🔹Як якісно писати «статусні» статті у Вікіпедії, зокрема на історичні теми🔹Як формувати неформальні команди для проєктів у Вікіпедії🔹Як будувати синергію між роботою у Вікіпедії та розвитком теми поза ВікіпедієюВ напрацюваннях історика і його неформальної команди є майже 15 статусних статей про УСС, де 7 з них мають статус вибраних. Цей досвід може стати натхненням для інших тематичних команд з історії, політології, журналістики чи мистецтва. 🧑‍💻 Проєкт покликаний привернути увагу фахових істориків, дослідників, журналістів, митців та першочергово — звичайних щоденних читачів Вікіпедії. Будемо говорити не про кількість, а про якість, якої не вистачає для низки популярних і вагомих статей в українській Вікіпедії.👉 Щоб долучитися до презентації, зареєструйтеся в анкеті за посиланням

🗺 Спроба «оживити» україномовні Вікімандри: п’ятирічний досвід студентів кафедри туризму Львівської політехніки«Україномовні Вікімандри — далеко не найактивніший вікіпроєкт. Тут бракує волонтерів, зокрема адміністраторів та редакторів, які б регулярно наповнювали й оновлювали туристичний контент. Саме тому внесок студентів кафедри туризму Національного університету "Львівська політехніка" став особливо цінним у контексті створення вільних знань.У певному сенсі саме студенти туристичної спеціальності впродовж останніх років допомагали "вдихати життя" в україномовні Вікімандри.»У своєму дописі Мар'яна Сеньків, доцентка кафедри туризму Національного університету «Львівська політехніка», членкиня «Вікімедіа Україна», яка впроваджує Освітню програму Вікіпедії в університеті, розповіла про свій досвід та процес інтеграції Вікімандрів у навчальний процес її студентів та як це вплинуло на розвиток вікіпроєкту.Як студенти можуть допомогти «оживити» українські Вікімандри? Якими були результати п'ятирічної праці? Які висновки?🔗 Читайте у повній публікації за посиланням

​​📣 Встигніть податися на стипендію для участі у міжнародній науковій вікімедійній конференції!9—10 жовтня 2026 року у Катовицях (Польща) та онлайн пройде нова наукова вікімедійна конференція Центральної та Східної Європи «Open Knowledge: Wikimedia & Research in the CEE Region».👉 До 24 травня (неділя) охочі можуть податися на стипендію для офлайн-участі.🧑‍💻 Хто може подаватися на стипендію для офлайн-участі?Члени вікіспільноти з України та інших країн Центрально-Східної Європи (до списку входять 26 країн — повний перелік за посиланням), які або самі є дослідниками, або цікавляться дослідженнями вікіпроєктів і ширшої екосистеми відкритих знань Єдина додаткова умова для подання — учасник чи учасниця має бути повнолітнім(-ьою).❗️ Зверніть увагу — для науковців, які не є дописувачами вікіпроєктів, стипендія на офлайн-участь не передбачена, однак вони можуть взяти участь власним коштом чи коштом установи.Щоб податися на стипендію, заповніть форму за посиланням до 24 травня включно.💬 Також можете прочитати короткий Q&A щодо конференції, або розширений варіант на порталі конференції.

📘🌐 Виходить друком збірник тез першої української наукової конференції про ВікіпедіюУ травні ми опублікували збірник тез першої міжнародної науково-практичної конференції «Вікіпедія та вікіпроєкти у фокусі досліджень». Він об’єднує 28 тез доповідей українською мовою, присвячених аналізу Вікіпедії та інших вікіпроєктів як важливого феномену сучасного наукового, освітнього та інформаційного простору.Електронна версія збірника уже вільно доступна для всіх охочих. Паперова версія буде надрукована у червні.У матеріалах висвітлені питання якості та достовірності інформації у Вікіпедії та вікіпроєктах, історичної пам’яті, освітніх практик, діяльності вікіспільнот і технічних інновацій.🗣Ось що про збірник говорить Мар’яна Сеньків, членкиня «Вікімедіа Україна» та очільниця оргкому конференції:«Для мене цей збірник тез — результат кропіткої роботи невеликої команди, яка прагнула зробити його максимально науковим та якісним. І це важливо для мене, адже йдеться про першу конференцію для дослідників Вікімедіа в Україні. Усі ми знаємо, що до тез конференцій часто ставляться менш серйозно, ніж до публікацій у наукових журналах, і, на жаль, не завжди приділяють достатньо уваги їхньому оформленню, рецензуванню чи редагуванню. Ми хотіли змінити цей підхід у межах нашої конференції. Усі тези перед публікацією пройшли перевірку на плагіат, рецензування членами організаційного та програмного комітетів, а також додаткове редагування авторами. Окрім цього, збірник пройшов розгляд і затвердження вченими та науково-технічними радами партнерських університетів. Тому, попри відносно невеликий обсяг збірника, за ним стоїть справді велика робота. Сподіваюся, читачі це оцінять, а сам збірник стане корисним внеском у дослідження Вікіпедії та вікіпроєктів.Також для нас було важливо опублікувати збірник під вільною ліцензією, щоб зробити його максимально доступним для дослідників, вікімедійців та всіх зацікавлених. Збірник можна вільно завантажити з Вікісховища.Окремої уваги заслуговує публікація анотацій тез на платформі WikiJournal of Humanities — рецензованому журналі відкритого доступу з гуманітарних і соціальних наук, який публікується безкоштовно для авторів та читачів. Кожна анотація отримала DOI та окремий елемент у Вікіданих. Щиро дякую вікімедійцю Ендрю Люнгу та команді WikiJournal за цю важливу роботу й підтримку наших авторів».🗣За словами Антона Процюка, координатора програм «Вікімедіа Україна» і члена оргкому конференції:«Це перший в Україні збірник наукових праць, присвячений Вікіпедії та вікіпроєктам. Він мультисциплінарний — охоплює теми від ролі штучного інтелекту у боротьбі з вандалізмом до співпраці вікіспільноти з українськими архівами; від Вікіпедії як інструменту розвитку академічної доброчесності до гендерного дисбалансу у Вікіпедії; від якості різних тематичних галузей у Вікіпедії до аналізу того, що про Вікіпедію пишуть у соцмережах. Тож він буде цікавим як науковцям, так і дописувачам вікіпроєктів та всім, хто цікавиться Вікіпедією і вільними знаннями.Ми сподіваємося, що практика проведення якісних наукових конференцій про Вікіпедію стане регулярною. Цього року за ініціативою “Вікімедіа Польща” проводимо у жовтні міжнародну конференцію “Open Knowledge: Wikimedia & Research in the CEE Region” у Катовицях та онлайн, де очікуємо, що багато українських науковців та вікімедійців зможуть поспілкуватися з колегами з усієї Центрально-Східної Європи».📚Усі автори тез отримають паперовий примірник збірника у червні. Якщо ви не є серед авторів, але хотіли б отримати паперовий примірник для себе чи бібліотеки своєї установи, можете подати заявку за посиланнямПерша конференція «Вікіпедія та вікіпроєкти у фокусі досліджень» пройшла 15 листопада 2025 року. Її організувала ГО «Вікімедіа Україна» у партнерстві з Національним університетом «Київський авіаційний інститут» / Національний університет “Київський авіаційний інститут” - КАІ та Харківським національним університетом радіоелектроніки. Повний запис можна переглянути за посиланням

​​📖 1251 сторінка та 10 вичитаних творів: підсумки Етнографічних читань у ВікіджерелахЗ 2 березня до 30 квітня у Вікіджерелах тривав конкурс «Етнографічні читання», метою якого було зробити доступними праці, присвячені зібранню етнографічного матеріалу або його дослідженню. До нього долучилися 9 учасників, які за час заходу опрацювали аж 1251 сторінку різноманітних видань, 10 з яких повністю закінчені і вже доступні для читання.Серед вичитаних видань:🔸Климент Квітка «Професіональні народні співці й музиканти на Україні» — комплексна праця, що надає настанови дослідникам для дослідження діяльности та побуту українських мандрівних співців. Кожен розділ присвячений різним видам музикантів, а також різним аспектам їхньої творчости: від репертуару до соціального становища та зовнішнього вигляду🔸Бюлетень Кабінету антропології та етнології ім. Хв. Вовка — це періодичне видання, яке мало на меті поширювати інтерес до антропологічних студій та притягувати до діяльности Кабінету якнайширші кола суспільства. Планувалося, що воно стане регулярним друкованим органом Кабінету, проте вийшов лише один номер, перший і останній, ймовірно, через складну фінансову ситуацію.🔸Марія Загірня (Марія Грінченко) «Про одружіння на Вкраїні в давніші часи» — це історико-етнографічний нарис, присвячений еволюції шлюбно-сімейних відносин, весільним звичаям та процедурі розлучення на українських землях, починаючи з давніших часів до XVI–XVII століть.🔸та багато іншихОкремо варто згадати «Калевалю» у перекладі Євгена Тимченка. «Калеваля» — це видатна пам'ятка фінської та світової літератури, що увібрала в себе міфологію, епос та багатовікову народну мудрість карелів і фінів. Епопея була зібрана, систематизована та композиційно оформлена фінським лікарем і фольклористом Еліасом Леннротом у першій половині XIX століття на основі зібраних ним власноруч етнографічних записів.Видання епосу стало справжньою сенсацією. Зібравши розрізнені руни в єдиний монументальний твір, Еліас Леннрот довів, що фіни мають власну глибоку історію, міфологію та культуру, яка не поступається античній чи скандинавській. Це стало поштовхом до фінського національного пробудження, а також стандартизації фінської літературної мови. На сьогодні «Калеваля» є найбільш перекладаним фінським твором у світі, вона видана понад шістдесятьма мовами.Проте її вплив не обмежився лише фінським національним відродженням, а й поширився у всьому світі. Калеваля надихнула багатьох світових авторів, найвідомішим з яких, певно, є Джон Рональд Руел Толкін, який навіть залишив недописаний рукопис «Історії Куллерво» — одного з героїв епосу.▪️ Ознайомитися із повним переліком опрацьованих творів можна за посиланням

📚 Результати кампанії «Кожній книзі — свій читач» 2026 У квітні українські вікіпедисти та вікіпедистки вже в шостий раз долучились до міжнародної кампанії «Кожній книзі — свій читач» (#EveryBookItsReader).Цього року ми зосередилися лише на покращенні наявних статей про книжки, письменників і письменниць, літературні премії та інші теми, пов’язані з літературою.Результати кампанії:🔸125 редагування 🔸97 статей 🔸21 учасник та учасниця🔸Найактивнішими учасниками стали Олексій Голубов та користувач BincНаприклад, була доповнена стаття про українського літературного критика, письменника та громадського діяча Валерія Дяченка, українського письменника, лауреата Шевченківської премії Івана Білика, фінську поетесу та перекладачку Катрі Вала. Але вікіпедисти та вікіпедистки писали статті не тільки про письменників і письменниць, а і про інші цікаві теми, пов’язані з літературою, наприклад, була доповнена стаття про збірку астрономічних трактатів XIII століття «Книга астрологічних знань» та підручник фізики написаний на основі лекцій Річарда Фейнмана, лауреата Нобелівської премії — «Фейнманові лекції з фізики».Окремо відзначимо дві статті, які за час кампанії отримали статус доброї або наразі претендують на цей статус:▪️ «Господь витончений» — біографія фізика-теоретика та нобелівського лауреата Альберта Айнштайна, написана Абрахамом Пайсом. Автор — Олексій Голубов▪️ «Ахарняни» — твір давньогрецького комедіографа Арістофана, найраніша з комедій, що дійшли до наших днів. Автор — Вячеслав МамонДякуємо всім учасникам і учасницям за внесок у літературну тематику в українській Вікіпедії!

🌄 214 статей та 24 учасника(-ці) — результати Тижня ДонеччиниЗ 13 по 29 квітня в українській Вікіпедії тривав Тиждень Донеччини — тематична акція, покликана покращувати та створювати статті про історію, культуру та географію регіону. Ми присвятили цей Тиждень пам’яті Олені Гашинської — логістці та офіс-менеджерці «Вікімедіа Україна» родом з Донеччини, яка померла на початку березня цього року.📊 У результаті під час Тижня 24 учасника та учасниці опрацювали 214 статей — 165 створено і 49 поліпшено. Наприклад, тепер є стаття про Катерину Шакалову — українську професійну бійчиню змішаних мистецтв родом із Донецька; оркестрову композицію «Heart of Courage», яка супроводжувала вихід футбольних гравців на поле під час Євро-2012; Єжи Фачинського — польського військовослужбовця та архітектора, що народився у Єнакієвому та багато інших. Усі створені під час кампанії статті можна переглянути тут.Також учасники та учасниці покращили статті про низку населених пунктів Донеччини — Званівку, Ягідне, Клинове, Зеленопілля та інші —, донецьке літературне об’єднання «Обрій»; актора Віктора Жданова, відомого зокрема роллю Сергія Сергійовича у фільмі «Сірі бджоли» (2026) тощо.«Тиждень Донеччини 2026 — це вже четвертий (п'ятий, якщо рахувати Тиждень Маріуполя у 2022 році) тематичний тиждень в українській Вікіпедії, присвячений регіону. І, хоч здається, що це багато — існують ще тисячі тем про історію краю, його видатних мешканців — діячів політики, науки, культури і спорту, котрі не мають статті. Події російсько-української війни, які розгортаються на території Донеччини, вимагають широко висвітлення і покращення статей про особистостей і географію області. Тому проведення чергового тематичного заходу, присвяченого Донеччині, завжди на часі.Цього разу користувачі, котрі долучилися до тижня особливу увагу звернули на спортивну славу Донеччини — видатних баскетболістів (гравців "Донецька", "Маріуполя/Азовмашу"), футболістів, хокеїстів (гравців "Донбасу"). Було також покращено десятки статей про населені пункти краю, а також його видатних уродженців-митців — театралів, художників, літераторів. Було приємно побачити серед учасників як досвідчених користувачів, так і ряд новачків. Сподіваюсь, вони продовжать розширювати тематику рідного краю в українській Вікіпедії.Свого часу, на жаль, не вдалося побувати на Донеччині, тому подорожую туди "віртуально", розширюючи інформаційну присутність краю. Хоч це й був п'ятий за ліком тематичний захід — підозрюю, що не останній, і що в майбутньому ми ще раз зберемось, щоб "закрити" білі плями», — розповів Василь Шиманський, патрульний української Вікіпедії та співорганізатор Тижня.Дякуємо усім, хто долучився! Учасникам та учасницям, котрі створили/поліпшили хоча б три статті, ми надіслали тематичні сувеніри від медіа «Східний варіант» (на фото).▪️ Усі опрацьовані статті можна переглянути за посиланням