Telegram statistics channel - @wikimedia_ua

👨‍💻👩‍💻 642 статті, 237 учасників та учасниць і 37 офлайн-подій: детальні результати Вікімарафону 2026Із 15 до 25 січня відбувся наш щорічний Вікімарафон — цього року він був приурочений до 25-річчя Вікіпедії. Протягом десяти днів учасники й учасниці з різних міст України та з-за кордону долучалися до створення нових статей, опановували основи редагування та відкривали для себе вікіспільноту.🔹створено 642 статті🔹загалом 237 людей взяли участь 🔹проведено 37 офлайн-зустрічей в Україні та за кордоном🔹у яких взяли участь 506 учасників та учасниць🔹відбулося 6 вебінарівЦьогоріч Вікімарафон об’єднав учасників та учасниць у 14 регіонах України — від Закарпаття до Харківщини — а також у Польщі, Італії та Швейцарії. Попри складні умови, локальні організатори провели офлайн та онлайн-зустрічі, допомагаючи новачкам зробити перші редагування та разом створювати нові статті українською мовою. 🔸 Жанна Олексієнко із Заводського Полтавської області, кожен рік організовує Вікімарафон і розповідає, з якими труднощами зіткнулася цієї зими: «Вікімарафон пройшов не так, як планувала, адже через відсутність світла й тепла учні перейшли на дистанційний формат навчання. Та, попри це, діти приєдналися онлайн, щоб дізнатися, хто, як і про що пише Вікіпедію, почули привітання від вікіпедистів з Вінниччини та Швейцарії, які доєдналися до нашої зустрічі онлайн.А з найбільш зацікавленими ученицями працювали над статтями у пункті незламності, де хоч і не було тепла, та було світло й інтернет. От саме через останній факт — редагування в пункті незламності — цей Вікімарафон вже точно запамʼятається на все життя». 🔸 А от в Кривому Розі цього року Вікімарафон пройшов вперше за багато років і Ганна Літвінчук розповідає як це було:«Найбільше запам’яталася активність студентів під час інтерактивної гри “Правда-неправда” про Вікіпедію. Спікер озвучував цікаві факти, а учасники відповідали жестами — “лайком” чи “дизлайком”. Усі щиро включилися в процес, посміхалися та жваво відповідали на питання. Такий інтерактив допоміг розслабитися та налаштуватися на подальшу роботу. Крім того, відчувалася атмосфера справжньої командної взаємодії — учасники не просто виконували завдання, а підтримували одне одного, підказували та працювали разом».🗺 Офлайн-заходи охопили різні міста та населені пункти: Вінницю, Бар, Дніпро, Кривий Ріг, Житомир, Бердичів, Ужгород, Ірпінь, Олександрію, Кропивницький, Львів, Полтаву, Заводське, Рівне, Хмелів, Харків, Богодухів, Черкаси, Умань, Чернігів, Прилуки та Київ. 🔸Вікторія Півоварчук з Національної бібліотеки України для дітей розповідає:«Уже кілька років поспіль наша бібліотека долучається до Вікімарафону, підтримуючи розвиток україномовної Вікіпедії. Отримані знання надихнули учасників застосовувати їх на практиці, поширюючи достовірну інформацію та популяризуючи бібліотечні ресурси у цифровому просторі.» ✍️ Учасники та учасниці обирали дуже різні теми для статей — наприклад, стаття про вуличних кішок Стамбула, Бережисте озеро в Волинській області, народ бідаю в Малайзії, дифракційні промені від космічних тіл, Замок Сезімбра в Португалії та багато інших.👉 Ще більше історій від локальних організаторів читайте у нашому підсумковому дописі на блозі за посиланням

​​🔯 Підсумки Тижня пам’яті жертв ГолокостуЗ 27 січня до 10 лютого 2026 року в українській Вікіпедії пройшов Тиждень пам’яті жертв Голокосту, приурочений до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту (27 січня).🧑‍💻 Участь у кампанії взяли 24 учасники та учасниці. За цей час вони створили та покращили понад 100 статей — про події Голокосту, жертв, дослідників, місця пам’яті та пов’язані історичні теми. Одна стаття вже отримала статус «доброї» і ще кілька є кандидатами. Наприклад, була створена стаття про порятунок євреїв Закінфа, грецького містечка, мер та єпископ якого відмовились видавати євреїв під час Голокосту. У статті «Японія та Голокост» розповідається, що незважаючи на те, що імперська Японія була союзницею нацистської Німеччини, ставлення влади до єврейського населення не було однозначним, воно коливалося між прагматичною взаємодією з нацистською Німеччиною та окремими випадками допомоги й порятунку єврейських біженців. Стаття «Потяг свободи Leica» присвячена рятувальній ініціативі, у межах якої сотні євреїв були таємно вивезені з нацистської Німеччини напередодні Голокосту зусиллями Ернста Ляйтца II. Стаття про «Архів Айса» розповідає про зібрання документів і меморіальних матеріалів, що стосуються діяльності польських дипломатів, які під час Другої світової війни рятували євреїв від знищення.👉 Усі статті тематичного тижня можна переглянути за посиланнямТакі тематичні тижні допомагають доповнювати статті, робити їх більш достовірними та доступними українською мовою. Дякуємо всім, хто долучився!

​​12 років війни, з яких 4 триває повномасштабне вторгнення росії в Україну.4 роки тому росія відкрито напала на Україну, окуповуючи міста та прагнучи підкорити і знищити нас.Утім, ми встояли, завдяки тисячам військових, які захищали нас ще з 2014, добровольцям, які йшли до війська у перші години, волонтерам, які доставляли гуманітарку та допомагали вивозити людей з міст, що перебували під атакою, тим, хто чинив спротив першим військам окупантів, які заходили в міста.Хтось з вікімедійців став до лав війська, хтось — волонтерить, хтось — продовжує писати попри все. Для нас Вікіпедія та сестринські проєкти — це власний невеликий, але чесний шлях допомагати Україні в інфополі та розповідати про нашу культуру, спадщину та висвітлювати наслідки війни росії через статті, світлини, освітні проєкти, боротьбу з дезінформацією та спілкування з міжнародною спільнотою.Дякуємо кожному та кожній, хто захищав і захищає Україну всі ці роки, хто волонтерить, хто продовжує навчати дітей, хто опікується евакуацією та реабілітацією поранених, хто протистоїть росії на окупованих територіях попри страх і ризик, хто відновлює інфраструктуру, хто представляє Україну на міжнародній арені, хто кожного дня докладається до нашого спільного майбутнього.Слава Україні! 🇺🇦

​​🧑‍🎓 Перші підсумки конкурсу «Вікіпедія для школи»Кожен рік конкурс «Вікіпедія для школи» об’єднує тих, кому важливо, щоб теми зі шкільної програми були доступні, зрозумілі й якісно представлені українською мовою у Вікіпедії. До участі долучаються освітяни, науковці, а також усі, хто хоче зробити свій внесок у розвиток вільних знань.📊 Цього разу конкурс тривав з 22 грудня 2025 року до 31 січня 2026 року. За цей час 28 учасників та учасниць створили та покращили 230 статей, які охоплювали широкий спектр освітніх галузей: мовно-літературну, природничу, математичну, інформатичну та економічну, технологічну й мистецьку, здоров’язберігаючу та фізкультурну, історичну, громадянську та соціальну, загальнопедагогічну.Наприклад, були покращені статті про радіоастрономію, Міланський собор, театральний грим, а також створені статті про Середньовічну Італію, Нерівність Птолемея, Хассунську культуру, Кодекс Ур-Намму, оповідання «Кішка на дощі» та інші.🗺 Цього року конкурс також проходив у Вікімандрах — «Вікімандри для школи» стали окремою частиною кампанії, присвяченої статтям про географію, країни та міста. У межах конкурсу було створено та покращено 28 статей, наприклад, покращена стаття про Миколаїв, створена стаття про Мідний каньйон у Мексиці та місто Богота — столицю Колумбії. Окремою частиною кампанії стало спільне редагування статей під час едітатону 17 січня в Києві. Під час офлайн-зустрічі учасниці та учасники разом працювали над статтями, обговорювали складні теми та ділилися досвідом. У заході взяли участь 6 людей.✍️ Попереду — етап перевірки статей. Журі перевірятиме конкурсні статті на відповідність умовам і правилам конкурсу, зокрема якість, наявність джерел та дотримання правил Вікіпедії. Цей процес потребує часу, тому повні результати конкурсу буде оголошено у березні — слідкуйте за нашими сторінками, щоб не пропустити!

​​#Дайджест новин «Вікімедіа Україна» за грудень 2025 — лютий 2026📈 Актуальні можливості та майбутні події20 лютого о 18:00 запрошуємо на вебінар «Як використовувати конкурс “Вікі любить фольклор” в освіті». Вебінар проведе Галина Качуровська — освітянка та переможиця конкурсу, яка поділиться власним досвідом участі та практичними ідеями. Щоб взяти участь, зареєструйтеся за посиланнямДо 28 лютого долучайтеся до Літературного лютого — кампанії у Вікіджерелах, покликаній зробити малодоступні чи забуті тексти авторів, що народилися у лютому, доступними для кожного читача. Серед цьогорічних ювілейних постатей Леся Українка, Левко Боровиковський, Софія Русова та Микола Василенко. Взяти участь можуть усі охочі — детальніше читайте на сторінці акціїДо 1 березня усі охочі можуть подати заявку до програми Вікіманії 2026, яка цьогоріч пройде у Парижі, Франція. Гасло цього року — «Свобода, Рівність, Надійність» (Freedom, Equity, Reliability), тож і сесії програми мають бути змістовними та такими, що спонукають до дискусії. Детальніше про цьогорічні вимоги та як подати свою заявку читайте у нашому дописіДо 2 березня подавайтеся на стипендію для поїздки на Вікіманію від «Вікімедіа Україна». Локальна українська стипендія покриватиме логістичні та інші витрати, пов’язані з конференцією. Серед вимог до кандидатів — вільне володіння англійською мовою (знання французької буде перевагою), можливість відвідати усі дні конференції, досвід у Вікіпедії та вікіпроєктах та користь від ваших відвідин для вікіспільноти. Якщо ви бажаєте спробувати свої сили — заповнюйте анкету за посиланнямДо 10 березня долучайтеся до Місячника ілюстрування української природи! Ця кампанія присвячена ілюструванню статей про об’єкти природно-заповідного фонду України світлинами, які були завантажені під час конкурсу «Вікі любить Землю». Більше про умови конкурсу читайте у дописіДо 28 березня триває кампанія «Вікі любить Рамадан», присвячена написанню статей про традиції Рамадану. Конкурс 2026 року проводиться у 26 мовних розділах Вікіпедії, зокрема в українській і кримськотатарській Вікіпедії, а також у Вікіцитатах. Списки пропонованих статей поділені на тематичні категорії, у яких кожен та кожна зможуть знайти цікаву для себе статтю. Детальніше про участь читайте на сторінці конкурсу: ramadan.wikimedia.org.ua До 31 березня завантажуйте фото, відео та аудіо, які репрезентують нематеріальну культурну спадщину України на конкурс «Вікі любить фольклор». Ви можете завантажити знімки процесу приготування автентичної страви, виконання традиційного танцю чи музики певного регіону, обряду, весілля, звичаї святкування важливих у народній культурі дат та подій тощо. Це можуть бути як українські традиції, так і традиції етнічних меншин в Україні. Більше про конкурс читайте на його сторінці: folklore.wikimedia.org.ua Також до 31 березня триває конкурс статей «Фемінізм і фольклор», присвячений фольклору та ролі жінок у культурі. Це нагода поповнити Вікіпедію статтями про міфи, легенди, народні вірування, фольклорних персонажок, жіночі образи, практики та традиції з різних культур світу. Детальніше про участь читайте на цій сторінці🎂 Як ми святкували 25-річчя Вікіпедії, події минулих місяців та цікаві публікації — у нашому повному дайджесті за посиланням

​​♀️🗣Ділимося підсумками марафону «Це сказала вона» 2025–2026З 1 грудня 2025 року до 11 січня 2026 року в українських Вікіцитатах уже вшосте відбувся марафон «Це сказала вона» в межах міжнародної кампанії #SheSaid, присвяченої видимості жінок та їхніх голосів.Марафон зосереджується на цитатах видатних жінок — письменниць, науковиць, мисткинь, громадських діячок, політикинь та інших жінок, чиї слова мають значення й заслуговують бути зафіксованими.Загальні результати марафону: ▪️8 учасниць та учасників долучилося▪️створено 213 сторінок,▪️додано майже 2500 цитат.Наприклад, були додані цитати з книги «За Перекопом є земля» Анастасії Левкової, яка охоплює історію Кримського півострова з давніх часів до 90-х років і аж до анексії Криму Росією:🔹«— Машалла, — сказав дядя Бекір. — Українську треба знати, ми ж в Україні живемо. Але нам, кримським татарам, обов’язково знати і кримськотатарську, це ж наша мова!»Цитати з книги «І тоді наш будинок став кораблем. Історії про емоційний спадок війни» — документально-художньої книжки української письменниці Катерини Єгорушкіної. 🔹«Мрії — це спосіб прокласти містки у майбутнє, сказати собі, що майбутнє настане, навіть якщо наш горизонт планування — кілька годин або кілька днів»Додані цитати української художниці Євгенії Гапчинської:🔹«Я настільки земна людина, що хотіла б жити саме тоді, коли живу. І в жодну епоху перенестися не хотіла б. А кумирів у мене ніколи не було — ні серед художників, ні серед акторів. Ніколи не відчувала перед знаменитостями трепету, ніколи не розуміла, навіщо люди беруть у них автограф. Мені подобається спілкуватися з тими, з ким спілкуюсь щодня». Та української художниці театру і кіно Марії Левитської, яка розповідає як виїхала до Праги на початку повномасштабного вторгнення: 🔹«І там мало не збожеволіла. Хто я там була? Кому потрібна? Ми жили у квартирі двох хлопців — прекрасної пари — один з яких був художником. Нас оточували великі картини відповідної тематики. Депресія була катастрофічною! … Тоді я знову почала малювати. Це був мій особистий порятунок, бо почуття, що ти нікому не потрібен — не покидало. Влітку Національна опера України відновила роботу, і я була щаслива, що знову потрібна».Клариса Пінкола Естес — американська психоаналітикиня, її книга «Жінки, що біжать з вовками. Архетип Дикої жінки у міфах та легендах» 1992 року була бестселером протягом 145 тижнів.🔹«Пустеля — це місце, де життя дуже сконцентроване. Коріння живого чіпляється за кожну краплю води, а квітка накопичує вологу лише завдяки тому, що розкривається рано вранці й увечері. Життя в пустелі мізерне, але яскраве, і здебільшого відбувається під землею. Так само й життя багатьох жінок»Надя Коменеч — румунська гімнастка, п'ятиразова олімпійська чемпіонка одна з найкращих у світі гімнасток XX століття.🔹«Страх не змусить мене тікати від труднощів. Навпаки, я біжу їм назустріч, бо єдиний спосіб позбутися страху — відштовхнутися, відпружити його ногами».Дякуємо усім учасникам та учасницям!

​​🧜‍♀️ Вже завантажили фото на «Вікі любить фольклор»? Тоді долучайтеся до конкурсу статей «Фемінізм та фольклор 2026»!Запрошуємо долучитися до онлайн-марафону зі створення та поліпшення статей у Вікіпедії, присвячених фольклору та ролі жінок у культурі. Це нагода поповнити Вікіпедію статтями про міфи, легенди, народні вірування, фольклорних персонажок, жіночі образи, практики та традиції з різних культур світу.Ви можете обирати теми зі списку запропонованих статей, але не обмежуйтесь ними. Головне — щоб обрані вами теми відповідали тематиці кампанії: поєднували фольклор і гендерний контекст.🧚‍♀️ Наприклад, можна створити статтю про японських привидів Рокурокубі, скандинавських міфічних істот Селкі, які з’являються у вигляді тюленя, ацтецьких духів Сіуатетеотль, якими ставали жінки, що померли під час пологів, нігерійську Мадам Кой Кой, яка переслідує школярів, що затримались після занять. І звісно можна створювати та покращувати статті про українські казки, міфічних істот, жіночі образи у фольклорі тощо.👉 Кампанія триватиме до 31 березня включно Учасниці й учасники, які створять або суттєво поліпшать принаймні дві статті за усіма правилами Вікіпедії, отримають сувеніри від ГО «Вікімедіа Україна». Також учасниці й учасники матимуть можливість виграти сувеніри від міжнародних організаторів кампанії.🔹 Детальніше про участь читайте на цій сторінці

​​🎂 Як ми святкували 25-річчя ВікіпедіїЦьогоріч січень зустрів нас великим ювілеєм, до якого ми старанно готувалися, адже 15 січня 2026 року Вікіпедії виповнилось 25 років — чверть століття, як вона є одним із найвідоміших інформаційних ресурсів у світі!Для української вікіспільноти ми провели дві події:🔹15 січня о 19:30, онлайн🔹18 січня о 14:00, наживо у Києві🇺🇦 Українське віртуальне святкуванняОнлайн-зустріч української вікіспільноти з нагоди 25-річчя Вікіпедії пройшла у четвер 15 січня о 19:30. До святкування долучилися 22 учасники й учасниці.Спочатку всі познайомилися — писали в чаті як їх звати, звідки вони, скільки часу редагують і яка їхня роль у Вікіпедії, а також ділились іменами людей з вікіспільноти, яким вдячні. 🕵️ Потім перейшли до вікторини «Правда чи брехня» на знання фактів з історії Вікіпедії — учасники та учасниці зустрічі голосували в опитуванні за правдивість фактів і обговорювали їх. Наприклад, відгадували чи справді в 2011 році в українській Вікіпедії пройшов перший конкурс статей «Французька осінь», або що в 2014 році було відкрито пам’ятник Вікіпедії у польському місті Слубиці (спойлер — це правдиві факти :)). А от що перша стаття в українській Вікіпедії була «Київ» — неправда, адже першою стала стаття під назвою «Атом».Після групового фото ми спільно рефлексували та обмінювалися спогадами — ділилися тим, що у Вікіпедії колись було нормою, а зараз ні; що у Вікіпедії майже не змінилось і це добре; розповідали про найтепліші спогади за всі роки. Також висловили свої побажання Вікіпедії на наступні 25 років — бажали їй процвітання, відкритості, нових активних редакторів та поставили за мету відсвяткувати разом й 50-річчя. І наостанок був час для вільного спілкування на різноманітні теми.Презентацію з події можна знайти за посиланням🌐 Міжнародне віртуальне святкуванняПеред подією для української вікіспільноти усі охочі також могли доєднатись до міжнародного святкування ювілею, який проходив англійською мовою того ж дня о 18:00 за київським часом. У програмі події був святковий відлік, вікторини й ігри, музичні виступи (зокрема виступ Вікіхору, в якому взяла участь українська вікіпедистка Катерина Кіфа), святковий віртуальний вікіторт, історії вікіпедистів з усього світу, огляд розвитку проєкту та участь спеціальних гостей.Запис з міжнародної події можете знайти за посиланням🍰 Святкування наживо в Києві18 січня о 14:00 ми зустрілися наживо у Києві для офлайн-святкування 25-річчя. До святкування приєдналися 14 учасників й учасниць.Ми познайомилися та у неформальній атмосфері поспілкувалися на різні вікімедійні теми. Коло учасників та учасниць було дуже різним — найпродуктивніший редактор в історії української Вікіпедії сидів поруч із новою вікіпедисткою, котра лише недавно написала свою першу статтю, а члени Правління «Вікімедіа Україна» — з освітянками, котрі вперше дізналися про нас на науковій конференції в листопаді.💙Дякуємо кожному та кожній, хто відзначив 25-річчя разом з нами — відвідавши святкування онлайн чи офлайн, написавши чи відредагувавши статтю, організувавши власну подію до Вікімарафону, щоб писати статті разом (про Вікімарафон розповімо детальніше згодом — слідкуйте за нашими соцмережами)!Дивіться також:🔹Нам 25, але у нас все ще немає статті українською про… (а може вже і є 😏)🔹25 важливих, цікавих і кумедних моментів з історії Вікіпедії🔹Підсумки флешмобу «Тут я редагував/ла Вікіпедію»

​​📸💃 Подавайте світлини української культури на фотоконкурс «Вікі любить фольклор»!До 31 березня в українській Вікіпедії триває фотоконкурс нематеріальної культурної спадщини «Вікі любить фольклор». Його мета — зібрати світлини, відео та аудіо, які документують традиції та звичаї в Україні.Можливо, у вас є фото з різдвяної зіркової ходи у Одесі? Чи відео приготування особливих для вашого селища обрядових страв? А, може, ваш регіон відрізняється унікальним танцем, який не зустрінеш більше ніде? Тоді це саме те, що ми шукаємо у цьому конкурсі!Ви можете завантажити знімки процесу приготування автентичної страви, виконання традиційного танцю чи музики певного регіону, обряду, весілля, звичаї святкування важливих у народній культурі дат та подій тощо. Це можуть бути як українські традиції, так і традиції етнічних меншин в Україні (кримських татар, надазовських греків, караїмів, євреїв тощо).Як взяти участь?🔹Увійдіть або зареєструйтеся у Вікіпедії🔹Оберіть фото чи відео, яке хочете завантажити🔹Перейдіть на сторінку folklore.wikimedia.org.ua та натисніть на кнопку «Завантажте свої фотографії»🔹Дотримуйтеся правила «Майстра завантажень». Не забудьте обрати ліцензію Creative Commons Attribution ShareAlike 4.0🔹Готово! Перевірити, чи ваше фото завантажилося, можна у цій категорії❗️ Зверніть увагу: відео та аудіо можуть потребувати додаткових дозволів виконавців музики чи співу, навіть якщо матеріал знятий чи записаний вами (детальніше про це — за посиланням). Також обов’язковою умовою для участі в конкурсі є вичерпний опис фольклорної цінності зображення (назва події чи обряду, що саме відбувається, хто виконує/бере участь, місце, дата тощо). Організатори можуть дискваліфікувати учасників(-ць), у внеску яких є порушення цих правил.🏆Автори трьох найкращих світлин отримають цінні призи та сувеніри від ГО «Вікімедіа Україна». Найкращі подані роботи будуть представляти Україну на міжнародному етапі конкурсу.🔹 Головна сторінка конкурсу: folklore.wikimedia.org.ua Для натхнення запрошуємо переглянути переможців 2025 року у цьому дописі.Якщо виникли питання, пишіть на пошту: [email protected]

📣 Відкриваємо прийом заявок на стипендію від «Вікімедіа Україна» для участі у Wikimedia Hackathon 20261—3 травня у Мілані (Італія) відбудеться Wikimedia Hackathon 2026 — щорічна міжнародна зустріч технічної спільноти вікіпроєктів.✈️ Додатково до стипендій від міжнародних організаторів, зараз ми відкриваємо конкурс на стипендію для представників української вікіспільноти для участі у хакатоні.Плануємо надати одну-дві стипендії вікіпедист(к)ам, котрі мають великий технічний досвід та чіткий план, як їхня участь у хакатоні може бути корисною для української вікіспільноти.⚙️Критерії, які будуть враховуватися при відборі:🔹досвід у Вікіпедії та/або вікіпроєктах та/або проєктах «Вікімедіа Україна»;🔹досвід технічного внеску до вікіпроєктів;🔹володіння англійською мовою;🔹демонстрація у заявці чіткого плану участі у хакатоні і чим участь у цій події буде корисною для заявника та вікіспільноти;🔹логістика — можливість поїхати до Італії та відвідати конференцію протягом всіх її днів.Щоб дізнатися більше про формат подання та відправити заявку, дивіться анкету за посиланнямДедлайн для подання — вівторок 17 лютого.Із запитаннями пишіть на [email protected]