Telegram statistics channel - @wikimedia_ua

​​🌿 «Європейська весна» в українській Вікіпедії почнеться вже 1 травня!З 1 по 31 травня в українській Вікіпедії пройде щорічна «Європейська весна» — частина міжнародного конкурсу CEE Spring, під час якої ми пишемо про країни Ради Європи. Конкурс організовує ГО «Вікімедіа Україна»🗺 У конкурсі представлені 45 країн, у кожної свої списки статей до створення та покращення за різними напрямками — від політики до спорту.🏆 Усі учасники й учасниці конкурсу можуть поборотися за призи й пам'ятні сувеніри.У конкурсу є три основні номінації — «найбільший внесок», «найкраща стаття» та «найцінніше покращення»: 🏅 «Найбільший внесок»: нагороджуються три учасники й учасниці, котрі зроблять найбільший внесок у рамках усього конкурсу. 🏅 «Найкраща стаття»: нагороджується 10 учасників та учасниць, чиї статті будуть визнані найкращими за результатами рейтингу журі. Такі ж призи отримають основні автори «добрих» чи «вибраних» статей, створених чи суттєво поліпшених і доведених до цього статусу у рамках конкурсу.🏅 «Найцінніше покращення»: нагороджується до 5 учасників, чиї індивідуальні поліпшення до наявних статей будуть визначені найціннішими для Вікіпедії за рішенням журі.Цьогоріч, додатково до основних призів, будуть три окремі номінації — «Польща», яку ми проводимо за підтримки Польського Інституту у Києві, «Німеччина» за підтримки Ради німців України та «Чехія» за підтримки Чеського центру у Києві. Про кожну з номінацій ми ще розповімо окремо згодом!🔴 Зверніть увагу: у конкурсі ви можете створювати нові статті лише на ті теми, що містяться у списках. Це обмеження не стосується покращення вже наявних статей. Як виняток, можна започатковувати нові статті на важливі теми не з конкурсних списків у тих випадках, коли конкурсант наперед отримав погодження відповідних тем від оргкомітету, наприклад електронною поштою за адресою [email protected]Як узяти участь?🔹Зареєструватися або увійти у Вікіпедію.🔹З 1 по 31 травня створити або доповнити статтю у Вікіпедії з урахуванням базових вимог🔹Поставити на її сторінці обговорення шаблон {{Європейськавесна2026|користувач=вашеім'якористувача|назвакраїни}}🔹Якщо стаття була доповнена, а не створена, треба додати параметр |доповнено=так. Наприклад: {{Європейськавесна2026|користувач=JimboWales|Німеччина|доповнено=так}}🔹Повторювати кроки до кінця конкурсу✅ Вимоги:▪️ Створені статті мусять мати розмір щонайменше 3500 байтів;▪️ Мінімальний розмір доповнення — 1000 байтів;☘️ Детальні умови участі та перелік статей, пропонованих до створення й покращення, дивіться на сторінці конкурсу у Вікіпедії: spring.wikimedia.org.ua

​​🏚📸 Війна руйнує пам’ятки 2025: російські злочини проти української культурної спадщиниПредставляємо підсумки спеціальної номінації «Війна руйнує пам’ятки» української частини міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2025 року: підбірка фото пам’яток української культурної спадщини, яка постраждала через російську збройну агресію.📊 Понад 100 світлин зруйнованих пам’яток із десяти регіонів України представлені у спеціальній номінації «Війна руйнує пам’ятки». Усі фото можна переглянути за посиланням.«”Війна руйнує пам’ятки” — емоційно найскладніша номінація у конкурсі, яку нам доводиться проводити вже втретє. Ми намагаємося формувати журі із іноземних вікімедійців, адже для нас важливо посилювати обізнаність у світі про російські злочини проти української культурної спадщини. Цього року нам вдалося організувати фотовиставки робіт за 2022—2025 роки у Німеччині та Італії», — прокоментувала Ольга Мілянович, прессекретарка ГО «Вікімедіа Україна».🏛 Журі відзначило 14 світлин 6 авторів у 6 регіонах України — Одеська, Харківська, Чернігівська, Дніпропетровська, Запорізька області та Київ. На першому місці — три серії світлин, які детально та виразно показують руйнування релігійної споруди, освітньої будівлі та урядового приміщення.«Для подальшого документування російських злочинів щодо об’єктів культурної спадщини запрошуємо долучатися до нашої щорічної акції “Культурна спадщина України”, щоб наповнити Вікіпедію інформацією про пам’ятки України, що перебувають під загрозою знищення чи вже втрачені, в тому числі через війну», — додав Антон Процюк, координатор програм ГО «Вікімедіа Україна».🔗 Переглядайте світлини та читайте про них більше у блозі за посиланням

​​👥💻 Запрошуємо на онлайн-зустріч обміну досвідом із вікіадміністраторами з інших країнЩо хвилює адміністраторів та інших користувачів із розширеними правами з інших країн? З якими викликами стикається міжнародна спільнота вікімедійних адміністраторів? Якому міжнародному досвіду нам було б корисно повчитися?Про це поговоримо на зустрічі 30 квітня о 18:00, до якої долучаться два запрошені міжнародні спікери — вони зроблять короткі презентації, після чого буде можливість поспілкуватися ними.Спікери:🔸 Наталія Шафран-Козаковська (користувачка Magalia) — провідна комунікаційна менеджерка Фонду Вікімедіа та, у волонтерській ролі, адміністраторка польської Вікіпедії🔸 Мартін Рульш (користувач DerHexer) — один із найдосвідченіших стюардів та адміністратор низки вікіпроєктів. (Детальніше про Мартіна читайте в цьому українськомовному інтерв’ю).📅 Дата і час — четвер 30 квітня, 18:00—19:30▪️Цільова аудиторія — адміністратори і патрульні української Вікіпедії. Але долучитися можуть усі зареєстровані користувачі Вікіпедії.▪️Виступи пройдуть англійською з послідовним перекладом на українську. Поставити запитання можна буде українською або англійською.👉 Щоб долучитися, зареєструйтеся своїм вікімедійним акаунтом на цій сторінці (кнопка «Зареєструватися» зверху).Дані для участі ми надішлемо за день-два до події (перевірте, щоб у вас була увімкнена вікіпошта). Запис розішлемо усім зареєстрованим учасникам.

​​🏛️ Пишіть до Вікіпедії про пам'ятки, які постраждали від російської агресії 💔До 5 травня включно триває акція «Культурна спадщина України», яку ми традиційно розпочинаємо 18 кітня, з нагоди Міжнародного дня пам’яток і визначних місць (ЮНЕСКО). «Запрошуємо всіх, кому важливий стан нашої культурної спадщини, долучитися до цієї акції. Її основною темою завжди було написання статей у Вікіпедії про втрачені пам’ятки та такі, що перебувають під загрозою руйнування. На жаль, вже 5-й рік поспіль в рамках акції учасники пишуть також і про об’єкти культурної спадщини, пошкоджені або знищені російським агресором: за даними Міністерства культури з початку повномасштабного російського вторгнення вже постраждали 1723 пам’ятки у 18 регіонах України, а найбільше у Харківській, Херсонській та Одеській областях. Тому ще однією і вкрай важливою метою акції “Культурна спадщина України” стало документування та поширення інформації, зокрема у статтях Вікіпедії, щодо російських злочинів проти нашого культурного надбання», — *Ольга Крезуб*, постійна учасниця акції, членкиня організаційного комітету конкурсу «Вікі любить пам’ятки».👉 Сторінка акції: war.wlm.photo

​​🐉 Традиції, фольклор і видимість жінок у кампанії «Фемінізм та фольклор» З 1 лютого по 31 березня в українській Вікіпедії тривав конкурс «Фемінізм та фольклор» — щорічна міжнародна ініціатива в межах кампанії «Вікі любить фольклор».Його мета — зробити Вікіпедію більш повною та інклюзивною й краще висвітлювати локальні культурні традиції, фольклорні практики та внесок жінок у збереження й розвиток нематеріальної культурної спадщини.🧑‍💻 Цього року до конкурсу долучилися 25 учасниць і учасників, які створили та доповнили 271 статтю. Усі, хто створив чи доповнив дві чи більше статей, отримають сувеніри від «Вікімедіа Україна», а найкращі статті візьмуть участь у міжнародному конкурсі.Наприклад, були створені такі цікаві статті:🔸 «Сібаріда» — легендарне чудовисько з грецьких міфів, яка жила в печері в горах Кірфіс у Греції та пожирала людей і худобу. Сьогодні Сібаріду іноді уявляють як драконицю або змієподібну істоту.🔸 «Коричнева леді з Рейнем-Голу» — один із найвідоміших привидів у Великій Британії. Особливу славу здобула після того, як фотографи одного журналу заявили, що змогли зафіксувати її на фото. Свою назву привид отримав через коричневу парчеву сукню.🔸 «Нуре-онна» — моторошна істота з японських легенд, яку зазвичай описують як створіння з головою жінки й тілом змії. У переказах їй часто приписують напади на людей, хоча в різних історіях її образ може відрізнятися.🔸 «Дженні Генівер» — це моторошні фігурки, які робили з висушених скатів, спеціально змінюючи їх форму так, щоб вони нагадували химерних потвор.Це ще один крок до того, щоб зробити знання про культурне розмаїття та жіночий внесок у фольклор більш видимими й доступними для всіх.Дякуємо всім, хто долучився!

​​📸 🇺🇦 Голосуйте за українські фото у конкурсі «Зображення року»!До 18 квітня включно на Вікісховищі триває перший тур змагання «Зображення року».🌄 Його мета — відзначити найвидатніші роботи, завантажені на Вікісховище, котрі стали «вибраними» впродовж 2025 року.Голосувати можуть усі зареєстровані користувачі та користувачки вікіпроєктів, які мають понад 75 редагувань, зроблених до 1 січня 2026.За цей титул змагаються світлини з України, завантажені під час фотоконкурсів «Вікі любить памʼятки» та «Вікі любить Землю», а також світлини української природи і краєвидів.🍄 Категорія «Рослини та гриби»:▪️Псатирелла водолюбива (Psathyrella piluliformis)▪️Лускатка золотиста (Pholiota aurivella) на загиблій березі (Betula pendula)▪️Квіти в снігу. Хризантеми▪️Гриб-зонтик великий (Macrolepiota procera) в заростях барвінку малого (Vinca minor)☕️ Категорія «Їжа та напої»:▪️Рижик ялиновий, Хрящ-молочник шафрановий (Lactarius deterrimus) у кошику🚎 Категорія «Транспортні засоби та перевезення»:▪️Човни на річці Рось🌅 Категорія «Природні краєвиди»:▪️Ранкова панорама у Дворічанському національному парку▪️Крижані краєвиди на заході сонця в заповіднику «Кам’яні Могили»▪️Морозний ранок у Карпатському біосферному заповіднику▪️Панорама дялінки з ковилою, Брандушкін Яр 🏠 Категорія «Інші місця»▪️Лісова дорога від залізничної платформи Десенка до селища Славне▪️Дитячий майданчик у парку санаторію селища Шкло▪️Володимирська гірка⛪️ Категорія «Релігійна архітектура»:▪️Церква Різдва Богородиці (Піски)▪️Михайлівський Золотоверхий монастир🏛 Категорія «Споруди та будівлі»:▪️Вишнівецький палац🏰 Категорія «Замки та укріплення»:▪️Галицький замок▪️Хотинська фортеця (фото 1, фото 2)▪️Башта замку (Раковець)▪️Свірзький замокІ, звісно ж, ми закликаємо переглянути й інші гарні світлини під вільною ліцензією. Голосувати можна за всі, що подобаються!🔗 Шукайте по категоріям і голосуйте за зображення за посиланням

​​🙋‍♀️🙋‍♂️ Як студенти Острозької академії наповнювали українську ВікіпедіюУ лютому—березні 2026 року студентки та студенти спеціальності українська мова та література Острозької академії проходили виробничу філологічну практику у «Вікімедіа Україна». За цей час вони створювали нові статті, доповнювали й покращували вже наявні, додавали джерела та працювали над тим, щоб українська Вікіпедія ставала якіснішою і повнішою.🧑‍💻 Учасники й учасниці поставилися до практики неформально: вони обирали теми, які були їм справді цікаві, і завдяки цьому з’явилися статті про літературу, письменників і письменниць, Італію, феміністичну поезію, психічне здоров’я та інші теми. Загалом вони створили 28 нових статей, які вже зібрали 2,19 тисячі переглядів.Серед напрацювань студентів і студенток — стаття про чисту фотографію як стиль, про новелу Ольги Кобилянської «Природа», яка була важливою для формування модерністської поетики та феміністичної проблематики в українській літературі, а також статті про мюзикли і психічне здоров’я. 🌟 Дякуємо студенткам і студентам Острозької академії за уважну і змістовну роботу, а викладачам — за співпрацю.👉 Детальніше про практику — тут, а якщо ви теж хочете, щоб ваші студенти пройшли практику у нас, звертайтеся: [email protected]

🌄 Край науки, футболу і териконів: долучайтеся до Тижня Донеччини З 13 по 29 квітня долучайтеся до Тижня Донеччини — тематичної акції, покликаної покращувати та створювати статті про історію, культуру та географію регіону. Уже 12 років Донеччина перебуває у центрі світової уваги — український регіон, який опинився у фокусі загарбницьких амбіцій Росії. Російське вторгнення з 2014 року убило десятки тисяч жителів Донеччини та змусило сотні тисяч покинути свої домівки. Серед тих, хто втратили дім — Олена Гашинська, логістка/офіс-менеджерка «Вікімедіа Україна», яка провела більшість життя на Донеччині, але була змушена покинути її у 2014 році. У березні 2026 року Олена померла, і цей тематичний тиждень ми проводимо, щоб вшанувати її пам’ять.🤺 Долучитися можуть усі охочі — обирайте цікаву для вас тему зі списку статей та пишіть чи покращуйте статтю, а також не забудьте записатися до списку учасників та учасниць та поставити на сторінку обговорення опрацьованої статті відповідний шаблон.Наприклад, можна написати статтю про Чемпіонат Європи з легкої атлетики серед юніорів 1977 у Донецьку, про освіту в Донецькій області та Свято-Троїцьку церкву у Макіївці, а покращити статті про командира 1-го корпусу НГУ «Азов» Дениса Прокопенка, Слов’янськ чи перевірити інформацію у статті про Маріупольський грецький театр.Активні учасники та учасниці проєкту отримають сувеніри на тематику Донеччини від «Вікімедіа Україна» (за умови дотримання правил Вікіпедії).🔹 Головна сторінка Тижня

​​🖼 «Стріткод» та Вікіпедія: як нова співпраця допомагає ілюструвати статтіУ березні ми розпочали співпрацю між «Вікімедіа Україна» і всеукраїнським проєктом «Стріткод: історія на кожному кроці».«Стріткод: історія на кожному кроці» — український проєкт із висвітлення та популяризації історії України, реалізований ГО «Історична Платформа».📋 У межах ініціативи діє онлайн-платформа з інформацією та мультимедійними даними про відомих осіб, на честь яких названо вулиці в Україні (зараз це — 83 постаті); в публічному просторі встановлюються анотаційні дошки («стріткоди», кількість яких зараз сягнула 253 у 20 населених пунктах загалом); реалізуються «Уроки Незламності» в освітніх закладах.Першою нашою спільно реалізованою ініціативою стало надання ГО «Історична Платформа» дозволу на використання створених ними портретів та зображень стріткодів на умовах вільної ліцензії Creative Commons для чотирьох постатей: художниці Галини Севрук, композитора Артемія Веделя, математикині Юлії Здановської та захисника Євгенія Браха «Малі».У межах співпраці 11 зображень уже завантажено на Вікісховище та ними проілюстровано 10 статей про постаті та названі на їх честь вулиці у Вікіпедії: 8 портретів чотирьох постатей та 3 фото стріткодів, розміщених на вулицях. Оскільки ці зображення тепер розміщені у Вікісховищі, вони зараз доступні для широкої аудиторії по всьому світу та стали ілюстраціями й в інших мовних розділах ― стаття про Юлію Здановську у Вікіпедії існує 14 мовами, про Артемія Веделя ― 15 мовами, а про Галину Севрук ― 20 мовами.🗣 «Ідея Стріткоду — проста, але водночас геніальна, і мені особисто вона дуже близька. Рада, що проєкт масштабується, а його географія розширюється, охоплюючи не лише обласні центри, а й менші міста.Я ініціювала це партнерство, оскільки наші цілі багато в чому збігаються. Ми зможемо підсилити одне одного і, що найважливіше, спільно працювати над популяризацією постатей, значущих для історії України.Завдяки нашій співпраці вже вдалося проілюструвати чимало статей у Вікіпедії, які раніше взагалі не мали зображень. І йдеться не лише про біографії. Наприклад, фото стріткоду на вулиці Галини Севрук у Києві — це наразі єдине зображення цієї вулиці у проєктах Вікімедіа. Також я додала частину світлин до Вікіданих (і портрети, і фото вуличних стріткодів). Завдяки цьому ці зображення відображаються як основні в інфобоксах статей кількох мовних розділів Вікіпедії.Проте ілюстрування — не єдиний наш напрямок партнерства. У роботі ще кілька ініціатив, і, гадаю, вже цього місяця ми поділимося новими результатами», — прокоментувала Оксана Макаренко, ініціаторка співпраці.🤝 До реалізації проєкту залучені голова ГО «Історична Платформа» Інна Крупник та її співзасновниця Наталія Демідова, ініціаторка співпраці — редакторка і волонтерка проєктів Вікімедіа Оксана Макаренко.Попереду у нас ще багато спільних цікавих ініціатив. Стежте за оновленнями!

​​🗣 Встигніть поділитися своєю думкою про наші активності до 10 квітня!До завтра, п'ятниця (10 квітня), запрошуємо вас пройти опитування для вікіспільноти про активності та діяльність «Вікімедіа Україна». Це опитування не просто спосіб зібрати ваші враження, але й дізнатися про те, над чим нам варто попрацювати, а що продовжувати робити, щоб і надалі забезпечувати якісну комунікацію та підтримку.Ваші відповіді важливі, навіть якщо ви не дуже активно зараз залучені — це допоможе зробити «Вікімедіа Україна» більш відкритою та корисною для ширшої вікіспільноти.✍️ Запитання стосуються напряму наших проєктів, активностей та досвіду вашої взаємодії з ними. Наприклад, у якому форматі вам зручніше долучатися до конкурсів та подій? У яких вікіпроєктах ви волонтерите найчастіше? Що вам більш цікаво: конкурси, вебінари освітні програми? Де вам зручніше слідкувати за нашими новинами? Чого не вистачає зараз у підтримці вікіспільноти?📋 Заповнення опитування займе лише близько 10 хвилин. Зробити це можна за посиланням.Нам важлива кожна думка і кожен голос у цьому опитуванні, тож запрошуємо заповнити його і вас і переслати своїм знайомим-вікімедійцям.🎁 Серед тих, хто заповнить опитування, ми проведемо розіграш набору брендованих сувенірів «Вікімедіа Україна» та її проєктів. Переможця оберемо випадковим чином.