Записки пасквілянта

🔈 Нову підозру колишньому топпосадовцю ДФС Жене Бамбізову через зловживання зі збитками для у 108 млн грнПрокурори Київської міської прокуратури повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем колишньому високопосадовцю Державної фіскальної служби, внаслідок дій якого з держави стягнуто пеню у розмірі 108 млн гривень за не вчасно повернутий підприємству податок на додану вартість.Бамбізов, обіймаючи керівну посаду в Центральному офісі з обслуговування великих платників податків ДФС, дав вказівку підлеглим підготувати лист до управління Державної казначейської служби у Києві щодо залишення без виконання та повернення висновків про відшкодування ПДВ одному з приватних підприємств. Такі дії мотивувались необхідністю провести додаткові перевірки. При цьому податківець розумів, що підприємство має всі законні підстави для отримання відшкодування ПДВ.Зазначимо, що після відкликання вказаних висновків, перевірки, про які йшлося в листі, Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДФС України щодо цього підприємства не проводив. Внаслідок таких дій топпосадовця підприємству не було вчасно відшкодовано ПДВ за податковими деклараціями за лютий, березень, квітень 2015. Відтак воно звернулось до суду і в судовому порядку стягнуло пеню за період з травня 2015 по березень 2021 на суму у майже 108 млн гривень. Бамбізов отримав підозру за ч. 2 ст. 364 ККУ, а саме як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби.💬@ABleaks_bot💕Долучитись☑ [email protected]

Як я вже повідомляв, слідчий Третього слідчого відділу Територіального управління ДБР у м.Києві Роман Реневич Коломієць 11 серпня 2025 року зробив невдалу спробу закрити «справу Шабуніна» – точніше, закрити всі епізоди кримінального провадження, окрім одного, який стосується фіктивних відряджень Шабуніна до НАЗК у вересні 2022 року-лютому 2023 року (у цьому епізоді зараз виконується ст. 290 КПК України).Спроба закрити провадження була безуспішною – я, як тільки про це довідався, на правах заявника подав скаргу до Шевченківського районного суду м.Києва. Ухвалою від 11.09.2025 у справі №761/35469/25 слідчий суддя мою скаргу задовольнив і постанову про часткове закриття кримінального провадження скасував.Для гурманів публікую ухвалу слідчого судді в pdf форматі.Також прошу читацьку громадськість не судити суворо Романа Реневича. Він зараз став на шлях виправлення (я б це навіть назвав дієвим каяттям) і робить чималі успіхи. Щоправда, інколи в його роботі трапляються окремі недоліки, але ми їх вчасно виправляємо.

Продовження. Початок отут15 липня 2025 року в Печерському районному суді м.Києва о 15:00 за участю адвоката Рокуня розпочався розгляд клопотання слідчого, погодженого з прокурором, про обрання підозрюваному Шабуніну запобіжного заходу. Водночас 15 липня 2025 року о 15:44 в НАБУ був зареєстрований адвокатський запит, доставлений, начебто, особисто Рокунем (який у цей час перебував у Печерському районному суді м.Києва) на ім’я директора НАБУ Кривоноса з проханням надати копії матеріалів кримінального провадження №52024000000000420 від 12.08.2024, яке розслідує група детективів НАБУ, керівником групи є старший детектив Бірюков.Це запит був розглянутий директором НАБУ Кривоносом, який наклав резолюцію, направивши адвокатський запит Рокуня на розгляд старшому детективу НАБУ Бірюкову. Старший детектив Бірюков, отримавши адвокатський запит Рокуня, розглянув його, уважно почитав Кримінальний кодекс України, який передбачає відповідальність за задоволення подібних запитів, та ухвалив рішення адвокатський запит задовольнити. Після цього старший детектив Бірюков зробив копії протокола допиту Новікова від 15.10.2024 і протокола допиту Ситника від 28.10.2024, підготував супровідний лист і здав супровідний лист разом з доданими копіями протоколів у канцелярію НАБУ, де ця відповідь була зареєстрована 15 липня 2025 року о 15:48. Після чого відповідь разом з копіями протоколів допиту була вручена прямо в канцелярії НАБУ Рокуню, який у цей час перебував у Печерському районному суді м.Києва. Таким чином, для реєстрації адвокатського запиту Рокуня, доставки запиту Кривоносу, розгляду запиту Кривоносом, доставки запиту старшому детективу Бірюкову, розгляду запиту Бірюковим, копіювання протоколів допиту Новікова та Ситника, підготовки відповіді й доставки відповіді в канцелярію НАБУ знадобилось 4 (чотири) хвилини. При цьому в супровідному листі старший детектив Бірюков навіть не зазначив, що він забороняє Рокуню розголошувати дані досудового розслідування.Оскільки за Родіоном Геннадійовичем Бірюковим не помічено здібностей до пересування зі швидкістю світла, а за його багаторічним колегою по НАБУ Сергієм Васильовичем Рокунем – здібностей до телепортації, появу в Печерському районному суді копій протоколів допиту Новікова та Ситника слід приписати не ефектам загальної теорії відносності, а позапроцесуальному спілкуванню між Бірюковим і Рокунем з метою допомогти підозрюваному Шабуніну уникнути кримінальної відповідальності за шахрайство та ухилення від військової служби. Кримінальне провадження №62025000000000752 за фактом розголошення Бірюковим даних досудового розслідування зареєстроване в ДБР за моєю заявою ще 23 липня 2025 року і я сподіваюсь невдовзі побачити Родіона Геннадійовича на лаві підсудних.

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 10 вересня 2025 р. № 1114 підтвердив, що Україна виплатить Китаю за рахунок державного бюджету 1,5 млрд доларів США, які були вкрадені в 2013 році нинішнім Героєм України, командувачем Сил безпілотних систем ЗСУ майором Робертом Бровді, а також виплатить відсотки, що набігли на цю суму.Аферу з китайським кредитом за часи Януковича провернув тодішній перший заступник голови правління ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», колишній директор корупційного монстра ТОВ «Хліб Інвестбуд» Роберт Йосипович Бровді – топ-менеджер одіозного екс-нардепа Іванющенка. Згідно з планом, розробленим Бровді, ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» отримала під гарантію Уряду України від китайського Ексімбанку кредит у розмірі 1,5 млрд. доларів. На ці кошти Бровді і Ко мали закупляти зерно в українських аграріїв та постачати його в Китай, але, насправді, закуплене зерно продавалось невідомо куди через офшорні компанії, зареєстровані на Кіпрі, а гроші, виручені від продажу зерна, осідали в кишенях Юрія Іванющенка та його топ-менеджерів. 26 лютого 2014 року чесне й непідкупне видання «Цензор.нет» опублікувало статтю про нинішнього Героя України й командувача Сил безпілотних систем ЗСУ, у якій народний експерт з усіх питань Бутусов назвав Роберта Йосиповича «легендою теневых схем и отмывания в особо крупных размерах». Зараз ця стаття видалена з сайту «Цензор.нет» – очевидно у Бровді знайшлись вагомі аргументи для народного експерта. Але залишився передрук цієї статті на сайті «Закарпаття. Онлайн», завдяки чому можна ознайомитись з творчістю Бутусова 11-річної давнини, а також побачити, як виглядав топ-менеджер «Юри Єнакіївського» без бороди та військової форми.Довідково: зняти статтю на сайті чесного й непідкупного видання «Цензор.нет» коштує стільки ж, скільки й розмістити публікацію, тобто 10 тисяч доларів.У березні 2014 року за фактом розкрадання Бровді 1,5 млрд. доларів китайського кредиту, отриманого під гарантії Уряду України, Генеральна прокуратура України розпочала досудове розслідування, а я був допитаний у цьому кримінальному провадженні як свідок. Але після того, як генеральним, прости господи, прокурором став майбутній бойовий побратим «Мадяра» Юрій Луценко, це кримінальне провадження було закрито. З чого можна зробити висновок, що Роберт Йосипович не всі вкрадені гроші витратив на придбання ужгородського телеканалу та поповнення домашньої колекції сучасного образотворчого мистецтва – щось залишилось і для Юрія Віталійовича. До речі, нинішні статки командувача Сил безпілотних систем ЗСУ ужгородські журналісти оцінюють у 50 млн. доларів. У яку суму Роберту Йосиповичу обійшлось звання Героя не повідомляється.Слава Україні!

Читацька громадськість просить розповісти про ще одного мого, так би мовити, бойового побратима – чоловіка народної депутатки Вікторії Сюмар Дмитра Христюка, який, зі слів Сюмар, з першого дня війни служив у 206 окремому батальйоні ТрО (військова частина А7375), де очолював розвідку, і в березні 2022 року брав участь у боях на Київщині, на чолі розвідгрупи робив рейди в тил ворога та звільняв Ірпінь і Бучу. Щоправда, «Вікіпедія» пише про чоловіка Сюмар дещо інше: «Згідно повідомлень у пресі, опитуванням свідків було встановлено, що попри відсутність бойових виїздів, Дмитро Христюк отримував кошти від ЗСУ, посвідчення УБД, нагороду «Срібний хрест» від Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, а його фото як «героя» розміщено на стенді Київської обласної адміністрації»У словах Сюмар правдою є лише те, що старший лейтенант запасу Христюк наказом командира в/ч А7375 (по стройовій частині) від 24.02.2022 №4 був зарахований начальником групи розвідки штабу – на посаду, яка передбачає, хіба, перекладання паперів. Якщо хто не орієнтується в тонкощах армійського життя, пояснюю: групи штабу (група логістики, група зв’язку, група сил підтримки, група розвідки тощо) займаються документальним забезпеченням діяльності, яку здійснюють відповідні підрозділи. Наприклад, група сил підтримки штабу окремого батальйону займається документальним забезпеченням – обліком і списанням матеріалів, звітністю й т.п. – діяльності інженерно-саперного взводу, група зв’язку – документальним забезпеченням діяльності взводу зв’язку, група розвідки – документальним забезпеченням діяльності розвідувального взводу й т.п.Але й забезпеченням документальної діяльності Христюк не займався, оскільки військова частина А7375 була створена 10 січня 2022 року й у лютому-квітні 2022 року лише формувалась у Києві, набираючи особовий склад. Ні в яких боях на Київщині Христюк участі не брав і брати не міг: 206 окремий батальйон своє перше бойове розпорядження отримав 16 квітня 2022 року після того, як прибув у Миколаївську область і був приданий 28 окремій механізованій бригаді. Втім, і на Миколаївському напрямку Христюк не воював, оскільки разом з десятками інших військовослужбовців з найближчого оточення Порошенка залишився в Києві й наказом Командувача Сил ТрО (по особовому складу) від 29.05.2022 №98 був переведений на посаду заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення батальйону забезпечення та охорони командування Сил ТрО (військова частина А4440).На фото: безуспішна спроба Порошенка вигадати те, чого не було. 206 окремий батальйон ТрО не мав жодного відношення до Порошенка та його челяді й участі в боях на Київщині не брав.

Друзі, 9 років тому сталась видатна подія в житті українського народу: народний депутат «Блоку Петра Порошенка», а нині – придворний акин глави держави Андрія Борисовича Єрмака (нехай святиться ім’я Його!), Сергій Лещенко придбав у центрі Києва квартиру вартістю понад 300 тис. доларів на гроші, які йому були подаровані зятем Кучми за втручання у вибори президента Сполучених Штатів. З метою скомпрометувати Дональда Трампа народний депутат України Лещенко, перший заступник голови СБУ Трепак, директор НАБУ Ситник, народний депутат України Заліщук і головний редактор «Української правди» Мусаєва під керівництвом тодішнього представника ФБР в Україні Карен Гріневей усіляко роздмухували скандал навколо «чорної бухгалтерії Партії Регіонів», де містились відмітки про виплату грошей Полу Манафорту, який у березні 2016 року очолив виборчий штаб Трампа. Наслідком цього стала відставка Манафорта й новосілля Лещенка. Скільки заробили інші учасники цієї спецоперації невідомо – на відміну від Лещенка, вони, отримавши від Пінчука гонорари, не побігли наступного ж дня купувати квартири.

Під рубрикою «Зека геть!»9 вересня 2025 року о 15:00 в Дніпровському районному суді Києва (вул. Кошиця, 5) продовжиться розгляд кримінальної справи по обвинуваченню Шабуніна Віталія Вікторовича в побиті фізіономії «блогера і журналіста» Філімоненка Всеволода Костянтиновича.Нагадую, що Філімоненко – це професійний «громадський активіст» і колишній соратник Шабуніна: вони разом входили в рух «Чесно». У 2012 році з'ясувалось, що Філімоненко брав гроші з політиків за те, щоби рух «Чесно» не помічав їхніх витівок, але не ділився зі своїми соратниками. Після цього Шабунін і Філімоненко розстались і стали заробляти по окремості, а ображений Філімоненко почав цькувати «борця з корупцією».Наруга над філімоненківською мармизою трапилась у червні 2017 року, коли військовозобов’язаного Шабуніна повісткою викликали до Дніпровського військкомату для уточнення даних. Біля входу в установу на нього вже чекав Філімоненко, який став цікавитись, чому Шабунін не служив строкову службу й чи збирається він захищати країну. У відповідь Шабунін почав волати, що він за станом здоров’я непридатний до служби в армії через наявність бородавок, перепрошую, родимок і вдарив Філімоненка в писок.За фактом побиття писку було розпочато кримінальне провадження й справа щодо Шабуніна з обвинувальним актом попрямувала до суду. Але 27 червня 2023 року адвокат Шабуніна – член правління псевдо-громадської організації «Центр протидії корупції» Олена Щербан – подала до суду клопотання про зупинення розгляду справи на тій підставі, що обвинувачений Шабунін був мобілізований до 207 окремого батальйону ТрО, перебуває на фронті, живе в окопах і не може прибути в столицю для участі в судовому засіданні. У такий спосіб борчиня з корупцією сподівалась дочекатись, доки сплине термін притягнення Шабуніна до кримінальної відповідальності, після чого справа має бути закрита «по строках». Клопотання адвоката було судом задоволено, але в квітні 2024 року Дніпровський районний суд виявив, що ні на якому фронті військовослужбовець за мобілізацією Шабунін ніколи не був, натомість проживає в Києві, пиячить у столичних генделиках і ухиляється від військової служби. У зв’язку з цим судовий розгляд справи був відновлений.Запрошую на виставу. Вхід безкоштовний.

З приводу вчорашніх протестів на Майдані: 1. Організатор акції — публічна ліва шизофренічка, яка пропонує легалізувати наркоту, ходить по лгбт-прайдам та навіщось має власну профспілку для повій. Навіть якщо і підтримуєте дані вимоги - створювати масовку цій шизі не треба. 2. «Чітких термінів служби» не буде. Ніхто в цьому не зацікавлений. Для владних кіл - Верховного Головнокомандувача і Головнокомандувача куди привабливішим виглядає віддати нас в рабство на стільки, на скільки треба, і поповнювати наше брегло блатних та ніщіх ухилянтами, запихуюючи їх в бус. Демобілізувати нас, затягти в бус 500к+ новобранців, вишколити їх і відправити захищати Констаху — на це можновладці не підуть. Це очевидна відповідь на питання десь з літа 2022-го року. 3. Взагалі звертатись до Зеленського з якимось ініціативами, які покликані на ослаблення тиранії — це все одно, що до ісламістів з ІДІЛу публічно зверталась би лгбт-спілка Швеції. Демобілізації не буде, ми тут до кінця! («Кінець» в даній конотації - категорія доволі філософська: кінця життя, кінця здоровʼя, кінця держави, або все ж - кінця війни?)Допомога каналу та звʼязок

З нагоди безглуздого життя та безглуздої смерті Парубуія згадалась одна кумедна історія. Головною, а, точніше, єдиною рисою Парубія була його нікчемність. Усе інше – зокрема відсутність зачатків моралі, до якої він просто не доріс у своєму інтелектуальному, так би мовити, розвитку, то вже було похідне. Так ось, у січні 2014 року цей «комендант наметового містечка» познайомився з одеським гопником на прізвище Дейдей, який 23 березня 2012 року був засуджений за розбій до 5 років позбавлення волі вироком Суворовського районного суду м.Одеса й переховувався від криміанльно-виконавчих органів. Переховувався Дейдей, як не складно здогадатись, у Києві, де під час акцій протесту в грудні 2013 та січні-лютому 2014 року з’явилась можливість безкарно грабувати крамниці та офіси дрібних фірм. Чим кримінальник Дейдей так припав до серця майбутньому голові Верховної Ради України – невідомо. Але Парубій раптом став перейматись долею одеського гопника: спочатку звертався до знайомих бізнесменів з проханням взяти Дейдея до себе охоронцем. А коли бізнесмени, довідавшись, що Дейдей переховується від тюрми, відмовились, Парубій привів Дейдея до Авакова, який щойно став міністром внутрішніх справ.Що було далі – відомо. Аваков наказав вилучити з оперативно-облікової картотеки МВС України інформацію про засудження Дейдея й призначив особу, яка переховувалась від кримінального покарання, начальником відділу Департаменту міліції особливого призначення МВС України. Після чого в Апеляційному суді Одеської області була виготовлена фальшива ухвала від 9 вересня 2014 року про, начебто, скасування вироку Суворовського районного суду Одеської області відносно Дейдея та його подільника Ляховольського з направленням справи на повторний розгляд у суд першої інстанції в новому складі суду. Після чого матеріали кримінальної справи зникли, а Дейдей зусиллями Парубія та Авакова був обраний народним депутатом України по списки «Народного Фронту» під №32 (сам Парубій балотувався під №4).А кумедна історія трапилась пізніше. Коли в грудні 2017 року президент США Дональд Трамп ухвалив рішення щодо надання Україні летальної зброї, газета The Washington Post прикрасила статтю про цю подію фотографією Дейдея, яку виготовив (напевно, безкоштовно) український фотокореспондент Євгеній Малолєтка.https://www.washingtonpost.com/news/josh-rogin/wp/2017/12/20/trump-administration-approves-lethal-arms-sales-to-ukraine/?utm_term=.121fce1e795bОт тільки читачам газети ніхто не пояснив, що це фото є постановочним і було зроблено на прохання Парубія та Авакова в той час, коли громадянин Дейдей переховувався в Києві від органів кримінально-виконавчої системи. Тому дуже хотілося б почути від автора фотографії за яких обставин він познайомився з Дейдеєм, чи використовував при зйомках грим і де саме надибав такий колоритний антураж для заднього плану. Принаймні, мої звернення з цього приводу Малолєтка залишив без відповіді.Щоправда, до останнього часу була надія, що хоча б Парубій розповість – бажано слідчому під протокол – про те, як він з Аваковим не тільки зробив Дейдея «несудимим», але навіть «учасником бойових дій». Одначе куля поклала край цьому сподіванню. Як кажуть у таких випадках: жив грішно й помер смішно.

Соцмережі поширили плітку про те, що найближчим часом заступником генерального прокурора буде призначено нинішнього керівника Одеської обласної прокуратури Андрія Сватка. Ну, а чого б ні? Ігор Мустеца явно засидівся на посаді заступника генпрокурора, тож питання, кому доручити нагляд за ДБР, давно назріло й навіть перезріло. Люди брешуть, що Ігор Васильович був змушений піти у відпустку після того, як генпрокурор Руслан Кравченко вирішив особисто ознайомитись з матеріалами одного кримінального провадження, яке під орудою Мустеци безуспішно розслідує ДБР. Власне, прокурори та слідчі цю справу давно пропили й почали, щоб сховати сліди, виділяти епізоди в окремі провадження. Кравченко, як дізнався, що його підлеглі почали чудять в інтересах своєї кишені, вирішив нагадати, хто в домі хазяїн. І полетіли шапки з голів: начальник Департаменту нагляду за додержанням законів органами ДБР Віталій Бровко залишив органи прокуратури, а заступник цього Департаменту, начальник управління та начальник відділу доки зняти з посад. Заодно посади позбувся й недавно призначений ставленик Мустеци начальник управління Василь Чорней, який керував процесуальним керівництвом у кримінальних провадженнях, що розслідуються ГСУ Нацполіції. Враховуючи, що Сватка раніше працював у Київській обласній прокуратурі під керівництвом нинішнього першого заступника генпрокурора Олексія Хоменка та заступника генпрокурора Максима Крима, він цілком може замінити Мустецу, на якому нема де тавра ставити.