Telegram statistics channel - @volodymyrboyko

Я діка ізвіняюсь, але хотілося б узнати – а на якій ділянці фронту воює найвідоміший український лейтенант Баканов?Іванушка Баканов, як ми знаємо, був звільнений з посади голови СБУ, але ж ніяк не з військової служби. Як так трапилось, що офіцер під час війни… перепрошую, Україна ні з ким не воює… під час воєнного стану та загальної мобілізації спочатку влаштовується на роботу помічником адвоката, проходить стажування, потім їде в Полтаву, де складає адвокатський іспит? Це йому командир військової частини таке дозволив чи лейтенант Баканов самовільно залишив розташування підрозділу? До речі – чому Полтава? Чому Іванушка отримав адвокатське свідоцтво на батьківщині Котляревського, а не в столиці, за місцем свого проживання? Відповідаю: у Полтаві придбати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю можна всього-на-всього за 2 тисячі доларів, а в Києві Баканову довелося б складати кваліфікаційні іспити.Я так думаю, що якщо Баканов, який ані дня не служив, у 2019 році, вже після того, як йому виповнилось 44 роки, став офіцером, то нехай тепер і служить, як офіцер.І ще одне запитання стосовно Баканова виникає у зв’язку із затриманням 19 серпня 2025 року в Об’єднаних Арабських Еміратах з ініціативи СБУ народного депутата України Федора Христенка, який був посередником між НАБУ та колишніми українськими чиновниками Арбузовим (екс-прем’єр-міністр України) і Сивковичем (колишній заступник секретаря РНБОУ), що переховуються в Москві. Річ у тім, що раніше Христенко був посередником між Арбузовим, Сивковичем і головою СБУ Бакановим. Ба більш того: саме Христенко домовлявся з московськими втікачами про фінансування поїздки голови партії «Слуга народу» Баканова до США в квітні 2019 року й знає, яким чином у цю історію була втягнута тодішній посол США в Україні Марі Йованович. Ось що я писав про цю поїздку 5 років тому в статті «Баканов розплатився з Сивковичем»: «Зібравшись між першим і другим туром президентських виборів до США розповідати про чесноти майбутнього президента Зеленського, тодішній голова партії «Слуга народу» й керівник ТОВ «Квартал 95» Іван Баканов не придумав нічого кращого, як звернутись до дрібного афериста Маркуса Коена, щоби той найняв у США лобістську компанію й профінансував поїздку. Таку компанію Коен знайшов – це була Signal Group Consulting LLC, яка отримала за свою роботу 70 тис. доларів США – 60 тис. доларів гонорару й 10 тис. доларів відшкодування понесених витрат. Як згодом заявив Коен, то були його особисті гроші, оскільки його настільки очарував майбутній президент України, що він вирішив зробити йому приємне. Але, насправді, це були гроші Сівковича та Арбузова, і не 70 тис. доларів, а 2 млн. доларів – саме стільки Маркус Коен взяв з цих «білогвардійців», пообіцявши, що як тільки Зеленський стане президентом, будуть закриті всі кримінальні провадження, які розслідувались в Україні за витівками цих двох державних мужів. … До речі, ще однією фігуранткою цієї афери була тодішній посол США в Україні Марі Йованович, до якої Коен ходив радитись, як краще обслужити керівника ТОВ «Студія «Квартал 95». Ну, то таке… Хоча зараз було б непогано допитати міс (чи місіс) Йованович, чи знала вона, хто саме оплачував поїздку голови партії «Слуга народу» до Сполучених Штатів у той час, коли вона представляла цю державу в Україні».Так ось, цікаво, чи не збирається Вася Малюк, про чиї інтелектуальні здібності його підлеглі вже складають анекдоти, розшукати Баканова й допитати екс-голову СБУ саме на предмет відносин з Христенком? А то якось невдобно виходить – детектива НАБУ Магамедрасулова Вася Малюк за спілкування з Христенком відправив у СІЗО, а свого попередника Баканова за це ж саме навіть на фронт відправити не може.

Кирило Олексійович Буданов, попри чимало вад і недоліків, має одну чесноту, яка не раз виручала його в складних життєвих обставинах і завдяки якій він, власне, і зробив свою військову кар’єру – вкрай обмежені розумові здібності.П’ять років тому, описуючи в статті «Острів скарбів» причини, які вознесли Буданова в крісло начальника Головного управління розвідки Міноборони, я писав:«Кого поставити на чолі ГУР МО також сумнівів не виникало: Кондратюк зупинив свій вибір на Кирилі Буданову – одному з тих самих «кримських диверсантів», чия витівка спричинила таке обурення Байдена. Нового начальника ГУР МО призначили за тим самим принципом, за яким бояри в 1613 році обрали на російський престол 16-річного Михайла Романова: «Міша молод, умом нє вишел». Головні чесноти нового начальника воєнної розвідки – це те, що Буданов має вкрай обмежені розумові здібності, повністю відданий Кондратюку, не буде порушувати корупційні схеми в ГУР МО й слухатиметься американських кураторів».Ця риса знову стала Буданову в пригоді – він вже керівник Офісу Президента й, скоріш за все, стане наступним Арбітром Нації та Гарантом Конституції. Тому головна інтрига зараз не в тому, що робитиме Буданов на новій посаді (що йому Кондратюк скаже, те й робитиме), а в тому, де випливе Кондратюк: на посаді заступника керівника Офісу Президента, на посаді голови Служби зовнішньої розвідки чи на посаді голови Служби безпеки України.

Доки волелюбний український нарід обговорював істерику військовослужбовця, призваного за мобілізацією, Шабуніна з приводу того, що він хоче жити в Києві, а не розвішувати антидронові сітки в с.Куп’янськ-Вузловий, під Гуляйполем 108 окрема бригада ТрО за одну ніч – з 30 на 31 грудня – залишила ворогу 15 позицій. Бо нема кому заступати на позиції – у бойових підрозділах військовослужбовців майже не залишилось.До речі, оскільки старший сержант Шабунін верещить, що злочинний режим хоче його вбити, відправивши на фронт, докладаю мапу, з якої видно, де той фронт і де с.Куп’янськ-Вузловий.І щоби два рази не вставати: народ цікавиться, як цей ушльопок отримав звання «старший сержант», якщо він не проходив не тільки сержантську підготовку, а навіть БЗВП. Відповідаю: до сержантсько-старшинського складу ухилянт Шабунін долучився по підроблених документах – колишній командир 207 окремого батальйону ТрО підполковник Юшко, якого зараз судять разом з Шабуніним, продав… перепрошую, подарував солдату Шабуніну довідку форми №6 про, нібито, безпосередню участь Шабуніна в бойових діях. Ця довідка замінила Шабуніну БЗВП і сержантську підготовку – при тому, що в ній навіть по батькові Шабуніна зазначено неправильно. Фальшива довідка долучена до матеріалів кримінального провадження й Шабунін невдовзі отримає ще одну підозру – за використання завідомо підробленого документа. Довідку також докладаю.

Під рубрикою «Дембельський альбом».Я часто думаю про те, як пощастило тим, хто пішов на фронт у перші дні «повномасштабки». Ми попервах застали класичну, описану в бойових статутах, війну, з її взводними та ротними опорними пунктами, бліндажами, траншеями, вогневими точками й спостережними пунктами. У війну ми втягувались поступово, вона змінювалась на наших очах, а з нею змінювались і ми.Червень 2022 року. Наш 1 стрілецький взвод 1 стрілецької роти 206 окремого батальйону ТрО (військова частина А7375) вже два місяці як облаштовував взводний опорний пункт неподалік с.Прибузьке Миколаївської області. Противник був кілометрів за 7-8 від нас, про що нагадували постійні мінометні обстріли, а ми, між тим, споруджували лінію оборони Миколаєва за класичною схемою часів Першої Світової. Очікувався ворожий наступ, ми тримали зброю напоготові й доки весь взвод займався фортифікаційним облаштуванням, хтось один, зайнявши місце на дереві (там був справжній спостережний пункт – навіть встановлений польовий телефон), оглядав навколишні поля та лісосмуги.У червні 2022 року ми ще не знали, що на нас чекає найближчим часом – що вже в липні ми будемо на самісінькому «нулі», за липень-серпень посунемось на два кілометри в «сірій» зоні в бік с.Правдине Херсонської області й у вересні троє з нас – Юра Балашов, Руслан Демідов та Мар’ян Матвєєв загинуть, Артем Мороз залишиться без ніг, а Сергій Рожков та Антон Юшков стануть інвалідами внаслідок тяжких поранень.Тоді ми ще нічого цього не знали й думали, що ми безсмертні, а війна ось-ось закінчиться.Фотографії зроблена в точці з координатами 46°46'22.0"N 32°01'28.4"E#дембельський_альбом

25 грудня 2025 року українські соцмережі потрясло відео, зняте окупантами в захопленому командному пункті 1 батальйону 106 окремої бригади ТрО в Гуляйполі. Під час «екскурсії» загарбники показували поспіхом кинуті робочі мапи, книги командирів, смартфони та планшети з інформацією, не призначеною для сторонніх очей, флешки й печатки, що належали військовій частині А7127.До речі, ці печатки мали бути здані ще 31 липня 2025 року для знищення. До запровадження корпусної системи цей батальйон мав статус військової частини з умовним найменуванням «в/ч А7127» та дійсним найменуванням «75 окремий батальйон ТрО 102 окремої бригади ТрО». Але відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача ЗСУ від 22.05.2025 № Д-321/65/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році» і директиви командувача Сил ТрО ЗСУ від 22.05.2025 № Д-22/ДСК, з 31.07.2025 всі окремі батальйони ТрО були ліквідовані. Натомість колишня військова частина А7127 перетворена на лінійний батальйон 106 окремої бригади ТрО. Втім, фактично від цього мало що помінялось – батальйон був тут же ж приданий 102 окремій бригаді ТрО, у складі якої перебував раніше, і залишився на старих позиціях біля Софіївки та Гуляйполя.Хоча слова «залишився на позиціях» треба брати в лапки: ані в 1 батальйоні 106 обр ТрО, ані в 102 обр ТрО, ані Силах ТрО взагалі давно вже немає кому утримувати позиції. Сили Територіальної оборони Збройних Сил України – це легка піхота, невідомо з якого дива виділена в окремий рід Сухопутних військ (точніше – в Сили ЗСУ, наряду з Силами спеціальних операцій та Силами безпілотних систем) і чомусь названа «ТрО». Безумство такого рішення давно є очевидним і нічого, окрім управлінського хаосу та нових полковничо-генеральских посад створення Сил ТрО не принесло. Самостійно воювати батальйони ТрО не здатні – вони не мають ані артилерії, ані бронетехніки. А тому завжди придаються до механізованих і т.п. бригад, перебуваючи в подвійному підпорядкуванні: адміністративно батальйон ТрО підлеглий своєму комбригу, без наказу якого комбат не має права навіть перевести стрільця на посаду кулеметника, а як бойова одиниця – підпорядкований тій військовій частині, до якої він приданий на період виконання завдання і яка має забезпечувати батальйон боєприпасами, паливо-пастильними матеріалами, артилерійською підтримкою та, звісно ж, бойовими розпорядженнями. Можна годинами розповідати, до якого управлінського безладу це призводить. Пригадую, як в січні-лютому 2023 року під Бахмутом нашому батальйону чотири рази за три тижні змінювали бригади, до яких ми були придані (хоча батальйон залишався на тих самих позиціях між Оріхово-Василівкою, Берхівкою, Парасковіївкою та Залізнянським – змінювались лише старші командири: 1 обр спеціального призначення, 53 омбр, 17 окрема танкова бригада, 30 омбр). Власне, через це й відбулась втрата Бахмута – можу розповісти про це докладно, по днях, показуючи на мапі, як «вагнерівці», озброєні лише АК та саперними лопатками, оточили й захопили Бахмут виключно через бездарність нашого вищого командування та хаос у наших штабах.А головне – військові частини, до яких придані батальйони ТрО, менш за все турбуються за виживання «чужаків». Пам’ятаю, як командир 33 окремої механізованої бригади в березні 2024-го два дні не давав «броню», щоби вивезти наших поранених з-під Побєди Мар’їнського району (Кураховський напрямок). Комбриг щиро дивувався: через якихось ТрО-шників ганяти туди-сюди бронетранспортер… А що коїв командир 41 окремої механізованої бригади, якій наш батальйон був приданий у з кінця червня 2024 року на Торецькому напрямку! Зупинити знищення батальйону вдалось лише після розголосу комбригових безумств у соцмережах.Продовження отут.

Два роки тому, 29 грудня 2023-го, Бюро економічної безпеки повідомило про масові обшуки, проведені в компаніях В’ячеслава Стрелковського – найкрупнішого конвертатора (на сайті БЕБ він поіменований «королем обналу»), через якого команда Зеленського впродовж кількох років відмивала гроші, вкрадені на «Великому будівництві». Втім, найсмішнішою є та обставина, що Стрелковський – це агент-нелегал російських спецслужб, у будинку якого під Києвом кілька місяців поспіль проживав начальник ГУР МО України Кирило Буданов разом з Марією Левченко – найближчою помічницею Зеленського, робоче місце якої знаходиться в кабінеті Президента України і яка обізнана з геть усіма державними таємницями – та її чоловіком Олександром Гогілашвілі, російським аферистом, засудженим 4 вересня 1998 року Пролетарським районним судом м.Ростова-на-Дону за шахрайство та підробку документів. Власне, Гогілашвілі й привів Стрелковського в Офіс Президента. І саме через Гогілашвілі Стрелковський підсунув Буданову для проживання будинок, нашпигований засобами негласного зняття інформації, а малолітній дурень Кирюха, в’їжджаючи в цей будинок, навіть не перевірив його на предмет прихованих мікрофонів. До речі, зараз Гогілашвілі обіймає посаду радника начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Що стосується агента ФСБ Стрелковського, то детальніше про нього та про його стосунки з Будановим можна прочитати на сайті «Насправді» в статті «Помилка Резидента», яка побачила світ ще чотири роки тому.Як нескладно здогадатись, обшуки, що були два роки тому проведені БЕБ на підприємствах «короля обналу», ніяких наслідків не потягнули ані для Буданова, ані для Гогілашвілі, ані для Стрелковського, який зараз мешкає, здається, у Чехії.

Вища рада правосуддя 27 грудня 2025 року відмовила заступнику генерального прокурора в наданні згоди на утримання під нічним домашнім арештом судді Валківського районного суду Харківської області Алли Токмакової, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України. Суддя притягнута до кримінальної відповідальності через те, що 18 грудня 2025 року, керуючи автомобілем «Hyundai Accent» у місті Харкові, проявила неуважність й на нерегульованому пішохідному переході збила двох дітей. Потерпілі зараз перебувають у лікарні у важкому стані.Взагалі-то рішення Вищої ради правосуддя заперечень не викликає: сторона обвинувачення, дійсно, не змогла обґрунтувати ані наявні ризики, ані сенс домашнього арешту підозрюваної в нічний час, коли й без того діє комендантська година. Але виникає запитання: чому судді не виносять подібних ухвал, коли йдеться про пересічних підозрюваних, не наділених статусом жреця Феміди? Чому в інших випадках тупо копіюють клопотання про обрання запобіжного заходу, не замислюючись над змістом того, що вони копіюють?

Якщо НАБУ проведе ще 5-6 обшуків в Урядовому кварталі, то волелюбний український народ, можливо, зрозуміє, що першопричиною постійної кризи, у якій країна перебуває з 1994 року, є наявність посади президента. Лише ліквідація монархії з одночасним розділенням влади на три окремих і, головне, незалежних одна від одної гілки може зупинити повний крах України як держави.Феодалізм як суспільно-політичний лад себе давно вичерпав, а необмежена влада монарха та нерозділеність влади на незалежні гілки призводить до повного економічного занепаду, перетворення країни на спірну територію та, як наслідок, неминучого воєнного краху. І якраз Зеленський, на відміну від попередників, це демонструє в незатьмареному вигляді. Вже навіть сліпі побачили, що достатньо президентом призначити повну нікчему, яка раніше заробляла на життя тим, що корчила рожі на потіху невибагливій публіці, як ця чепушила оголошує себе Одним з Найвеличніших Лідерів Світу, не пускає на роботу суддів Конституційного Суду, своїми указати карає підданих та жирує на державних дачах за рахунок платників податків. Ну, а в чиї кишені уходить левова частка прибутків тіньової економіки годі й казати.От тільки незрозуміло, скільки ще території Україна втратить до того, як волелюбний український народ усвідомить необхідність запровадження буржуазно-демократичних реформ. І чи буде взагалі існувати ця держава на момент такого прозріння.

Друзі, може хто знає – чи передаються санкції, які накладає Один з Найвеличніших Лідерів Світу (с), статевим шляхом?Я чому цікавлюсь. Як відомо, нинішня головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва потрапила на цю посаду через ліжко російського олігарха Костянтина Григоришина. За часи президента Порошенка Григоришин постачав електроенергію з Росії в окупований Крим через українські електромережі (люди брешуть, що Петро Олексійович мав з цього 15%) і вирішив поближче познайомитись з представницею кримсько-татарського народу. А заодно – купив у прохідній частині виборчого списку «Блоку Петра Порошенка» на виборах до Верховної Ради місця для авторського колективу «Української правди»: Лещенка, Найєма та Заліщук. Оскільки рішенням РНБОУ від 19.01.2025 відносно Григоришина введені санкції, то мені цікаво, чи поширюються вони також і на Мусаєву, яка надавала російському олігарху певні послуги особистого характеру? Чи обмеження стосуються тільки законної дружини Костянтина Івановича?#медіа_повії

Що не скажіть, панове, а «Електронний суд» – це велика штука. Дуже шкода, що я раніше ним не користувався. Сьогодні за 15 хвилин написав дисциплінарну скаргу на суддю Дніпровського районного суду Києва Олену Козачук і відправив у Вищу раду правосуддя. Вже за кілька хвилин по тому дисциплінарна скарга була зареєстрована й пішла на авторозподіл. Судячи з реєстраційного номеру, це вже моя 22-га дисциплінарна скарга на суддів. До кінця місяця сподіваюсь відправити ще 6 скарг. Думаю, що такими темпами я невдовзі перевершу показники скаржника Маселка Р.А.Скарга невеличка – ось її текст.***У ВИЩУ РАДУ ПРАВОСУДДЯДИСЦИПЛІНАРНА СКАРГАстосовно судді Дніпровського районного суду м.Києва Козачук Олени МиколаївниДніпровський районний суд міста Києва під головуванням судді Козачук Олени Миколаївни розглядає кримінальне провадження №12017100040007940 по обвинуваченню Шабуніна Віталія Вікторовича у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345-1 КК України (насильство щодо журналіста). Справі присвоєний єдиний унікальний номер 755/1329/18.Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні надійшов до Дніпровського районного суду м.Києва 23 січня 2018 року. 24 січня 2018 року суддя Козачук О.М. призначила підготовче засідання в цьому провадженні, про що свідчить ухвала судді Козачук О.М. від 24 січня 2018 року, розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою в інтернеті:https://reyestr.court.gov.ua/Review/7179435030 січня 2018 року Дніпровський районний суд м.Києва призначив судовий розгляд у справі №755/1329/18, про що свідчить ухвала суду від 30 січня 2018 року, розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою в інтернеті:https://reyestr.court.gov.ua/Review/71877942 Але до сьогоднішнього дня ніякого остаточного рішення в зазначеній справі Дніпровський районний суд м.Києва під головуванням судді Козачук О.М. не постановив, натомість продовжується судовий розгляд, наступне судове засідання призначено на 12:15 15 січня 2026 року.Розглядаючи просте одноепізодове кримінальне провадження відносно одного обвинуваченого впродовж 8 (!) років суддя Козачук О.М. явно вийшла за межі розумного строку й порушила право на справедливий суд, встановлений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ігнорування суддею Козачук О.М. розумних строків розгляду справи потягнуло тяжкі наслідки – сплинув строк притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.У зв’язку з викладеним прошу притягнути суддя Дніпровського районного суду м.Києва Козачук Олену Миколаївну до дисциплінарної відповідальності.Володимир БОЙКО 23 грудня 2025 року