Вільні від насильства

​Сексуальне насильство над дітьми. Ознаки, прояви, наслідки. Частина 1. Сьогодні ми поговоримо на дуже делікатну і табуйовану, але не менш актуальну в нашому суспільстві тему – сексуальне насильство над дітьми. На жаль, той факт що ми замовчуємо або не віримо дітям, які повідомляють нам про це словами чи поведінкою, лише збільшує кількість таких випадків.Запам’ятайте: дитина ніколи не буде фантазувати про те, чого не має в анамнезі. Відповідно до чинного законодавства, сексуальне насильство над дітьми – це будь-які діяння сексуального характеру, вчинені: стосовно дитини незалежно від її згоди, в присутності дитини, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.Сексуальне насильство над дітьми – це серйозний злочин, який має глибокий і тривалий вплив на постраждалу дитину.Яким чином ми можемо ідентифікувати дитину, яка постраждала саме від сексуального насильства?▫️Фізичні: незвичні почервоніння, набряки, синці або кровотечі в області геніталій, наявність захворювань, які передаються статевим шляхом у дітей, болі під час сечовипускання та дефекації.▫️Поведінкові: відсторонення, агресивність, регресивна поведінка (повернення до раніше подоланих етапів розвитку, наприклад, нічного енурезу), надмірна цікавість до сексуальних тем або поведінка, не відповідна віковій групі, раптова поява страхів, наприклад, страх перед певними людьми або місцями, уникання друзів, родини або соціальних заходів.▫️Емоційні: тривога і депресія, які проявляються в плачі, безнадії, замкнутості, низька самооцінка, почуття провини, сорому або самозвинувачення, проблеми зі сном (нічні кошмари, труднощі з засинанням або постійні пробудження).▫️Академічні: погіршення успішності в навчанні за рахунок зниження уваги, концентрації та академічних результатів, дитина починає прогулювати навчання без причини або з різними надуманими причинами.Наслідки такого досвіду можуть бути короткострокові і довгострокові. Серед короткострокових: страх, гнів, сором, агресивна поведінка, відстороненість, девіантна і делінквентна поведінка, гіперсексуальна поведінка, проблеми зі сном і болі в животі та головні болі. До довгострокових наслідків відносять: депресію, тривожні розлади, постравматичний стресовий розлад, розлади харчової поведінки, проблеми з довірою до людей, труднощі у побудові здорових відносин, соціальна ізоляція, ризикована поведінка, зловживання алкоголем і наркотиками, самоушкодження, суїцидальна поведінка, проблеми з сексуальною ідентифікацією, сексуальна дисфункція, повторне насильство.

​Психоедукація або психоосвіта Сьогодні продовжуємо говорити про методи роботи з постраждалими від домашнього насильства. Важливим аспектом надання допомоги в цьому напрямку роботи є психоосвіта або психоедукація. Вони допомагають нам на шляху забезпечення психологічного благополуччя, підтримки та здоровʼя постраждалих осіб.▫️Для чого ми з вами можемо проводити і використовувати психоосвіту?Психоосвіта може допомогти постраждалим особам усвідомити, що є домашнім насильством, навчити ідентифікувати його види, форми, визначати його наслідки як для себе так і для оточуючих. Завдяки психоедукації вони навчаються визначати власні та правові кордони, розуміють свої права на безпеку та захист, а також вміння відстоювати свої права та шукати допомогу у випадках насильства. Ось перші три завдання, які допомагає вирішити психоосвіта – розуміння та ідентифікація насильства, визначення кордонів та прав, навчання вмінню відстоювати власні права.🔶Завдяки психоосвіті постраждалі вчаться розпізнавати свої емоції,технікам стабілізації та саморегуляції, емоційного самопізнання. Вона допомагає у розумінні здорових стосунків, вивченню комунікативних навичок та взаємодії у взаємовідносинах. Завдяки психоедукації постраждалі отримують інформацію про ресурси та служби, до яких можна звернутися для отримання психологічної підтримки, правової допомоги та інших видів підтримки.І це ще три завдання психоосвіти – навчання саморегуляції, стабілізації і емоційна підтримка, розуміння що таке здорові стосунки та формування навиків звертатися за допомогою.🔶Психоосвіта сприяє підвищенню самооцінки, розвитку внутрішньої сили та відновленню втраченого самовизначення. Усі ми розуміємо що насильство є травматичною подією. Завдяки психоедукації ми можемо нормалізувати стан постраждалої особи, допомогти в усвідомлені механізмів роботи травми та подолати травматичний досвід, зміцнюючи їхню ресурсність і стійкість.🔶Паралельно психоосвіта сприяє розвитку психологічної гнучкості, що дозволяє людям краще адаптуватись до змін, вирішувати проблеми та реагувати на життєві виклики. Таким чином психоосвіта це ще про – розвиток самоцінності та самовизначення, подолання травматичного досвіду та розвиток психологічної гнучкості.Але і це не все. Психоедукація допомагає розвивати у постраждалих навички ефективного міжособистісного спілкування, включаючи слухання, вираження почуттів, вирішення конфліктів та підтримку інших у важкі моменти. Сприяє попередженню психічних розладів шляхом навчання стратегій підтримки психічного здоровʼя та превентивних заходів. Таким чином психоосвіта допомагає вирішити ще два завдання – розвиток навичок міжособистісного спілкування та профілактика психічних розладів.Плюси психоедукації в тому що вона може проводитись в формі індивідуальних консультацій, групових занять, вебінарів, навчальних матеріалів та інших форматів, які допомагають навчити та сформувати необхідні навички у постраждалих.