У Києві відбувся тренінг «Збір та використання даних у системі запобігання й протидії домашньому насильству: підхід, орієнтований на результат». На навчання були запрошені керівники спеціалізованих сервісів та муніципальні консультанти проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» Фонд Народонаселення ООН в Україні - UNFPA Ukraine.Зважаючи на великий досвід роботи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству запрошених, під час тренінгу спільно з тренерами проаналізували:▫️Проекти державних стандартів надання соціальних послуг постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі з метою удосконалення якості надання послуг та спрощення документації.▫️Особливості функціонування спеціалізованих сервісів у воєнний період та до яких викликів слід підготуватися після завершення повномасштабних військових дій.▫️Робота з удосконалення збору та обробки даних спеціалізованих сервісів.▫️Можливості запровадження механізмів співфінансування спеціалізованих послуг між різними громадами та інше.Окрема частина тренінгу була присвячена аналізу результатів моніторингових візитів до спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі в усіх областях України. Такі моніторинги відбувалися вперше та здійснювалися за участі фахівців Національної соціальної сервісної служби України та експертів ГО «Асоціація експертів із запобігання та протидії гендерно зумовленого насильства». Загалом було відвідано понад 1100 сервісів. Наразі триває робота з обробки та аналізу отриманої інформації.Відгуки учасників:💬«Це було надзвичайно корисно та надихаюче. Здавалося, що маємо великий досвід та все знаємо, але нові знання від тренерів та спілкування з колегами показують, що є чого вчитися та переймати досвід».💬«Погоджуюся з колегами, що викликів у соціальній сфері стане більше. Тож маємо вже зараз вчитися бути мобільними, швидкими та опановувати новітні практики, щоб надавати максимально можливу підтримку постраждалим від домашнього насильства». Навчання фахівців відбувається у рамках проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» Фонд Народонаселення ООН в Україні - UNFPA Ukraine за підтримки уряду Великої Британії, Канади, Бельгії за імплементаційного партнерства GBV Асоціація експертів.
Це – Тетяна Гуранська.Вона – наша муніципальна консультантка у Хмельницькому, яка докладає неабияких зусиль, щоб розбудовувати мережу спеціалізованих сервісів для постраждалих від домашнього насильства у межах реалізації проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» Фонд Народонаселення ООН в Україні - UNFPA Ukraine. А ще Тетяна є тренеркою команди національної збірної України Invictus Games 2025 з волейболу сидячи, яка стала бронзовим призером Ігор Нескорених 2025, які нещодавно відбулися в Канаді. Це перша медаль України за командний вид спорту в цих змаганнях🏆Всі учасники команди – військовослужбовці та ветерани, які отримали поранення під час виконання бойових завдань, але після тяжких випробувань відновлюються та отримують нові перемоги. 👏Ми не могли не розпитати Тетяну про цей неймовірний досвід. Тетяна має спортивне минуле – 6 років виступала за паралімпійську збірну України з волейболу сидячи, де разом з командою виборювала призові місця. Як вона розповіла, пропозицію стати тренером команди з волейболу сидячи для участі в Іграх Нескорених отримала влітку минулого року. Це була несподіванка і випробування з не простих. Далі її пряма мова: «Випробування ще з тих, адже рівень фізичної підготовки був різним, а команда має працювати як оркестр, де кожний знає та чітко виконує свою партію.Хлопці й дівчата – фантастичні. Всі різні: різний вік, різна підготовка, різні фізичні можливості. Але є спільне – незламність та жага до перемоги. Дуже зворушливим моментом було, як зустрічали українську збірну. Весь зал, а це понад 40 тисяч людей, зустрічали нашу збірну оплесками та стоячи. Також українська делегація отримала багато уваги від організаторів ігор, Принца Гаррі, герцога Сассекського, Прем'єр-міністра Канади Джастіна Трюдо, урядовців, представників діаспори, громадських та релігійних організацій.Був один момент, який розчулив особисто мене. Серед вболівальників був український хлопчик на кріслі колісному. Під час змагань ми з ним спілкувалися, а по завершенню гри один із членів команди взяв його на руки та проїхав по майданчику.Насправді Ігри Нескорених, це не про спорт та рекорди, а про реабілітацію після травми. Це про відновлення та повернення до повноцінного і якісного життя. Я б сказала, що наші хлопці й дівчата отримали посттравматичне зростання, адже більшість з них будують плани на майбутнє, розвиваються, створюють свої проєкти, є прикладом для інших побратимів і посестер та прагнуть жити повноцінним життям». 🙌Пишаємося і доєднуємося до вітань нашій команді!
Жорстокість підлітків – що відбувається? Частина перша – побиття однолітків та людей похилого віку, чи може це бути наслідками домашнього насильства?Хто з нас не чув або не бачив відео у соцмережах, на якому діти, здебільшого підлітки, чинять насильство над своїми однолітками або людчми похилого віку. Такий контент виходить за межі наших систем цінностей і часто має ефект «холодного душу». Чому таке відбувається? Пропоную почати вивчати проблему.Пам’ятайте: поведінка дитини – це лише сигнал про те, що якість потреби в неї не задовільняються. А девіантна та делінквентна поведінка дуже часто є ознакою того, що дитина травмована, або зараз переживає травматичну подію. Чи може домашнє насильство впливати і викликати таку поведінку у дітей? Домашнє насильство є травмою, що повторюється та травмою системи одночасно. Дитина, яка зростає в умовах домашнього насильства ще в цьому віці починає обирати ким вона буде – кривдником чи постраждалою. Тому така поведінка дітей може розглядатись як симптом травми системи.Чому саме травма системи може спонукати дитину до бійки з наступним розміщення відео з цим в інтернет?Перше – це нормалізація насильства у системі. Якщо діти не бачать ефективних механізмів мирного вирішення конфліктів, якщо насильство стає частиною їхнього середовища (вдома, у школі, на вулиці, в медіа), вони починають сприймати його як звичний і навіть «правильний» спосіб взаємодії.Другим чинником стає руйнування довіри до дорослих і інституцій. Діти можуть не звертатися по допомогу до вчителів, соціальних служб чи батьків, бо не вірять, що ті допоможуть або не хочуть бути «стукачами». Це свідчить про кризу довіри до дорослих та системи захисту дітей.На все це впливає відсутність безпечного середовища. Якщо діти постійно перебувають у стресовому середовищі – чи то через економічні проблеми, чи через домашнє насильство, чи через булінг – вони можуть компенсувати свою фрустрацію агресією.Як наслідок незадоволені потреби призводять до того що діти, які не мають почуття безпеки, намагаються встановити контроль над іншими через агресію. Діти, які не мають підтримки та уваги, можуть шукати її через екстремальні вчинки. Діти, яких принижували, можуть самі почати принижувати інших, щоб відчути свою силу.І на все це впливає деформація цінностей через цифрову культуру. Особливо це відстежується в середовищі де жорстокість і насильство стали «контентом» для соцмереж, що показує, наскільки порушені моральні орієнтири. І якщо система не реагує на це належним чином, проблема лише посилюється.І тут постає питання: що з цим робити на рівні системи?А почати потрібно з усвідомлення це не просто проблема окремих дітей – це дзеркало того, як працює (чи не працює) система виховання, освіти, безпеки та підтримки в суспільстві. І тоді проблема має вирішуватись системно через:· посилення системи захисту дітей – служби підтримки, які працюють ефективно, реагування на випадки насильства;· більше уваги емоційному вихованню дітей – навчати дітей розпізнавати свої емоції, керувати агресією;· змінювати культуру спілкування – впроваджувати медіаграмотність, розбирати вплив соцмереж, пропагувати ненасильницьке спілкування;· і головне працювати з сім’ями – підтримувати батьків у вихованні дітей, навчати конструктивним методам комунікації.Памʼятаємо – ніхто не народжується кривдником, це вплив оточення і соціуму формує таку особистість.
11 лютого у Черкасах відбулося відкриття денного центру, кризової кімнати та притулку для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. Ця ініціатива реалізована в межах проєкту UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» за сприяння Міністерство соціальної політики України, Черкаська міська рада, за фінансової підтримки уряду Канади Embassy of Canada to Ukraine та у партнерстві з GBV Асоціація експертів.З липня 2021 року місто бере участь у проєкті, у межах якого проведено навчання для фахівців/-чинь з соціальної роботи, психологів/-инь, юристів/-ок та соціальних працівників/-ць. У місті працюють міський центр соціальних служб, гаряча лінія та мобільна бригада. ❤️🩹 Щороку кількість звернень щодо домашнього насильства зростає. У 2023 році до Черкаського міського центру соціальних служб надійшло 138 повідомлень про такі випадки, а за 2024 рік – уже 284. Лише за цей рік мобільні бригади здійснили 172 виїзди для надання допомоги на місці. Відкриття системи сервісів є важливим кроком для громади, адже вони надаватимуть комплексну підтримку тим, хто постраждав від насильства, допомагаючи їм повернутися до безпечного життя.✔️У кризовій кімнаті жінкам та дітям, які постраждали від домашнього насильства, гарантується безпека і надається цілодобова підтримка фахівців/-инь. Усі постраждалі забезпечуються необхідними умовами, речами та продуктами для комфортного перебування у просторі. ✔️Потрапити до кризової кімнати можна за особистим зверненням чи за направленням поліції, мобільної бригади чи інших соціальних служб.
У Коростенській громаді відбулося відкриття кризової кімнати для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.7 лютого у Коростенській громаді відбулося відкриття кризової кімнати для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. Ця ініціатива реалізована в межах проєкту UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, під назвою «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» за сприянням Міністерства соціальної політики України, Коростенської міської ради, за фінансової підтримки Бюро USAID з питань гуманітарної допомоги та у партнерстві з ГО «Асоціація експертів із запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству».У заході взяли участь Павло Замостьян, заступник Представника UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, Володимир Москаленко, міський голова Коростеня. Тетяна Зотова, голова ГО «Асоціація експертів із запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству».Кімната кризового реагування – це цілодобовий безпечний простір для короткострокового перебування осіб, що бояться сам на сам залишитись з кривдником. Географічне місце кризової кімнати засекречене. 🙏У кризових кімнатах жінкам та дітям, що постраждали від домашнього насильства, гарантується безпека і надається цілодобова підтримка фахівців/-инь. Усі постраждалі забезпечуються необхідними умовами, речами та продуктами для комфортного перебування у просторі. У кризовій кімнаті можна отримати таку допомогу:🔸 цілодобовий безпечний прихисток на період від 10 до 20 діб;🔹 базові речі та продукти;🔸 первинна психологічна допомога; 🔹 консультація юриста/-ки;🔸 допомога у пошуку альтернативного постійного житла;🔹 направлення до притулку чи іншої громадської організації для довготривалого перебування.Потрапити до кризової кімнати можна за особистим зверненням чи за направленням поліції, мобільної бригади чи інших соціальних служб.
За сприяння Асоціації експертів відбулися моніторинги спеціалізованих сервісів України 💪Завершується робота з проведення моніторингових візитів до спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі в всіх областях України. Такі візити відбувалися впродовж останніх двох місяців за участі фахівців Національної соціальної сервісної служби України та експертів ГО «Асоціація експертів із запобігання та протидії гендерно зумовленого насильства».Команди фахівців, виїздили у місця розташування сервісів та перевіряли його роботу за чітко визначеними формами, які були спеціально розроблені. У фокусі поточний стан сервісів, аналіз звернень відвідувачів, якість обслуговування та надання послуг, рівень підготовки та обізнаності фахівців, матеріально-технічного забезпечення роботи сервісів тощо. Наступним кроком стане обробка та аналіз даних, отриманих під час візитів. За результатами моніторингів будуть розроблені рекомендації щодо удосконалення сектору надання послуг особам, які постраждали від домашнього насильства.
Раді повідомити, що новий сезон навчань відкритий!Перший пішов! 💪У Києві відбувся базовий тренінг з питань запобігання і протидії гендерно зумовленому та домашньому насильству. Зібрали понад двадцять фахівців з різних міст України, щоб розповісти про:🔸 Проблематику та психологічні моменти гендерно зумовленого та домашнього насильства.🔹 Що новенького в українському законодавстві у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі.🔸 Які існують стандарти надання допомоги постраждалим. Основні знання та навички, якими повинні володіти фахівці при наданні допомоги постраждалим особам.🔹 Робота з наслідками домашнього насильства, техніки кризового втручання, особливості консультування та багато іншого.Наші тренери постійно в русі й у пошуку нової інформації, цікавих кейсів, тож кожний тренінг виходить інформаційно насиченим та жвавим. Учасники ставили багато запитань та багато часу було приділено аналізу конкретних кейсів, з якими слухачки щоденно стикаються в своїй роботі. 🙌Сподіваємося, що нові знання дозволять слухачкам надавати якісну та необхідну допомогу постраждалим від домашнього насильства та робити Україну вільною від насильства! 💛💙Навчання фахівців відбувається у рамках проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» Фонд Народонаселення ООН в Україні - UNFPA Ukraine за підтримки уряду Великої Британії, Канади, Бельгії за імплементаційного партнерства GBV Асоціація експертів.
Приховані ознаки насильства: як їх розпізнати? Тонкі маніпуляції, емоційне шантажування, контролююча поведінкаЧАСТИНА 2Більш явна форма прихованого насильства через маніпулювання та емоційний шантаж це – маніпулятивне покарання. Докори, крик, покарання через мовчанку, залякування, погрози, лайку, вдавання себе хворим, погрози вмерти чи покінчити з собою, нав'язування почуття провини. Чим довше триває така взаємодія, тим надійніше кривдник привчає жертву уникати протистояння і протиріччя маніпулятору. Навіть одноразовий досвід травмує, а найгіршого впливу зазнають діти, які зростають в такій атмосфері. У дорослому житті вони мають проблеми з особистими кордонами, мають ризик залишитися тривалий час у токсичних особистих чи робочих відносинах, значні труднощі в комунікаціях з іншими, через невміння екологічно спілкуватись.Ось кілька ознак, на які варто звернути увагу:▫️Почуття страху, вини, сорому, постійне відчуття тривоги, невпевненості у собі, емоційні гойдалки.▫️Зниження самооцінки: відчуття власної неповноцінності, безпорадності, неадекватності.▫️Ізоляція: відсторонення від друзів та родини, обмеження соціального життя.▫️Фізичні симптоми: головний біль, проблеми зі сном, порушення апетиту, апатія.▫️Зміна поведінки: уникнення конфліктів, погодження на все, що каже партнер.Що робити, якщо ви зіткнулися з прихованим насильством? Головне не замовчувати. Розкажіть про ситуацію довіреним особам: друзям, родичам, психологу, послухайте, як бачать ситуацію зі сторони. Якщо ви розпізнали, що страждаєте від маніпуляцій та емоційного шантажу, то зверніться за допомогою. Існують спеціальні служби, які надають допомогу постраждалим від насильства. Не звинувачуйте себе, а активно шукайте шлях подолання ситуації. Є люди, які готові вам допомогти.
Приховані ознаки насильства: як їх розпізнати? Тонкі маніпуляції, емоційне шантажування, контролююча поведінкаЧАСТИНА 1Насильство – це не завжди синець під оком чи прямі приниження. Часто воно буває прихованим, маскуючись під «звичайні»сімейні сварки, ревнощі чи турботу. Важливо вміти розпізнавати ці приховані ознаки, щоб вчасно звернутися за допомогою.Приховане насильство – це будь-яка дія, яка завдає шкоди іншій людині емоційно, психологічно або економічно. Найчастіше, аби здобути контроль над іншою людиною кривдники вдаються до маніпуляцій та емоційного шантажу. Маніпуляція відбувається шляхом обманної тактики заради примусу до якоїсь дії, від якої маніпулятор отримує користь. Емоційний шантаж – це, коли один змушує іншого вчинити або утриматись від дій через вплив на її емоції та почуття, викликаючи тривогу, страх, провину, сором. Це може бути свідома чи несвідома стратегія, але мета в маніпулюванні іншою особою в том, щоб досягти власних цілей й задовольнити свої потреби.Розпізнати приховане насильство буває складно, особливо якщо воно відбувається поступово. В маніпулюванні використовується брехня і вона важко визначається під час висловлювання, адже найчастіше правда може відкритися згодом. Усвідомлення, що деякі типи особистостей (психопати) є майстрами в мистецтві брехні і шахрайства, допоможе не бути ошуканими. Люди можуть брехати. Може відбуватися обман шляхом умовчання приховування суттєвої частки правди. Коли правда розкривається, то маніпулятивна поведінка набуває інших форм. Заперечення - маніпулятор відмовляється визнати, що він або вона зробив щось не так. Раціоналізація - виправдання поведінки, які виглядають на перший погляд переконливо та аргументовано. Також маніпулятори вдаються до мінімізації, де йдуть заяви про те, що його поведінка не настільки шкідлива, як думає інший.Прихований кривдник відмовляється звертати увагу на будь-що, що не відповідає його цілям та інтересам, заявляючи щось типу «я не хочу цього чути», «зараз не на часі», «ти просто все не правильно зрозуміла». Одночасно, намагається відволікти від теми, через переведення розмови на іншу тему, вдається до спрощених, неясних відповідей, з використанням невизначених виразів.Емоційне шантажування також є формою маніпуляції заради встановлення контролю. Наприклад, відбувається приховане залякування. Кривдник змушує партнера захищатися, використовуючи завуальовані погрози та засудження. При чому з’являється почуття хибної вини. Маніпулятор навʼязує партнеру думки про недостатню уважність, відсутність любові, надмірну егоїстичність або легковажність. Психіка стає перевантаженою токсичними почуттями, станом непевності, тривоги і страхом конфліктувати. Аби закріпити негативні почуття в хід йде сарказм і образливі випади, жорсткий вираз обличчя або погляд, неприємний тон голосу, риторичні коментарі. Це робить людину малозначущою в своїх очах та змушує підкорятись. Викликаючи захисну поведінку, маніпулятор маскує свої агресивні наміри.
У Чернігові відкрили денний центр соціально-психологічної допомоги в межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, за сприяння Міністерства соціальної політики України, Чернігівської міської ради, фінансової підтримки Бюро USAID з питань гуманітарної допомоги USAID's Bureau for Humanitarian Assistance та уряду Royal Norwegian Embassy in Kyiv, у партнерстві з GBV Асоціація експертів .У відкритті Денного центру взяли участь Вікторія Пекур, заступниця міського голови Чернігова, Костянтин Бойчук, керівник проєкту UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні.❤️🩹 З 2023 року місто є учасником проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства». У 2023 році з приводу домашнього насильства та насильства за ознакою статі до правоохоронних органів звернулося 1604 особи, з них 1405 – жінки. За 9 місяців 2024 року звернулося 916 осіб, з них 837 жінок.❤️🩹Чернігів зазнав величезних руйнувань унаслідок застосування касетних боєприпасів та інших видів зброї з широким радіусом ураження. Це призвело до руйнації житлових районів, шкіл, лікарень та іншої цивільної інфраструктури, що серйозно ускладнило життя місцевого населення та викликало гуманітарну кризу, зокрема проблеми з доступом до продуктів, ліків і води.🧡 Наявність денного центру соціально-психологічної допомоги в Чернігові стане важливою підтримкою для громади. У центрі в комфортних умовах постраждалі можуть отримати комплексну безоплатну допомогу, зокрема соціальні, психологічні, юридичні та інші необхідні послуги.💬 «Сьогодні на відкритті денного центру зібралися однодумці в питаннях, протидії домашньому насельству, які працюють за покликанням. Тому, я сподіваюсь, що центр дійсно стане осередком виявлення та подолання насильства у Чернігові», – зазначила Вікторія Пекур, заступниця міського голови Чернігова.💬 «Призначення таких центрів, це про те, щоб Україна не втрачала свій людський капітал і потенціал, це для того, щоб кожен, хто потребує допомоги, в конкретний час свого життя, міг цю допомогу отримати швидко. Ми переконані, що саме такий підхід, коли громада спільно допомагає відновитися людині, яка потрапила в біду, допоможе розвитку потенціалу громад», – Костянтин Бойчук, керівник проєкту UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні.