Вільні від насильства | ​Копії скріншотів роздрукованих переписок між постраждалою особою та к...

​Копії скріншотів роздрукованих переписок між постраждалою особою та кривдником, як доказ вчинення домашнього насильстваДомашнє насильство «любить тишу». Часто цей вид правопорушення вчиняється за зачиненими дверима та без свідків. На практиці довести насильство є досить проблематичним питанням через відсутність можливості надати докази. Кривдники, відчуваючи безкарність, можуть вдаватися до погроз та образ застосовуючи мобільні телефони та соціальні мережі. В таких ситуаціях постраждалій особі стає важчим себе захистити.Одним з дієвих інструментів захисту постраждалої особи в таких ситуаціях може стати винесений судом обмежувальний припис. Важливо нагадати, що обмежувальний припис містить таке обмеження прав кривдника, як заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.У зв’язку з цим важливо дослідити питання, чи є скріншоти роздрукованих переписок між постраждалою особою та кривдником доказом вчинення домашнього насильства? Відповідь на це питання надав Верховний Суд у постанові від 13 липня 2020 року (справа № 753/10840/19) з висновками якого пропонуємо ознайомитись більш детальніше.Відповідно до цієї справи, суд першої інстанції задовольнив заяву про видачу обмежувального припису та заборонив вести листування, телефонні переговори та у будь-якій спосіб спілкуватись або контактувати через інші засоби зв`язку з постраждалою жінкою та постраждалою дитиною особисто і через третіх осіб. Апеляційний суд залишив рішення першої інстанції без змін. У своїй касаційній скарзі кривдник зазначив наступне: «Суди не врахували, що надані заявником роздруківки містять лише імена людей, в тому числі ОСОБА_2 (кривдника) як відправника, проте не надано доказів з якого саме мобільного номеру та на які номери надсилались ці повідомлення, що унеможливлює встановлення відправника та адресата, а тим паче не може бути твердженням доказу відправлення цих повідомлень саме ОСОБА_2 (кривдником)».Верховним судом були зроблені наступні висновки щодо цього:«На підтвердження заявлених вимог ОСОБА_1 надала скріншоти повідомлень з телефону та планшету, роздруківки з Viber, які суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, вважав належними та допустимими доказами, які досліджені судами у їх сукупності та яким надана належна правова оцінка.Встановивши, що зміст конкретних фраз, лексики та характеру використання мовних засобів, які ОСОБА_2 застосовує у переписці з колишньою дружиною та малолітнім сином, дає підстави для висновку, що його дії слід кваліфікувати як домашнє насильство у формі психологічного насильства, що небезпідставно викликає у заявника побоювання за свою безпеку та безпеку своїх рідних і завдає шкоди психічному здоров`ю, в першу чергу, малолітнього сина сторін, судом обґрунтовано заборонено  ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори та у будь-якій спосіб спілкуватись або контактувати через інші засоби зв`язку з ОСОБА_1 та постраждалою дитиною ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб».Такий висновок Верховного Суду є дуже важливим, оскільки підтверджує, що скріншоти роздрукованих переписок між постраждалою особою та кривдником можуть бути доказом вчинення домашнього насильства.Важливо цю інформацію доносити до постраждалих осіб та роз'яснювати їм можливості збору доказів у справах домашнього насильства.