Політика Андрусіва

У когось закінчуються ракети?Заява Президента Ірану Пазешкіана про готовність закінчити війну - щось новеньке. Досить здорове і виважене повідомлення, без якихось неадекватних вимог. Причина цього скоріше за все те, що в Ірану таки закінчуються ракети. А також те, що удари США та Ізраїлю завдали дуже значної шкоди. Але той факт, що спокійна заява Пазешкіана дуже контрастує із купою інших заяв вказує на те, що в іранській владі тотальний бардак. Після вбивства старого Хаменеї, і невідомого стану його сина, важко зрозуміти хто взагалі там приймає рішення. Це ж позначається і на не зрозумілих переговорах: досі не зрозуміло з ким американці ведуть переговори і чи ці люди щось вирішують. Загалом, конфлікт прямує до завершення. Не так швидко як хотілось і очікувалось, але думаю найближчим часом все піде в переговори. Для нас це добре. Бо удари по російських портах не дали їм заробити на цьому стрибку в тих масштабах, яких вони думали. А коли стабілізуються ціни - вони повернуться на свій помиральний трек.Підтримуємо збір.

Чому ми не можемо віддати Донбас?Американцям здається, що завершення війни в Україні дуже легке: нам треба просто вийти з Донбасу. За це ми отримаємо мир, гарантії і золотий дощ з грошей. Насправді, ми не можемо виконати цю вимогу. І ось чому.1.Моральна поразка. Серед безлічі причин чому ми не можемо вийти, на перше місце я ставлю цей фактор. Добровільно вийшовши з Донбасу - ми фактично зафіксуємо поразку у війні. Це буде колосальним ударом по бойовому духу збройних сил, які доблесно бились майже 5 років. Будь-який командир вам скаже, що моральний дух підрозділу є ключовим в його готовності виконувати бойові завдання. Здача територій, в умовах коли ми не зазнали поразки, буде добровільною поразкою.Чому це погано? Війна не закінчиться навіть мирною угодою. Для нас росіяни на десятки років, якщо не століття, будуть становити загрозу. Тому відновлення країни, і утримання ефективних збройних сил буде нашим довготривалим завданням. Зазнавши добровільної поразки - нація не буде мати морального духу протистояти в довгостроковому періоді. Чи можемо ми втратити Донбас в результаті бойових дій? Так. І якщо війна в Ірані не закінчиться найближчим часом, то скоріше за все так і буде в цьому році. Але це не буде поразкою. Бо поразка - це розгром збройних сил. Поки наші ЗСУ можуть битись і чинити опір - ми не програли у війні. Поки країна зберігає збройні сили - вона не програла у війні. 2.Внутрішня нестабільність. Я думаю, що путін вимагаючи Донбас саме в добровільному форматі здачі робить ставку саме на внутрішньополітичні наслідки. Насправді, як дворовий пітерський пацан він хоче забрати Донбас силою, бо отримати без бою - це доказ неспроможності російської армії самостійно це зробити. Тому він знає, що подібний крок збоку української влади стане зрадою для українських військових командирів, які з великою ймовірністю не приймуть цього факту. Це призведе до внутрішньої нестабільності і протистояння, яке може мати наслідком хаос і крах держави. За цих умов, ми гарантовано втратимо підтримку Заходу, і путін спокійно продовжить своє СВО, не зважаючи на жодні договори.3.Юридична неможливість передачі українських земель. Наша Конституція не дає жодної можливості передавати землю. Також вона не дає можливості міняти її в цій частині без референдуму. Тому умовна згода відступити з Донбасу потребує “референдуму” і скоріше навіть нової Конституції. Для цього необхідно зупинити бойові дії, на що принципово не погоджується путін. Більше того, малоймовірно, що український народ ще й проголосує таке. Тому українська влада сьогодні не може погодитись на такі умови, без того, щоб не підписати собі тюрму. Ми всі дуже втомлені війною. І дуже хочеться, щоб це закінчилось. Але ми не можемо закінчити це ганебною поразкою. Бо тоді цей жах стане довготривалим. Ми не можемо добровільно закінчувати війну прирікаючи наше майбутнє. На жаль, війна в Ірані зламала можливість зупинки нашої війни найближчим часом. Нью Йорк Таймс написав, що в лютому економічна ситуація в путіна була настільки критичною, що він почав дійсно розглядати зупинку війни по лінії фронту. Зараз він цього не зробить. Але це не відміняє того факту, що його економіка не стає сильнішою, і людей в нього не стає більше. Тому як тільки ціна на нафту нормалізується - він повернеться в ту ж саму точку. А ціна рано чи пізно нормалізується, бо або розблокується Ормузька протока, або світова економіка вилетить у рецесію і їй не треба буде стільки нафти.Тримаймося.

путін втрачає шансЗараз для орків найідеальніший час укласти мирну угоду. Навіть без вимоги виведення українських військ з неокупованої частини Донбасу - масштаб вигоди від угоди просто колосальний. Справа в тому, що іранська криза створила безпрецедентний попит на російські енергоресурси, і навіть “горді” європейці вже посунули дату повної відмови від російської нафти.Фактично, погодившись зупинити війну по лінії фронту, і зупинивши бойові дії - вже на другий день з росії будуть зняті більшість санкцій, а путін стане рукопожатим. Такої можливості не передбачалось за жодного завершення війни за всі попередні роки. Яким би не був кінець війни раніше - пробачити всі злочини росії було малоймовірним в короткій перспективі. Але сьогодні потреба терміново збити ціну на нафту - робить дива. Чому у путіна з’явилось це вікно, і чому воно дуже коротке? Західний світ, і його зараз головний представник Трамп, мають терміново знайти рішення для цін на пальне. Початок якихось незрозумілих переговорів з іранцями - доказ цьому. Якщо путін зараз виявить готовність до мирної угоди, Трамп зможе зупинитись з Іраном, і не спішити з переговорами. Таким чином, російська нафта хлине на світовий ринок ще навіть до формальної мирної угоди з нами. Але якщо путін зараз затягне, то скоріше за все ситуація з Іраном вирішиться, і він опиниться в тій же позиції, з якої починав цей рік. Зрозуміло, що путін не скористається цим шансом. І навіть не тому, що йому це не цікаво. Угода по лінії фронту - не фіксує переможця, але вона точно фіксує, що він не досяг бажаного, а ми змогли вистояти проти нього. путін не може допустити виникнення такого символу, який буде мати великі історичні наслідки для майбутніх поколінь. Тому він продовжує сподіватись, що Трамп і терор цивільних змусять нас погодитись піти з Донбасу. Але як я сказав - це вікно коротке, і коли воно зачиниться, годинник знову почне відраховувати години до смерті його економіки. Нам поки треба триматись. І хай там що, але ми це робимо.Підтримуємо збір. До завершення 7 тисяч гривень.

Переломний тиждень Отже цього тижня має вималюватись ситуація навколо Ірану. Або розпочнеться деескалація, або стане зрозуміло, що цей конфлікт затягнеться. Чому саме цей тиждень? Більшість країн і бізнесів станом на зараз вигадують тимчасові заходи щодо ціни на пальне. Але так довго тривати не може. І, на мою думку, цей тиждень є останнім перед тим, як всі почнуть ухвалювати рішення в довгостроковій перспективі. Іншими словами розпочнеться підготовка до рецесії. Бізнес почне переглядати ціни і стратегії в довготривалому періоді, що буде мати наслідком планування скорочення виробництва, оскільки неминуче зростання цін призведе до падіння попиту. Уряди почнуть включати механізми регулювання попиту на пальне. Тому або конфлікт спаде, або Трамп вигадає інше рішення з розблокування Ормузької протоки, або світ чекає глобальна рецесія. Слідкуємо. А поки нам не вистачає 30 тисяч для завершення збору. На монокуляр PSV 14 GEN 3+ для танкового взводу 1 батальйону 241 бригади. 🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/7GHH52fUKK💳 Приват5457 0825 3291 8500

Іран і переговори по УкраїніСудячи з останніх новин - переговірний трек планують знову відкрити. І це нехороші новини для нас. Два фактори дуже сильно грають проти нас: бардак з Іраном і європейське “хамство”. Постійні зміни цілей щодо Ірану не дозволяють Трампу і Нетаньяху прийти до якогось плану перемоги. Істерика Трампа щодо удару Ізраїля по газовим родовищам Ірану черговий раз доводить, що вони досі не знають що є перемогою в цій війні. Спочатку це було знищення керівництва, потім повалення режиму, потім знищення військової потужності, тепер сухопутне вилучення збагаченого урану. Невизначеність б’є по глобальній економіці, і паніка поступово стає реальністю. Другий фактор - європейське “хамство”. Те як європейці відшили Трампа щодо долучення до операції по Ірану, особливо заділо його самолюбство і виглядає хамством. І хоча справжня причина відмови скоріше їхня неспроможність, Трамп буде це все сприймати особисто і наслідки цього будуть дуже далекосяжні. Нагадаю, що Трамп по своїй суті ізоляціоніст і йому всі ці ООН і НАТО давно не зрозумілі. А тут ще й аргументів стало більше. Втім, нас цікавить тільки як це вплине на нашу війну.На фоні наростаючої глобальної економічної кризи Трамп стоїть на роздоріжжі: або швидко закінчити війну в Ірані, або вернути в глобальну економіку росію. Він насправді буде намагатись зробити і те, і те. Але поки з першим проблеми, він активізовує друге. І найближча зустріч наших переговірників буде дуже складною для нас. На заваді залучення росії в уяві Трампа стоїть “малий кусок землі Донбасу”, і наша неготовність цим жертвувати. З одного боку глобальні ціни на нафту, з іншого 8000 кв км землі. Тому він точно бачить швидкий шлях в тому, щоб дотиснути нас на мирну угоду. Тим більше, він вважає нашу війну проблемою Європи, а на фоні її “хамства” - він ще й впевнився в своїй правоті.Які будуть наслідки, якщо ми не погодимось? Без угоди по Україні Трамп не може перейти до “братання з росіянами”. Занадто багато вже було зроблено ним, і будь-які поступки росіянам без угоди - для нього є поразкою. Тому скоріше за все, він почне тиснути на нас і європейців, щоб ті тисли на нас, всім чим зможе від блокування зброї до тарифів, і погроз вийти з НАТО. Одним словом - буде дуже не солодко.Наша стратегія в цій ситуації тільки одна - тягнути час. Справа в тому, що війна з Іраном може закінчитись так же раптово, як і почалась. І якщо це трапиться, то потреба в росії для Трампа відпаде. Зрештою, він мусить спішити вилізти з цього бардака, бо в листопаді вибори до конгресу. І зустріти їх в такому хаосі точно буде для нього поразкою, за якою замаячить імпічмент. Підтримуємо збір. Залишилось зібрати 40 тисяч гривень.

Одна криза за іншою...Цей рік можна ставити в топ по нефартовості. Спочатку нас вперше за багато років вдарила люта зима, і саме в тоді, коли путін вирішив влаштувати блекаут. На тлі грандіозної корупції в сфері захисту енергетичних об’єктів, нам довелось пережити одні з найбільших в історії людства бомбардування при -22. Наступне - історія з Іраном. На початку року російська економіка почала летіти в трубу з такою швидкістю, якої навіть експерти не прогнозували. Трамп нарешті ввів жорсткі санкції і змусив Індію відмовитись від закупівлі російської нафти, що мінусувало майже 40% її обсягу. Ситуація фактично не залишала путіну вибору, окрім як починати реально домовлятись. І тут іранське “СВО” з двох тижнів перетворюється на невідомо що. Нафта рванула, Трамп переключився, путін отримав тимчасовий ресурс для продовження військової кампанії.Нарешті прийшла ще одна криза, яку я давно прогнозував - крах державного управління. Я вже давно писав, що необхідно шукати варіантів перезавантаження державного управління в умовах війни, і навіть пропонував свої ідеї. По - факту ми маємо розвалений неспроможний приймати рішення парламент, і уряд неспроможний пропонувати ці рішення, крах економіки і тотальну залежність від зовнішнього фінансування.У війні на виснаження, а саме такою є зараз наша війна, державне управління є фундаментом виживання. Здатність державного апарату реагувати на кризи, знаходити нові креативні рішення єдине, що продовжує стійкість у такій війні. Як тільки державне управління починає сипатись виникає ризик обвалу всього. Саме так було з Німеччиною у 1918 році, що призвело до її колапсу і поразці у війні. Ми не в такій ситуації, але продовжуємо рухатись саме туди. Потрібно розуміти, що управлінський колапс має наслідки для війни вже, а не у відкладеному майбутньому. Неспроможність ефективно діяти мотивує путіна продовжувати тиснути, і зменшує віру в нас збоку партнерів. Для Трампа в такій ситуації виглядає, що легше дотиснути по угоді нас чим путіна, чим він і почав займатись. Водночас, попереду нас чекають декілька нових серйозних криз. По ціні пального я думаю, кожен вже зміг оцінити здатність до реагування нашого управлінського апарату. Але це квіточки порівняно з тим, що нас чекає. За наявними розвідданими орки планують нову ракетну-дронову атаку, і цього разу на водоканали! Ви вже щось чули про роботу в цьому напрямі? А тепер уявіть, як дорого нам обійдеться це все при жарі 35-37 градусів влітку.Загалом, я залишаюсь досить оптимістичним щодо ситуації на фронті і наших перспектив. Я не бачу у росіян серйозної спроможності прорвати фронт чи виграти війну військовим шляхом. Але шанси на те, що ми завершимо війну на несприятливих для нас умовах виростають з кожним новим управлінським провалом...Друзі дуже прошу підтримати збір. Зібрали менше половини, а завдання хлопці виконують щодня вночі.

Угорські помилки Ворогів треба вивчати і розуміти, щоб перемагати. Ще в 2018 році ми підготували доповідь про Угорщину і політику Орбана. Я проглянув її сьогодні і ще раз переконався в тому, що Орбан нічого не змінює. Справа в тому, що він опирається на кілька базових речей. 1. Консервативна політика проти європейського лібералізму. Тут всі антилгбт і антиміграційна політика. 2. Гра на травмі "Великої Угорщини". Після Першої Світової Угорщина втратила великі території, бо обрала не той бік. В Другу Світову вони це повторили, і зараз знову. Походу ніколи не вміють вибирати сторону ))) Так-от, Орбан великий борець за права угорців в інших країнах. Через це він постійно вступає в конфлікти з сусідами. Так, не тільки з нами. 3. Популізм пільг і дешевих ресурсів. Постійно вибиваючи знижки і роздаючи популістичні пільги він проявляє захист інтересів і турботу про свій електорат. То хто ж ті угорці, на яких так багато років тримається цей аферист? Так, це люди 50+, бюджетники, малий бізнес, мешканці малих міст і сіл. Найсильнішою стороною цього електорату є те, що він ходить на вибори! Тому все, що робить Орбан є питанням внутрішньої мобілізації своїх виборців. Для цього йому потрібно провокувати нас, ліпити з нас ворога, який змусить всіх прийти і ще раз проголосувати за нього. І ми, на жаль, піддаємося на його провокації. Кожна наша реакція на нього - доводить його правоту для угорців. І це збільшує його шанси на перемогу. Насправді, єдине, що ми маємо робити - це ігнорувати. На кожний його випад чи блокування ми маємо звератись до ЄС з проханням відреагувати. І все. Він є їхньою проблемою, в першу чергу, а нашою в другу. Саме європейська бюрократія має шукати інструменти розібратись з Орбаном, який забув, що при вступі в ЄС Угорщина віддала частину свого суверенітету і не може робити що хоче, поки не вийде з ЄС.Поки я дуже скептичний, що цей путінський холуй програє вибори. І ми точно не сприяємо цьому, заявами з нашого боку. Дуже прошу підтримати збір.

Іранські нотаткиВ хаосі і шумі навколо того, що відбулось з Іранською війною, я намагався хоча б якусь картину для себе скласти. І от що вийшло.1.Судячи з усього Трамп не планував цієї війни. Її спланував Ізраїль. Я думаю, Трамп до останнього не хотів приймати в цьому участі, але мабуть купився на ідею вбивства Хаменеї і швидкого повалення режиму. Тому не дивно, що американські військові не діють в якісь узгодженій системі. План в Ізраїлю. 2.Цілі війни постійно змінюються. Спочатку ціль була знищити Хаменеї і підтримати повалення режиму. Коли цього не сталось, ціллю стало знищення військової потужності Ірану. Найближчим часом ціллю може стати нова угода з Іраном, на фоні завданої йому шкоди.3.Нервозність Трампа на фоні росту цін на нафту, вказує на те, що він не готовий воювати довго. Особливість ситуації в тому, що він (як і путін в Україні) - може зупинитись будь-якої хвилини, і оголосити свою перемогу. Однак, тут ще має голос Ізраїль, який і організував цю війну. В будь-якому випадку, я продовжую думати, що в глобальному масштабі це завершиться найближчим часом, і перейде в локальний.4.Ізраїль та США недооцінили важливий ідеологічний фактор Ірану - готовність ставати мучениками. Я тривалий час не міг зрозуміти, чому іранська верхівка така безалаберна в питанні захисту своїх лідерів. Ще до цієї війни, Ізраїль неодноразово знищував топ військових країни, але це не сильно змінювало їхні заходи безпеки. Бо стати мучеником - велика честь для них. 5. Оскільки Трамп не планував цієї війни, йому зараз не зрозуміло, що робити з росіянами. В нього не було в планах жодної співпраці з ними в цьому контексті. Тому я думаю зараз під шумок росіяни спробують вилізти зі своїми пропозиціями по зміні санкцій і новій співпраці. Але це ні до чого не призведе. Бо єдине, що може покращити ситуацію для Трампа - це зупинка війни з Іраном, падіння цін на нафту, і оголошення, що іранська військова потужність знищена. Доречі, хіба не саме так він зробив минулого року? )))В цілому, слід розуміти, що ця війна була неминучою, на фоні масштабного озброєння Ірану, і якщо він вже сьогодні зміг запустити стільки ракет, то що було б через рік або два - не важко здогадатись. Хтось каже, що Трамп вчинив як путін, і я погоджуюсь з цією тезою. Хочемо ми чи ні, але путін перевернув світовий порядок своєю агресією проти нас. Тільки-от, я не думаю, що новий порядок в якому його стратегічних партнерів “б’ють як дітей” став йому довподоби. Особливо, коли він вже 5 рік демонструє “неспроможність” справитись з нами.Підтримуємо збір. Дякую.

Давайте поговоримо про пальне. Одне з питань, як сьогодні обговорюється: об'єктивно чи ні ростуть ціни. На міжнародних ринках паніка, бо ніхто не знає тривалості війни з Іраном і її наслідків. Це тягне ціни вверх через ризики. Українські АЗС піднімають ціни, оскільки наступні закупки будуть по вищим цінам. Але виникає справедливе питання, чому ми маємо платити за майбутні поставки, коли ці куплені по старих цінах?В цій ситуації в уряду є два підходи: лівий некомпетентний, і правий здоровий. Лівий не компетентний - це зібрати всі АЗС, стукнути по столу, встановити price cap, пригрозити жорстко карати. Саме так це було в 2022, результат зникло пальне всюди. Тепер про нормальний правильний підхід. Якщо дійсно має місце паніка, а не реальне підвищення цін, то уряд, в особі Нафтогаз, має 600 заправок Укрнафта. На цих заправках ціни змінюватись не мають. Відповідно, попит переходить від "спекулянтів" до цих заправок, "спекулянти" втрачають клієнтів, обсяг продажів, і знижують ціни. Звичайна ринкова економіка, яка регулюється через державну конкуренцію. Якщо ж на державних заправках не можливо втримати ціни, значить зростання об'єктивне, і залишається тільки дочекатись коригування ринку, що відбудеться в найближчі тижні. Все це мало відбутись в перші дні початку паніки. Але як завжди, на жаль, ми сплачуємо ціну чиєїсь непрофесійності. Тримаймося.UPD. Побачив урядову заяву. Там сказано, що Укрнафта буде відпускати з мінімальною націнкою. І це ще гірше чим я думав. Бо Укрнафта має відпускати по реальних цінах! Якщо вона штучно знизить собі в збиток, то хто за це заплатить по факту? Правильно - бюджет, або ми з вами через чергові нові податки.

🔹🔹🔹🔹Депутати польського Сейму долучились до коаліції підтримки «Добробату», — Крейденко Європейський конгрес місцевого самоврядування, що триває у Польщі, зібрав близько трьох тисяч учасників з усієї Європи — представників органів місцевої влади та міжнародних партнерів.Головна мета участі української делегації — створення міжнародної парламентської коаліції підтримки волонтерського руху «Добробат». Вже двоє польських депутатів долучились до співпраці. Про це розповів народний депутат від «Слуги народу» Володимир Крейденко в ефірі Новини.LIVE. У рамках міжнародної парламентської коаліції планують розробляти програми підтримки, співпрацювати через державні та регіональні програми, а також розвивати партнерство між містами-побратимами.З 2022 року за допомогою «Добробату» відновлено понад дві тисячі інфраструктурних об’єктів, близько 500 сімей повернулися до своїх відбудованих домівок. Понад 50 тисяч волонтерів по всій країні долучилися до відновлення України після російських обстрілів, розповів нардеп.📹🟠🟠🟠🟠 Дивись День.LIVE щобудня о 13:00 на нашому YouTube-каналі.