Політика Андрусіва

Крах росіїТреба зрозуміти: те, що для нас є крахом, і те, що є крахом для росіян - це абсолютно різні речі. Зубожіння не стане для росіян крахом, вони будуть готові терпіти. Крахом для них є неможливість впливати на глобальну політику! Крахом для них є усвідомлення, що вони більше не глобальна держава! Саме з цього путін почав війну, бо вона почалась не з його вторгенння, а з його вимоги визнати претензії росії на свій простір і відкотити НАТО до 1997 року. В грудні 2021 року він не висував нам ніяких вимог, всі вимоги він висував “колективному Заходу”. Це була його відповідь на травму 90-х, коли росія була слабка, і “підлий Захід” цим скористався. І ще раз “слабка”, не означало була бідна, а означало “не могла відстоювати свої інтереси”.Дам вам пояснення на прикладі: Британія вийшла з Другої Світової - переможницею, але більше не імперією. Війна настільки виснажила країну, що вона влетіла в системну стагнацію, яка тривала 30 років. Кульмінацією стали масові відключення світла в 73-74, і впровадження 3 денного робочого тижня на підприємствах, через енергетичну кризу. Лі Куан Ю згадував, що благав британців залишити контингент в Сінгапурі на пару років, але вони не мали на це жодних ресурсів. Це все відбувалось на фоні просто неймовірного економічного вибуху в Європі. Британія закінчилась як глобальна сила.Саме на порозі такої ситуації стоїть путін. Економічна криза в рф дуже далека від того, щоб їм не було що їсти, і це б їх теж не зупинило. Але всі признаки того, що це системна історія, яка затягнеться на роки. Санкції приносять свій результат, але тільки в довгу. І ось починають сходити перші паростки. Економіка рф в цьому році виросте максимум на 0,5%, може домалюють 0,7. Нагадаю в 24-му вона виросла на 4%. В 2024 році найбільша нафтогазова компанія Роснефть мала чистий прибуток мінус 14%, в цьому році за 9 місяців мінус 70%. Уралвагон найбільший будівник танків - звільняє до 50% робітників, що означає падіння замовлень. По всій росії скоротили виплати за контракт СВО з 2-3 мільйонів до 500-800 тисяч рублів. Тепер уявіть, що на тлі цих колосальних проблем в економіці, путін має знову зібрати армію в 300 тисяч, озброїти їх, екіпірувати, виробити десятки тисяч шахедів (ціна одно - 100 тисяч дол), сотні ракет (ціна від 2 млн дол), і це все в умовах падіння економіки, росту цін, і кризи нафтогазових доходів. Якщо ми вже завдали йому значної шкоди цього року, то з чим він буде наступний закінчувати? Нагадаю, що в цьому році він якраз і воював завдяки росту в 2024 му, а продовжувати такий масштаб в 2026 на фоні цього падіння? І це ще треба ж буде на сотні мільярдів відбудовувати армію і захоплені території після війни.Ні, я не хочу сказати, що він недостатньо хворий, щоб продовжити воювати. Я пояснюю, що в березні цього року він буде вибирати: отримати Донбас і заявити про перемогу, але перетворитись на регіональну державу. Або ж погоджуватись на мир, але рятуватись через повернення до співпраці з Заходом. Я на відміну від більшості, схильний думати, що путін більше всього переживає, що буде після його смерті. І думка, що росія знову вилетіла в трубу для нього значно болючіша, чим думка, що він не захопив Донбас повністю.Чому березень? Я не вірю, що путін може відмовитись від ключової своєї вимоги - віддати йому Донбас до березня. Зараз частина його стратегії досягнення мети - знищення нашої енергетики і примушування нас до його вимог. Тому він планує це робити до кінця зими. І якщо ми вистоїмо, то в березні в нього буде мінус ще одне сподівання. Зараз він буде блефувати, показувати, що він готовий йти до кінця - бо це частина переговорної гри. Але реально, що робити з війною він буде вирішувати в березні. І тільки тоді ми зрозуміємо, що він вирішив.

Доктрина Трампа Дійшли руки до нової Стратегії національної безпеки США. В чергове переконався, що ЗМІ в своїй більшості остаточно деградували, і нагадують учасників ЛГБТ параду, які свої суб’єктивні враження продають як об’єктивну реальність. Перед тим, як дам свій аналіз цього документа, ще раз підкреслю - я не є прихильником Трампа. Але я, однозначно симпатизую йому більше чим лицемірній неспроможній ліво-ліберальній еліті, яка захопила Захід, влаштувала “світову оргію месіанства” за американський рахунок, створивши борг розміром 38 трлн доларів і обезцінивши долар на 80%. Саме ця бездумна сексуально-стурбована еліта сформувала Росію і Китай, фактично призвівши до війни. Я вважаю, що краще мати справу з Трампом, який неприємний, але конкретний, а ніж з облудливими підлими політиками, які на словах стоять за нас горою, а по-факту не спроможні ні зброю нам купити, ні російські активи конфіскувати, ні перестати купляти російські газ і нафту.Нова стратегія нацбезпеки - це один з найбільш конкретних стратегічних документів, які я читав за останні 15 років. А читав я багато. Єдине, що відверте підлизування Трампу - не прикрашує цей документ. Документ має блок “Трампове доповнення до доктрини Монро”. Таким чином, документ нас відсилає до Рузвельта, який в 1904 році робив своє доповнення. Доктрина Монро, хто не знає, закріпляла за США обидві Америки і розмежувала США та Європу. Рузвельт доповнив її правом втручатись в справи незалежних країн обох Америк в інтересах США. А ось як виглядає доповнення Трампа:1.Цей документ визначає сферою відповідальності США Західну півкулю. Сюди входить Латинська Америка, Європа (без рф), Індія (але тип відносин ще треба визначити), і країни Заходу Тихого океану (Японія, Південна Корея), та Півдня Тихого океану (Тайвань, Австралія). Все решта не відноситься до їх сфери відповідальності.2.США відкидають політику транснаціоналізму, домінування транснаціональних організацій, а визначають головним суб’єктом політики - нації. Прямим текстом написано - пріоритет націй. Відповідно, навіть в зоні своєї відповідальності вони хочуть розбудовувати рівноправні, взаємовигідні стосунки з країнами, де всі будуть брати свою частку відповідальсті за економічний ріст і безпеку. 3.Стратегія США в Західній півкулі “Залучати і розширяти”. Залучати - це політика активізації союзників в боротьбі з нелегальною міграцією, торгівлею наркотиками, та підвищувати стабільність на суші і морі. Розширяти - це будувати нові партнерства в рамках Західної півкулі, підвищуючи роль США як економічного та безпекового партнера.4.Мир через силу - Трамп переходить до політики стримування на зміну політиці інтервенціонізму. Разом з цим, це не стосується відмови від війни, навпаки при виявленні загрози інтересам США - військове втручання має бути швидким. Але здебільшого загроз має бути менше, в умовах, коли США зберігають перевагу над іншими в силі. Баланс сили - США не можуть допустити, щоб з’явилась сила, яка буде загрожувати американським інтересам. В документі ще багато цікавого, що змінює політику США на 180 градусів, наприклад, кінець пріоритетості Близького Сходу, як джерела енергетичної безпеки. Ключове чому я вважаю даний документ і відповідну політику важливими: всі імперії розвалювались через бажання розширятись, не вирішивши внутрішні дисбаланси. Трамп, фактично, рятує американську імперію, припинивши розширення, окресливши межі, і сфокусувавшись на вирішенні дисбалансів. Чому цей документ позитивний для нас? Фактично, вперше в світовій історії Україна визнана частиною Західної півкулі, а не Азії. Прямим текстом сказано, що відбудова України і її виживання як держави є в ядрі інтересів США. Щодо рф, то документ взагалі не визначає нічого, окрім досягнення стратегічної визначеності і стабілізації відносин, але сказано це в контексті посилення Європи.

На запрошення британського парламенту презентував їм книгу в палаті лордів. Дуже великий інтерес до нашого досвіду, шукають шляхи краще розбудовувати співпрацю в плані обміну досвіду та навчанні.Дискусія вийшла цікава. У них багато своїх проблем. Політики не можуть пояснити російську загрозу населенню. І дуже побиваються з цього приводу. Оскільки це не дозволяє виділяти більше коштів, в тому числі і нам. Визнають, що роблять недостатньо для нас.Трамп став холодним душем. Вечеряли з колишнім генсеком НАТО Джорджем Робертсоном. Він сказав, що приходить усвідомлення необхідності змін. Зокрема, він по завданню уряду готує новий стратегічний документ. Я йому поставив питання від якого він трохи підвис: Хто ми, українці, для вас? Частина родини, близькі, знайомі, невинні жертви? Погодився, що від відповіді на це питання залежить поведінка Британії. На політичному рівні підтримка українців шалена. Але в суспільстві ні. І це наслідок відсутності ефективної комунікації. Сказали, що більшість заходів українців відбувається для українців, а не британців. Як сказав один контр-адмірал: Дякую за книгу, можливо більше книг українських авторів теж ефективний інструмент комунікації.ПС. Нагадую останні примірники української версії можна купити тут

Генерал Залужний опублікував нову потужну статтю. У ній він тонко натякнув на грубу ситуацію: у нас відсутня стратегія війни. Простіше те, що деякі спікери називають "маневрена оборона" немає нічого спільного з "стояти на смерть за кожний метр". Маневрена оборона передбачає оборону на вигідних рубежах, контратаки виключно для відновлення цих вигідних рубежів, і відступ для збереження людей і ресурсів, коли рубежі вже не вигідні. Зараз у нас логіка стояти на смерть до оточення, і рятуватись як вийде, коли буде оточення. Цей підхід має дві великі проблеми. Перша, коли в тебе немає людей, то покласти їх за село Н - не дозволить тобі врятувати Н, і призведе до втрати Х Y Z. Друга - ворог вже вивчив, що ти будеш класти максимум за символічні міста і позиції. Тому він робить ставку на це і готує удар в іншому місці, поки ти застряв в черговій "фортеці". Ну, власне ми це і спостерігаємо. Президент заявив, що треба щось міняти в обороні. Вирішили людей розподіляти справедливіше. Яких людей, в умовах коли СЗЧ перевищує мобілізацію - не зрозуміло. Але я б почав зі зміни людей, які і мислять і воюють як росіяни. В цілому, дуже глибока стаття. І ще один привід жалкувати, про те, що Залужного зняв з посади негідник, якого зняли з посади цього тижня.

Венесуельська карта ТрампаСьогодні Трамп зробив гучну заяву про закриття повітряного простору біля Венесуели. Фактично, це є передвісником нанесення ракетних ударів. В той же час, він зробив цей крок напередодні візиту Віткоффа до Москви з новим планом по нам, де не враховані ключові позиції путіна. Фактично, заява Трампа по Венесуелі відбулась після виступу путіна, де він фактично послав новий план, і перед приїздом Віткоффа. Соупадєніє?Виглядає так, що венесуельска карта є додатковим важілем тиску на рф. Окрім того, що Мадуро вже звернувся за військовою допомогою до путіна, і що для орків ця країна є стратегічно важливою для присутності в Латинській Америці (вони ж мають відчувати свою велич) є і інша причина, чому ця карта може змінити хід нашої війни. Справа в тому, що розпакування венесуельської нафти змінить світовий ринок назавжди, і росія може назавжди втратити основу своїх доходів. путін зараз діє в простій логіці: битись поки стане сил, забрати по максимуму, тоді погодитись на мир, почати знову продавати нафту і відбудувати розгромлену армію та втримати економіку рф від колапсу. Він вірить, що в будь-який момент може повернутись на світовий ринок і гроші знову рікою потечуть в рф. Розпакування венесуельської нафти ставить хрест на цих планах. Вона зіб’є ціну і витіснить російську нафту з західних країн, і відповідно, путін ніколи вже не побачить тих доходів, які були до цього. А це означає кінець глобальним амбіціям.Тому я думаю, що Трамп ходить цією картою, з метою переконати путіна погодитись на оновлений мирний план, з якого прибрали пункти про передачу незахоплених територій Донбасу. І мушу сказати, що я вперше думаю, що в кремлі серйозно задумаються перед тим, як в чергове послати Трампа. В будь-якому випадку все рухається до завершення. Нам треба протриматись 3 місяці. Цього тижня викладу розгорнутий пост на цю тему. Друзі до завершення збору залишилось 60 тисяч гривень. Цей БПЛА має піти саме на запорізький напрям, де орки почали сильно просуватись. Давайте закриємо його. Всім дякую.На БПЛА Бекфаєр.Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/2iEaeN3oxZПриват[email protected]

Урок лідерстваЯк ви знаєте, я викладаю військове лідерство, і навіть книгу з цього приводу зробив. Вирішив викласти тут кілька тез, актуальних для цього моменту історії.Теза 1. “Абсолютна відповідальність лідера”. Автор цієї тези морський котик США Джоко Віллінк. Ця теза означає, що лідер не може перекладати відповідальність на обставини, на підлеглих, на долю тощо. Лідер не може говорити щось в стилі “ та я не знав”, “ та просто хлопці дебіли”, “мені казали не правду”, “це робили за моєю спиною”. Чому лідер відповідає за все? Бо, власне, він і організовує роботу команди, підрозділу. Він має знати все про своїх підлеглих, він має володіти ситуацією, розуміти хто є хто, хто що може тощо. Інакше, він не зможе виконувати завдання. Теза 2. Не буває лідерів без команди. Хороший лідер живе своєю командою. Я на заняттях наводжу приклад. Солдат має доглядати зброю, щоб вона не підвела його у відповідальний момент. Лідер має доглядати підлеглих, так як свою зброю, бо від них залежить виконання завдань. Тому якщо твій підлеглий, хоче втекти в СЗЧ, чи просто займається корупцією - лідер це може побачити. Типовий СЗЧшник проявляє свою суть відразу, він ниє, нарікає, псіхує, і рішення тікати є неминучим. Не типовий - постійно дискутує щодо завдань, пропонує своє бачення і рішення. Тому справжній лідер бачить проблему відразу, і знаходить їй рішення, а не розводить руками по-факту.Теза 3. Лідер відповідає за психологічний клімат в команді. Саме від його поведінки залежить, як поводять себе підлеглі. Якщо лідер “оре”, “роз..бує”, “принижує”, то у відповідь він отримає брехню в звітах, не виконання завдань, і підставляння. Коли лідер відкритий, підтримує, може зрозуміти, пояснює свою позицію, вміє слухати - такий лідер як батько для підрозділу, і за нього буде боротися кожний його підлеглий.Теза 4. Фідбек. Капелан Зелінський має чудову фразу про те, що лідерство - це якісний контакт з реальністю. Виключно від того, наскільки у лідера адекватний контакт з реальністю залежить реалістичність його завдань і їх досягнення. Для цього лідер має постійно отримувати адекватний фідбек від підлеглих. Хлопці, які дискутують з лідером - не вороги, навпаки вони дають йому відчуття об’єктивної реальності, вони доводять, що в команді можна вільно говорити, і від нього нічого не приховують. Більше об’єктивних оцінок покращує постановку реальної задачі і розуміння як її виконати. Тому лідер не має позбуватись “незгідних”, а вміти з ними працювати.Натомість, найбільшим ворогом хорошого лідера є “так-хлопці”. Люди, які на все погоджуються і всьому його підтримують. Такі люди ніколи не доповідатимуть реального стану речей, не пропонуватимуть кращих рішень. Вони будуть вводити в оману, і їх єдиною мотивацією бути поруч з лідером є егоїстичні меркантильні цілі. Лідер, який оточує себе на все згідними людьми, в народі “теплою ванною” - приречений на крах.Я оце просто подумав, що можливо ці тези будуть цікаві не тільки військовим, а й деяким політикам.Дожимаємо збір. Дякую.

Чисельність ЗСУ після війниПопри те, що переговори про мирний план є не більше чим “струшуванням повітря” - одне питання особливо викликає в мене здивування: це битва за чисельність ЗСУ. У цьому питанні так мало раціонального, що іноді аж не віриться. Спочатку ніби-то, Трамп пропонував 600 тисяч, зараз ніби стало 800 тисяч, і це ніби перемога? То ж скільки має бути ЗСУ?По-перше, дискусія про чисельність є абсурдною по своїй суті. Ми починали війну з чисельністю приблизно 250 тисяч, а за 4 роки вже мобілізували додатково понад мільйон ( думаю значно більше по-факту). Війна - це не питання кількості регулярної армії, а питання мобілізаційного потенціалу, і швидкості розгортання військ. Тому ключовим для нас є не чисельність, а система ЗСУ та мобілізація.Я вважаю, що після війни абсолютно всі українці призовного віку і здоров’я, мають володіти базовою військовою підготовкою, бути закріпленими за конкретними бригадами, проходити щорічне навчання і бути готовими мобілізуватись і вирушити на виконання завдання впродовж двох тижнів. Але з них, тільки мала частина має бути дійсними військовослужбовцями, всі інші мають жити цивільним життям. На мою думку, чисельність ЗСУ після війни має вернутись до тієї кількості, що і була - 250-300 тисяч, з можливістю розгорнути 1 мільйон підготовлених бійців впродовж 2 тижнів. По-друге, тримати ЗСУ в розмірі 800 тисяч після війни є самогубством для нашої економіки і держави. До війни робоча сила складала орієнтовно 21,6 млн осіб. Враховуючи, що виїхало близько 10 млн, і головним чином працездатного населення, враховуючи значну кількість поранених і загиблих на війні - хто буде утримувати країну і відбудовувати? Бангладешці? По-третє, всі забувають, що середнє “грошове забезпечення” військовослужбовця складає 20 тисяч грн. Все інше є преміями і надбавками в значних розмірах. Без бойових дій - ця сума впаде до базової. Чи буде бажання в 800 тисяч служити за орієнтовно 500 дол? Маю великий сумнів. І по - четверте, наша війна показує абсолютно нову реальність ведення бойових дій - це дрони і роботи. Попри те, що люди залишаються ключовим компонентом війни - їхня роль продовжує зменшуватись. Тому питання знову ж таки не в чисельності, а в технологічності і рівні забезпечення. 800 тисяч без належного ППО, авіації, далекобійної зброї - ні про що. Тому зараз потрібно складати розуміння ЗСУ в перспективі 10 років після війни, а не сперечатись про кількість.На завершення ще раз: важлива не кількість, а система організації суспільства для захисту. Скільки і як швидко готових стати в стрій. Враховуючи хто наш ворог, ми маємо бути завжди готові до відсічі і захисту всім суспільством. Власне, так як зараз ми це і робимо.Дякую, що підтримуєте збір. Залишилось менше 100 тисяч грн.

Ок. Бачу треба пояснювати дуже очевидні речі. За війну ми забули ряд базових речей:1. Ми демократія. І рано чи пізно будуть вибори і ми будемо вибирати. Ми також будемо вільно говорити, і тоді буде сказано більше чим плівки НАБУ. Також на виборах влада може змінитись. 2. У нас є Конституція. Так, на неї жорстко клали останні роки і вже склалось враження, що її немає. Але вона є. В ній сказано, що ми суверенна держава. Простіше - тільки ми вирішуємо куди ми вступаємо чи не вступаємо. Підписання будь-яких документів, які обмежують суверенітет - державна зрада. Це від 10-15 років. Там також сказано про територіальну цілісність. Відповідно, будь-які дії, які підривають територіальну цілісність - державна зрада. Сюди входить підписання будь-яких документів щодо виведення військ, обміну територіями тощо. Сюди ж входить будь-яке визнання захоплених територій. Від 10-15 років. Тому будь-які плани в стилі обміняти визнати і т.п. передбачають зміни в Конституцію, або тюрму. Як ви думаєте, є в нас бажаючі присісти? Тому поки єдина юридична конструкція - це "домовленості" про припинення вогню по лінії фронту. При чому домовленості неофіційні, інакше - тюрма. Це реалії. Все інше фантазії. Підтримуємо збір

На фоні скандалу з плівками , мій друг спитав мене: за рахунок чого ми вистояли? І я відповів - народу. За кілька місяців до війни, я написав текст де вказав, що найбільша помилка путіна у випадку вторгнення - це не розуміння, що він буде мати справу не з Зеленським, а з українським народом. Так, і сталось. Наш народ завжди сильніший за наших лідерів. Коли ми єдині - ми сильніші за наших ворогів. Але коли ми не єдині - то нас розривають на шматки. Сьогодні ми знову маємо зібратись і сфокусуватися. Так, стрес від почутого деморалізує, але на кону наше життя. Поки всі змі купаються в записах огидної корупції - у нас провалився фронт в Запорізькій області, хлопці над зусиллями намагаються розширити коридор біля Мирнограда і Покровського, і ціною життя рубаються за кожний метр. Саме від цього залежить наше виживання і зупинити орків наше завдання номер 1. Завдання номер 2 це покарати покидьків за корупцію на війні. І це обов'язково буде зроблено. Давайте чесно визнаємо, що вже зараз цій гідрі відтяли одну голову, і від цього вже має стати легше. Цих голів ще багато, але повірте їм нема куди тікати, коли ними займуться після війни. Плівки є, докази є, спецслужби є. Але сьогодні треба сфокусуватися і вирішувати проблеми по порядку важливості. І впершу чергу на виживанні, на фронті! Давайте зберемось силами і підтримаємо своїх! Бо свої саме там, а не на Банковій чи Грушевського!Я маю достатньо аргументів і доказів, що ця зима є останнім боєм путіна. Про це я напишу пізніше. Все вирішиться в найближчі місяці. Тому не можна впасти в фінальному раунді Підтримуємо збір.

Перспективи масованого обстрілуВже більше двох місяців путін не бив масово ракетами. І зрозуміло, що цей момент обов'язково настане. Сумніваюсь, що існують якісь точні дати навіть в рф, але є певна логіка як це може відбутись. Я залишаюсь при своїй думці, що путін хоче переговорів, але з позиції сили. І ці переговори так чи інакше залежать від результатів виборів в США. Він точно не має ілюзій щодо Трампа, бо вже раз святкував його перемогу, але так нічого і не отримав. Тим не менше, путін знає передумови, які впливають на американців. Один з них це ядерна зброя. Саме тому цього тижня він проводить ядерні навчання. За тиждень до американських виборів. Соупадєніє? Друге - це енергетична криза в Україні. Винесення нашої енергетики знову ставить всіх перед необхідністю йти на переговори з ним, оскільки вчергове руйнує перспективи нашої перемоги і смисл нашої підтримки. Оскільки першим він вже походив, то скоро мабуть і другий хід. Є дві хворі логіки коли він може це зробити: під час або відразу після американських виборів, щоб посилити позиції по необхідності припинення війни. Або з першими серйозними похолоданнями, щоб відразу паралізувати систему опалення. Хочемо ми чи ні слід бути готовим до гіршого. Але великою мірою вистояти зиму і втримати фронт дорівнює наближення кінця війни.