Політика Андрусіва

Спостерігаючи, як лівацька культура без кінця роздавати гроші і різноманітні пільги, починає захоплювати розмови про ветеранську політику, вирішив навести вам цитати з книги Себастьяна Юнгера "Племя: про поверення з війни і належність до спільноти":“Колективне суспільне значення війни... ймовірно не створюється шаблонними фразами “дякую за вашу службу”, яке багато американців зараз вважають за потрібне казати солдатам і ветеранам. Воно не створюється вшануванням ветеранів на спортивних змаганнях, дозволом першим йти на літак, або наданням їм незначних знижок в магазинах. Навпаки, ці символічні дії лише поглиблюють прірву між військовими та цивільним населенням. Підкреслюючи, що деякі люди служать своїй країні, але переважна більшість ні. Оскільки сучасне суспільство майже повністю прибрало травми та насильство з повсякденного життя, кожен хто насправді страждає від цього, вважається надзвичайно нещасливим. Це надає людям доступ до співчуття та ресурсів, але також створює ідентичність жертви, що затримує одужання. Антрополог Денні Гофман, який вивчав комбатантів племені Менде під час та після громадянських воєн в Ліберії та Сьєрра-Леоне, виявив, що міжнародні гуманітарні організації представили концепції жертви комбатантам, які до цього часу зрідка або ніколи не думали про себе як про жертви. Формулювання “я теж жертва”, не йде від самих учасників бойових дій, розповів мені Гофман. Організації з надання допомоги приходили, і казали: ви маєте почуватись саме так, і тоді матимете доступ до продовольства та навчання. В такому бідному суспільстві продовольчі пожертви та професійні навчання, надавали величезну перевагу колишнім учасникам бойових дій...У США ми віддаємо шану нашим ветеранам словами, плакатами та написами, але не даємо їм того, що справді важливо для американців, що справді виділяє вас як цінну для суспільства людину - ми не даємо їм роботи. Усі похвали світу нічого не означають, якщо суспільство не визнає вас як людину, яка може зробити внесок цінною працею. “Підтримуємо збір. Дякую.

Трамп в іранській пастці Те, що війна з Іраном була провалом зрозуміло вже навіть Трампу. Але як вийти з неї досі йому не зрозуміло. Він не може дозволити собі програти - укласти сумнівну угоду, і, водночас, він не розуміє як досягнути перемоги. І тут він потрапив у пастку. Силовий сценарій не дає бажаного результату, і переговори не дають. Але пастка в тому, що єдине чого немає у Трампа це часу. Чим довше триває блокада Ормузької протоки, тим ближче світова економічна криза, яка вдарить по всім, і США, зокрема. Іран майстерно затягує переговори, розуміючи, що час грає на його користь. Чим довше Іран тримається, тим більші ризики для американців і Заходу. З іншого боку, Трамп який відмовляється продовжити силовий сценарій теж грає на руку Ірану тим, що продовжує йому час незрозумілими переговорами. Нажаль, у цій пастці Іран стає сильнішим. Через місяць глобальна істерика набере колосальних обертів і іранці зможуть вибити собі значно кращі умови чим сьогодні. Вони це знають і тягнуть час.

Рейтинг Трампа падає. Багато хто думає, що це доводить його неадекватність і дає шанс на повернення "старих добрих демократів". На мою думку - ні. Падіння рейтинга Трампа доводить мою тезу про те, що він є симптомом, і ми маємо справу з новою ідеологією. За рік перебування його при владі, не зважаючи на всю дичину, його рейтинг тримався досить високо. І от, як тільки він нападає на Іран - рейтинг котиться до низу. Більше того, всі публічні розмови про перемогу і тому подібне - не піднімають рейтинг. Чому?Трамп зрадив свого виборця. Його підтримували саме з міркувань ізоляції. Тези про те, що світ наживається на США - особливо заходили у виборчій кампанії. Тому поки Трамп лупив неадекватні тарифи, і конфліктував зі всіма - рейтинг тримався. Але як тільки він вліз у війну, яка повністю суперечить цій ідеології - рейтинг обвалився. Більше того, навіть якщо б він дійсно переміг - це теж навряд чи підняло б рейтинг. Бо сам факт влізання у війну на іншому континенті є зрадою для виборця Трампа. Тому, щоб не було з Трампом, проігнорувати цю нову ідеологію американські політики не зможуть. Тому ізоляціонізм тільки буде набирати обертів. Я б навіть очікував, що хтось збудує кар'єру на критиці Трампа саме за порушення своїх обіцянок.

Трамп і ТайваньЩе раз, і ще раз, я змушений повторювати просту істину, яку вже всі знають, але ніяк не запам'ятають: те, що каже Трамп, і те, що робить - майже ніколи не збігається. Сьогодні він зробив дуже мутні заяви по Тайваню. Зокрема, що проти їх незалежності, що треба їм переводити виробництва в США і тому подібне. Вже понеслась зрада по всьому світу.На мою думку, причина цих заяв в тому, що Трамп хоче подивитись на дії Китаю по Ірану. Зараз для нього це питання номер 1 і це питання його виживання (про це окремо напишу). Тому ідея цих заяв в тому, щоб Китай підтримав мирну угоду на американських умовах. Заяви по Тайваню - це сигнал Трампа до Сі, що допомагайте мені, я допоможу вам. Але правда полягає в тому, що Китай нічого по Ірану робити не буде. Як і по Росії. Бо китайці не вірять жодним словам. Факт є в тому, що США, які застрягли в Ірані, і ще й допомагають нам - ослабляються на фоні запланованого вторгнення в Тайвань у 2027. І це точно більш надійне чим слова Трампа. По-факту, в найближчі тижні Трамп не побачить жодних підтримуючих дій від Китаю, і наговорить абсолютно протилежне.По Тайваню - це питання не тільки США та Китаю, а всього азійського поясу безпеки, в першу чергу, Японії. Хоча США традиційно були лідером цієї коаліції, їх відсутність не руйнує необхідність всім іншим дружньо вирішувати китайську загрозу. Ну, а я нагадаю, що японці єдині хто поставив Трампа на місце дуже швидко.

Кінець світу - це тільки початок3.Епоха США і... УкраїниВиходячи із аналізу Зейхана про геополітику в найближчі двадцять років я зробив висновок, що це епоха США та України. Сам Зейхан у книзі про Україну мало писав, оскільки завершив її напередодні російського вторгнення. Але у передмові до українського видання він написав, зокрема, наступне: “У вирі численних жахіть війни в Україні криється проста істина: якщо Київ вистоїть, то українці першими в усьому світі отримають досвід функціонування у світі, що зазнав докорінних змін.”Разом з цим, є ще два фактора, які визначають наші перспективи у майбутньому: продовольство і безпека. Зейхан пише, що продовольство буде одним з найбільших викликів людства в майбутньому. Через зміну клімату, і руйнування торговельних шляхів цілі регіони почнуть переживати голод. Важливим фактором у цьому є добрива, доступ до яких є обмежений і станом на сьогодні можливий саме завдяки глобалізації. Україна, яка до війни була супераграрною країною, може відновити свій потенціал і зайняти цю нішу для цілих регіонів. Хоча зміна клімату торкнеться і нас - цей потенціал буде залишатись.Друге - це наша роль в безпеці. Відхід США створить попит на безпеку морських торгових шляхів, а також військові втручання в окремі регіони. Маючи одну з найдосвідченіших армій Заходу ми можемо посісти провідне місце в цьому. Ми можемо почати охороняти торговельні судна дронами, здійснювати операції спільно з партнерами в інших країнах з критичними ресурсами тощо. І отримувати з цього колосальні фінансові дивіденди. Відповідно, навколо цього можна будувати ефективні успішні коаліції з різними країнами Заходу, поза межами НАТО, якого скоріше за все не стане в найближчі роки.Фактично, Україна має що запропонувати по ключових позиціях майбутньої епохи за Зейханом. Але є одне але.Ключове з чим я не погоджуюсь з Зейханом - це його недооцінка рівня організованості. Я вважаю, що здатність нації до організації є важливішою чим демографія чи геополітика. Бо саме організованість показує, що ці виклики можна долати. Подивіться на скандинавські країни, які не маючи великої демографії збудували успішні суспільства, або на приклад тої ж Південної Кореї, яка не маючи необхідних передумов вирвалась до передових країн світу. Організованість - для мене це ключовий фактор успішності чи не успішності нації. І ось тут для нас криються одні з найбільших викликів.Як приклад, іранська війна створила попит на протидію іранським дронам. Однак, ми не змогли адекватно зайняти цю нішу, бо в нас заборонений експорт! Тому можна сказати, що такий великий шанс ми вже втратили. Або українські приватні військові компанії з ветеранів могли б вже долучитись до підтримки арабських країн. Але цього теж не сталось, бо такі компанії в Україні заборонені! Це приклад того, як слабка організованість, брак стратегічного мислення і системності знищують наші шанси. Підтримуємо збір на батареї для НРК. Дякую.

Кінець світу - це тільки початок2.Нова американська ідеологіяЯ постійно пишу, що Трамп - це лише симптом, а насправді ми маємо справу з чимось більшим. Зараз я все більше схиляюсь до думки, що Трамп є певним “криголамом” для нової ідеології США, а за ним вже прийде нова система і нові політики. Книга Зейхана - це систематизований доказ цього. Якісь уривки про ізоляціоністські настрої нам іноді зустрічаються. Але щоб от-так системно доказово пояснити, чому американці хочуть відсторонитись від світу - я зустрічаю в перше.Отже, Зейхан каже, що сучасна епоха не була американською, а була епохою американської жертви. Справжня епоха розквіту і піднесення США розпочнеться в 20-ті-30-ті ХХІ століття. Після Другої Світової США взяли на себе тягар глобальної безпеки, і, фактично, принесли себе в жертву. Наслідком глобалізації був колосальний ріст кругом, крім США. Останні 50 років середньорічний ріст ВВП США коливався 2-3 %, тоді як тільки Китай ріс 7-8% в рік. Щоб підтримувати такі масштаби глобального росту США мусили стимулювати внутрішнє споживання, що і спричинило колосальний внутрішній борг, який сьогодні складає 34 трлн дол. Проблема в тому, що цей борг фактично подвоївся за 10 років, а за ще 10 складе вже біля 50 трлн дол. Відсотки на обслуговування такого боргу будуть складати вже 30% бюджету. Однак, борг не є ключовою причиною чому США хочуть піти з глобального порядку. На думку Зейхана, головна причина в тому, що США найсамодостатніша країна в світі, і на тлі загальної тенденції вони неймовірно виграють в майбутньому. Перший параметр - демографія. Тут все гаразд, у 2045 році в них буде мінімум 2 працюючих на одного пенсіонера. У них не бракує робочої сили, і вони мають одні з найвищих доходів в світі. Тому вони продовжать залишатись найбільшим споживчим ринком. Друге - енергетика. США займають перше місце в світі по видобутку нафти і газу. Також в них дуже великі перспективи використання зеленої енергетики. Це означає, що вони можуть бути країною з найнижчою ціною на енергію, що відповідно робить їх неймовірно привабливими для виробництва. Третє, в них колосальні запаси природних ресурсів, а якщо додати Канаду, і, сюрприз, Гренландію - то їм нічого особливо і не треба буде возити, а отже і нести ризики за безпеку морських перевезень. Нарешті четверте, і оце прям взагалі дуже несподівано - США виграють від зміни клімату. Радикальна позиція по цьому трампістів завжди мене дивувала, вони то взагалі заперечували зміну клімату, то вимагали припинити будь-які дії в цьому напрямі. Виявляється, і Зейхан це дуже науково показує, зміна клімату діє по різному на різні регіони. Так, якщо за кілька десятків років є ризик, що Австралія згорить в пожежах, то США навпаки почнуть активно вирощувати сою і інші культури, які там не можуть масштабно рости сьогодні. Як ви можете зрозуміти тепер - ця ідеологія, про самодостатність США та те, що їх ошукали в глобалізації живе і набирає обертів серед американців. Трамп всього лише перший, хто вирішив на ній виїхати публічно. На цьому тлі, у мене викликає щиру посмішку віра великої кількості людей, особливо європейців в те, що головне пережити Трампа. Ні. Поїзд глобалізації вже пішов. І смішні європейці, які не підтримали Трампа в його затії з Іраном, просто стали доказовою базою для цієї ідеології. Тепер спокійно можна казати: бачите, коли нам стало треба - вони не підтримали. НАТО - допобачення.Я читав цю книгу як маніфест американського нового націоналізму, аж коли в останньому розділі отримав повний шок - її написав демократ. Так, Зейхан демократ, який був змушений описати реальність, яка явно суперечить його ідеології. Від цього книга викликає ще більше довіри. Друзі, залишилось зовсім мало для закриття збору - 20 тисяч гривень. Підтримайте. Дякую.

Кінець світу - це тільки початок. 1.Обгрунтування кінця відомого світуДійшли руки написати. Я не знаю, що я ще прочитаю до кінця року, але кника “Кінець світу - це тільки початок” Пітера Зейхана - точно буде номер 1. Просто вражаюча по своєму наповненню, фактажу і доведенню простого факту - відомий нам раніше світ залишився в минулом. Минулого тижня Люфтганза заявила про скасування 20000 рейсів. Через місяць більшість авіаперевезень в світі посипеться, через блокування Ормузької протоки. Фактично, це все наслідок того, що описав в своїй книзі Зейхан ще в 22-му році. Ключова теза книги - світовий порядок руйнується, і його наслідком стане не просто криза, а децивілізація, коли більшість відомої нам інфраструктури не буде працювати. Скасування авіарейсів - перший приклад цього. В дуже великій кількості книг автори висловлюють свої думки і прогнози, з ними можна погоджуватись або ні. Але в цій книзі реальність є просто безапеляційною. Автор бере два фактори, які визначають майбутнє світу: демографія і морські шляхи. Світ вступає в етап, коли старих буде значно більше чим молодих, і на думку Зейхана для багатьох країн цей потяг вже пішов. Європа, Китай, Росія, Японія - це регіони, де в наступні 20 років брак молодих людей призведе до краху економік, і, на думку автора, до децивілізації. Лідером в цьому питанні є Китай, в 2020 рр починається вихід на пенсію останнього великого покоління, і це мабуть буде найбільший в історії вихід пенсіонерів. За прогнозом автора населення Китаю скоротиться вдвічі за наступні 30 років. Чому демографія така важлива? Справа не тільки в робочих місцях і виробництві. Динаміка розвитку роботів і ШІ така, що попри погану демографію, через 10 років ще буде надлишок робочої сили. Справа в тому, що молодь - основа споживання. Старші люди не міняють телефон щороку, машину, квартиру тощо. Фактично, зменшення кількості молодих людей - зменшує споживання, а відповідно - виробництво. Тому демографія світу, де розвинуті країни старіють, а молоді країни мають бідну молодь - веде до краху тої системи в якій ми жили останні 30 років.Друге - це морські шляхи. Автор вважає, що сучасний світ є аномалією. Це пов'язано з тим, що американці після Другої Світової війни створили систему, в якій вони не спробували захопити світ, а вибудували складну коаліцію, в якій взяли на себе питання безпеки. І саме безпеки в питанні морських перевезень, які складають 80% від всіх вантажів. Наслідком цього і стала глобалізація, або відомий нам світ. Але за своєю природою - цей світ неймовірно вразливий. Взаємозалежність настільки велика, що будь- яка криза спровокує ланцюгову реакцію по всьому світу. Тепер ми всі це знаємо через Ормузьку протоку, але таких вузьких місць ще дуже багато. У зв'язку з тим, що США уходять зі світової безпеки - немає країни чи коаліції країн, які можуть підхопити це. Відповідно світ почне ділитись на регіони, що зруйнує логістичні ланцюги, і буде мати наслідком руйнування цілих країн. Про те, чому США уходять в наступному пості на цю тему. Друзі давайте дотиснемо збір для хлопців. Залишилось 46 тисяч гривень. Дякую всім хто підтримує.

Математика війни з ІраномСША займають перше місце в світі по видобутку нафти і третє по об'ємам експорту, також США займають перше місце в світі по видобутку і експорту газу. Ми, звісно, в першу чергу хвилюємося скільки на рості цін заробляє рф, але давайте глянемо скільки заробляють США.Всього за два місяці США додатково заробили орієнтовно - 50 млрд дол. Ці розрахунки дуже приблизні, оскільки ціни змінні.З моменту початку війни США наростили експорт нафти та нафтопродуктів приблизно на 15%, (з 11-11,5 млн барелів до 13-13,5 млн барелів в день), при ціні в 100 - 120 доларів - це дозволило їм заробити близько 80-90 млрд дол за два місяці війни, з яких додатково через війну вони заробили 40-45 млрд дол. По газу ще цікавіша ситуація. З початку війни США наростили експорт газу на приблизно 25% ( з 12,5 млрд куб до 16,1 млрд куб). При середній ціні в 550 дол їх дохід за два місяці склав майже 18 млрд дол, з яких 9 млрд додатково через війну. В самих США відбувся ріст цін на пальне на 20-25%, що викликало додатково інфляцію і відповідно буде з'їдати частину цього прибутку. Враховуючи, що приблизні витрати на військову кампанію склали 56 млрд дол, додаткові прибутки компенсують десь 80-90%. ПС. Завтра стартує практичний курс з самоусвідомлення в кризі. Хто ще планував приєднатись є можливість.

Європейське лицемірство і брак нашого прагматизмуКоли ЄС розповідає про те, що необхідно дуже багато років, щоб прийняти Україну - це звичайне лицемірство. Чому? - Греція. Свого часу Греція була прийнята до ЄС виключно з політичних мотивів.У 1974 році в Греції був повалений режим чорних полковників. Через рік Греція подала заявку на вступ. В 1976 році ЄС розпочав переговори про вступ. Офіційно Греція вступила 1981 року. Але справа була в тому, що вона не відповідала критеріям для вступу. Фактично, греки просто на папері виконали політичні критерії, а на економічні взагалі забили. Це призвело до того, що політичні інститути були дуже слабкі, а в економіку довелось вливати дуже багато ресурсу, щоб втримати її на плаву.ЄС ухвалив політичне рішення тому, що був ризик повернення диктатури в Греції під впливом Радянського Союзу. Тобто такий прецедент вже був, і ситуація з нами теж може бути розв’язана політичним рішенням. Однак, об’єктивно ЄС не може прийняти країну у війні. Ми маємо бути тверезі в цьому, і не вимагати подібного. Натомість, що ми можемо вимагати, це щоб нас прийняли в перший рік після закінчення війни. Це здоровий прагматизм, і для нас фіксування такого зобов’язання - неймовірний успіх. Щодо того, що ми не відповідаємо критеріям - то ЄС дуже гнучка конструкція. В ньому існують тисячі перехідних періодів і складних умов. Ми могли б виконувати це все вже перебуваючи у формальній структурі. Насправді ж, ситуація в міжнародних відносинах зараз така, що велике питання як буде виглядати ЄС, коли ми таки наблизимось до членства. Я схильний думати, що його існування в майбутньому під дуже великим питанням, яке зрозуміємо після перемоги Альтернатив в Німеччині. Тому, що точно не варто робити - це фетиш з членства в ЄС. Як і з НАТО. Але про це вже в іншому глибокому пості на основі прочитаної книги “Кінець світу - це тільки початок” Зейхана.Підтримуємо збір.

Патова мобілізаціяЩо ж раз розцінки ТЦК вже в публічності - давайте поговоримо про мобілізацію. Я був послідовним противником “бусифікації” з 2022 року. Я наголошував, що подібна мобілізація створить колосальні проблеми на майбутнє. І зараз ми пожинаємо тільки перші плоди цього жаху.Але давайте по порядку. Станом на сьогодні ми вже не зможемо змінити мобілізацію і її форму. Війна не бере паузи, і як тільки мобілізація зупиниться - фронт зразу почне просідати. Тому це жахлива ситуація, яка була створена помилковими рішеннями, але тут не може бути різких рухів.Треба прийняти той факт, що всі рішення щодо мобілізації діляться на погані і ще гірші. Будь-яке послаблення шкодить фронту і обурює військових, будь-яке посилення жорсткості викликає обурення суспільства і закладає бомбу в майбутнє. Це патова ситуація. Водночас, єдине в чому немає сумнівів, це в необхідності щось міняти. Інакше далі буде тільки гірше.Зараз багато хто ламає голову, як можна вийти із цієї патової ситуації. І у мене є пару думок з цього приводу. Знову ж таки, всі ідеї так чи інакше комусь не сподобаються.1.Легалізація корупційних потоків. Після публікації розцінок про вихід з ТЦК всі можуть уявити собі ці масштаби. Начальник одеського ТЦК підозрюється у відмиванні 140 млн грн, і це тільки те, що відомо. Фактично, за ці кошти можна було найняти роту колумбійців на рік служби. Тому потрібно внести офіційну можливість оплатити відстрочку на рік. Наприклад, 10 тисяч доларів в рік, якщо не хочеш служити. Це дорівнює корумпованій сумі виходу з ТЦК. За кошти зібрані з відстрочок можна буде найняти чимало іноземців, бразильців, колумбійців тощо. Я розумію, що хтось хоче зараз сказати, щось в стилі “ то що воювати мають бідні”? Але якщо людина може заплатити 10 тисяч доларів, то вона або заплатить їх воєнкому в кишеню, або офіційно в бюджет, з якого можна найняти іноземців. Тому вибирайте, що краще.2.Загальна військова підготовка всього населення. Про це багато говорилось, але мало що робилось. Справа в тому, що найбільший бар’єр в мобілізації - це страх. Людина, яка пройде елементарну підготовку з тактики, управління дроном або НРК - ламає цей бар’єр. Ми маємо розуміти, що ми покоління війни, і вона назавжди залишить свій слід. Тому кожен дорослий українець має мати базові військові навики. Це ж і підвищить готовність українців долучатись до війська. 3.Жінок не можна мобілізовувати. Однак, можна мотивувати. Жіночий пакет у вигляді одноразової виплати 1 млн грн, і далі 100 тисяч грн в місяць на рік - може мотивувати їх приєднуватись до війська. В ЗСУ багато прикладів сильних жінок - воїнів. Жінка, яка керує fpv, може бути такою ж ефективною і навіть більше, чим чоловік. Якщо жінки будуть добровільно приєднуватись до війська - це значно підсилить нашу обороноздатність. Нагадую, що в Ізраїлі жінки мобілізуються на рівні з чоловіками. Що не можна робити, щоб не зробити гірше:1.Посилення покарання для тих, хто ухиляється. Наприклад, блокування рахунків, обмеження прав тощо. Покарання ніколи не стимулює, воно ще більше породжує агресію і образу. Необхідно шукати стимули.2.Виправдовування насильства і жорстокості при мобілізації. Я нагадаю, що навіть проти меншого свавілля беркуту - ми вийшли на Майдан. Українці ніколи не приймуть протизаконного свавілля, хай які благі цілі стоять за цим.Те, що сьогодні відбувається з мобілізацією - це бомба сповільненої дії. Потрібно розуміти, що рано чи пізно, чоловіки, яких жорстоко викрадають на очах у їхніх дружин і дітей, повернуться додому. Війна обов’язково закінчиться, бо це закони історії і, зрештою, фізики. І ось ця образа, приниження - не залишаться забутими.А нам всім разом ще треба відбудовувати країну. Підтримуємо збір. Дякую.