ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК🇺🇦

Світовий банк та Єврокомісія звернулися до голови фінансового комітету Верховної Ради, а також до очільників антикорупційного та євроінтеграційного комітетів із закликом якнайшвидше ухвалити закони, необхідні для приєднання України до SEPA — єдиної європейської системи платежів у євро. У листі наші міжнародні партнери наголошують, що йдеться насамперед про закони у сфері фінмоніторингу та боротьби з відмиванням коштів: створення реєстру банківських рахунків і сейфів, реєстру бенефіціарів, а також імплементацію європейських AML/CFT правил.Світовий банк і Єврокомісія пояснюють, що вступ до SEPA дозволить здешевити й пришвидшити перекази в євро для українців та бізнесу. А також стане важливим кроком на шляху до членства в ЄС. Наші партнери також пояснюють: створення реєстру банківських рахунків і сейфів не несе ніякої загрози приватності і не є «тотальним стеженням» за громадянами. Адже це потрібно для того, щоби правоохоронці та уповноважені органи могли швидко бачити, хто є власником рахунків чи банківських скриньок. Доступ до реєстрів має бути лише у компетентних органів і для конкретних розслідувань.Єврокомісія та Світовий банк попереджають, що не варто відкладати запуск таких реєстрів до моменту вступу України до ЄС. Бо сам цей вступ може затриматись через неприєднання до SEPA. Окремо міжнародні партнери закликали не послаблювати правила фінмоніторингу щодо політично значущих осіб (PEP), зазначивши, що будь-який «відкат» у цій сфері може поставити під ризик і заявку України до SEPA, і подальший рух до ЄС.Як авторка законопроекту про SEPA, додам також від себе, що наразі ми маємо вузьке вікно можливостей для того, щоби приєднатись до SEPA на умовах, які поки що є дуже ліберальними. Надалі ці умови ЄС планує зробити набагато суворішими. І тоді весь цей процес нам доведеться також синхронізувати з новими директивами ЄС і ухвалювати набагато жорсткіші правила фінмоніторингу. Вдячна Світовому Банку і Європейській Комісії за те, що звернули увагу Верховної Ради на це вкрай важливе питання. Сподіваюсь і на розуміння колег.

Здивована реакцією ізраїльського МЗС та інших тамтешніх офіційних інституцій щодо перепоховання лідера ОУН Андрія Мельника. Вважаю це недоречним некоректним та неадекватним втручанням у внутрішні політично-історичні справи України з боку іншої держави. Розумію, що частина сучасних ізраїльських політиків росла і виховувалась в Радянському Союзі. Але це здебільшого високоосвічені люди, які здатні вивчити історичні факти не послуговуючись російськими наративами та ІПСО. Наприклад, відомості про конструктивні стосунки Андрія Мельника з людьми, які пізніше стали визначними постатями Ізраїлю, можна навіть нагуглити, не потрібно йти в архіви. Щиро впевнена, що ізраїльське МЗС має вибачитись за цей дивний напад, а також пропоную зосередитись на питаннях сьогодення: спільній боротьбі з Іраном; купівлі українського не краденого зерна; спільних оборонних проектах. Потурання росіянам в складних історичних питаннях завжди працює на розкол між двома народами, які мають спільне горе — війну і терор. Вважайте це офіційною позицією співголови міжпарламентської групи дружби «Україна-Ізраїль».

Прислали порядок денний засідання ВРУ. Всього 13 проектів. Серед ключового:▪️ №12360 — друге читання змін до Митного кодексу щодо оцінки ефективності та результативності діяльності митних органів.▪️ №13181 — новий закон про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.▪️ №15056 — президентський законопроєкт щодо імплементації Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.▪️ №15015 — зміни до законодавства про охорону здоров’я.▪️ №12301 — зміни щодо забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.▪️ №14141 — електронний документообіг при працевлаштуванні.▪️ №10284 — стимулювання участі органів влади у міжнародній технічній допомозі та транскордонному співробітництві.▪️ №0374 — ратифікація Грантової угоди між Україною та Францією щодо підтримки критичної інфраструктури та пріоритетних секторів економіки.▪️ №0357 — ратифікація угоди про довгострокове співробітництво між Україною та Албанією.▪️ №14276 — законопроєкт про меценатську діяльність у сфері культури.Також у порядку денному постанови:▪️ №15179 — про звіт ТСК із захисту прав інвесторів;▪️ №15219 — про створення нової ТСК із захисту прав інвесторів;▪️ №15053 — про встановлення Дня української музики.

Однаково зараз почнуть зливати телеграм-каналам, то розповім сама. Завершилась зустріч фракції з Президентом. Левова частка часу була присвячена перспективі завершення гарячої фази війни. Президент зазначив, що до листопада розглядається можливість, за умови надання гарантій безпеки, завершити гарячу фазу. Зараз у нас є перевага на фронті, якою можна скористатись. Основна мета — не дати рф можливість обманути і після короткої перерви розпочати нові бойові дії, новий наступ. Володимир Зеленський сказав, що від Європи очікується, хто зараз буде модератором мирного треку від них, а також що ми очікуємо делегацію зі США найближчим часом. Також багато говорили про перспективи членства в ЄС. Президент сказав, що ми, народні депутати, виконали абсолютно всі вимоги для відкриття всіх переговорних кластерів і до літа їх мають відкрити. Щодо питання асоційованого членства без права голосу і без торгово-економічних перспектив це членство не дасть українцям відчуття справедливості. Щодо голосувань у ВР, є домовленість перед місією МВФ продемонструвати єдність навколо законопроектів про закупівлі і про посилки (те, що зашито в Митниц кодекс), а далі побачимо. Голосів на законопроект по SEPA досі немає, бо ніхто Президенту не доніс цінність цього закону, на жаль. Буду працювати над цим. Кадрових питань не обговорювалося. Варто вкотре зазначити, що Президент дуже терпляче вислуховував запитання депутатів стосовно незадоволеності очільниками ОВА, мерами, проблем ВПО тощо, що загалом не є його пріоритетами зараз, під час війни.

У День Вишиванки мала зустріч на запрошення Представництва World Bank Group за участі регіонального директора з питань макроекономіки, фінансів та інвестицій Абебе Адугни (Abebe Adugna). Вийшла дуже гаряча дискусія про те, як налагодити більш ефективну взаємодію між Світовим банком і Верховною Радою щодо виконання DPO. Це - пакет наших зобов’язань у рамках співпраці зі Світовим банком. Ось п’ять основних законопроєктів DPO:- Законопроект про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту. (Гармонізація української залізниці з правилами ЄС: безпека руху, оцінка ризиків, технічні стандарти).- Нова редакція закону про публічні закупівлі. (Реформа системи закупівель під відбудову України та вимоги міжнародних партнерів).- Законопроєкт про SEPA та фінмоніторинг. Це – основна частина наших зобов'язань. Закон потрібен для: • приєднання України до європейської платіжної системи SEPA; • посилення боротьби з відмиванням коштів; • імплементації європейських AML-правил.Фактично це - пакет змін для приєднання України до європейської платіжної системи SEPA та покращення фінмоніторингу за стандартами ЄС і FATF. - Законопроект про інвестиційні фонди (Адаптація правил інвестфондів до стандартів ЄС).- Законопроект про оцінку майна (Реформа ринку оцінювачів і правил оцінки майна за європейськими підходами).Говорили про те, як забезпечити успішне проходження через процедуру ухвалення в парламенті цих законопроектів і, зокрема, основного з них - законопроекту про SEPA, автором якого я є. Домовились, що законотворців будуть вчасно інформувати про ті пропозиції, які Світовий банк обговорює з урядом в процесі формування майбутніх зобов’язань України. Також я торкнулась теми підвищення обізнаності громадян щодо протидії відмивання коштів, що є надзвичайно важливим у боротьбі з корупцією. Світовий банк є важливим і надійним партнером України. Під час війни він фінансує відбудову житла й енергетики, а також реформи, необхідні для економічної стабільності та інтеграції до ЄС. За фінансової підтримки Світового банку реалізується міжнародна програма НОРЕ, спрямована на відбудову житла, пошкодженого внаслідок російської агресії. Ключовий проект СБ - механізм бюджетної підтримки PEACE in Ukraine, через який фінансуються зарплати вчителів, лікарів, соціальні виплати. А великий фонд URTF став центральною платформою координації донорської допомоги Україні, через яку спрямовуються гроші на енергетику, житло, транспорт, медицину та реформи держуправління. Підтримка Світового банку під час війни неоціненна.

Зранку до вечора мені дзвонять обурені виборці. Закликають мене стати груддю на захист українських кордонів від мігрантів. І ось тепер «Главком» випускає велике інтерв’ю з головою Державної міграційної служби Наталією Науменко. І там найцікавіше – цифри. Вони дуже погано вкладаються у рілзи відомих політиків про «заміщення українців». Поки Telegram малює каравани мігрантів, глава Міграційної служби каже: «Передумов для мігрантського буму нем».А далі починається найболючіше для любителів апокаліпсису – суха статистика.У довоєнному 2021 році Україна видала понад 21 тисячу дозволів на працевлаштування іноземців. У 2025-му – 9574. Але навіть це не означає, що всі ці 9 тис. реально приїхали. Бо між «дозволом» і реальною присутністю в Україні є ще кілька кіл бюрократичного пекла: віза, перевірки, СБУ, посвідка на проживання. І в результаті з майже 10 тисяч дозволів реально легалізувалося лише 4975 людей. Тобто половина.Окремий шедевр – історія з «бангладешською навалою». Торік громадянам Бангладешу видали 600 дозволів на роботу. З них:• 32 отримали візи, • семеро отримали посвідки на проживання. Семеро!Це буквально менше, ніж людей за кавою в середньому київському ЖК зранку.Тобто навіть ті, хто формально проходить всі процедури, часто просто не доїжджають. Державні структури вже встановили: паніка розганяється саме через російські Telegram-канали та ІПСО. А далі включається армія наших корисних ідіотів. Бо тема «вас замінять чужинцями» - універсальна кнопка хайпу. Вона працює і в Європі, і в США, і тепер її успішно вмикають нам.При цьому сама Міграційна служба зовсім не виглядає як структура, яка готується запускати сюди «кого завгодно». Навпаки – Науменко прямо говорить про ризики, контроль, перевірки і навіть окремо називає країни, з громадянами яких краще не мати діла. Тому раджу почитати повне інтерв’ю. Бо там є зрозумілі пояснення, чим громадяни, наприклад, Бангладешу небезпечніші за пакистанців, бо не «всі мігранти однакові». А ще дуже цікаво виглядає шматочок про росіян в Україні. Поки соцмережі рахують міфічні «мільйони чужинців», Міграційна служба констатує: станом на зараз в Україні офіційно перебувають 155 233 громадянина Російської Федерації.Є й обнадійливий меседж. Вперше за роки війни нині почалося фіксуватися позитивне сальдо тих громадян України, хто перетинає кордон. Тобто є маленька, навіть поки мікроскопічна, надія, що наші люди починають повертатися.Більше і цікавіше про все це на «Главкомі» 👇

З Днем банкіра, друзі та колеги!Цінність послуги ми усвідомлюємо тоді, коли втрачаємо її доступність. Саме через безперебійність доступу до банківських послуг, ми не завжди розуміємо, скільки зусиль та інтелекту стоїть за сектором. Банкіри щодня тримають фінансову систему України сильною, стабільною та живою — попри війну, ризики, тривоги, кібератаки, економічний тиск і постійну відповідальність перед мільйонами клієнтів.Наші банки не просто вистояли. Вони продовжують кредитувати, підтримувати бізнес, допомагати військовим, впроваджувати нові технології, працювати з фінансовим моніторингом, захищати клієнтів від шахрайства та залишатися одним із найбільш клієнтоорієнтованих секторів економіки у світі.І це не перебільшення. Бо сьогодні український банкінг — це сервіс під сиренами, робота під обстрілами, безперервність платежів навіть під час блекаутів, підтримка людей у найважчі моменти їхнього життя. Це величезна щоденна праця тисяч людей, яку клієнти часто сприймають як належне. Але за тим, щоб «усе просто працювало», стоїть колосальна відповідальність.Особливо приємно було напередодні свята взяти участь у заході Національної асоціації банків України. Мала змістовне публічне інтервʼю з очільником НАБУ Сергієм Наумовим. Ми говорили про виклики банківської системи, про кредитування військовослужбовців, про баланс між соціальною справедливістю та можливостями банківської системи, про європейську інтеграцію України та SEPA. Для мене такі розмови дуже цінні, бо саме у відкритому професійному діалозі народжуються сильні рішення для країни.Дякую всім банкірам України — державним і приватним банкам, комплаєнсу, ризик-менеджменту, касирам, IT-командам, кіберфахівцям, фінмоніторингу, юристам, відділенням у прифронтових регіонах, усім, хто щодня робить свою роботу чесно й професійно.Попереду у нас величезна робота: відбудова країни, повернення людей, інтеграція до європейського фінансового простору, нові стандарти прозорості та фінансової безпеки. І я переконана: саме українська банківська система буде однією з головних опор цього відновлення.Зі святом вас! Слава Україні!

Європейська комісія фактично передала Верховній Раді дуже чіткий сигнал: будь-які спроби послабити правила фінансового моніторингу щодо політично значущих осіб саме зараз можуть бути сприйняті ЄС як відкат від взятих Україною зобов’язань.Під час обговорення представники Єврокомісії прямо наголосили, що нинішній момент є надзвичайно чутливим для України, адже Рада ЄС найближчим часом розглядатиме питання формального відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС.Окремо було підкреслено: зміни до законодавства щодо політично значущих осіб, ухвалені у 2023 році, були безпосередньо пов’язані з виконанням так званих «7 кроків» Єврокомісії для початку переговорного процесу. Саме тому будь-який рух назад у питаннях прозорості, контролю за статками публічних діячів та політики боротьби з відмиванням коштів може стати «надзвичайно неправильним сигналом» для Європейської ради. Особливо на фоні антикорупційних розслідувань! По суті, меседж Єврокомісії звучить дуже просто: Україна не може одночасно просити про відкриття переговорних кластерів і паралельно демонтувати антикорупційні та запобіжники у сфері боротьби з відмиванням коштів, які сама ж взяла на себе як частину євроінтеграційного треку.І це важливо пам’ятати всім авторам та лобістам законодавчих ініціатив у цій сфері. Європейська інтеграція — це не лише прапори й заяви. Це ще й здатність тримати слово щодо правил прозорості та фінансової доброчесності.

Ще один показовий кейс того, що фінансовий моніторинг і міжнародна співпраця можуть дістати навіть тих, хто десятиліттями вважав себе невловимим.Британські правоохоронці разом із американськими партнерами виявили та арештували кошти, пов’язані з Джеймсом Джозефом «Вайті» Балджером — одним із найвідоміших гангстерів США, який свого часу входив до списку найбільш розшукуваних ФБР.Балджер очолював злочинне угруповання Winter Hill Gang у Бостоні та був засуджений за вбивства, наркоторгівлю, вимагання і відмивання коштів. Після втечі від американського правосуддя він роками переховувався, але навіть через десятиліття правоохоронці продовжили шукати його активи.Національне агентство боротьби зі злочинністю Великої Британії (NCA) встановило, що ще у 90-х Балджер відкрив у Британії два банківські рахунки — один на власне ім’я, інший на псевдонім. Після розслідування британська сторона заморозила кошти та повернула понад £53 тисячі американській владі для компенсації родинам жертв.Це хороший приклад того, як працює сучасний AML:не лише знайти злочинця, а й роками переслідувати його гроші, незалежно від юрисдикції, часу чи використаних підставних осіб.У світі фінмоніторингу не буває “занадто старих” рахунків чи “забутих” активів. Якщо гроші мають кримінальне походження — рано чи пізно ними зацікавляться.І це стосується не лише гангстерів із Голлівуду.

Українська банківська система продовжує очищатися від токсичних боргів навіть під час війни. Станом на 1 квітня 2026 року частка непрацюючих кредитів (NPL) скоротилася до 12,9% — це на 1 відсотковий пункт менше з початку року та на 13,7 в. п. менше, ніж у березні 2022 року.За перший квартал банки наростили кредитний портфель на 75,8 млрд грн — до 1,436 трлн грн. Водночас обсяг проблемних кредитів скоротився на 3,8 млрд грн — до 185,5 млрд грн. Це означає, що економіка поступово оживає, а нові кредити видаються якісніше й відповідальніше.Особливо показовою є динаміка:— частка NPL у кредитах фізичних осіб знизилася до 10,3%;— у бізнесу — до 15,7%.Скорочення проблемної заборгованості відбулося в усіх групах банків:— державні банки: 18,4%;— приватні українські банки: 7,8%;— банки з іноземним капіталом: 6,2%.Нагадаю: у перший рік повномасштабної війни рівень дефолтів за кредитами сягав близько 20%, а частка NPL у портфелях — майже 40%. Тоді багато хто прогнозував крах кредитної системи. Але українська банківська система вистояла.Важливу роль зіграло й очищення балансів державних банків: наприкінці 2025 року вони списали понад 170 млрд грн старих проблемних активів, що дозволило досягти 15-річного мінімуму за рівнем NPL.Водночас кредитування продовжує активно зростати:— чисті гривневі кредити бізнесу за березень зросли на 32% рік до року;— населенню — на 36%.Це означає, що банки знову кредитують економіку, бізнес інвестує, а громадяни поступово повертаються до фінансової активності навіть в умовах війни.