Telegram statistics channel - @vasylevska96

Що там по крипті в Європі? ЄЦБ опублікував дослідження про те, хто і як використовує криптоактиви в єврозоні.Попри зростання кількості власників, крипта майже не використовується як платіжний інструмент. За даними опитування понад 39 тисяч людей у 17 країнах, для щоденних платежів її використовує менше ніж 1,5% населення Фактично ринок крипти складається з двох різних груп. Перша — це інвестори: молодші, фінансово активні, які поєднують інтерес до цифрових інструментів зі звичкою тримати готівку. Друга — значно менша — це ті, хто намагається використовувати крипту для платежів. Але і вони шукають у ній не швидкість чи інновації, а властивості готівки: простоту та приватність Ще один важливий висновок — поведінка під час криз. У звичайні періоди крипта і готівка можуть співіснувати в портфелі. Але в умовах невизначеності люди переходять у кеш. Зростання запасів готівки знижує ймовірність володіння криптою приблизно на 10 відсоткових пунктів Для регуляторів це означає дві різні політики. Для більшості користувачів крипта — це інвестиційний актив, і тут ключове — захист інвестора. Для вузької групи платників важливі інші речі — приватність і простота, які сьогодні забезпечує саме готівка.І головне: поки що криптоактиви не виконують ключових функцій грошей — ані як засіб платежу, ані як стабільне збереження вартості.

Законопроєкт №15111 про оподаткування доходів через цифрові платформи — що реально змінилось після доопрацювання.По-перше, залишили товари в периметрі закону. Було багато дискусій, чи обмежитись лише послугами, але ми рухаємось в логіці DAC7, а вона прямо передбачає охоплення і товарів. Водночас додали пільгу — 2000 євро на рік для продажу товарів. Тобто дрібні продавці не підпадають під податкове навантаження, але платформи все одно звітують.Друге — прибрали спецрахунки. Це була одна з найбільш конфліктних ідей. Ми зважили ризики і ефект і дійшли висновку, що ускладнення для бізнесу значно перевищують потенційну користь. Тому від цієї конструкції відмовились.Третє — самозайняті і ФОПи. Тут також було багато запитань. У фінальній версії: • обмеження для самозайнятих прибрали • для ФОПів залишили лише логіку: якщо діяльність відповідає твоєму КВЕДу — працюєш як ФОПвсе інше можна робити як звичайна фізособа через платформу. Це знімає хаос з адмініструванням.Четверте — нерезиденти платформ. Ми спростили для них звітність і дозволили сплату в іноземній валюті. Це важливо, бо інакше великі міжнародні платформи просто не заходять у регулювання.П’яте — те, що, думаю, оцінять люди:жодних декларацій від фізичних осіб. Якщо є перевищення чи порушення — податкова сама, на основі даних від платформи, формує податкове повідомлення-рішення.Відповідальність за розрахунок — на ДПС, а не на людині.Шосте — важлива правка для ринку:ми прибрали ризик перекваліфікації у трудові відносини між платформою і продавцем через зміни до трудового законодавства. Це те, про що бізнес говорив давно.І окремо — хоча це не про платформи, але важливо:продовжили пільгу по землі для зруйнованої нерухомості.

Сума порогових операцій буде піднята з 400 тисяч до 550 тисяч гривень. В законопроекті про приєднання України до єдиного європейського платіжного простору вдалось домовитись з регуляторами про підвищення суми порогових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу.Сьогодні все, що перевищує 400 тисяч гривень, автоматично тягне за собою запит на підтвердження походження коштів. Після ухвалення закону цей поріг підніметься до еквіваленту понад 10 тисяч євро — тобто до 550 тисяч гривень.Що це означає на практиці:менше зайвої бюрократії для людей і бізнесу в щоденних операціях, менше формальних запитів там, де ризик об’єктивно невисокий,і більше фокусу фінмоніторингу на дійсно ризикових транзакціях.Важливо: для операцій у сфері лотерей та казино нічого не змінюється — поріг залишається 55 тисяч гривень.Це одна з тих технічних, але принципових змін, які наближають нас до європейських правил гри: коли контроль — розумний, а не тотальний.Далі — рішення за Комітетом з питань фінансів, який відбудеться в понеділок і де я доповідатиму напрацьовані зміни.

Українці в Європі жаліються, що один переказ коштів на Батьківщину коштує їм декілька десятків євро. Українські підприємці скаржаться, що їхні товари не доступні європейцям для купівлі з сайтів, бо один платіж в оплату товару дорожчий за сам товар. Щороку Україна втрачає до 100 мільйонів євро — просто через те, що ми досі не приєднались до єдиної зони платежів у євро. Наприклад, як все відбувається зараз:Українка з Вроцлава щомісяця надсилає гроші мамі до Харкова. Банк за це бере комісію. Банк-посередник — ще свою комісію. Іноді є ще третій. До мами доходить лише 1/2 платежа.І така ситуація — у мільйонів українців❗️У понеділок на Комітеті ВР з питань фінансів ми голосуємо за те, щоб здешевити платежі.SEPA — це система, якою вся Європа вже давно користується для переказу євро. Швидко, дешево, без посередників. Комісія — близько 5 євро замість 50. Гроші — за хвилину.4 мільйони українців зараз живуть у ЄС. Більшість допомагає рідним тут. Кожен переказ — це втрати, яких не повинно бути.Для бізнесу, який працює з Європою, приєднання до SEPA заощадить до 4 тисяч євро на рік. Для країни — 70–100 мільйонів євро, які залишаться в економіці, а не осядуть у банківських комісіях.І ще одне. До цього закону прив’язані гроші, які Україна має отримати — 50 мільярдів від ЄС і понад 3 мільярди від Світового банку. Без нього — затримка.Тому голосуємо🙌

🏠 Фінмоніторинг у нерухомості: що насправді змінюється?У медіа та соцмережах поширюється маніпулятивна інформація про «нові правила» для рієлторів. Пояснюємо 👇❗Вимоги НЕ новіВони вже давно визначені законом і діють в Україні.👤 Хто підпадає під фінмоніторинг?Рієлтори та інші учасники угод із нерухомістю — як і інші суб’єкти фінмоніторингу.📊 Чи контролюють ВСІ угоди?Ні.Фінмоніторинг працює за ризик-орієнтованим підходом — перевіряються лише операції з ознаками ризику.🚫 Міф: «повідомляють про всі угоди понад 400 тис. грн»Це неправда.Рієлтори повідомляють лише про підозрілі операції, а не про всі.🔍 Що змінилось у 2026 році?Оновлено технічну взаємодію з Держфінмоніторингом (е-кабінет) та перевіряється, чи всі суб’єкти стали на облік.⚖️ Чи є «потрійний контроль»?Ні. Закон чітко визначає суб’єктів фінмоніторингу (оцінювачів у ньому немає), і такі твердження є некоректними.🤝 Що це означає для громадян?Жодного тотального контролю.Якщо все законно — додаткових бар’єрів немає.📌 Висновок:Для рієлторів — це про роботу за правилами.Для громадян — безпечно та без зайвих ускладнень.Детальніше

Підвезли звіт про протидію легалізації за 2025 рік. Минулого року система фінансового моніторингу обробила майже 2 мільйони повідомлень про фінансові операції, але лише близько 16% з них мали ознаки підозрілих. Тобто система перетравлює масив даних, але левова частка — сміття. При цьому, обсяги коштів, які фігурують у матеріалах, переданих правоохоронним органам, є вражаючими, але не поспішайте радіти. Дочитайте, скільки ж було стягнуто в бюджет наприкінці. Понад 201 млрд грн із ознаками відмивання, ще 71 млрд грн у межах інших кримінальних правопорушень, десятки мільярдів гривень у кейсах, пов’язаних із бюджетними коштами, однак фактичний обсяг заблокованих операцій становить лише близько 3,2 млрд грн, що демонструє суттєвий розрив між аналітичною роботою і реальним впливом на фінансові потоки. Характер фінансових злочинів у 2025 році суттєво трансформувався під впливом війни: схеми стали більш цифровими, багаторівневими і менш контрольованими, активно використовуються криптовалюти, P2P-платформи, соціальні мережі, «дропи» та мережі фізичних осіб-підприємців, які забезпечують швидке обготівковування і розпорошення коштів, а також транзит через юрисдикції, що не приєдналися до санкцій. Окремо варто відзначити напрям фінансування втероризму, де ключовими інструментами стали криптогаманці, подальша конвертація через біржі у гривню і зарахування на карткові рахунки фізичних осіб в Україні, часто із залученням завербованих осіб через Telegram, що фактично створює нову гібридну модель фінансових потоків між цифровим середовищем і класичною банківською системою. У сегменті бюджетних коштів зберігаються класичні, але масштабовані схеми привласнення: завищення вартості контрактів, іноді втричі, використання пов’язаних нерезидентів, прокладок і підконтрольних ФОПів, подальше обготівковування або розміщення коштів на депозитах, що свідчить не про нові механіки, а про системну відсутність стримуючих факторів. Так само залишаються активними конвертаційні центри, через які, за оцінками, було проконвертовано майже 70 млрд грн, переважно через операції реального сектору з подальшим виведенням коштів через мережі ФОПів, що мають спільних бенефіціарів і працюють як частина організованої фінансової інфраструктури. Загалом звіт демонструє, що система здатна акумулювати великі обсяги інформації та ідентифікувати типові схеми, однак ключовим викликом залишається перетворення цих даних у реальні кримінальні провадження, судові рішення та повернення коштів, оскільки поточний розрив між виявленими обсягами і фактичними результатами є занадто значним, щоб говорити про ефективний вплив на тіньові фінансові потоки.Це тільки те, що Держфінмон бачить. А скільки всього він не бачить 😏 або не бажає бачити… Якби правильно налаштувати систему, ми в черзі за іноземними кредитами не стояли б. Але кому це вигідно?

Отримала відповідь від однієї з фінансових компаній щодо кредитування військовослужбовців.Цифри, які змушують задуматись.У 2024 році рівень відмов клієнтам, які самостійно зазначили статус військовослужбовця, становив 9,34%, тоді як для інших клієнтів — лише 3,69%.У 2025 році розрив ще більший: 20,35% проти 11,20%.На початку 2026 року — 15,60% проти 11,38%. Тобто ймовірність отримати відмову для військових — у 1,5–2 рази вища.Формально компанія пояснює це «нейтральним скорингом» і відсутністю верифікації статусу на етапі заявки. Але факти говорять самі за себе:система, яка нібито не враховує статус, фактично дає гірший результат для тих, хто його декларує.Насправді причина значно глибша.Норма про повне звільнення військовослужбовців від процентів, штрафів і пені призвела до того, що кредитування цієї категорії стало економічно збитковим для фінансових компаній.У результаті ринок відреагував так, як реагує завжди:ризик, який неможливо покрити — просто відсікається на етапі скорингу.Саме тому сьогодні ми бачимо не формальну, а фактичну відмову в доступі до кредитів для військових, а також для їхніх дружин і чоловіків — ще до моменту, коли вони можуть реалізувати своє право на пільгу.Це класичний приклад того, як добре задумана соціальна норма без прорахованої економіки призводить до протилежного ефекту:пільга є, але доступу до фінансової послуги — немає.

AMLA заходить у гру — і це змінює правила для всієї фінансової системи ЄС.Вже найближчим часом новий європейський регулятор буде напряму наглядати за 40 найбільш ризиковими фінансовими установами з Франкфурта. Це не про «формальний контроль» — це про жорстке правозастосування.Серед потенційних кандидатів — Revolut. Причини очевидні: масштабна транснаціональна діяльність + штрафи за AML-порушення. Додатковий фактор ризику — складна юрисдикційна модель: Британія + ліцензія в Литві.Як обиратимуть ці 40:• тільки high-risk за підсумковою оцінкою• якщо таких більше — відбір разом із нацрегуляторами• пріоритет — країни з великим потоком транзакцій у треті юрисдикції• ключове — транскордонний вплив і системна значущістьХто може потрапити:• банки• криптосервіси• платіжні установи• інвестфонди• страхові компанії• інвесткомпанії• обмінникиЩо це означає на практиці:ЄС переходить від декларацій до централізованого контролю. AMLA — це фактично «європейський супервізор», який буде дивитись не на країни, а на конкретні установи.І головне — це сигнал ринку:якщо ти великий, транскордонний і працюєш з ризиковими потоками — тебе будуть бачити напряму з Франкфурта.Для України це ще один маркер: рух до SEPA і інтеграції в європейську фінсистему автоматично означає гру за цими ж правилами.

У Київська торгово‑промислова палата відбулася відкрита зустріч правників, адвокатів, представників бізнесу та працівників Бюро економічної безпеки України. Головна тема дискусії — ініціатива БЕБ щодо так званого досудового врегулювання спорів із бізнесом.Під час свого виступу я досить жорстко розкритикувала підхід БЕБ. І роблю це не як сторонній спостерігач — я є співавторкою закону про створення Бюро. Саме тому мені добре відомо, якою мала бути ця інституція і чим вона фактично стала.БЕБ створювався як орган, що має зосередитись на аналітиці економічних злочинів, а не на силових методах. На практиці ж ми бачимо іншу картину.Аналітичні записки Бюро часто не витримують жодної критики, але саме на їх основі відкриваються кримінальні провадження. Складається враження, що це робиться переважно заради статистики, а не для реального захисту економічної безпеки держави.Водночас комунікація керівництва БЕБ з парламентом фактично відсутня. Імідж окремих працівників викликає щире запитання щодо можливого незаконного збагачення та зловживання впливом. Натомість БЕБ:вимагає підвищення заробітних плат; наполягає на розширенні повноважень — доступі до митних постів; а також на отриманні права на прослуховування.Окремо варто подивитися на статистику роботи Бюро.Лише за червень–вересень 2025 року було закрито 480 кримінальних проваджень, які розслідувало БЕБ.Ще 493 справи передано за підслідністю іншим органам, і їх подальша доля фактично невідома. Це означає, що сотні проваджень роками тиснули на бізнес, але завершилися нічим.Для об’єктивності зазначу: з мого досвіду, справді зменшилась практика “невідкладних обшуків без ухвали суду”. Але загальна кількість обшуків, арештів майна та інших слідчих дій суттєво не зменшилась.Що ж до нової моделі «досудового врегулювання», то вона викликає ще більше запитань.Проблема в тому, що:• модель не передбачає жодних формальних процесуальних рішень — підозр або судових ухвал, а отже відсутній контроль;• укладення угоди фактично залежить від позиції керівництва БЕБ і його ставлення до конкретного бізнесу;• існує ризик підміни податкового спору кримінальним провадженням;• ініціювання угоди не зупиняє слідчі дії — обшуки, допити чи арешти майна можуть використовуватися як інструмент тиску;• обов’язок сплати 50% суми податків на користь ЗСУ може стимулювати штучне завищення збитків слідством;• бізнес фактично не має впливу на визначення розміру збитків — якщо він не погоджується з експертизою слідства, угода просто не укладається.У підсумку виникає ключове питання:чи не перетвориться така модель на ще один інструмент тиску на бізнес, замість механізму справедливого врегулювання спорів?БЕБ має бути інтелектуальним центром боротьби з економічними злочинами, а не черговим силовим органом. Саме заради цього ми створювали Бюро. І саме цього сьогодні очікує український бізнес.

Сьогодні у Верховній Раді Голова Андрій Пишний надав народним депутатам роз’яснення щодо ситуації з monobank, яка виникла після оприлюднення даних клієнтки під час її верифікації на фоні російського триколора.Під час обговорення ми стали свідками емоційної реакції суспільства на використання символіки держави-агресора. Водночас, за словами керівництва Національного банку, до уваги було взято результати державної експертизи, яка підтвердила, що на зображенні йдеться саме про російський прапор.Разом з тим чинне законодавство обмежує можливості Національного банку публічно комунікувати деталі наглядових процедур.За інформацією НБУ, перебіг наглядових дій виглядає так:банк уже надав значний обсяг документів і пояснень, які наразі аналізуються регулятором. За результатами цієї роботи буде підготовлена довідка, що міститиме фахове судження щодо того:— чи мало місце порушення законодавства;— чи відповідають застосовані банком механізми вимогам щодо збереження банківської таємниці.Після цього Національний банк визначить, чи є підстави для запуску адміністративної процедури та ухвалення відповідного рішення.Закон передбачає шестимісячний строк для застосування можливих заходів впливу.Очікуємо на завершення наглядового аналізу та офіційні висновки регулятора. У таких ситуаціях важливо забезпечити баланс між емоційною реакцією суспільства на символи держави-агресора та неухильним дотриманням вимог законодавства щодо банківської таємниці та прав клієнтів.