ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК🇺🇦

Якісь дуже смішні люди з деревообробної галузі образились так, що потурбували аж цілого Генерального прокурора, щоб той відкрив проти мене кримінальне провадження.Мій страшний злочин полягає в тому, що я — народний депутат і член фінансового комітету — публічно поставила просте запитання: а чи всі представники деревообробного бізнесу чесно платять податки під час війни?Бо, знаєте, мене, автора законів про Бюро економічної безпеки, про боротьбу з відмиванням коштів, турбує мінімізація податків і виведення валютної виручки у країні, яка воює.І от це чомусь страшенно образило окремих ділків.Настільки, що тепер мене поливають брудом з усіх прасок, пов’язаних з родиною одного провідного диванного експерта. Того самого, який стоіть за деревообробним бізнесом. Думаю, ще трохи — і деревообробники звинуватять мене у тому, що я особисто вирубала Карпати. Я! А не вони! Тільки щоб мене залякати. Тому офіційно звертаюсь до Офісу Генпрокурора, ДБР, СБУ і всіх правоохоронців.Прошу кинути всі сили держави на розслідування цього жахливого злочину. Бо народний депутат написала пост про можливе ухилення від податків.Очевидно, це зараз найбільша загроза національній безпеці.І так, для тих, хто раптом забув: саме я була серед тих, хто просував створення Бюро економічної безпеки та законодавчі зміни для боротьби з тіньовою економікою і відмиванням коштів. Я успішно поборола колекторів, припинила залякування людей і я продовжую працювати на виведення грошей з тіні! Тому повторю ще раз.Ухилятись від податків під час війни — соромно.Я це казала. Кажу. І говоритиму далі. Попри будь-які політичні переслідування. Але не забувайте, що в будь-яких розслідуваннях можете вийти самі на себе, смішні ви люди. Їй-богу.

З колегами працюємо в Європарламенті. Зустрілися з колишнім президентом Європарламенту Петом Коксом. Аналізуючи ситуацію в Україні, він назвав український парламент найслабшою ланкою зараз. Намагались переконати його, що це не так. Розмова була непростою.Кокс назвав Верховну Раду «слабкою ланкою» — не тому, що тут немає людей, здатних ухвалювати рішення, а тому що в умовах війни та постійного тиску парламенту дедалі складніше виконувати свою базову функцію — збирати голоси під стратегічні рішення.І це вже впливає не просто на внутрішню політику.Це впливає на ключові речі:— виконання програм з МВФ— фінансування в межах Ukraine Facility— наш рух до ЄСНа прикладі SEPA це особливо видно. Законопроект, ухвалення якого дає країні доступ до дешевих платежів, економію десятків мільйонів євро на рік і посилює прозорість фінансової системи — банально складно проголосувати.І справа не лише в опозиції.Проблема глибша — у політичних конфліктах, торгах, очікуваннях кадрових рішень, які чомусь ставляться вище за державні інтереси.Логіка «звільніть цього — дамо голоси», «змініть того — тоді поговоримо» не працює. Ми це вже проходили. Вимоги виконуються — а голосів усе одно немає.Але водночас я не погоджуюся з тим, що парламент «паралізований».Він працює. І може працювати краще.Питання в іншому:чи готові всі політичні сили нарешті відокремити політичні ігри від стратегічних рішень для країни?Бо зараз ціна цих ігор — це вже не рейтинги.Це гроші для країни, темпи європейської інтеграції і, по суті, стійкість держави під час війни. І це вже зовсім інший рівень відповідальності.

Прочитала звіт Фонду держмайна за 2025 рік. Якщо відкинути красиві формулювання, картина виглядає так: держава продає те, що ще можна продати, і роками тягне на собі те, що вже давно мало бути або ліквідовано, або передано в інші руки.Почнемо з «успіхів».9,5 млрд грн надходжень — звучить добре. Але майже половина цієї суми — це продаж санкційних активів. Тобто не результат системної політики управління, а фактично «одноразовий ефект» від відібраних активів. 70% активів у портфелі — неліквід. Не «тимчасово складні», не «в процесі трансформації», а фактично баласт: банкрути, недіючі підприємства, об’єкти на окупованих територіях або з юридичними проблемами. І це ключова відповідь на питання, чому приватизація буксує.Бо продавати, по суті, часто нічого.Велика приватизація це підтверджує максимально жорстко. Стратегічні об’єкти — без покупців. Аукціони не відбуваються просто тому, що ніхто не приходить. Наприклад, Сумихімпром та Одеський припортовий. І це вже не про війну. Це про токсичність самих активів: борги, суди, непрозора історія.До речі про борги.Кредиторська і дебіторська заборгованість — одна з головних проблем великих підприємств. Тобто держава роками накопичувала зобов’язання, які тепер автоматично «вбивають» інвестиційну привабливість. Окрема зона ризику — санкційні активи. Їх багато, але це не означає, що вони працюють на економіку. Це активи, обвішані арештами, кримінальними провадженнями, проблемами з реєстрацією. І поки держава проходить цей юридичний квест, гроші просто «висять у повітрі».І тут найнеприємніше.Фонд прямо визнає: немає повного розуміння, що саме є в держави, в якому стані ці активи і що з ними робити. Саме тому перший пріоритет — банальний аудит і інвентаризація. Тобто у 2025 році держава все ще не мала чіткої картини власного майна.Це вже не про економіку. Це про управління.Що маємо по факту:— продаємо те, що ще можна продати— не можемо продати великі об’єкти— тримаємо на балансі масив проблемних активів— і паралельно намагаємось зрозуміти, що взагалі у нас єІ на цьому фоні головне питання навіть не про приватизацію.А про відповідальність за те, як ці активи довели до такого стану.Бо 70% неліквіду — це не війна.Це роки «ефективного управління».

Ніколи не лізла в оборонну сферу. Там загалом такий морок, що краще триматися подалі. Без протекції зайти на ринок неможливо. До речі, в будь-якій країні. Ринок озброєнь — закритий клуб. Сьогодні в розмові з європейським колегою почула, що всі наші активності з продажу надлишків дронів закордон розбиваються. І не тому, що держави Близького Сходу, наприклад, не хочуть у нас купляти. Навпаки хочуть! Але! заокеанські високоповажні партнери заперечно кивають головами, коли справа доходить до підписання контрактів з українськими виробниками. «Ви тут не купуйте, ви наше купуйте».І от, коли українська зброя вітчизняної приватної компанії почала гарно бити по москалях, відомий і авторитетний (без сарказму) український журналіст віднайшов роздруківки плівок, в якій та сама компанія фігурує і повʼязується з Міндічем. Все може бути. І корупція в оборонці, і у відбудові, і взагалі де завгодно. Лунають заклики компанію націоналізувати. Без суду, слідства, експертиз. Ну давайте запитаємо у найефективнішого управителя — держави — де всі наші державні оборонні заводи? Як вирізали потужності, викрадали і передавали кому завгодно креслення… давайте на хайпі з працюючої приватної компанії зробимо державний мотлох і передамо в фонд держмайна. Компанії, яка, до речі, щороку робить аудит великої четвірки, в тому числі, щодо цінової політики. І націнка не перевищує 22%, при максимально дозволеній 25%. Кому це вигідно? Ми ніколи не будемо вільними, якщо дозволимо розвалити те, що вже створено й працює ефективно у війні з агресором. Всі будуть нам заважати, не пускати, руйнувати. Ніхто, абсолютно ніхто, не зацікавлений у військовій перевазі українців окрім нас самих.P.S. в таких тонких питаннях, звісно, хочеться обійтись без зайвого хейту, тому часто обираєш мовчати. Але не можна мовчати, коли на кону — виживання держави, за яку покладено стільки життів. Я — за боротьбу з корупцією. Та я дуже проти, якщо за гаслами ховається «дружня» спроба позбавити державу права на самозахист.

Відправили ізраїльській стороні пакет документів для арешту російського судна з викраденим українським зерном Офіс Генерального прокурора ініціював арешт морського судна PANORMITIS / «Панорамітис» та вантажу, який, за даними слідства, може бути частиною схеми з легалізації незаконно вивезеного українського зерна.Відповідний запит про міжнародну правову допомогу вже скеровано до компетентних органів Держави Ізраїль.Сьогодні наші документи вже знаходяться там.Українська сторона просить ізраїльських партнерів накласти арешт на судно та вантаж, провести обшук, вилучити суднову й вантажну документацію, відібрати зразки зерна та допитати членів екіпажу.За даними слідства, PANORMITIS перевозить зерно, частково вивезене з тимчасово окупованих територій України. Продукцію завантажили після перевалки з іншого судна. Наразі воно прямує до порту Хайфа.Слідчі задокументували факти незаконного заходу судна в закриті порти України. Це грубе порушення українського законодавства та норм міжнародного морського права.Досудове розслідування цієї справи здійснює Головне слідче управління СБУ за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора.З початку повномасштабної агресії рф з тимчасово окупованих територій України незаконно вивезено понад 1,7 млн тонн агропродукції загальною вартістю понад 20 млрд грн.Час безкарного мародерства під іноземними прапорами закінчився. Ми продовжуємо системно ідентифікувати кожне судно-порушник та працювати над притягненням до відповідальності всіх, хто причетний до воєнних злочинів проти України.Працюємо далі

На Compliance Leadership Forum 2026 від International Advisers Association говорили про нові бенефіти, які отримає бізнес та суспільство від приєднання України до єдиного європейського платіжного простору. І це не тільки миттєві та дешеві платежі, а й прозорість обігу коштів. Зниження транзакційних витрат і стимул для експорту ІТ-послуг додасть до 0,3 в. п. ВВП у перший рік після запуску SEPA-переказів, що в грошовому еквіваленті становить 610 млн дол. США. Для 120 тис. українських малих та середніх підприємств, що регулярно експортують до ЄС, середня річна економія становитиме близько 4 тис. євро на одну компанію. Українці в ЄС переказуватимуть гроші додому майже безкоштовно, а гуманітарні та військові виплати надходитимуть на картки бійців миттєво. За оцінками НБУ, через офіційні канали в Україну торік (2025 рік) надійшло 5,06 млрд дол. США (зокрема 2,06 млрд дол. США — заробітна плата з-за кордону). Це підтверджує активність розрахунків та потребу в здешевленні таких переказів через SEPA.Також говорили про «довічний статус» національних публічних діячів — РЕР. Ризик-орієнтований підхід до клієнтів та операцій має стояти попереду будь-яких статусів. За моїми даними, за останні два роки РЕРи здійснили підозрілих операцій на суму більше 6 мільярдів гривень, 90% це були операції з готівкою. Приємно було бачити, що на дискусію під модераторством шановного Eduard Golodnytskyy прийшли не тільки експерти, Офіс бізнес-омбудсмена, а й заступники керівників Національне агентство з питань запобігання корупції - НАЗК та НАБУ.

У Славутичі відкрили нове соціальне житло для внутрішньо переміщених осіб — людей, яких сьогодні приймає Київщина і для яких ми створюємо умови не просто для проживання, а для відновлення життя.Разом із координатором системи ООН в Україні Маттіасом Шмалє, представницею УВКБ ООН в Україні Бернадетт Кастель-Голлінгсворт та народною депутаткою України Ольгою Василевською-Смаглюк оглянули нове соціальне житло для внутрішньо переміщених осіб, яке вдалося реалізувати завдяки об’єднанню ресурсів державного, обласного, місцевого бюджетів, міжнародної допомоги. Йдеться про реконструкцію колишнього інфекційного корпусу лікарні, який понад 20 років не використовувався. Сьогодні це повноцінний житловий простір: 34 облаштовані квартири загальною площею майже 2000 кв.м, зокрема кілька — повністю адаптовані для людей, які пересуваються на кріслах колісних. Тут зможуть проживати понад 100 людей.Паралельно у місті реалізується ще один важливий проєкт — реконструкція приміщення колишнього дитячого садка, де буде створено 54 квартири для ВПО, із яких 7 — інклюзивні, що загалом забезпечить майже 350 людей помешканням. Такий підхід дозволяє швидше і ефективніше створювати житло: ми не будуємо з нуля, а даємо нове життя об’єктам, які роками не використовувалися.За кожною квартирою — історія людей, які починають усе спочатку. Одна з таких історій — родина Марії Бубнової, яка переїхала до Славутича з Маріуполя. Разом із чоловіком вони відновили власну справу та заснували компанію «Нова кухня», яка виробляє сублімовані продукти — повноцінні готові страви. Їхній бізнес — це приклад того, як навіть після втрати дому люди знаходять сили розвиватися і створювати нове. Разом із ними — двоє дітей, які сьогодні мають можливість жити в безпечних умовах і будувати тут своє майбутнє.Сьогодні в області обліковано близько 240 тисяч внутрішньо переміщених осіб. І наше завдання — не лише забезпечити тимчасове розміщення, а створити гідні умови для життя, інтеграції та розвитку.Дякую нашим міжнародним партнерам за довіру і системну підтримку. Це не лише про ресурси — це про спільне бачення відновлення, про відповідальність і про реальні результати для людей. Саме в такій команді — разом із громадами, міжнародними організаціями та благодійними фондами — ми реалізовуємо складні, але життєво необхідні рішення, які дають людям не тимчасовий прихисток, а можливість повернутися до нормального життя.Працюємо далі — щоб кожна родина, яка була змушена залишити свій дім, отримала гідні умови для проживання, можливість працювати, виховувати дітей тут, на Київщині.@Mykola_Kalashnyk

Мала нагоду поснідати разом та поспілкуватися зі студентами та колегами в Київська школа державного управління ім. С. Нижного. Скажу відверто: це той випадок, коли не ти пояснюєш, а вже на другій хвилині починаєш відповідати на дуже конкретні і не завжди зручні запитання 🙂Говорили про підготовку України до SEPA, нові вимоги фінансового моніторингу, бенефіціарів, безпеку реєстрів рахунків і сейфів, викривачів у сфері AML і те, як це все виглядає не в законопроекті, а в житті — для банків, бізнесу, рієлторів і навіть грального ринку.Окрема «гостра страва» дискусії — ПЕПи.Як завжди: чи треба, чи назавжди, і чи не можна “трошки менше контролю, але щоб все працювало” 🙂Якби за кожне питання про ПЕПів давали гривню — я б накрила весільний стіл.Вдячна керуючій партнерці КШДУ Anna Mishchenko за теплу атмосферу і правильний рівень дискусії.І окреме дякую студентам — за те, що не злякалися “фінмону”, не втекли після слова “бенефіціар” і, більше того, почали пропонувати свої зміни до законодавства.Це, мабуть, найцінніше — коли розмова не закінчується на “цікаво послухали”, а переходить у “а давайте зробимо краще”.Як по-різному одні й ті самі норми сприймаються бізнесом, держслужбовцями і юристами. І це нормально. Ненормально — коли вони між собою не говорять.Тому такі зустрічі — не про “дати правильну відповідь”. Вони про те, щоб з’явилися правильні запитання. І бажання шукати на них відповіді разом.

Чергове засідання Міжкомітетської робочої групи з питань проблемної заборгованості цього разу присвятили ветеранам і військовослужбовцям. Дякую колегам за участь і конструктив: Сергію Демченку, Ігорю Фрісу та Соломії Бобровській. Розмова була предметною — і головне, ми вже не просто фіксуємо проблеми, а переходимо до конкретних законодавчих рішень.Фокус — захист виплат військових, справедливе врегулювання боргів і нормальна, зрозуміла цифровізація процедур.Перше — захист грошового забезпечення. Ситуації, коли військові через арешти рахунків залишаються без коштів навіть на лікування, неприпустимі. Напрацьовуємо модель спеціальних рахунків із захищеним статусом: виплати від військових частин мають бути технічно недоступні для повного арешту протягом усього періоду служби. Альтернатива — блокування лише сум понад місячне грошове забезпечення. В обох варіантах зберігаємо важливий баланс: ці норми не поширюються на випадки заборгованості зі сплати аліментів.Друге — прощення боргів для особливих категорій. Готуємо зміни, які дозволять банкам списувати до 100% заборгованості для сімей загиблих, полонених, зниклих безвісти та військових з інвалідністю, отриманою під час виконання бойових завдань. Паралельно вирішуємо податковий аспект: прощений борг не має перетворюватися на нове податкове зобов’язання ні для захисника, ні для банку.Третє — цифровізація. Сьогодні ринок живе в умовах невизначеності: замість чітких правил — роз’яснення «по статтях на сайті». Це треба змінювати. Готуємо звернення до Міноборони щодо затвердження вичерпного переліку документів. Очікуємо запуск цифрового витягу в «Дії» вже в липні 2026 року — з можливістю підтвердження статусу через QR-код. Наше завдання — щоб цей інструмент реально замінив паперові довідки і працював для банків та інших установ без додаткових бар’єрів.Четверте — дисципліна кредиторів. Аналіз відповідей банків і МФО показав речі, які складно назвати прийнятними: відмови у кредитуванні через належність до ЗСУ, а також кейси, де борг у кілька тисяч гривень розростався до непропорційних сум і закінчувався блокуванням рахунків, з яких людина мала оплачувати лікування. Такі практики мають отримати чітку правову оцінку і обмеження.Вже наступного тижня будемо працювати з конкретними таблицями правок до законів про споживче кредитування та виконавче провадження. Завдання просте: зробити захист прав військових автоматичним, зрозумілим і таким, що не залежить від «ручних» рішень.

Даєш в управління роботодавця свій ФОП? Готуйся до підозр у відмиванні коштів.Історія з ексспівробітницею Fizi дуже показова. Людина працювала дизайнеркою, відкрила ФОП, віддала доступи “бо так зручніше для компанії”, а після звільнення залишилась сам на сам із заблокованими рахунками, претензіями банку і підозрами у відмиванні коштів.Найнеприємніше в цій історії навіть не сам факт блокування. А те, що таких ситуацій насправді значно більше, ніж здається. Просто про них рідко говорять вголос.Бо у нас досі багато хто сприймає такі речі як щось майже буденне: відкрити ФОП «під роботу», передати бухгалтерії доступи, не вникати в рух коштів, не ставити зайвих запитань. Мовляв, компанія розбереться. А потім раптом виявляється, що через твій рахунок йшли операції, про які ти навіть не здогадувався, банк просить документи, пояснення, підтвердження походження коштів, а відповісти нічим.І тут починається найцікавіше. Бо схеми ухилення від податків дуже часто йдуть поруч із речами, які для банку вже виглядають як класичний ризик відмивання. Поки все тихо, це називають «оптимізацією». А коли приходить фінмон банку або податкова, раптом з’ясовується, що це вже зовсім не про «зручність ведення бізнесу».І, як завжди, першими страждають не ті, хто ці схеми організовує і на них заробляє. А ті, хто «просто погодився» дати свій ФОП.Тут правда дуже проста і дуже жорстка: якщо ФОП оформлений на тебе, то і відповідальність твоя. Перед банком, перед податковою, а в окремих випадках і перед правоохоронцями.Тому головний висновок банальний, але важливий: не передавайте нікому свої рахунки, ключі, паролі, доступи до банкінгу і електронного кабінету. Навіть якщо це роботодавець, якому ви довіряєте. Особливо якщо це роботодавець, якому ви довіряєте.Бо віддати свій ФОП в управління набагато легше, ніж потім відмити власне ім’я.