Податковий комітет підтримав новий Митний кодекс та законопроєкт про спрощення випуску цінних паперів, а розгляд змін щодо акцизу на продукти виноградарства відклав.Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики на засіданні підтримав за основу урядовий проєкт нового Митного кодексу України (№15450), який є одним із ключових євроінтеграційних законопроєктів. Документ розроблений Кабінетом Міністрів і має наблизити українське митне законодавство до стандартів Європейського Союзу.Водночас комітет відклав розгляд законопроєкту №15187-1 щодо внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України для гармонізації законодавства з нормами ЄС у частині акцизного податку на продукти виноградарства.Крім того, народні депутати підтримали законопроєкт №15336 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення та вдосконалення процедур випуску цінних паперів. Документ спрямований на модернізацію механізмів емісії цінних паперів та підвищення ефективності функціонування ринку капіталу.
Уряд готує подати у Верховну Раду черговий євроінтеграційний законопроект. Йдеться про поетапне зниження міжбанківської комісії (інтерчейнджу) з нинішніх 0,7% до 0,5% у 2027 році, а з 2028-го - до 0,2% для дебетових і 0,3% для кредитних карток.Але диявол, як завжди, криється в деталях.Менший інтерчейндж сам по собі не гарантує, що для торговців стане дешевше приймати оплату картками. Комісія, яку сплачує бізнес, складається не лише з інтерчейнджу, а й з інших витрат: процесингу, обслуговування терміналів, кібербезпеки, онлайн-інфраструктури тощо. Якщо обмежити лише одну складову комісії, банки й еквайри можуть змінити структуру тарифів, збільшивши інші платежі. Найболючіше це може позначитися на малому бізнесі, адже фіксовані платежі не залежать від обсягу продажів.Саме тому в ЄС зниження інтерчейнджу супроводжувалося іншими змінами: підвищенням прозорості тарифів, розвитком конкуренції між платіжними системами та механізмами контролю. Український законопроєкт таких запобіжників поки не містить. І в цій частині, на мою думку, потребує доопрацювання. Є питання і до обсягу регулювання. Законопроєкт може поширити нові обмеження на операції, які Регламент ЄС не охоплює, зокрема корпоративні картки та операції зі зняття готівки. У такому разі українські правила виявляться навіть жорсткішими за європейські, хоча декларується саме гармонізація.Не менш важливі й фінансові наслідки. За попередніми оцінками, за запропонованим графіком банківська система може втратити близько 6 млрд доларів доходів від інтерчейнджу у 2027-2035 роках, з яких майже половина - близько 2,45 млрд припадає на державні банки. Це означає менші податкові надходження та дивіденди до бюджету, меншу кількість відділень та менше банкоматів та звуження сегменту продуктів. Якщо банки отримуватимуть менше доходів від карткових операцій, вони можуть скоротити програми кешбеку, пільгові періоди або безкоштовне обслуговування карток.Гармонізація з європейськими правилами потрібна, але впроваджувати її варто з урахуванням українських реалій. Тому, на мій погляд, необхідно провести повноцінні консультації із стейкхолдерами - НБУ, Мінфіном, банками та торговцями, зробити аналіз регуляторного впливу, мінімізувати потенційні негативні наслідки, врахувавши їх наперед. І зберегти перехідний рівень інтерчейнджу 0,5% на довший період, а фінальний перехід до ставок 0,2% - 0,3% синхронізувати зі вступом України до ЄС.
📌Зареєструвала разом з колегами законопроєкт 15458, який має допомогти врегулювати проблему прострочених кредитів наших військовослужбовців, цивільних осіб, які перебували в полоні або зникли безвісти, а також їхніх родин.Масштаб проблеми такий, що вже треба було справді шукати системне рішення. Загальна заборгованість військовослужбовців, ФОП-військовослужбовців та членів їхніх родин на балансах опитаних банків перевищує 13,75 млрд грн. Зняти боргове ярмо з таких людей часто готові самі банки, частина з них уже намагається списувати ці борги за власною ініціативою. Але за Податковим кодексом списаний кредит вважається «додатковим благом» і оподатковується. Тож банк має ще й сплатити податки за боржників із власних коштів, бо інакше кредит просто не спишеш. І це чималі суми, які вимірюються мійльонами. Ми прибираємо податкові бар'єри для добровільного списання боргів. Банки отримають можливість прощати такі кредити без додаткових податкових наслідків, а родини захищених категорій не сплачуватимуть податок із прощеного боргу незалежно від суми. Для решти позичальників теж стає легше: неоподатковуваний поріг списання боргу зростає з 25% до розміру однієї мінімальної зарплати на рік.Також законопроєкт дає родинам і спадкоємцям право звернутися до банку із проханням про списання боргу. Якщо кредит буде прощено, виконавче провадження закриють, а захищені категорії громадян не сплачуватимуть виконавчий збір.Родина, яка вже втратила годувальника або опікується пораненим, матиме можливість позбутись тягаря боргу, а банк, який вирішив його списати, не матиме податкових та юридичних перепон для цього.
Лісову галузь знову хочуть кинути під розпил. З року в рік — одне й те саме. Перекидають як гарячий пиріжок, забувши про екологію, відповідальність та прозорість. Ми ще не переварили реформу, а вже — нові віяння. Ліси хочуть передати з Мінекономіки в Мінагро. У мене це перепідпорядкування викликає питання і з юридичного боку. Лісовий кодекс України визначає, що державна політика у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів є складовою державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Це означає, що лісова та екологічна політика законодавчо визначені як єдине ціле. Відтак підпорядкування лісової галузі потребує не лише урядового рішення, а й відповідних змін до законодавства.Особливо прикро, що це відбувається саме зараз, коли лісова галузь нарешті почала приносити державі прибутки без нещадного споживацького використання. І все це під час війни. Вдалося розмежувати функції формування державної політики та господарської діяльності, триває корпоратизація ДП «Ліси України», впроваджуються сучасні цифрові інструменти моніторингу деревини, готується відмова від суцільних рубок у Карпатах та впровадження наближеного до природи лісівництва.Зараз, коли реформа перебуває на завершальному етапі, всі її здобутки можуть зійти нанівець через різку зміну стилю управління, відсутність екологічного підходу до галузі, яка перетвориться суто на ресурс для тих бізнес-груп, які активно лобіювали підпорядкування лісів Мінагрополітики. Ліс не можна розглядати суто як джерело економічної вигоди. Бо це – екосистема, що забезпечує водний баланс, зберігає біорізноманіття, захищає ґрунти та є складовою екологічної безпеки держави. Саме так до нього ставляться в ЄС, і саме такого підходу маємо дотримуватись і ми. Хижацький спосіб господарювання дуже швидко перетворить значну частину України на непридатну для життя територію екологічого лиха. Разом з екологічними організаціями закликаю Міністерство економіки, довкілля та нового міністра не допустити передачі Держлісагентства до Мінагрополітики, завершити реформу лісової галузі та корпоратизацію ДП «Ліси України», продовжити цифровізацію й адаптацію законодавства до європейських стандартів та забезпечити збереження українських лісів.
Торгівельно-офісний комплекс Gulliver у Києві будуть намагатись продати. Наглядові ради державних Ощадбанку та Укрексімбанку ухвалили рішення виставити Gulliver на продаж, повідомив Ощадбанк. Лот виставлять на продаж у вересні за стартовою ціною 207 млн доларів. Продаж є фінальним етапом багаторічної зі стягнення заставного майна за одним із найбільших проблемних корпоративних кредитів в історії української банківської системи.Кредитування інвестиційного проєкту з будівництва БФК Gulliver консорціум державних банків розпочав у 2006 році, запуск в експлуатацію відбувся у 2014 році. Попри декілька проведених реструктуризацій та спроби врегулювання заборгованості, з червня 2024 року позичальник ТОВ «Три О» почав зменшувати суми платежів до банків аж до повного припинення обслуговування боргу.Процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки двома державними банками було розпочато у березні 2025 року після того, як боржник фактично припинив співпрацю з банками. 26 липня 2025 року після завершення всіх юридичних процедур право власності на комплекс перейшло до консорціуму державних банків: 80% активу отримав Ощадбанк, ще 20% - Укрексімбанк.Офіційно Gulliver належав другу сім’я Януковича Віктору Поліщуку через компанію ТОВ «Три О». Проте журналістські розслідування неодноразово виявляли його численні особисті, родинні та бізнесові зв'язки з Росією. Одна з ниточок цих зв’язків вела аж до дружини Дмитра Медведева Світлани.
Маю сумний прогноз щодо долі законопроєкту про регулювання віртуальних активів, друге читання і остаточне ухвалення якого анонсували на серпень. За моєю інформацією, його винесення в залу відклали на осінь. Але і це буде майже дивом. Бо, по-перше, вчергове законопроєкт не пройшов міжвідомче погодження. Немає консенсусу між основними стейкхолдерами щодо розподілу функцій регулювання між НБУ і НКЦПФР. Засідання робочої групи знову відклали на невідомо коли. По-друге, у Верховній Раді дуже висока щільність власників криптоактивів на квадратний метр площі. І вони не зацікавлені у регулюванні та оподаткуванні цього ринку. Відтак є серйозні сумніви, що під цей закон знайдуться голоси. Вже чотири роки ми шукаємо спосіб ухвалити необхідні правила для того, щоби легалізувати ринок віртуальних активів. Але, здається, цей законопроєкт знову покладуть кудись у далеку шухляду і навіть черговий скандал з міжнародними партнерами, яким було обіцяно, що до кінця року закон уже точно буде, не допоможе. Бо, мити гроші у крипті – то святе. А з міжнародними донорами хай уряд, позичивши в Сірка очі, якось домовляється.
Правоохоронці накрили мережу нелегальних онлайн-казино з російським слідом, яка відмила 5 мільярдів гривень. Офіс Генерального прокурора розслідує діяльність організованої групи, яка забезпечувала роботу незаконного грального бізнесу в інтернеті. За версією слідства, її учасники легалізували понад 5 млрд грн доходів, одержаних злочинним шляхом. Підозру вже повідомлено десятьом учасникам групи. Організатором схеми є громадянин рф. Нині справа на стадії досудового розслідування, остаточна сума «намитого» ще може уточнюватись в процесі судового розгляду. А ось загальна статистика роботи прокуратури у справах з відмивання коштів за перше півріччя 2026 року:▪️ До суду направлено 316 проваджень за ст. 209 КК України (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом) щодо 440 осіб на загальну суму майже 2,9 млрд грн▪️ Прокурори Черкаської обласної прокуратури довели легалізацію 81,8 млн грн, здобутих на незаконному продажу пального та ухиленні від податків.▪️ Прокурори Одеської обласної прокуратури направили до суду обвинувальний акт щодо двох осіб, які організували незаконні азартні ігри в інтернеті та легалізували понад 12,4 млн грн.
ЄС готує найбільший пакет санкцій проти компаній за весь час повномасштабної війниЄвропейський Союз планує запровадити санкції проти понад 1 600 компаній, які підозрюють у підтримці російської війни проти України. Якщо пакет буде схвалений усіма державами-членами, він стане наймасштабнішим санкційним рішенням ЄС щодо юридичних осіб з початку повномасштабного вторгнення.За даними Bloomberg, нові обмеження збільшать загальну кількість підсанкційних компаній, пов’язаних із війною Росії, приблизно на 50%.Проєкт санкцій підготувала Європейська служба зовнішніх дій (EEAS). Його мета — посилити тиск на президента РФ Володимира Путіна та стимулювати відновлення мирних переговорів.Водночас ухвалення нового пакета може бути непростим. За словами європейських посадовців, окремі країни-члени дедалі частіше вимагають винятків, щоб мінімізувати негативний вплив санкцій на власні економіки.На відміну від попередніх пакетів, які були спрямовані насамперед на нафтовий, банківський та інші ключові сектори російської економіки, нова ініціатива зосереджується переважно на окремих компаніях. Європейські чиновники протягом кількох місяців визначали підприємства російського військово-промислового комплексу, які досі не перебувають під санкціями.Попри рекордну кількість компаній, що можуть потрапити під обмеження, економічний ефект від нового пакета, ймовірно, буде менш відчутним, ніж від попередніх санкцій проти російської нафтової галузі та банківського сектору.Очікується, що найближчими тижнями проєкт санкцій буде розісланий державам-членам ЄС для погодження. Остаточне рішення планують ухвалити на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у жовтні.
В інтерв’ю LIGA.net голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Семенюк заявив, що Нацкомісія уже створила департамент віртуальних активів і збирається взяти на себе функції основного регулятора крипторинку після ухвалення закону про віртуальні активи. Тут НКЦПФР трохи забігла наперед. Хто буде основним регулятором ще не вирішено. Йде активна дискусія, в якій є чимало аргументів на користь того, що регулятором має виступати Нацбанк, а не НКЦПФР. Зокрема, таку позицію підтримує МВФ.Як голова підкомітету, що відповідає за протидію легалізації доходів, я також вважаю, що це має бути саме НБУ, а не НКЦПФР. Адже двовладдя - створення конкуренції повноважень між двома регуляторами на такому чутливому і ризиковому ринку призведе до розбалансування замість контролю. Крім того, в процесі приєднання до ЄС Україні все одно доведеться впроваджувати MiCA - загальноєвропейський регламент про ринки криптоактивів. А MiCA вимагає затвердження лише одного головного арбітра – національного регулятора для кожного надавача послуг з криптоактивів.
⚡ Отримала дані від Нацбанку, які переконливо свідчать, що РЕР-фобія, яка охопила деяких колег-депутатів, не більше, ніж політична маніпуляція. Бо статус політично значущої особи (PEP) сам по собі не означає, що банк автоматично вважатиме такого клієнта високоризиковим. А об'єктивні дані показують тенденцію, яка цілковито спростовує лякалки щодо дискримінації клієнтів з РЕР-статусом (статус політично значущої особи). Факти свідчать про протилежне: банки зараз значно рідше класифікують РЕР-осіб як клієнтів з високим ризиком. Ось статистика Національного банку:▪️ За останні два з половиною роки частка самих PEP, яких банки відносять до категорії високого ризику, зменшилася з 57,1% до 33,9%. ▪️ Натомість частка тих, кому після індивідуальної оцінки визначають низький рівень ризику, зросла з 14,4% до 40%.▪️ Аналогічна тенденція спостерігається і щодо членів сімей PEP та пов'язаних із ними осіб: частка клієнтів із високим ризиком скоротилася з 52,2% до 32,4%, тоді як низький ризик зріс із 19,5% до 43,1%.❗️ При цьому кількість самих PEP зросла.За останні два з половиною роки кількість PEP, членів їхніх сімей та пов'язаних осіб, яких банки ідентифікують під час фінансового моніторингу, зросла з 65,3 тис. до 122,7 тис.А це означає, що банківська система сьогодні працює із значно більшою кількістю PEP, ніж два з половиною роки тому. І попри це частка тих, кого ідентифікують як клієнтів високого ризику не зросла, а різко зменшилася. І пов'язано це з тим, що банки дедалі активніше застосовують ризик-орієнтований підхід. Тобто оцінюють не лише сам статус PEP, а й реальні ризики конкретного клієнта, його фінансову поведінку та операції.
TGLIST.COM.UA
