Уряд готує подати у Верховну Раду черговий євроінтеграційний законопроект. Йдеться про поетапне зниження міжбанківської комісії (інтерчейнджу) з нинішніх 0,7% до 0,5% у 2027 році, а з 2028-го - до 0,2% для дебетових і 0,3% для кредитних карток.Але диявол, як завжди, криється в деталях.Менший інтерчейндж сам по собі не гарантує, що для торговців стане дешевше приймати оплату картками. Комісія, яку сплачує бізнес, складається не лише з інтерчейнджу, а й з інших витрат: процесингу, обслуговування терміналів, кібербезпеки, онлайн-інфраструктури тощо. Якщо обмежити лише одну складову комісії, банки й еквайри можуть змінити структуру тарифів, збільшивши інші платежі. Найболючіше це може позначитися на малому бізнесі, адже фіксовані платежі не залежать від обсягу продажів.Саме тому в ЄС зниження інтерчейнджу супроводжувалося іншими змінами: підвищенням прозорості тарифів, розвитком конкуренції між платіжними системами та механізмами контролю. Український законопроєкт таких запобіжників поки не містить. І в цій частині, на мою думку, потребує доопрацювання. Є питання і до обсягу регулювання. Законопроєкт може поширити нові обмеження на операції, які Регламент ЄС не охоплює, зокрема корпоративні картки та операції зі зняття готівки. У такому разі українські правила виявляться навіть жорсткішими за європейські, хоча декларується саме гармонізація.Не менш важливі й фінансові наслідки. За попередніми оцінками, за запропонованим графіком банківська система може втратити близько 6 млрд доларів доходів від інтерчейнджу у 2027-2035 роках, з яких майже половина - близько 2,45 млрд припадає на державні банки. Це означає менші податкові надходження та дивіденди до бюджету, меншу кількість відділень та менше банкоматів та звуження сегменту продуктів. Якщо банки отримуватимуть менше доходів від карткових операцій, вони можуть скоротити програми кешбеку, пільгові періоди або безкоштовне обслуговування карток.Гармонізація з європейськими правилами потрібна, але впроваджувати її варто з урахуванням українських реалій. Тому, на мій погляд, необхідно провести повноцінні консультації із стейкхолдерами - НБУ, Мінфіном, банками та торговцями, зробити аналіз регуляторного впливу, мінімізувати потенційні негативні наслідки, врахувавши їх наперед. І зберегти перехідний рівень інтерчейнджу 0,5% на довший період, а фінальний перехід до ставок 0,2% - 0,3% синхронізувати зі вступом України до ЄС.