ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК🇺🇦

Мінфін дав розрахунки, в яких показав, наскільки відчутним буде економічний ефекти від так званого фінансового безвізу – приєднання України до європейського платіжного простору SEPA. Отже, що ми отримаємо у грошах:• 70-100 млн євро на рік зможуть економити український бізнес та громадяни завдяки здешевленню платежів. Це попередня оцінка Інституту економічних досліджень• до 200 млн євро може становити економія вже у перший рік після приєднання, за оцінкою Єврокомісії• до 0,3% ВВП за паритетом купівельної спроможності може додати економіка у перший рік завдяки зниженню транзакційних витрат та стимулюванню експорту, за оцінкою Мінекономіки• близько 4 тис. євро на рік становитиме середня економія для кожного з 120 тис. українських малих і середніх підприємств, які регулярно експортують до ЄС.Звідки береться ця економія? Зараз міжнародні платежі можуть іти від одного до семи банківських днів та проходити через банки-кореспонденти. Після приєднання до SEPA платіж через онлайн-банкінг у більшості європейських банків коштуватиме 0-1 євро, а миттєві перекази можуть доходити до отримувача за 10 секунд.Тож у практичному вимірі для людей і бізнесу SEPA - це передусім дешевші й швидші платежі. А в більш широкому контексті це також євроінтеграційний крок з цілком конкретним економічним ефектом.

Податкова змінює підхід до бізнесу, який постраждав від російських обстрілів.ДПС підготувала комплекс заходів, щоб зменшити податковий та бюрократичний тиск на підприємства, які через атаки втратили обладнання, склади, товари, документи або були змушені зупинити роботу.У системі ДПС сформують перелік постраждалих підприємств. Інформацію про руйнування братимуть з даних ДСНС, військових адміністрацій, місцевої влади, правоохоронців та державних реєстрів.Зниження оборотів, прибутковості чи податкового навантаження після обстрілу саме по собі не має ставати підставою для посиленого контролю. Спочатку ДПС з'ясовуватиме причини погіршення показників і лише потім оцінюватиме податкові ризики.Перевірки постраждалого бізнесу залишаться можливими, але лише за наявності реальних ризиків.Основним каналом спілкування стане електронний кабінет. Повторно подавати документи, які вже є у ДПС або можуть бути отримані через обмін з іншими органами, не потрібно.Наявність податкового боргу не позбавлятиме підприємство статусу постраждалого, хоча обов'язок його погашення зберігається. Про виникнення боргу ДПС має одразу повідомляти платника.Частину цих заходів можна запровадити в межах чинних повноважень ДПС, для решти потрібні зміни до законодавства.

Президент вніс до Верховної Ради законопроєкти про посилення відповідальності за шахрайські кол-центри та схеми з банківськими рахунками і платіжними інструментами.Перший законопроєкт передбачає жорсткішу відповідальність не лише для працівників шахрайських кол-центрів, а й для їхніх організаторів та власників.Другий стосується шахрайських схем із банківськими інструментами, зокрема використання так званих «дропів». Він має створити законодавчу основу для протидії організаторам таких схем із банківськими рахунками та платіжними інструментами.Паралельно мають бути зміни у внутрішньому регулюванні банківської системи та банківських алгоритмах. Вони мають дати банкам більше можливостей для захисту прав та законних інтересів людей і підприємств, а також не допускати використання рахунків для ухилення від сплати податків чи легалізації коштів від незаконної діяльності.За словами Зеленського, законопроєкт також імплементує норми законодавства ЄС і пов'язаний із домовленостями України з міжнародними партнерами.Президент закликав Верховну Раду розглянути обидва законопроєкти невідкладно.

Сором, це просто сором. Лише вчора ми отримали інформацію від уряду про те, наскільки критичною є ситуація з державними фінансами, а сьогодні провалили голосування по ключових законопроєктах, ухвалення яких є умовою надання другого траншу макрофіну ($4,26 млрд) і траншу МВФ ($1,66 млрд). Причому критично підвели саме свої. За зміни до Митного кодексу №15460 (зміни митних правил для міжнародних поштових та експрес-відправлень) проголосували лише 154 колеги по фракції із 229. За №15112-д (скасування ПДВ-пільги для міжнародних посилок та оподаткування ПДВ електронної торгівлі) - 158. Понад 50 депутатів «Слуги народу», які були присутні в цей день у залі, не дали голосів за обидва законопроєкти. Ще 18 не підтримали один з них. Жодного голосу не дав «Голос», за винятком Таміли Ташевої, яка підтримала 15460. Прогресивна фракція, на жаль, укотре вибрала позицію відсидітися в кущах: ніхто не був офіційно проти, але хтось не голосував взагалі, хтось був відсутній, а хтось утримався. Так само жодного «за» від фракцій «ЄС» і «Батьківщина», які обожнюють вигулювати патріотизм на людях, але на ділі більше заклопотані постійною підготовкою до виборів та самопіаром. Провалили навіть постанову про утворення дорадчого органу для відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати, що є в списку вимог МВФ. В якийсь момент дуже стриманий міністр фінансів Сергій Марченко просто вийшов із зали, де відбувалось це свято безвідповідальності. Дуже шкода, що в такий небезпечний момент, де ми зараз є, більшість народних депутатів поводиться саме як політики, а не як державні діячі. Ті, хто думає про свої власні амбіції, «шкурняки» і вибори або вибрав саме цей час, щоби демонструвати політичну «суб’єктність», ставлять власні інтереси вище за питання нашої національної безпеки, яка обходиться дуже і дуже дорого. Потім ті самі депутати будуть патетично і гнівно питати в уряду, де гроші на зарплати, пенсії і соціальні виплати. Лише вчора глава уряду назвав цифру – 26 млрд євро, які Україна закладала в розрахунки бюджету, але досі не отримала через невиконання зобов'язань перед міжнародними партнерами, кредиторами і донорами. Саме тому я проголосувала за всі ті законопроєкти, які ми ретельно готували і які зобов’язались ухвалити. Але тепер мені соромно за колег, які, маючи дуже тривожну інформацію, знову і знову обирають політиканство та продовжують демонструвати безвідповідальність. Ця безтурботність нам всім вилізе боком, шановні.

Національна оцінка ризиків має стати орієнтиром для наглядової та правоохоронної системи на наступні три роки. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, цього разу вона вперше показує ризики у динаміці.За результатами Національної оцінки ризиків підготовлено проєкт плану до 2029 року. У ньому 49 заходів за п'ятьма напрямками - від змін законодавства та роботи правоохоронців до взаємодії із суб'єктами фінансового моніторингу та міжнародними партнерами.Серед найважливіших:• Посилення боротьби з відмиванням грошей через зовнішню торгівлю. Йдеться про вдосконалення митного контролю, виявлення схем TBML - відмивання коштів через торговельні операції, а також протидію легалізації доходів від податкових і корупційних злочинів.• Більше контролю за реальними власниками компаній. План передбачає покращення даних у ЄДР про структуру власності та кінцевих бенефіціарів, перевірку достовірності цих відомостей і реагування на виявлені розбіжності.• Посилення контролю за віртуальними активами. Їх використання для відмивання коштів, фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового знищення потрапило до ризиків високого рівня.• Уніфікація роботи з неприбутковими організаціями. Пропонується узгодити дані Реєстру неприбуткових установ з ЄДР, уніфікувати підходи суб'єктів первинного фінансового моніторингу до оцінки ризиків НПО та визначити базові вимоги до внутрішнього управління ризиками відмивання коштів і фінансування тероризму.• Міжнародний тиск на росію. Україна планує й надалі просувати включення рф до «чорного списку» FATF та домагатися від Єврокомісії та інших держав включення росії до переліків третіх країн високого ризику.Наразі це ще не остаточний план. Після схвалення Національної оцінки ризиків Рада з питань запобігання та протидії відмиванню доходів доручила підготувати детальний план реагування на виявлені ризики та подати його на розгляд Кабміну.

На зустрічі доповів Президенту з двох важливих питань.Перше — на позачерговому засіданні Уряд ухвалить рішення про виділення з резервного фонду коштів для підтримки та компенсації постраждалим через трагедію у Бучанському районі.Друге питання — адаптація роботи держави, столиці, економіки та критичної інфраструктури до нової тактики російських атак.За підсумками розширеної наради, яку я сьогодні провів за участі Головнокомандувача, Міністра внутрішніх справ, ДСНС, мера Києва, представників Офісу Президента та РНБО, напрацьовуємо конкретні пропозиції щодо адаптації роботи держави до нових умов.Тривалі повітряні тривоги впливають не лише на безпеку людей, а й на роботу підприємств, логістику, транспорт, школи, дитячі садки та інші сфери життя. Ворог намагається паралізувати економічну активність у столиці та великих містах, тому і наші підходи й алгоритми реагування мають змінюватися.Працюємо над рішеннями щодо роботи підприємств та установ під час різних типів небезпеки, організації логістики й транспорту, роботи метро та інших об’єктів інфраструктури з метою більшого захисту людей і можливостей жити у наших містах та громадах.Окремо плануємо переглянути підходи до комендантської години та доступу цивільних до оперативнішої інформації про повітряні загрози — без додаткових ризиків для безпеки.Усі залучені служби та відомства працюють над комплексним та обґрунтованим підходом. Необхідні пропозиції плануємо сформувати на початку наступного тижня, представити їх суспільству та перейти до реалізації.

Ціни в супермаркетах суттєво зростуть. Торговельні мережі хочуть перекласти на постачальників збитки від російських ударів по складахНайбільші українські мережі супермаркетів запропонували виробникам розділити збитки від знищення товарів унаслідок російських атак на склади та розподільчі центри. У разі погодження нових умов частину цих витрат виробники можуть закласти у відпускні ціни, що зрештою призведе до подорожчання продуктів для споживачів.За інформацією «Економічної правди», після серпневих ударів по логістичній інфраструктурі АТБ, Novus, «Сільпо» та «Фора» надіслали постачальникам додаткові угоди до чинних договорів. Novus, «Сільпо» та «Фора» пропонують ділити втрати від знищення продукції у пропорції 50 на 50. АТБ, за даними видання, хоче покласти на постачальників усі ризики та вважати, що у разі знищення товару право власності на нього не переходило до торговельної мережі.Наразі товар стає власністю ретейлера після його приймання на складі або в розподільчому центрі. Водночас виробник зазвичай отримує оплату лише через 30–50 днів. Достроковий розрахунок можливий із дисконтом у 3–5%. Таким чином, на момент ракетного удару постачальник уже витратив кошти на сировину, виробництво та доставку продукції, але ще не отримав за неї оплату. Після підписання нових угод мережа зможе не сплатити від 50 до 100% вартості вже прийнятого товару.Питання загострилося після серії російських атак. Від початку 2026 року були знищені три великі складські комплекси АТБ у Дніпропетровській та Харківській областях. На початку серпня РФ протягом однієї ночі атакувала п’ять розподільчих центрів продуктового ретейлу в Київській області, зокрема логістичний хаб Novus і чотири центри Fozzy Group, які забезпечували товарами «Сільпо» та «Фору».Галузеві об’єднання рекомендують виробникам не підписувати запропоновані угоди. Вони наголошують, що постачальник не може відповідати за збереження товару, який уже переданий ретейлеру та перебуває на території його майнового комплексу. Окреме обурення викликає те, що мережі одночасно вимагають організувати прямі поставки до магазинів в обхід пошкоджених складів, але зберігають штрафи за недопоставки, ретробонуси, інші платежі та тривалі строки розрахунків.Представники виробників уже звернулися до уряду та Офісу президента з пропозицією законодавчо врегулювати відносини з торговельними мережами й запровадити компенсацію за продукцію, знищену на розподільчих центрах. За даними видання, наразі сторони не досягли домовленості.В АТБ назвали ситуацію в галузі критичною, а додаткову угоду — предметом переговорів, а не ультиматумом. У компанії заявили, що намагаються знайти збалансовану модель розподілу воєнних ризиків, та повідомили про готовність обговорювати скорочення строків розрахунків, перегляд закупівельних цін і маркетингових угод. Водночас мережа не пояснила, як покладення всіх збитків на постачальника забезпечує розподіл ризиків, а також не повідомила, скільки виробників уже погодилися на нові умови.Якщо нові правила запрацюють, виробникам доведеться повторно фінансувати виготовлення продукції, знищеної вже після передачі мережі. Компенсувати втрати вони зможуть лише через підвищення відпускних цін. Якщо ретейлери не погодяться на їх перегляд, окремі підприємства можуть скоротити виробництво або взагалі припинити роботу. У результаті споживачі зіткнуться або зі зростанням цін, або зі скороченням асортименту.

Не СенсБанком єдиним. У Німеччині працівників банку підозрюють у хабарництві через кредит одному з найбільших борделів Європи.Прокуратура Кельна розпочала розслідування щодо трьох працівників регіонального німецького банку Volksbank Köln Bonn у справі про фінансування борделю Pascha — одного з найбільших у Європі.Серед фігурантів — член правління банку Юрген Нойтгенс та ще двоє співробітників. Їх перевіряють за підозрами у хабарництві, комерційному підкупі та зловживанні довірою. Також у справі фігурують дві особи, які не працюють у банку, — адвокат та ще один неідентифікований учасник.Розслідування стосується кредиту на €5 млн, який банк видав у 2021 році для придбання 12-поверхової будівлі в Кельні китайським інвестором Ху Цзін. Розташований у ній бордель збанкрутував під час карантинних обмежень, запроваджених у період пандемії COVID-19. Проституція в Німеччині є легальною.Німецький фінансовий регулятор BaFin також звернувся до банку із запитаннями щодо цієї угоди. Регулятора, зокрема, цікавить інформація про можливу виплату винагороди одному з членів правління за сприяння у видачі кредиту.Сам Volksbank Köln Bonn не є фігурантом кримінального провадження. У банку наголосили на презумпції невинуватості працівників і повідомили, що раніше залучили незалежну юридичну компанію для внутрішньої перевірки. Юрген Нойтгенс на час її проведення відсторонений від виконання обов’язків.Адвокат Нойтгенса заявив, що його клієнт не отримував жодних виплат і заперечує будь-які правопорушення. За його словами, розслідування має довести безпідставність висунутих підозр.Volksbank Köln Bonn належить до системи німецьких кооперативних банків. Такі установи зазвичай рідко кредитують іноземних інвесторів і уникають угод, здатних створити значні репутаційні ризики.

Європейський бізнес входить у, мабуть, найбільшу за останні роки перебудову системи фінансового моніторингу. І справа не лише у створенні нового європейського регулятора AMLA. З 2027 року почнуть діяти уніфіковані правила протидії відмиванню коштів у всіх країнах Євросоюзу.Один із найбільших викликів — перехід від разової перевірки клієнта до фактично постійного контролю. Перевірити клієнта при відкритті рахунку і покласти документи у справу вже буде недостатньо. Компаніям доведеться постійно оновлювати інформацію, відслідковувати зміни у поведінці клієнта, переглядати його ризик-профіль і реагувати на нові фактори ризику.Другий виклик — єдині правила замість різних національних практик. Для міжнародного бізнесу це, з одного боку, спрощення. Але з іншого — можливостей використовувати різницю між регуляторними режимами окремих країн ставатиме дедалі менше.Третій серйозний виклик — відповідальність на рівні всієї корпоративної групи. Якщо у великій міжнародній групі є фінансові компанії або інші регульовані структури, питання фінмоніторингу може ставати відповідальністю всієї групи та її керівництва.Ще один складний блок — дані та GDPR. Ефективний фінансовий моніторинг потребує активного обміну інформацією між компаніями всередині однієї групи. Водночас європейське законодавство про захист персональних даних встановлює жорсткі обмеження. Для бізнесу це означає необхідність одночасно виконувати дві дуже складні регуляторні системи і не порушувати жодну з них.Регулятору буде недостатньо показати політики, внутрішні інструкції та сотні сторінок процедур. Бізнесу дедалі більше доведеться доводити, що його AML-система реально працює: виявляє ризики, бачить нетипову поведінку, реагує на нові схеми відмивання коштів і здатна пояснити свої рішення регулятору.Для найбільших фінансових установ ставки ще вищі. AMLA готується до прямого нагляду за найбільш ризиковими та системними фінансовими групами. Для них фінансовий моніторинг фактично переходить на наднаціональний рівень.

27 активів Олега Царьова передали в управління Фонду держмайна.У першому півріччі 2026 року Фонд державного майна отримав в управління 50 санкційних активів. Більше половини з них - 27 - належать колишньому народному депутату Олегу Царьову.За даними ФДМУ, йдеться про 25 об'єктів нерухомості, один рухомий актив та корпоративні права.Серед стягнутого у Царьова та його родини майна - 21 земельна ділянка у Дніпропетровській області, нежитлові будівлі та споруди, три торговельно-виставкові комплекси у Дніпрі, корпоративні права та транспортний засіб.Частиною цих активів Царьов володів не особисто, а через дружину та сина. В лютому Мін'юст звернувся до ВАКС із позовом про їх стягнення в дохід держави. 28 квітня суд задовольнив позов, а 4 червня Апеляційна палата ВАКС залишила рішення без змін, після чого воно набрало законної сили.Олег Царьов був народним депутатом України IV-VII скликань від Партії регіонів. Після початку російської агресії у 2014 році він перейшов на бік росії. Українські суди засудили його, зокрема, за посягання на територіальну цілісність України та фінансування дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України.Тепер стягнуте за санкційною процедурою майно передано Фонду держмайна для управління та подальшої реалізації.