Мільярди доларів закордонної виручки російської державної нафтової компанії «Роснефть» потрапляли до міжнародної фінансової системи через пов’язану з Кремлем платіжну мережу A7, яка використовувала підставні компанії та підроблені документи для обходу санкцій.

Компанії-трейдери, пов’язані з «Роснефтью», забезпечили A7 більш ніж $2 млрд у твердій валюті. Ці кошти ставали ресурсом для системи, через яку російські компанії могли оплачувати імпорт за кордоном, попри санкції та обмежений доступ російського фінансового сектору до міжнародної банківської інфраструктури. Через A7 оплачувалися, серед іншого, поставки товарів для російських військових потреб.

Одним із джерел валюти стала мережа з 16 компаній, пов’язаних із «Роснефтью». Вони входили до так званої Coral network — мережі, пов’язаної з нафтовим трейдером Coral Energy, який пізніше отримав назву 2Rivers. Через ці структури експортна виручка від продажу російської нафти могла використовуватися для наповнення рахунків компаній, задіяних A7.

Механізм був побудований так, щоб розірвати очевидний зв’язок між російським замовником та міжнародним платежем. A7 використовувала близько 200 підставних структур у різних юрисдикціях. На їхні банківські рахунки надходила валюта, після чого вони здійснювали платежі постачальникам товарів для російських клієнтів.

Щоб такі операції проходили банківський контроль, використовувалася масштабна система фальсифікації документів. Створювалися фіктивні інвойси, змінювалися назви товарів, покупці, продавці, маршрути поставок та митні коди. У документах прибирали навіть ознаки, які могли вказувати на російське походження операції.

У результаті кошти потрапляли до міжнародної банківської системи та проходили через великі банки в Гонконгу, ОАЕ та Європі. Загалом через пов’язані з A7 структури вдалося простежити операції більш ніж на $6,9 млрд.

Частина платежів стосувалася особливо чутливих товарів, включно з військовим обладнанням та закупівлями для російських силових структур. В одному з епізодів реальна операція передбачала придбання 500 приладів нічного бачення приблизно за $510 тисяч. Для банківського контролю були підготовлені документи, за якими замість такого обладнання нібито купувалося загартоване скло.

Таким чином, схема поєднала два критично важливі для Росії потоки: валютну виручку від експорту нафти та оплату необхідного Росії імпорту. Гроші, отримані через пов’язаних із «Роснефтью» трейдерів, забезпечували A7 валютою, а мережа підставних компаній і сфальсифікованих документів дозволяла використовувати її для міжнародних розрахунків в обхід санкцій.