Треба про внесення застав і фінмон якийсь окремий великий опус написати. Тут адвокатська компанія Міллер пише, що отримало ухвалу слідчого судді ВАКС, яка зобовʼязує Нацбанк вжити заходи з внесення застави за фігурантку кримінального провадження.
Шкода, що прізвище судді заблурили. Мені цікаво, яким чином НБУ може «забезпечити канали внесення застави» та протягом 24 годин без порушень банківської таємниці «передати ВАКСу та стороні захисту вжиті заходи щодо платіжної інструкції».
До того ж, Велика Палата Верховного Суду (зокрема, у фундаментальній постанові від 23 травня 2018 року у справі № 243/6674/17) та Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду неодноразово підтвердили: постановлення слідчим суддею ухвали про надання дозволу на проведення перевірки не передбачено кримінальним процесуальним кодексом.
Адвокати фігурантки провадження кажуть, що частина застави вже на рахунку ВАКС. Тож якщо 2/3 застави внесено, це означає, що не теоретично, а практично — банки приймають ті гроші, походження яких можна підтвердити. А якщо 1/3 внести не можна, означає лише те, що походження цих коштів не можна підтвердити. Що тягне за собою те, що якщо банки їх приймуть, то відповідальні за фінмон в них особи самі стануть фігурантами кримінальних проваджень. Кому це потрібно?
Є чіткі критерії підтвердження походження коштів, які перераховуються як застава. Сподіваюсь, Нацбанк у своєму розʼясненні все це опише.
Не може застава стати інструментом легалізації коштів, вибачайте.