⚖️ Суди у 2025 році визнали легалізованими в 11 разів більше коштів і конфіскували у 20 разів більше майна, ніж роком раніше.У справах про відмивання коштів (стаття 209 КК – легалізація майна, одержаного злочинним шляхом) суди стали ухвалювати рішення на набагато більші суми. Якщо у 2024 році суди в своїх вироках визнали легалізованими 9,3 млн грн, то у 2025-му - вже 101 млн грн, тобто в 11 разів більше. Ще більше – у 20 разів зросла сума конфіскації активів на користь держави: з 3,4 млн грн до майже 65 млн грн.▪️ Сума "відмитих" коштів, яку встановлює суд (101 млн грн), - це показник масштабу самого злочину: скільки грошей пройшло через схему легалізації. ▪️ А ось конфіскація (65 млн грн) - це вже реальне майно чи кошти, які суд ухвалив забрати на користь держави. 🏛️ Кількість справ і вироків за рік зросла помірно - на 19-73%. А от ключові суми в цих вироках - в 11-20 разів. Змінився «калібр» цих справ: до стадії вироку дедалі частіше доходять не дрібні епізоди, а саме схеми на великі суми.За це, звісно, заслужена подяка всім причетним правоохоронним органам. Левову частку справ (за кількістю) веде Нацполіція – близько 61%. А от за грошовим масштабом, тобто за розміром «кубишок», ведуть перед БЕБ і НАБУ. З 12,35 млрд грн майна, яке фігурувало у провадженнях за 2025 рік, на Бюро економічної безпеки припало 5,42 млрд грн, а на НАБУ - 4,56 млрд грн. Тобто ці два органи виявили 81% від загальної суми легалізованого майна, яке фігурувало у провадженнях про відмивання коштів за 2025 рік. І ще варто відзначити роль прокурорів, які процесуально супроводжують ці справи: якщо ще кілька років тому до суду доходила лише кожна четверта справа про відмивання, то зараз - майже кожна друга. Це означає, що Офіс Генерального прокурора і слідчі прокурори тепер більш ефективно доводять справи до суду. Коли судовій інстанції вистачає доказів для розгляду. А не лише реєструють справи, щоби ті потім «висіли» без подальшого розслідування.