Telegram statistics channel - @ukrmedjournal

📓 Обстеження підлітків на розлади харчової поведінки (РХП) при епілепсії➡️ Автори проаналізували дані 376 підлітків, за якими спостерігали протягом 9 років у Бостоні (США).📎 Склад учасників дослідження:🔵 84 особи - епілепсія + РХП🔵 135 - тільки епілепсія🔵 157 - виключно РХП.Пацієнти з затримкою розумового розвитку або розладом аутистичного спектру були виключені.💡 Ось що вдалося з'ясувати:🔵 поширеність РХП при епілепсії - 7% (♀ 11,3%, ♂ 3,1%)🔵 медіана різниці в часі між маніфестацією епілепсії та розвитком РХП - 1,6 року (міжквартильний діапазон 0,5-3,6 років)🔵 при поєднанні епілепсії та РХП - більш ранній (у житті) дебют РХП🔵 у пацієнтів з епілепсією частіше розвивається нервова анорексія (p < 0,001), рідше - булімія (p = 0,04) та компульсивне переїдання (p = 0,003)⭐️ Тип, частота та тривалість нападів не пов'язані з наявністю РХП🧠 Важливо: висока психіатрична коморбідність. Так, підлітки з епілепсією та супутнім РХП частіше страждають від депресії, тривожних розладів та суїцидальних думок. Отже, РХП слід підозрювати та виявляти у підлітків з епілепсією, незалежно від типу. Якщо виявлено РХП, подальше обстеження має бути спрямоване на виявлення інших психопатологій, включаючи суїцидальні думки.👥 Колеги, чи помічаєте ви останнім часом підвищення частоти РХП серед пацієнтів різного профілю?

Нестача сну змушує мозок відновлюватися під час неспання 🎯Дослідники з Массачусетського технологічного інституту (Massachusetts Institute of Technology) встановили фізіологічну причину епізодів різкого послаблення уваги після недостатнього сну. Дослідження опубліковано у «Nature Neuroscience». В клінічному випробуванні брали участь 26 людей. Кожен пройшов два сеанси МРТ з одночасним записом ЕЕГ та відстеження ширини зіниці – після нормального сну та після ночі повної депривації сну під лабораторним контролем. Під час сканування випробувані виконували тест на стійкість уваги. За відсутності сну в учасників різко зростала кількість провалів уваги – моментів, коли людина не реагує на простий стимул. 🧠На момент кожного такого провалу на МРТ фіксувалася потужна пульсація спинномозкової рідини через четвертий шлуночок. При цьому відбувалися зміни інших параметрів життєдіяльності: звужувалися зіниці, зменшувалися частота дихання та пульс, змінювалася активність ЕЕГ (фіксували сноподібні низькочастотні хвилі). Потік спинномозкової рідини автори описали як двонаправлений, хвилеподібний і такий, що посилюється в обох напрямках (але більше назовні) під час депривації сну. При цьому хвилі спинномозкової рідини мають відносно високу швидкість (>1 см/с) і тривають ~10 с, що вказує на те, що спинномозкова рідина проходить багато сантиметрів під час кожної хвилі. Це, як можна очікувати, стимулює транспортування та перемішування розчинених речовин. Гемодинамічні хвилі та пульсуючий потік спинномозкової рідини спостерігаються у періоди погіршення результатів виконання завдань на увагу. Таким чином, порушення уваги, що виникають після депривації сну, пов'язані з ініціацією процесу, в якому зіниці звужуються, гемодинаміка мозку посилюється, а спинномозкова рідина активно переміщується, переважно назовні. ❓Важливим питанням для майбутніх досліджень є вивчення того, чи ці динамічні процеси пов'язані з транспортом розчинених речовин у головному мозку і яким чином. Джерело. Yang, Z., Williams, S.D., Beldzik, E. et al. Attentional failures after sleep deprivation are locked to joint neurovascular, pupil and cerebrospinal fluid flow dynamics. Nat Neurosci 28, 2526–2536 (2025). https://doi.org/10.1038/s41593-025-02098-8

Змінити фокус реабілітації: чому після інсульту варто тренувати здорову рукуНове дослідження, опубліковане в авторитетному журналі «JAMA Neurology», пропонує переглянути традиційні підходи до відновлення після інсульту. Так, традиційно реабілітація фокусується на відновленні найбільш постраждалої кінцівки.Однак пацієнти часто стикаються з парадоксом: коли одна рука серйозно пошкоджена, друга, яка вважається здоровою, також починає працювати повільніше і менш координовано:• у порівнянні з домінантною рукою здорової людини, менш уражена рука пацієнта з інсультом виконує прості побутові дії (прийом їжі, одягання, підняття чашки) набагато довше;• це перетворює повсякденні завдання на виснажливе випробування та змушує деяких пацієнтів уникати їх, знижуючи якість життя.Дійсно, через те, що обидві півкулі мозку беруть участь в управлінні рухом обох рук, пошкодження однієї сторони мозку в результаті інсульту неминуче впливає на моторику з обох боків тіла.У клінічному випробуванні взяли участь понад 50 пацієнтів із хронічною стадією інсульту (через роки після події) та тяжким ураженням однієї руки. Їх розділили на дві групи.1. Традиційний підхід: протягом п'яти тижнів тренували найбільш постраждалу руку за допомогою спеціальних вправ та завдань у віртуальній реальності.2. Експериментальний підхід: у той же період цілеспрямовано розвивали менш уражену, але активно використовувану в побуті руку.Результати виявилися вражаючими:• учасники, які тренували менш вражену руку, стали виконувати повсякденні дії швидше та ефективніше, ніж ті, хто дотримувався традиційного протоколу.• ці покращення зберігалися навіть через шість місяців після закінчення терапії.Дослідники вважають, що створюється позитивний зворотний зв'язок: коли рука починає працювати краще, пацієнт активніше використовує в житті, що закріплює і посилює досягнутий прогрес. Замість постійно стикатися з невдачею при спробах відновити повністю паралізовану руку, пацієнт отримує реальне і швидке поліпшення функціональності тієї кінцівки, яку він і так спирається у побуті.Автори підкреслюють важливе зрушення у мисленні: для багатьох пацієнтів з важким інсультом повне відновлення найбільш ураженої руки часто залишається недосяжним. Вони змушені адаптуватися, покладаючись на іншу руку. Але «менш уражена» не означає «повноцінна».Автори вважають, що реабілітація після інсульту може полягати у спробах відновити втрачене, а й у зміцненні те, що залишилося. Поліпшення функцій «здорової» руки може мати вирішальне значення для:• збереження самостійності пацієнта.• зменшення втоми від щоденних турбот.• поліпшення якості життя та психологічного стану.У майбутньому вчені планують вивчити, як оптимально комбінувати тренування обох рук задля досягнення максимального результату у повсякденному житті пацієнтів. Можливо, на нас чекає поява нових, більш ефективних та персоналізованих протоколів реабілітації.Джерело. Maenza C, Winstein CJ, Murphy TE, et al. Targeted Remediation of the Ipsilesional Arm in Chronic Stroke: A Randomized Clinical Trial. JAMA Neurol. Published online February 02, 2026. doi:10.1001/jamaneurol.2025.5496

β-гемолітичний стрептокок групи А (БГСА) —одна з найчастіших причин бактеріальних інфекцій у дітейЦей мікроорганізм викликає широкий спектр захворювань: від фарингіту та скарлатини до важких інвазивних інфекцій. Наприклад, некротизуючий фасціїт та синдром токсичного шоку. Розуміння особливостей інфікування БГ СА, своєчасна діагностика та адекватне лікування вкрай важливі для запобігання ускладненням.БГСА передається повітряно-краплинним шляхом, а також через контакт з інфікованими поверхнями. Пік захворюваності посідає вік 5–15 років, особливо у холодну пору року. Діти віком до 3 років хворіють рідше, але у них інфекція може протікати атипово. Спалахи інфекції часто спостерігаються в дитячих колективах: школи, дитячі садки.Клінічні прояви⤵️1️⃣ Гострий фарингіт та тонзиліт:· Біль у горлі, що посилюється при ковтанні.· Лихоманка (38–39°C).· Гіперемія та набряк мигдалин, можливі гнійні нальоти.· Збільшення шийних лімфовузлів.· Відсутність кашлю та нежиті (на відміну від вірусних інфекцій).2️⃣ Скарлатина:· Дрібноточковий висип на фоні гіперемованої шкіри (з'являється на 1-2 день хвороби).· «Малиновий» язик з гіпертрофованими сосочками.· Лушіння шкіри на долонях і стопах у період одужання.3️⃣ Шкірні інфекції:· Локальне почервоніння, набряк та болючість.· Можливі бульбашки та ерозії.4️⃣ Інвазивні форми інфекціїРідкісні, але вкрай небезпечні стани:· Некротизуючий фасціїт.· Синдром токсичного шоку.· Бактеріємія та сепсис.❗️БГСА-інфекція може призводити до негнійних ускладнень, пов'язаних з аутоімунною відповіддю:· Гостра ревматична лихоманка (ураження серця, суглобів, шкіри).· Постстрептококовий гломерулонефрит.Діагностика⤵️1️⃣ Клінічна оцінкаДля оцінки ймовірності БГСА-інфекції використовуються оціночні шкали, наприклад, Центора, Мак-Айзека,. Однак клінічна картина не завжди специфічна, тому потрібне лабораторне підтвердження.2️⃣ Експрес-тестиДля швидкого виявлення антиген БГСА в мазку із зіва. Чутливість та специфічність тестів – на рівні 85–95%.3️⃣ Культуральне дослідженняПосів мазка із зіва на кров'яний агар – «золотий стандарт» діагностики. Результат доступний через 24-48 годин.4️⃣ Серологічні тестиВизначення антитіл до стрептолізину використовується для діагностики ускладнень, наприклад, ревматичної лихоманки.Лікування⤵️1️⃣ Антибіотикотерапія· Основна мета - ерадикація БГСА, запобігання ускладненням та зниження контагіозності:· Пеніцилін (амоксицилін) перорально протягом 10 днів.· При алергії на пеніциліни - макроліди або цефалоспорини.2️⃣ Симптоматична терапія· Жарознижуючі.· Місцеві антисептики для горла з знеболюючим ефектом.· Допустимо прохолодне питво і морозиво (має високу енергетичну цінність і знімає місцеве запалення).3️⃣ Профілактика· Ізоляція хворого до 24 годин після початку антибіотикотерапії.·  Гігієнічні заходи❗️Важливо пам'ятати, що не кожен фарингіт викликаний БГСА, тому диференційна діагностика є обов'язковою.У наступному пості – посилання на веб-опитування іноземних лікарів щодо поточної клінічної практики при інвазивних та тяжких БГСА-інфекцій.Джерелa. 1. Jain N, Lansiaux E, Reinis A. (2022) Group A streptococcal (GAS) infections amongst children in Europe: Taming the rising tide. New Microbes New Infect. 15;51:101071. doi: 10.1016/j.nmni.2022.101071. Shulman ST, Bisno AL, Clegg HW, et al. (2012) Clinical practice guideline for the diagnosis and management of group A streptococcal pharyngitis: 2012 update by the Infectious Diseases Society of America. Clin Infect Dis. 15;55(10):1279-82. doi: 10.1093/cid/cis847.

🤩 ГЕРБ + ментальне здоров'я: чи є взаємозв'язок?🚑 В одному з нещодавніх систематичних оглядів та мата-аналізів міжнародний колектив авторів оцінив, наскільки тривога, депресія та гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) корелюють між собою.🧍Було вивчено 36 досліджень, до яких включили дані дорослих (старше 18 років) з ГЕРХ:· у 34% пацієнтів була тривога· у 24% – депресивна симптоматика.❗️ Ризик виявлення тривоги при ГЕРХ був вищим у 4,5 рази (співвідношення шансів (СШ) 4,46), а депресії – у 2,6 рази (СШ 2,56)🧠 За результатами частини досліджень ризик був двонаправленим: тобто вищим стосовно ГЕРХ у пацієнтів з тривожною та депресивною симптоматикою і навпаки – щодо цих розладів за наявності ГЕРХ.Таким чином, має місце порочне коло:· ГЕРХ  підвищує ризик тривоги/депресії;· тривога/депресія підвищують ризик розвитку ГЕРХ.🔎До того ж, 3 дослідження менделевської рандомізації показали, що генетична схильність до розладів настрою пов'язана з підвищеним ризиком розвитку ГЕРХ і навпаки.Джерело. Zamani M, Alizadeh-Tabari S, Chan WW, Talley NJ. Association Between Anxiety/Depression and Gastroesophageal Reflux: A Systematic Review and Meta-Analysis. Am J Gastroenterol. 2023 Dec 1;118(12):2133-2143. doi: 10.14309/ajg.0000000000002411.

Метаболізм після 30 років: що відбувається з витратою енергії із віком? У великому перехресному дослідженні Pontzer H. et al., опублікованому в «Science» кілька років тому, представлено неочікувану відповідь на питання про зміну основного обміну із віком. Точніше, чи зменшується його рівень у дорослих під час старіння. 🔬У дослідження включено 6421 учасників у віці від 8 днів до 95 років з 29 країн. Для виміру загальних добових енерговитрат (total energy expenditure, TEE) використовувався метод двічі міченої води, аналіз складу тіла, розрахунок скоригованого метаболізму (з урахуванням безжирової маси). Дослідники отримали цікаві результати: 1. виділено чотири характерні періоди енергетичного обміну: новонародженість (0-1 рік, різке зростання), дитинство (1-20 років, поступове уповільнення), дорослість (20-60 років, плато), старість (після 60 років, зниження); 2. попри поширену думку, рівень енерговитрат залишається стабільним з 20 до 60 років, навіть під час вагітності та у післяпологовий період; метаболізм не сповільнюється ні у 30, ні у 40, ні у 50 років❗️ 3. найвищий скоригований показник основного обміну спостерігається у немовлят до року (вони спалюють енергію на 50% швидше за дорослих); 4. після 60 років TEE починає знижуватися приблизно на 0,7% на рік, що до 90 років призводить до зменшення енерговитрат на 20-25% порівняно із людьми середнього віку; 5. відмінності у метаболізмі між людьми визначаються насамперед розміром і складом тіла (особливо кількістю м'язової та жирової маси), а не віком як таким. 📚Це дослідження спростовує концепцію вікового уповільнення метаболізму як причини набору ваги у дорослих. Продовжуючи думку, збільшення маси тіла у середньому віці пов'язані з поведінковими чинниками (дієта, активність) і втратою м'язової маси, а чи не з неминучим падінням швидкості основного обміну. Обмеження дослідження: Поперечний дизайн (різні люди у різному віці, а не спостереження за одними й тими самими з часом). Джерело: Herman Pontzer et al. ,Daily energy expenditure through the human life course.Science373,808-812(2021).DOI:10.1126/science.abe5017

Репродуктивний анамнез та ризик раку яєчниківВивчено популяцію, що налічує 2,3 млн жінок за даними Національної служби медичного страхування — системи єдиного платника, яка охоплює 97% населення Південної Кореї📇 Загальнонаціональне когортне дослідження за участю 2 285 774 жінок старше 40 років (спостереження 10 років) дозволило дослідити зв'язки між репродуктивними факторами та ризиком раку яєчників, стратифіковані за менопаузальним статусом та кількістю пологів.Фактори ризику у пре- та постменопаузі⚠️ Раннє менархе (≤12 років): ризик ↑ на 24-37%⚠️ Пізня менопауза (≥55 років): ризик ↑ на 36%⚠️ Тривалий репродуктивний період (пологи у віці ≥40 років): ризик ↑ на 21%✅ 2+ пологів: ризик ↓ на 29-32%Чинники зі значимістю лише у пременопаузі✅ Грудне вигодовування ≥12 місяців: ризик ↓ на 14%✅ Прийом пероральних контрацептивів (ОК) ≥1 року: ризик ↓ на 25%😲 Захисний ефект пологів слабшає у покоління 1960-х років народження❗️ Замісна гормональна терапія (ЗГТ)  (2-5 років) асоційована з підвищенням ризику на 20% у постменопаузі.👩🏼‍⚕️ Колеги, чи очікувані для вас ці результати? Обирайте, будь ласка, позначку, що підходить найбільше:❤️ цілком очікувані 🤔що стосується ОК та/або ЗГТ, результат точно не універсальний😐не відповідає моєму досвіду🥱мені це нецікавоДжерело: Kim J, Hwang I, Lee S, et al. (2026) Reproductive Shifts and Ovarian Cancer Risk in Women Aged 40 Years or Older. JAMA Netw Open.;9(2):e2556840. doi:10.1001/jamanetworkopen.2025.56840

🩺 Спонтанний розрив матки на 22 тижні вагітності: клінічний випадок📖Клінічний випадок з Китаю, представлений у «International Journal of Gynecology & Obstetrics»Пацієнтка 33 років, перша вагітність 22 тижні.В анамнезі: первинне безпліддя, екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ).⚠️ На 22+2 тижні вагітності: після дефекації виник різкий біль у нижній частині животаУЗД ОБП: вільна рідина в черевній порожнині. Пацієнтку було екстрено госпіталізовано з діагнозом: «Геморагічний шок»🔪ЛапаротоміяІнтраопераційно виявлено:1) гемоперитонеум обсягом 1200 мл;2) розрив правої бічної стінки матки довжиною 2 см, із збереженням цілісності серозного шару;3) великий глибокий інфільтруючий ендометріоз, поширений на серозну оболонку матки, придатки з обох сторін, дугласовий простір;4) спайки в малому тазі.👶Екстрений кесарів розтинНа світ з'явився живий хлопчик вагою 430 р. з балами за шкалою Апгар 4, 6, 8 на 1, 5 та 10 хвилинах відповідно. Пацієнтка була виписана на 6 день після операції.Новонародженого було переведено у відділення інтенсивної терапії та виписано більш ніж через 4 місяці з вагою 3700 р.📌Висновок. Спонтанний розрив матки без рубців є рідкісним, але небезпечним для життя акушерським невідкладним станом, і ендометріоз все частіше визнається потенційним фактором ризику. Застосування допоміжних репродуктивних технологій може відігравати додаткову роль у розвитку схильності. Клініцисти мають включати розрив матки в диференціальну діагностику гострого болю в животі під час вагітності, щоб забезпечити своєчасну оцінку та втручання. Джерело: Zhu T, Zheng J, Su M, et al. (2026) Spontaneous midtrimester uterine rupture in a primigravida with endometriosis: A case report and literature review. Int J Gynecol Obstet.; 00: 1-7. doi:10.1002/ijgo.70808

Мігрень у дітей: слабка ланка може бути у кишечнику🧠🦠Нове дослідження з Gut Microbes (2025) виявило чіткий зв'язок між дитячою мігренню та дисбіозом кишечника.🔍 Що виявили:126 дітей та молодих дорослих з мігренню (6-19 років) порівняли зі здоровими однолітками: • У 47% обстежених з мігренню були супутні шлунково-кишкові (ШК)-розлади • Зменшення працездатності пацієнтів за наявності ШК-розладів було значно більшим (кількість балів за шкалою PedMIDAS 60 vs 29) • Також підвищеним був фекальний кальпротектин (маркер запалення кишечника).При цьому підвищений рівень кальпротектину у фекаліях у пацієнтів з мігренню та ШК-розладами додатково підтверджує роль запалення слизової оболонки. Кальпротектин, білок нейтрофільного походження, також пов'язують з педіатричними епізодичними синдромами, такими як дитячі коліки – ранній еквівалент мігрені.🦠 Мікробіотні сигнатури:У дітей з мігренню:❌ Знижена Bifidobacterium longum❌ Підвищені Bacteroides та ParabacteroidesПідгрупи:З ШК-розладами:⚠️ Збагачення Streptococcus gallolyticus (онкомікроб, залучений у розвиток раку кишечника)БЕЗ ШК-розладів:✅ Більше Faecalibacterium prausnitzii (пов'язано з м'якшими симптомами)💊 Терапевтичний потенціал:Вживання B. longum:Зменшило активацію тригемінальних нейронів у щурівУ дітей (пілотне дослідження): знизило інтенсивність болю, частоту нападів та кількість днів з головним болем📌 Висновок:Автори відзначають зв'язок мігрені з ранніми станами (немовлячі кольки) та пізнішими ШК-розладами, що вказує на роль кишечника протягом усього життя. Модуляція мікробіоти може стати перспективною стратегією лікування мігрені у дітей.📚 Джерело: Fan, P. C., Chua, H. H., Lin, et al. (2026). Targeting the microbiome in pediatric migraine: gastrointestinal manifestations and the therapeutic role of Bifidobacterium longum. Gut Microbes, 18(1). https://doi.org/10.1080/19490976.2025.2606487

Метформін знижує ризик остеоартритуВключивши у дослідження пари близнюків, автори з Швеції поставили за мету дослідити, чи мають особи, які розпочинають лікування метформіном, змінений ризик виникнення діагнозу остеоартриту (ОА) протягом 11 років після початку лікування порівняно з їхнім близнюком, який не отримував даний лікарський засіб.МетодУ всіх парах близнюків, які мали розбіжність щодо призначення/непризначення метформіну (N=1261 пара), та у всіх інших пацієнтів, що відповідали критеріям включення (N=52341), віком 35–75 років, які проживали у Швеції станом на 31 грудня 2005 року, без попереднього діагнозу ОА та без попереднього лікування метформіном, вивчено виникнення ОА будь-якого суглоба, діагностованого у спеціалізованому закладі. Було використано стратифіковану модель Кокса в дискордантних парах для оцінки коефіцієнта ризику (ВР) та іншу модель для оцінки пропорцій захворюваності та відмінностей. Моделі були скориговані за віком, статтю, рівнем освіти, індексом маси тіла (ІМТ) та курінням.Серед близнюків, які отримували лікування, остеоартрит протягом 11-річного періоду спостереження розвинувся у 68 (5,4%) порівняно з 79 (6,3%) серед представників пар, які не отримували лікування (співвідношення ризиків [95% довірчий інтервал -ДІ] = 0,86 [0,62–1,19]). Близнюки, які отримували лікування, мали вищий ІМТ. Скориговане співвідношення ризиків для порівнянні з близнюками, які отримували лікування, становив 0,60 (95% ДІ = 0,44–0,82). Різниця 10-річного скоригованого ризику склала -3,1% (95% ДІ = -5,1-(-1,1)).ВисновокПочаток лікування метформіном може бути пов'язаний зі зниженням ризику діагнозу ОА. 10-річна кумулятивна захворюваність була приблизно на 3 відсоткові пункти нижчою серед тих, хто почав приймати метформін, ніж серед тих, кому він не був призначений, що свідчить про позитивний ефект метформіну. Крім того, аналіз атрибутивної фракції може гіпотетично означати, що близько 30% інцидентності ОА можна запобігти шляхом призначення метформіну в загальній популяції віком 35–75 років.Важливим при інтерпретації цих результатів може бути те, що високий ІМТ може призвести до вищого ризику діабету та лікування метформіном, а також до вищого ризику остеоартриту. Дійсно, як внутрішньопарні, так і міжпарні оцінки були знижені після коригування на індивідуальний ІМТ та середній ІМТ у парі. Ці спостереження вказують на необхідність вивчення інших втручань, що знижують ІМТ, у загальній популяції з метою зниження захворюваності на остеоартрит. У цьому відношенні методологія та дизайн, застосовані у дослідженні, можуть бути перспективними з точки зору причинно-наслідкового висновку, наприклад, від фізичних втручань або препаратів для зниження ваги.