Telegram statistics channel - @tankova_brugada

Український народ завжди відрізнявся незламністю духу. Це те, що виокремлює нас серед інших та формує єдину позицію, спрямовану на боротьбу за справедливість. Вже понад три роки наші бійці мужньо боронять державу, подекуди на межі людських можливостей: "Момент, який я ніколи не забуду – бій з ворогом на відстані 15 метрів. Мені воля не дозволяє здатися у полон, тому боровся до останнього", - згадує воїн 1 окремої танкової Сіверської бригади на псевдо Циклоп. Тоді чоловік разом з побратимами виконував бойові завдання на Курщині та провів на позиції 41 добу. За цей час він разом з іншими воїнами знищили десятки окупантів, які намагались атакувати нашу піхоту. Циклоп був старшим позиції та вміло керував діями побратимів. Навіть у складні періоди згадував те, заради чого він долучився до ЗСУ: «Хочу, щоб ми та наші діти ходили по вільній, українській землі. Щоб ми були певні, що ніхто не зазіхає на нашу незалежність. У окупантів є свої болота, нехай на них і живуть»Після отриманого поранення чоловіку запропонували змінити діяльність та стати оператором БПЛА. Нині він використовує весь свій досвід та навички, аби полегшити життя нашій піхоті: «Я сам був там та розумію всю специфіку. Знаю, що таке дрон і тепер переді мною важлива задача – допомогти побратимам в іншій ролі. Перемога буде за нами, не ми це почали, однак ми це переможно закінчимо». 🇺🇦

Підполковник Іван Берташ завершив службу в лавах 1 окремої танкової Сіверської бригади. За час своєї служби у нашому строю цей офіцер продемонстрував високий професіоналізм, рішучість, витримку та відповідальність.За 4 роки у бригаді він був одним із тих, хто докладав зусиль для вдосконалення внутрішніх процесів, підвищення рівня підготовки особового складу, формування дієвого механізму управління. Він проявив себе як відважний та мудрий командир, який зробив неоціненний внесок у звільнення Чернігівщини під час повномасштабного вторгнення.Іван Берташ – це офіцер, який уміє поєднувати вимогливість із підтримкою, суворість — із повагою до людини. Йому притаманна здатність чути, розуміти й вести — у спокої та в динаміці бойових буднів. Ці всі ознаки є запорукою ефективної взаємодії на всіх рівнях. Всі випробування були з честю подолані. Дякуємо, пане підполковнику, за силу, мудрість, витримку. За чіткість дій і внутрішню гідність. За приклад, на який продовжимо рівнятися.Наша спільна боротьба триває, хоч відтепер у складі різних підрозділів. Разом до перемоги.

«Всередині танка особливе відчуття. Розумію, що ми накрошимо скільки б їх не було, якщо батальйон – знищимо батальйон», - розповідає навідник танка 1 окремої танкової Сіверської бригади на псевдо Баха. Протистояти ворогу чоловік розпочав ще у 2014 році, коли підписав контракт. Набуті за час служби навички та досвід вирішив використати й після початку повномасштабного вторгнення. Так поспішав до військкомату, що отримав штраф за перевищення швидкості. Чоловік розумів, що його місце – бути поряд з побратимами на фронті. З того часу він у складі нашої бригади успішно виконує бойові завдання. Бути навідником для Бахи – дуже престижно: «Постійно як ми на танку, то хто б нас не бачив – відразу вітається. Попри це варто розуміти, що привертаємо й увагу ворога. В броні звісно кращий захист, однак і намагаються знищити танк постійно». Діяльність навідника постійно складна, адже варто наводити гармату та стріляти, забезпечуючи результат. Як розповідає Баха – у нього повна концентрація на своєму місці. Запускає систему, перевіряє спроможність башти, щоб бути певним в ефективному відпрацюванні:«Зазвичай працюємо прямим наведенням. Інколи були й на відстані 30 метрів від ворога. Знищували особовий склад чи укріплення противника. Кожний влучний постріл завжди додає мотивації повторювати це знову і знову». Детальніше про нашого бійця дивіться далі у відео.

Бійці 1 окремої танкової Сіверської бригади відіграли знакову роль в обороні Чернігова на початку повномасштабного вторгнення .«Підготовку до можливої агресії на території Чернігівщини розпочали зазделегідь. І техніка і боєприпаси були готові до бою. І вже десь о третій ночі 24 лютого ми виїхали на вогневі позиції», - пригадує головний сержант самохідної артилерійської батареї на псевдо Псих. Артилерію вважає однією з головних загроз для противника, адже кожної секунди він відчуває страх, бо наші артилеристи влучають неймовірно точно. У лютому 2022 ворог заходив на Чернігівщину колонами, розраховуючи на блискавичну перемогу. Ця самовпевненість зробила техніку окупанта легкою здобиччю для наших богів війни. «Знищували все, що тільки могли. Відчуття, коли ти «насипаєш» на голову ворогу – неможливо описати. Особливо це було приємно на вже рідній для мене чернігівській землі», - каже Псих. Чоловік родом з Херсонщини, однак більшу частину життя прожив на Сумщині та Чернігівщині. Тому для нього північ України стала другою домівкою, яку він прагнув відбити від ворожих зазіхань. За проявлену особисту мужність Псих нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України “Золотий хрест”.«Не хочу жити під триколором, тому й роблю все, щоб якомога більше українців повернулись додому. Щоб нове покоління зростало у вільній та незалежній країні», - так пояснює свою мотивацію артилерист.Наша бригада влаштувала пекло ворогу під час оборони Чернігова. Ми вистояли у надтяжких боях і зупинили просування ворога поблизу Ягідного, Іванівки, Лукашівки, Количівки. Ворог не зміг тоді відрізати Чернігів, йому не вдалося накопичити сили та піти далі на Київ. Бійці 1 танкової розбили їх логістику і супротивнику лишалося тільки відступити.Пам'ятаємо про те, що вже вдалося зробити. І продовжуємо боротьбу до нашої остаточної перемоги.🇺🇦

В артилеристів є слоган: «Коли говорить бог війни - все навкруги замовкає». Снаряд, наведення, постріл, снаряд, коректура… Це все щоденна рутина для воїнів 1 окремої танкової Сіверської бригади. Для наших бійців не існує ворожих цілей які неможливо знищити. Молодший сержант, командир відділення самохідного артилерійського взводу на псевдо Маркіз родом із Сумщини. У період з травня 2022 року брав безпосередню участь в протистоянні ворогу на території України. За проявлену особисту мужність нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України “Золотий хрест”. За час служби разом з побратимами активно працювали на Донеччині та Запоріжжі. Кожен з виїздів та відпрацювань закарбовується в пам’яті, однак найчастіше згадує одне зі святкувань Нового року на передовій: «Тоді ми разом з побратимами вирішили привітати ворога власними вибуховими подарунками. Я тоді ще був заряджаючим і пам’ятаю, що рівно о 12:00 за їх часом відправили 5 реактивних зарядів. Подарунки їм точно сподобались – 2 камази з ворожою піхотою були розтрощені повністю». Знищення особового складу є однією з головних задач для наших артилеристів, однак в першу чергу вони прагнуть захистити побратимів із інших підрозділів: «Як тільки бачимо, що ворог висунувся до позицій – відпрацьовуємо всім, чим тільки можна. Адже кожен влучний постріл – врятоване життя українського бійця» Мотивація для чоловіка – його рідні: батьки, дружина та діти: «Не хочеться гнути спину перед ворогом. Ми зараз тут, щоб ми та наші діти жили у вільній країні. Щоб кожен мав змогу обирати ким бути, чим займатись та що йому до вподоби найбільше».

«Пожарнік – це той, хто любить палити, а мені подобається, як горить ворог», – розповідає про своє псевдо командир протитанкового взводу роти вогневої підтримки 1 окремої танкової Сіверської бригади. Влітку 2022 року військовий отримав поранення через яке не мав би повертатися на фронт. Проте дуже хотів бути поряд з побратимами, через що й збрехав на ВЛК. Після служби у різних частинах Пожарнік вирішив долучитись до 1 окремої танкової Сіверської бригади. Жартує з цього приводу, адже майже весь час займався протитанковою діяльністю, а тепер він серед танкістів. Наразі чоловік відповідальний за підготовку особового складу та сам продовжує вивчати все, з чого можна нищити ворога. Однак тепер у нашого воїна ще одна мотивація – дружина та новонароджений малюк:«Цієї миті я очікував все життя, не знаю як я раніше жив без нього». Він вже давно міг бути вдома, однак продовжує свою головну діяльність – боротьба зі своїми побратимами за рідних та свій дім. Детальніше про нашого бійця дивіться далі у відео.

Справжня любов – це спільні цінності та спільне бачення. Подружжя Олександра та Олени це доводить у складі 1 окремої танкової Сіверської бригади. Вони цілеспрямовано пішли захищати Україну від початку повномасштабного вторгнення.Олена - старший кухар їдальні взводу матеріального забезпечення, в ЗСУ з 2019 року. Наразі військова служить за контрактом та відчуває гордість, що є частиною колективу, який постійно працює на нашу перемогу. Олександр - старший водій автомобільного відділення автомобільної роти підвозу продовольства, речового і військово-технічного майна. Чоловік доєднався до лав захисників з перших днів війни. Тепер вже понад 2 роки військові виконують службові обов’язки поряд: «Служити разом – це дуже велика підтримка один для одного. Попри всі труднощі, коли ми поряд стає спокійніше та додає сил продовжувати» Для подружжя тільки одна мрія – перемога. Адже перемога – це закінчення війни, це спокій та мир для всього населення України. Щоб всі військові повернулись додому, до своїх коханих.

Піхота – це основа українського війська. Підготовлені піхотинці – м’язи армії. Вони постійно навчаються, проходять злагодження та вдосконалюють свої навички.Одним з методів якісної підготовки наших воїнів є використання системи «Лазертаг», що допомагає відпрацьовувати як штурмові дії, так і оборону. Застосування новітніх методів підготовки надзвичайно позитивно впливає на ефективність підрозділів, є зручним, безпечним та економічним засобом, адже такі навчання не потребують застосування набоїв. За допомогою різноманітності тренувань, наші бійці відчувають максимальне наближення до реальних бойових дій. Вони відпрацьовують індивідуальні бойові навички, командну злагодженість відділеннями і тактику.Інструктори встановлюють різні сценарії та правила тренування, перебуваючи на полігоні разом з бійцями. Завдяки злагодженості відділень та взводів, підрозділи можуть ефективно виконувати бойові завдання й мінімізувати втрати особового складу.#ПідготовкаСталевих #1танкова #1отСбр #сталеві #СухопутніВійська

Сьогодні відрекомендував особовому складу нового начальника Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного – полковника Романа Качура.Це була не традиційна церемонія, а щирий і професійний діалог про майбутнє вищої військової освіти та якісні перетворення у підготовці офіцерів Збройних Сил України.Перед полковником Качуром стоїть складне, але надзвичайно важливе завдання - забезпечити якісну підготовку офіцерів, які не тільки володітимуть теоретичними знаннями, але й будуть готові до ведення сучасної маневреної війни, командуватимуть підрозділами в умовах високотехнологічного поля бою та швидкої зміни обстановки.Національна академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного має стати не лише центром військової освіти, а й справжнім серцем нашої армії, де формується еліта Сухопутних військ, де народжуються лідери, які приймають рішення і визначають долю битв.Окремо наголошу: у нас є все для того, аби перетворити Академію на один із найкращих закладів сучасної військової освіти у світі.У зв’язку з цим хочу вкотре звернутися до викладачів та особового складу Академії. Ваша місія – формувати не лише військових професіоналів, а й справжніх патріотів, лідерів, які своїм прикладом надихатимуть підлеглих та весь вільний демократичний світ.Окремо звертаюсь до шановних курсантів, пам’ятайте: кожен із вас – майбутнє нашого війська. На ваших плечах лежить відповідальність за тих, кого ви поведете за собою у бій. Використовуйте кожен день у стінах Академії, щоб здобувати знання, розвивати свої навички та гідно служити українському народові.На завершення, ми живемо в час великих викликів, але також і великих можливостей. Разом, завдяки вашій наполегливій праці, відповідальності й відданості, ми зможемо забезпечити незламність і міць Збройних Сил України.Разом до перемоги! Слава Україні!

Полковник Роман Качур — новий начальник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.Саме за бойового офіцера з великим досвідом та екскомандира 55 окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ» Сухопутних військ військовослужбовці віддали найбільше голосів в застосунку Армія+. Міністр оборони України Рустем Умєров за дорученням Президента України Володимира Зеленського вже підписав відповідний наказ про призначення. “Ключові завдання нового керівника: проведення повного аудиту роботи Академії, запровадження реформ у військовій освіті, підвищення якості підготовки воїнів, офіцерів та сержантів, що є критично важливим для нашого війська”, — написав Умєров на своїй сторінці у Facebook. І дуже важливо, що до цього рішення були залучені самі військовослужбовці, які взяли участь у голосуванні через сучасний цифровий інструмент Армія+. Це дозволяє зробити процес ухвалення рішень максимально прозорим і демократичним. Дякуємо нашим захисникам і захисницям за активну участь у голосуванні!Роман Качур — Герой України, повний кавалер ордена Богдана Хмельницького. Народився на Сумщині, після школи вступив до Сумського військового інституту ракетних військ та артилерії імені Богдана Хмельницького, який закінчив у 2005 році. З дитинства мріяв займатися справжньою чоловічою роботою. Полковник Качур — з нової генерації українських офіцерів. З 2014 року по березень 2018-го виконував бойові завдання на посаді начальника артилерії 81 окремої аеромобільної бригади. З березня 2018 року до липня 2022 року — командир 55-ї окремої артилерійської бригади “Запорізька Січ”.Бажаємо Роману Качуру успіхів на новому місці служби!