Старий Лев

Любовні листи до серійного вбивці - Таша Корьелл4/5 - ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️Ця історія починається з ідеї, яка одразу чіпляє. Головна героїня пише листи засудженому серійному вбивці - спершу з цікавості, потім із потреби бути почутою, а згодом усе це перетворюється на небезпечну одержимість. Листування поступово стирає межу між спостерігачем і співучасником, між фантазією та реальністю, і стає складно усвідомити, хто насправді контролює ситуацію.Книга тримається насамперед на психології. Тут немає гонитви за різкими сюжетними поворотами - натомість є повільне, липке занурення в думки, самообман і внутрішні тріщини. Авторка дуже точно показує, як внутрішня порожнеча й потреба у зв’язку можуть змусити людину тягнутися навіть до темряви, якщо та хоча б удає зацікавленість. Листування поступово оголює те, що героїня воліла б не помічати в собі, і змушує дивитися на власні мотиви без зручних виправдань.Окремо хочеться відзначити, що ця історія звучить доволі свіжо в межах жанру. Це не класичний трилер про пошук злочинця і не типовий роман — радше несподіваний діалог між цими двома форматами. Саме такий фокус і вирізняє книгу серед подібних історій.Найцікавіше тут - не сам серійний убивця, а реакції на нього. Він радше інструмент, каталізатор, який дозволяє показати, як легко ми можемо романтизувати зло, якщо воно подане спокійно й майже ніжно. Книга постійно балансує між симпатією та відразою, змушуючи ловити себе на дуже некомфортних думках. І в цьому її сила - вона не намагається нікого виправдати, але й не спрощує ситуацію до чорного і білого.І, мабуть, важливий момент: не варто знецінювати подібні книги лише через те, що ви особисто вчинили б інакше. Література рідко пишеться про конкретного читача - вона радше досліджує людський досвід загалом. Те, що хтось не впізнає себе в цій історії, не робить її менш правдивою. Люди мають різні межі й різну вразливість, і ця книга саме про це.Героїня часто дратує своїми рішеннями, небажанням бачити очевидне й упертістю у самообмані. Але, мабуть, саме в цьому й задум: вона не має бути зручною чи приємною. Вона жива, поламана і часом відверто неприємна - як і багато людей у реальному житті.Мінусом для мене стала надто очевидна кінцівка. У певний момент усе складається так, що фінал легко читається наперед. Хоча важливо зазначити: серійний убивця тут і справді не головний. Тому навіть передбачуваність розв’язки не вбиває сенс історії - бо вона не про «хто винен», а про «чому все так».«Любовні листи до серійного вбивці» - це похмурий, тривожний психологічний трилер про внутрішню порожнечу, емоційну прив’язаність і небезпечну ілюзію близькості. Книга, яка читається швидко, але залишає після себе багато запитань. Не про кохання - про його підміну. 🌟ВСЛ I Книжкова подружаня#відгук_на_книгу

окремий допис для того, аби ви якнайкраще роздивилися цю краси від Старого Лева 😍🔸 «Непрохані поради для вбивць від Віри Вон» Джессі Сутанто власниця чайної, Віра Вон - дуже завзята китайська матуся, яка, окрім особистого життя свого сина, цікавиться ще й чаєм, настільки, що стає самопроголошеною експерткою з усіх чайних питань! але, одного ранку, прокинувшись, Віра виявляє тіло мертвого чоловіка прямо у своїй крамничці.жінка переконана, що саме вона зможе розслідувати справу і ніяка поліція не впорається так добре, як вона сама.тож чайна детективка бере справу у свої руки і починає винюхувати злочин 🤠 🔸 «Кохання та Джелато» Дженна Еванс Велч після втрати матері,шістнадцятирічна Ліна виконує останнє її бажання — їде до Італії. дівчину мучать питання, на які вона не має відповіді:• чому покійна мати відправила її в подорож? • і чому, цілих шістнадцять років приховувала рідного батька? на допомогу Ліні приходить давній мамин щоденник, а ще — кохання та джелато ~ • ~ #поповнення_на_поличках

вчора я дочитала «книгу Еміля» і, може, не готова до цієї розмови, бо як сформулювати те, що досі осмислюєш і що стало для тебе настільки твоїм 🐐але якщо не напишу про свої враження зараз, то лишу їх тільки для себе.власне, я боялась братись за цю книжку. через настанови на пошук якихось ключів, через вплетення в сюжет скандинавської міфології, через те саме «нічого не зрозуміло, але дуже цікаво», бо я часто боюсь не зрозуміти. але потім побачила коментар пана автора, що можна просто читати — то й почала просто читати.Еміль не вміє спати. Взагалі. А його мама час від часу все забуває, не впізнає сина та не пам’ятає власного імені. Щоб їй допомогти, у Еміля є ритуал, якому треба слідувати до останнього слова.Вдвох вони переїжджають туди, де їх ніхто не знає, — на засніжений острів, де доводиться жити у школі. І якось вночі у порожніх шкільних коридорах лунає дзвінок телефона. Еміль підіймає слухавку та впізнає голос брата, що помер кілька років тому: «Допоможи мені повернутися!».Та як повернути того, хто помер? Як не втратити себе у світах, де між можливим і неможливим — тонка межа, а кожна помилка може коштувати життя? Що насправді забула мама Еміля? І чи варто їй це нагадувати? і як же я кайфонула від цього тексту, від його структури, алюзій, від того самого незрозумілого, яке потроху збиралось у пазлик і з кожною сторінкою виливалось болем, сумом, надією й любов'ю.усе в цьому світі або заради любові, або через любов, або не має значення. це була темна (в)мандрівка, інколи по-справжньому моторошна. якщо відкинути фентезійну складову, це все ж історія про травми, чорні жалі і такий важкий смуток, що буквально заважає мамі любити свою дитину. але фентезі все ж невіддільна частина цієї книжки — загадкова, потаємна, заворожуюча. в її світах живе багато створінь, добрих, злих, ображених, самотніх, чарівних. і мені сподобалось насправді вплетення в цей текст міфологічних мотивів. в ході читання я все ж трохи гуглила окремі моменти, які вдавалось вловити, проходила цей шлях пошуку відповідей з Емілем, хлопчиком-без-сну. до слова, надзвичайно цікавим персонажем. вони всі тут цікаві, особливо тоді, коли намагаєшся зрозуміти, хто ким є насправді. і хай інколи мені здавалось, що мій мозок таки може вибухнути після деяких епізодів, це була чудова подорож засніженим островом, світами і, зрештою, мріями.я дуже полюбила цю книжку. а ви?👁️#русяпатякаєпро_прочитане

У ВСЛ мега сильні анонси на 2026 рік! Буквально кожна книга — це пряме попадання в серденько! (Книжкові боги почули мої молитви!) Елізабет Ґілберт, «Довгий шлях до річки» — відверті мемуари про кохання, що межує з руйнацією. Історія дружби, яка переросла у пристрасть і залежність. Ґілберт без прикрас пише про стосунки, що здатні як відкрити шлях до зцілення, так і розбити серце вщент. Книжка-сповідь про найсильніші почуття. Арундаті Рой, Mother Mary Comes to Me — інтимна сповідь легендарної письменниці. Арундаті Рой досліджує свої складні, але й формотворчі стосунки з матір’ю — жінкою-стихією. Це текст про любов, втечу і повернення, про біль втрати, який стає чорнилом для нових історій. По секрету скажу, що перевидання інших її романів майже 100% можливе в честь виходу нової книжки!Рейчел Кларк, «Історія одного серця» — драматична документальна історія про «жорстоку арифметику» трансплантології. Долі двох дітей перетинаються: для однієї родини це трагедія втрати, для іншої — шанс на порятунок. Книжка про серце — не просто як про орган, а як про символ надії та людяності. Туве Янссон, «Донька скульптора» — квиток у світ дитинства Туве Янссон, де реальність переплітається з дивом. Серед батькової майстерні й морських пейзажів зароджується та сама уява, що згодом подарує світові мумі-тролів. Атмосферна проза, сповнена тепла, солоного вітру і тихої магії.Халед Госсейні, «І гори відлунювали» — Пронизлива сага про брата і сестру, розлучених жорстокою долею. Від Кабула до Парижа, крізь покоління й континенти, автор досліджує невидимі нитки, що пов’язують нас із рідними. Себастьян Баррі, «Час давнього бога» — ліричний і глибокий роман про відставного поліціянта Тома Кеттла. Його спокійне життя в старовинному замку біля моря руйнує давня справа про католицьких священників звинувачених у сексуальному насиллі. Це книга про пам’ять, втрати й таємниці. Ольга Карі, «Хто вбив Лору Палмер?» — збірка автофікшн-оповідань про те, що зазвичай замовчують. Це чесна розмова про жіночі травми, стигму та досвіди, які важливо проговорити вголос. Болісна, але необхідна проза, що вийде друком у 2026 році. Чи зацікавила вас якась із цих історій? Діліться в коментарях! 👇

Коли як не зараз читати “Вівці цілі” Євгенії Кузнєцової? Де ще ти зможеш знайти хоча б дрібку того СПРАВЖНЬОГО святкового, зимового настрою?Не оцього прилизаного “ми поставили ялинку під Мераю Кері, випили келих просеко і дивимось Один удома-2”, а нашого, українського. Те що ми пам’ятаємо з дитинства: всі оці святкові забобони, сварками і сім’єю, друзями, які з’являються нізвідки. І навіть чимось новим, – Миколаєва небесна дорога, – Яна відкрила рота і дивилась вгору.– Це – мобільна група ППО, – сказав Максим. Сюжету як такого тут немає. І почавши читати цю книгу я був не здивований, оскільки у “Спитайте Мієчку” ситуація ідентична. Я прийшов за вайбом, який я у підсумку і отримав.У нас тут все розгортається навколо Максима, який переїхав до свого хворого батька, колишнього лікаря, для якого вони з Любою (доглядачкою) влаштовують “прийоми” пацієнтів, як у давні часи Юхимовича. І на Романа пацієнткою стає нова-стара сусідка сім’ї Максима Яна, яка приїджає досліджувати цю місцевість. Цю снігову, холодну, з відключеннями світла місцевість. +1 до вайбу. І все. І далі ви спостерігаєте, на мою думку, за дуже крутим різдвяним фільмом, в якому кожен знайде щось своє. Про кожне зимове свято, яке святкують українці, які традиції (про які я навіть майже ніколи не чув). І боже, як же це було прекрасно! Її спокійно можна було прочитати за один вечір, чого мені категорично не хотілось робити, тому що хотілось розтягнути кожну сторінку цього. Кузнєцова пише настільки колоритних персонажів, що смішно і страшно від того, що в них ти впізнаєш власну родину. А, от ти де, — сказала вона до Максима. — Уявляєш, двох дітей народила твоєму батькові, а він мене й не впізнав. Ото так все життя з тими узістками своїми прокрутив, а мене зараз признав за завлабо-раторією. А завлабораторією в нього була стара противна баба. Навіть і в безпамʼятстві примудрився мені плюнуть в душу… Мені було так тепло і я так не хотів, щоб ця історія закінчувалась. Вона настільки світла, навіть не дивлячись, що ближче до кінця зійшла у меланхолію. Але ось така вона, ця історія. І вона прекрасна, по-своєму!#Peachвідгук

Емма Гезерінґтон, «Це Різдво», Видавництво Старого Лева 🌟Цю книгу я додала в різдвяну романтичну добірку — і тепер розумію, що трохи схибила. Їй значно більше пасувало б місце серед добірки психологічної прози."Роуз завжди любила Різдво, але тепер усе змінилося. У пошуках затишку та усамітнення вона тікає до котеджу в Донеголі, щоб у тихій сільській місцині провести святковий час лише сама. Чарлі вперше у житті планує зустріти Різдво на самоті. Можливо, для когось це найпрекрасніша пора року, але не для нього. Не цього року. Тож він винаймає котедж у тихому поселенні. Та коли у двері котеджу увійшла незнайомка, обоє розуміють, що їхнє помешкання для відпустки заброньовано двічі. Кожен сподівався провести це Різдво наодинці, але життя може змінитися назавжди, якщо двоє раніше незнайомих людей, — а в кожного свої внутрішні травми, — погодяться провести його разом." Книга виявилася не такою легкою, як я очікувала. Це не ромком і не солодко-ванільна різдвяна історія. В книзі немає інтимних сцен. Так, тут є розвиток романтичних стосунків, але передусім — це роман про людей за 30, з власними травмами, кризами, внутрішніми зламами й спробами зібрати себе заново. У кожного героя свій біль, свій досвід і своя потреба, яку треба навчитися чути. Це історія про проживання горя, відновлення й зцілення ❤️Тут багато психології, уважності до внутрішніх процесів. Водночас це не важкий текст, а радше підтримувальний і терапевтичний. Не порожній, не поверхневий, із думками, які хочеться забрати з собою. "Коли ти впала на дусі, завжди пам'ятай про силу простих речей, дорогенька. Це ті речі, які допомагають нам пережити найтемніші дні. Спостерігай за природою, слухай улюблені пісні, поговори з хорошим другом, спечи смачний торт. Це дрібниці, які допоможуть тобі підійнятися. " "Немає жодних правил. Горе не кваплять, моя люба. І точно так само немає доброго чи поганого часу, щоб знову усміхатися після втрати когось близького. Тому ніколи не бійся всміхатися знову. Пам'ятай це, будь ласка. Якщо через когось або щось ти усміхнулася, то вважай це вдалим днем." Взагалі, ця книга трапилася зі мною дуже вчасно і відгукувалась зовнішнім подіям та внутрішнім процесам. Ось цей "аутотренінг" я точно забираю як готовий шаблон побудови опори на себе:"Знаю, що насподі душі я сама собі маяк.Я – надія. Я – безпека. Можу витримати будь-яку бурю. Я стоятиму твердо й міцно, хай би як хвилі вдарялись і розбивались об мене, хай би який хаос панував у світі і хай би які виклики кидало мені життя.Я можу приглушити своє світло, коли мені потрібен відпочинок. Можу світити яскраво, та найбільше направлятиму світло так, аби бачити свою дорогу і допомагати й захищати інших на їхньому шляху. Я сама собі маяк." Раджу, якщо любите психологічні романи, історії про зцілення і доросле кохання — з легкою різдвяною ноткою. Якщо проживаєте втрату стосунків, книга взагалі може бути терапевтичною.👎 Не підійде, якщо шукаєте щось максимально легке, солодке й суто розважальне.Мені книга дуже зайшла. Я точно пам’ятатиму її як теплу історію про відновлення зі світлим фіналом.#кт_добіркаКниготерапія📗Підписатись

Неможливо не звернути увагу на таку обкладинку 😺«Вісім ідеальних убивств» Пітер СвонсонПро що книга:Декілька років тому поціновувач детективів Малколм Кершоу склав список найзаплутаніших злочинів у жанрі — тих, які майже неможливо розкрити. Він назвав його «Вісім ідеальних убивств». Та найбільше здивувався сам Мел, тепер власник книгарні «Старі дияволи» у Бостоні, коли одного сніжного дня на його порозі з’явилася агентка ФБР. Вона розслідує серію нерозкритих убивств, що моторошно нагадують злочини зі старого списку. І, здається, вона не єдина, хто зацікавився книгарем, який проводить вечори на самоті з книжкою у руках. Схоже, за Мелом стежить й убивця — той, хто знає про нього небезпечно багато, навіть найтемніші секрети, приховані від усіх. Щоб урятуватися, Мел сам починає шукати підозрюваних… і бачить убивцю в кожному. Раптом з’являються нові жертви — і петля навколо шиї книготорговця затягується так міцно, що вирватися може бути вже запізно. Це вау! Серія убивст, книжки, розслідування — точно треба братиА ще на неї зараз знижка 🤑

🎬Компанія Legendary Entertainment отримала права на екранізацію бестселера жанру горор «Як продати будинок з привидами» Ґрейді Гендрікса ✍️Цікаво, що сам автор адаптує власний роман для екранізаціїА сьогодні ще діє знижка на книгу 24% (450 грн ➡️ 342 грн) на сайті ВСЛАнотація:Коли Луїза дізнається, що її батьки загинули, вона з жахом чекає на повернення додому. Жінка не хоче залишати маленьку донечку з колишнім і летіти за сотні миль. Не хоче мати справу з родинним спадком — будинком, у якому вона виросла, сповненим моторошних ляльок-маріонеток. Проте найбільше вона не хоче спілкуватися зі своїм молодшим братом Марком, який ніколи не полишав рідного міста, змінює одну роботу за іншою й тихо ненавидить сестру за її успішніше життя. На жаль, без його допомоги не обійтися: щоб підготувати дім до продажу, потрібно дещо більше, ніж просто позбутися мотлоху й оновити фарбу на стінах. До того ж деякі будинки зовсім не хочуть продаватися, а в батьківського дому, у якому повно скелетів у шафі, здається, свої плани на них обох...

Принесла шість новинок від Старого Лева, які вийдуть у найближчі місяці 💫⏺«Будинок у соснах», Ана Реєс Коли Мая була у випускному класі, її найкраща подруга Обрі померла на її очах після розмови з загадковим Френком. Причину смерті так і не з’ясували. Через сім років з’являється нова жертва — і Мая повертається в рідне містечко, щоб відновити спогади про літо, яке зруйнувало її дружбу, і дізнатися правду, що веде до будинку серед сосен. ⏺«Опівнічний бенкет», Люсі Фолі (ви бачите цю обкладинку! яка ж вона класна 🤩) У День літнього сонцестояння на британському узбережжі готуються відкрити елітний відпочинковий комплекс «Маєток», де господиня ретельно відбирає гостей і стежить за ними через камери спостереження.Та минуле не сховаєш: опівнічний бенкет закінчується пожежею і жертвами. Хто такі Птахи, які таємниці приховують мешканці маєтку і чому це місце стало пасткою — залишиться дізнатися. ⏺«Почни спочатку, Джорджіє!», Кейт Клейборн Джорджія Малкейхі, звикла жити роботою, повертається з Лос-Анджелеса до рідного міста й уперше стикається з внутрішньою порожнечею. Випадково знайдений підлітковий щоденник нагадує їй про забуті мрії та відкриває шлях до змін.Несподівана зустріч із Леві Феннінґом і його пропозиція здійснити бажання зі списку змушують Джорджію замислитися: справжнє життя може чекати за межами минулого, яке настав час відпустити. ⏺«Земля роду», Марія Турчанінофф У фінській провінції Естерботтен кожен клаптик землі відвойований у стихій важкою працею. Мешканці хутора Невабакка живуть у тісному зв’язку з природою, забобонами й віруваннями, а ліси й мочари бережуть їхні таємниці.Впродовж чотирьох століть хутір переживає війни, голод і епідемії, майже не змінюючи свого укладу. Покоління невабакців черпають силу з цієї землі й завжди повертаються до неї — вічного центру свого світу. ⏺«Книга гуски», Іюнь ЛіФаб’єн мертва. Звістка застає Аньєс в Америці, далеко від французького села її дитинства, де дві дівчинки створили власний, невидимий для інших світ.Шлях Аньєс — від пастушки до паризької письменниці й майбутньої зірки англійського вищого світу — здається історією успіху. Та тепер вона може розповісти правду про минуле, яке тягнеться за нею від післявоєнної провінції до тихого дому в Пенсільванії. ⏺«Дикочари», Гокон МаркусТринадцятирічна Ембла живе у сучасному Осло й відкриває в собі дивовижні сили. Вона дізнається про світ людей-звірів — воронів, лосів, лисиць і сов — які таємно борються за владу над природою, і раптово опиняється в центрі цього протистояння.Магія, перше кохання, зрада й фатальний вибір змушують Емблу поставити головне запитання: ким вона є насправді і яку сторону обере. 💬 Зацікавила якась із цих книг? Я планую читати новинку від Люсі Фолі, бо мені сподобалися дві попередні її книги, а також «Дикочари», бо класна обкладинка подруги сказали, що то я на облкадинці люблю вибір Старого Лева в підлітковому фентезі.#мс_анонси | @strangethedreamer

День Народження у Лева, а святкувати пропонують нам з вами. і не просто святкувати, а й отримувати подарунки і всякі прикольні сюрпризи від книжкових левенят!🦁я в шоці, що вони вигадали цього разу. слухайте:всі вихідні 12-14 грудня у книгарнях ВСЛ (франківці, якщо ви досі не запамятали адресу: Шашкевича, 1, то у мене до вас є декілька запитань🤨)діятиме знижка 24% на всі книги Видавництва Старого Лева.хто не добіг в останній день чорнопятничної знижки - будьте мудрішими цього разу)я раджу придбати «Аркан вовків» і прочитати його вкінці-кінців, бо скільки ж можна! щось прикольне різдвяне - сезон ж. поки надворі +10 (не жаліюся!!), хай хоч у книгах в нас буде сніг, любов і затишок.у моєму ТОП-і:🎄 «Різдвяний пудинг з побажаннями». то так мило і гарно! і смачно)маємо буркутуна і сонечко у святковий час🎄 «Любовні листи на Різдво»тепла історія спогадів та дива🎄 «Це Різдво» про двох дорослих із своїми проблемами і троп «вимушена близькість») 🎄 «Цієї ночі сніг упав»для любителів поезії🥹ще, кажуть «Найдивовижніший злочин року» класна, але ви хіба купіть і мені розкажете))🐣для дітей із зимового мій Бодя вже другий сезон кайфує від «Слідопитенят») ще, є класні «Зайченята на санчатах» і «Гучна зимова сплячка» (думаю придбати їх синові). для старших - там ціла купа «Різдвозаврів», вибирайте))а ще, крім знижок і подій, у книгарнях будуть таємні книги - запаковані видання із відгуками-рекомендаціями ТОП-авторів видавництва. дрібка приємної таємничості ще нікому не завадила)то що, зустрінемося на цих вихідних на касі у книгарні?)