Старий Лев

що я б хотіла знати до прочитання «Книга гуски»@starlev 🪿 Це історія життя📖 Історія дорослішання у повоєнній Франції, але не в романтичному серці країни, а в простому селі без розкоші й часом без їжі. На цьому не має особливого акценту — й саме цим книжка привабила мене, адже на її сторінках не має смакування горя, не має жалощів до себе. В ній зображене просте життя таким, яким воно було для двох подруг. Без зайвого драматизму, без детальних описів важкого життя, без зайвої романтизації. ✍🏻 Тут не має заборонених тем. В ній відсутня певна… цензура, я б сказала: авторка не боїться осуду й називає речі своїми іменами. Неприємні, щасливі, дивні й ні, але головне: правдиві для героїнь. 👉🏻 Іце про нездорову дружбу. Стосунки, життя у повоєнний час, забавки, мрії й залежність (психологічну, красиво й тонко підкреслену) Кожен розділ розповідає історію — читач сам обирає що відчувати та як до цього ставитись. ☕️ Вона не схожа ні на що з того, що я читала. Змушує задуматись. Обговорити. Згадати наскільки важливо не втрачати себе «дитину», адже «бути дорослим» вкладе на плечі вжкий тягар й нести його без вміння мріяти важко. ✍🏻 Що для мене важливо: письменниця не намагається зробити героїнь (попри їхній вік) «етично правильними», але й не створює дешевих маніпуляцій, жалощів і виправдань. Це завжди дуже тонка межа. Тут вона витримана з розумом. На це треба мати сміливість. 📖 Проза про життя очима головної героїні. Але для мене головний герой цього роману — час. Він показує хто й чого вартий. 💭 Читали книжку? Можливо, хотіли б прочитати?

мені тут приїхав подаруночок від моїх улюблених левенят🥹🧡взагалі, я маю черговий невеличкий відпочинок в честь дня народження і подруг, які гостювали в мене цей тиждень, тому про книги часу не особливо було думати, але робити вчора перед ними розпаковку, відчувалося, немов я знову почала знімати відео на ютуб!тож, що мені приїхало?🧡 перше і надто бажане - "Террі Пратчетт. Життя з примітками" Роб Вілкінс . я обожнюю біографії, і люблю Дискосвіт (хоч моментами, у мене і виникають непорозуміння з алюзіями, ахах). напевне, ця культова постать не потребує окремого представлення - один із найвідоміших письменників Великої Британії, що творив свій власний вид фентезі (принаймні, я так волію вважати).взагалі, мене дуже підкупляє приписка в анотації:Це глибоко зворушливий літературний портрет сера Террі Пратчетта, життєпис, написаний з особливою теплотою та безпрецедентним розумінням, сповнений кумедних і щемких епізодів, родинних та творчих легенд. ну смак же🥹🤌🏼🧡друге, я так люблю життєствердні історії, де люди починають життя наново. а ще, у мене зараз почалась дивна пошесть на рожевий колір (за теорією психології, це здається щось про прийняття своєї жіночності, але я волію вважати, що зараз просто такий етап, бо перед цим у мене був тільки червоний, перед цим чорний, ну і так далі). отож, повернімося до книги."ПОЧНИ СПОЧАТКУ, Джорджіє!" Кейт Клейборн- це одна із таких історій. і аби не спойлерити ні вам, ні собі (пізно, я прочитала анотацію), я не буду переказувати вам зав'язку. просто скажу, що це точно повинно бути щось приємне, психологічне та м'яке, з надією та зцілюще!🧡і третє, це база, ґрунт та основа - "кишеньковий довідник із патріархату" Майї Оппенгайм. книга, яка допоможе краще зрозуміти, що мізогінія і сексизм ще не викорені, як би нам цього не хотілось, а також дасть матеріал, який можна буде трансформувати в нові аргументи проти неосвічених людей (назвемо їх так). вважаю, що це буде добре занурення в цю темуа ви читали щось з цього? діліться враженнями!🥹а ще, я від усього серця дякую Видавництву Старого Лева (і Марічці) за такий приємний сюрприз - це подовжило мені свято!🌸🌹

Принесла вам просто неймовірно гарну розпаковку від Видавництва Старого Лева 💜Затарилась новиночками, на які дуже довго чекала, і ось нарешті вони в мене. І почнемо, звісно, з тієї, повз яку я просто не могла пройти 👀⚔️ "П’ять зламаних клинків" - Мей КорландБОЖЕ, просто подивіться на це оформлення! Вона гарна спереду, ззаду, збоку, всередині - як не подивись, просто вау 😭Це азійське фентезі, про яке я вже бачила дуже багато класних відгуків. А ще мені сказали, що тут є любовна лінія. І, можливо, навіть не одна 👀 Тому бажання почати її прямо зараз стало ще сильнішимЗа сюжетом маємо п’ятьох дуже різних героїв: нещадного головоріза, який намагається спокутувати минуле, спритну крадійку, для якої свобода - найважливіша, отруйницю, що вбиває вельмож поцілунком і мріє вирватися з рабства разом із сестрою, вигнаного принца - спадкоємця трону, та його відданого охоронця, який хоче залишити життя вбивці.Їх об’єднує майже неможлива місія - вбити безсмертного короля-бога Джуна. Але в цьому союзі ніхто нікому не може довіряти: навколо маски, брехня, таємниці й потенційні зрадники. Коротше: нехай переможе найкращий брехун 😏🌦 "Записки синоптика" - Наталка ДіденкоА ця книга для мене взагалі окрема історія. Через роботу я майже щодня пишу новини про погоду саме за прогнозами Наталки Діденко. І на минулій роботі писала, і на теперішній пишу. Тому коли побачила, що вона видала книжку, просто не могла пройти повз 😄Мені вона потрібна хоча б для колекції, бо це дуже прикольно, коли отак несподівано перетинаються робота і хобі"Записки синоптика" описують як теплу, іронічну й зворушливу книгу, де погода - це не просто градуси, атмосферні фронти чи прогнози, а частина наших спогадів і життєвих історійТут будуть грози над Києвом, спека пустелі, подорожі, страхи, сміх, несподівані зустрічі й паралельно короткі та зрозумілі пояснення метеорологічних явищ. Я вже трішки її проглянула і детальніше обов’язково покажу, коли почну читати. Але оформлення - 10/10. Звичайні сторінки перемішані зі сторінками, стилізованими під нотатник із записами, і виглядає це дуже атмосферно. Я таке обожнюю 💜🏰 "Замок Піктордю" - Жорж СандА остання книжечка взагалі дитяча, але мені настільки сподобалась її анотація й оформлення, що втриматися було неможливо. Жорж Санд написала цю казку для своєї онучки Аврори Санд, а українською вона виходить впершеІ окремо хочу наголосити на ілюстраціях Анастасії Звяги. Вони є майже в кожному розділі, їх дуже багато, і вони просто неймовірні. Такі фіолетові, майже монохромні - я точно потім зроблю окремий фотосет, бо це треба бачити 💜А сама історія розповідає про художника Флошарде та його восьмирічну доньку Діану. Через дорожній інцидент вони змушені переночувати в занедбаному замку Піктордю, де дівчинка зустрічає загадкову пані у вуалі. Вона показує Діані колишню красу замку - і ця зустріч зрештою повністю змінює її життя.Згодом Діана стає талановитою художницею, перевершує навіть власного батька й присвячує себе не лише мистецтву, а й добрим справам Ось такий у мене цього разу книжковий улов 📚💜 І я, звісно, вже сиджу над усіма трьома й не можу вирішити, за яку хапатися першою 😂Яка з цих книжок найбільше зацікавила вас? І головне - з якої мені починати читати? 👀

«Чоловіки без жінок та інші оповідання» Ернест Гемінґвей @starlev видання охоплює твори написані у 1923–1927 роках📖 Особливість творів Гемінґвея — він часто не говорить про головне прямо, а залишає сильні образи, дії героїв, події, що викликають емоції й показують читачу більше, ніж могли б сухі надруковані літери, бо читач проживає історію, а не просто бачить висновки автора. ✍🏻 Про оповідання можна багато розповідати. Проте найважливіше для мене: тут не приховані найгірші прояви чоловіків. Їх ніхто не виправдовує, не робить героями, не каже, що так і має бути. Гемінґвей змальовує ситуації, пише персонажів такими, як вони є, навіть якщо це незручні прояви того, що зазвичай приховують. Виділю два оповідання:• «Кішка на дощі» Знаєте, в цих творах жінки небагато говорять, але за їхнім мовчанням та німою згодою є значно більше, ніж можна було б описати, це можеш відчути чи зрозуміти або з віком, або з досвіду. • «Непереможенний»Хотілось би сказати, що це лише історія одного тореаодора, якому давно час зупинитися. Чи, наприклад, оповідь про чоловіка та його гордість й прагнення довести, що він набагато що здатен. Проте це загалом про людей, які не можуть «вчасно зупинитися» й не бачать реальності. Але це винятково моє бачення тексту. Для мене герой сліпий у бажанні довести свою силу, хоча сила, для мене, в розумінні своєї слабкості. ✨🌛 Попри різні чоловічі прояви тут є оповідання в яких Гемінґвей дуже влучно показує чоловіків з кодеском честі, джентельменів, часто небагатослівних, закритих емоційно, але гідних за вчинками. 🕯️ Спостерігаючи за героями, можна піймати себе на думці, що посеред тексту знаходиш щось сумне про життя й водночас щось, що дає сподівання, або розповідає про людей, які хочуть прожити своє життя саме так, як вони хочуть, чого б це їм не вартувало. У коротких творах розкриті різні теми. Але часто вони про травмованих людей, які намагаються пройти свої випробування гідно.💭 Чи знайомі ви з творами Гемінґвея? Які вам ближче всього? «цей туманний сад» ✨🌛 #відгуки_tmgarden

Книга «На захід від міста» Ганни Городецької звучить для мене як композиція Людвіга Йоранссона для фільму "Одіссея" Крістофера Нолана. Це музика до сцени із сиренами, яка з перших нот викликає мурахи на шкірі та відчуття смутку за тим, що вже ніколи не повернеш, за тим, що втрачене. Так і ця книга, де кожна сторінка наповнена болем від вимушеної еміграції та розумінням того, що потрібно будувати життя з нуля💔Тут всього 152 сторінки, але наскільки ж тонко авторка передає емоції людей, стан душі та побут на острові, який має стати тимчасовим домом для багатьох новеньких. І якщо на перший погляд все виглядає як пригода, то з кожним новим днем ми розуміємо, що насправді ці люди тут лишні. Вони нікому не потрібні та повинні сподіватися лише на себе, і навіть ті зв'язки, які вони змогли побудувати за цей короткий час, в одну хвилину можуть обірватися через рішення когось іншого.Цитати мені дуже вігукнулися, тому вирішила поділитися ними й з вами: • Він каже, що більшість людей помилково вважає себе невдахами. Думають, що не досягли успіху, бо не мають усього, що хочуть мати.• Поховальний дім поруч зі школою. Нагадувати тим, хто йде у школу, що життя минає, а тим, хто йде прощатися, — що триває.• Острів — це завжди перехід. То щось нове, то так, наче весілля, тільки щось зовсім протилежне. Не варто надто вже сподіватися на краще, можуть зурочити, завжди щось може піти не так, надто то вже непевно.• Здається, що все буде швидко, хоча насправді острів — це годинник із погнутими стрілками. Час інакший, ніж на материку, ніяк не виміряєш, не зупиниш і не прискориш, лише загрузнеш, намагаючись розібратися.• Материкове — як зношений одяг — розсипається і спадає, здається, що до острова нічого й не було, вони завжди стояли в черзі, сиділи за столиком із чотирма пляшками води й чекали на поселення.🎧 Sirens — Ludwig GöranssonВидавництво Старого ЛеваБільше відгуків на книги за тегом #ВіраЧитає ❤️

ура-ура-ура!нарешті я дібралася до біографії Туве Янссон з-під пера Буель Вестін від левенят🥹🌸 вчора, дочитавши "Приховану мову символів", я взялася за цю блакитно-сонячну цеглину - "Туве Янссон. Слова, образи, життя" і не прогадала, бо за годину перед сном із неабияким захватом подолала 75 сторінок (на цьому моменті я зрозуміла, що в моїй крові не стачало саме жанру нонфіка і біографій)взагалі, книжка почалася по принципу: "у вас є тридцять секунд, аби зацікавити", і дала нам факт, що у Туве було 15 хрещених батьків (не тільки на заході України є така традиція, ахах). до речі, на другому знімку - фотографія з хрещення 🦋отож, я прочитала поки 70+ сторінок, всього два розділи, які розбиті на підтеми. познайомилася ближче з батьками Туве, і хочу сказати, що її мати - моя особиста римська імперія, бо ця жінка в час, коли жінкам забороняли розвиватися, була вправнішою за деяких чоловіків в багатьох речах, а також підштовхувала жіноцтво рухатися впередДоволі товстий фотоальбом свідчить про її надзвичайну фізичну активність. Вона ходить у гори, плаває на каное у шхерах, ходить під вітрилом, веслує, лазить по скелях і їздить на лижах - загалом юна шукачка пригод, самовпевнена й позбавлена залежності від узвичаєного жіночого ідеалу. Аж ніяк не "домашня донька" у буквальному сенсі слова. Судячи з її фотоальбомів, Сіґне була вершницею, шукачкою пригод, яка до того ж любила Париж. Вона була молодою жінкою, яка прагнула здобути освіту, фах і творити власне життя. Активне провадження часу на природі було частиною тогочасної ідеології плекання здорового тіла. Залученість Сіґне до щойно започаткованого шведського скаутського руху її виховувати нове покоління молодих жінок, які прагнули свободи: вирватися з задушливої домашньої атмосфери, вільно подорожувати, насолоджуватися природою в іншому одязі, який не обмежував рухливості - дослівно, вдихнути свіжого повітря. Сіґне викладала у Віллінській школі й разом зі своїми найближчими вчительками-колегами й подругами, Еммі Грен-Бруберґ і Естер Лаурель, заснувала дівочий скаутський гурт. Їхнім починанням зацікавилося багато учениць. Девізом дня проголосили поведінку й одяг, як у хлопців. Дівчата-скаутки організовували походи, поїздки на велосипедах, марші з прапорами й веслування. На одній фотографії зображені скаутки навколо багаття, одягнені в штани, сорочки, у крислатих капелюхах - щось цілком не схоже на міські довгі сукні по п'яти. Скаутський рух став синонімом свободи. я вже в захваті, а це лише мама відомої авторки та художниці. хоча тепер не дивно, що маючи таку матір, Туве стала тією, ким стала. звісно, не потрібно відкидати вплив батька, яка прививав любов до мистецтва маленькій Туве із дитинства, але очевидно, що певні головні істини життя, заклала саме Сіґне поки що якось так: справді в неймовірному захоплені, а що буде далі - будемо бачити)до речі, фото знизу посередині - саме Сіґне, що була ще вправною мисливицею, а ось по бокам - це оформлення особистих щоденників Туве (я тієї мови не знаю, але хочу сказати, ну які ж класні малюнки🤌🏼)а ви читали? як вам?

💔 Маємо непрості новини.Під час пожежі в наслідок ракетної атаки на складі друкарні «Конві» були повністю знищені два наші вже надруковані наклади.Серед них — довгоочікувана новинка Богдана Коломійчука «Львівський ґамбіт», яку ми готували до BestsellerFest. Але ми не здаємося: книжку вже відправили на цифровий друк, тож обмежена кількість примірників буде на фестивалі. І найголовніше — Богдан Коломійчук приїде на BestsellerFest на зустріч із читачами 🫂Також повністю втрачено наклад книжки Сельми Лаґерльоф «Мемуари дитини». Її вихід доведеться відкласти.Трохи більше пощастило книжкам Ольги Гуцал «Якщо стрибнули, то гребіть», «Хоробрість жити вдвох» та книзі Володимира Кличка і Тетяни Кіль «FACE: метод, який долає виклики» — їх ще не встигли надрукувати. Втім, через пожежу їхній вихід також переноситься.‼️ На жаль, через ці обставини ми змушені перенести передпродажі цих видань на невизначений термін. Ми обов'язково повідомимо, щойно зможемо назвати нові дати виходу книжок.Просимо вибачення за вимушені зміни й дякуємо за ваше розуміння та підтримку ❤️

#рецензія на "П'ятизірковий вікенд" — Елін ГільдербрандВидавництво Старого Лева🌟🥐Голліс, переживаючи втрату чоловіка, хапається за ідею провести дівчачий вікенд — запросити по подрузі з різних періодів свого життя: дитинство, юність, поява дітей, і сьогодення, коли вона вже доросла жінка з успішним кулінарним блогом. Окрім цього, у ролі оператора всього дійства виступає Кароліна — 20-річна дочка Голліс, з якою в них і так натягнуті стосунки.🥨Теорія звучить як ретрит мрії — пляжний будинок, смачна їжа, хороший алкоголь, прогулянки на яхті. На практиці ж авторка зібрала в одному будинку шістьох людей із життєвими кризами й іронічно назвала це відпочинком, а вони із собою притягли замість звичайного багажу — емоційний.🥞Дуже цікаво спостерігати за героїнями, бо всі різні й вимушені спілкуватись лише через Голліс, що виглядає досить реалістично і без прикрас. Коли у всіх свої проблеми, секрети, недомовки, які роками відкладали на потім, то рано чи пізно дійде або до конфлікту, або до сеансу групової терапії (чи і те, й інше водночас).🍝Ця книжка належить до того типу, які беруть своєю життєвістю — багато кумедних або недолугих ситуацій, обрАзи, які тягнуться нескінченно, а вирішуються за 1 розмову, конфлікт поколінь, докази того, що навіть мертвим чоловік може робити нєрви.💀🥙Можливо, тут нема чогось надзвичайного, але це досить комфортна історія про дружбу, втрату, підтримку, про те, що ніколи не пізно бути собою, і чергове нагадування якими складними й при цьому крихкими є стосунки між людьми.А ще додатковий бал за те, що тут є дуже тепла історія кохання, яка триває ще з юності (і це я навіть не про ГГ).TW: Не сідайте читати голодними, дууже багато неймовірних описів їжі...🧑‍🍳 Міністерство Читацьких Справ 📖

ВСЛ - Як працює видавництво? 4 поверхи, НА ЯКИХ ТВОРЯТЬСЯ ЛЕГЕНДАРНІ КНИГИ📚«Як працюють видавництва?» - серія відео про внутішні таємниці, робочі механізми та процеси книговидавничої сфери. Сьогодні ми у Львові та оглядаємо Видавництво Старого Лева: екскурсія чотирма поверхами бізнесу, який творить одні з найпопулярніших видань в Україні. Чи вигідна співпраця із некнижковими мережами?Підписання угоди із дебютантами - суцільне задоволення? Як ВСЛ стали лідерами з продажу прав закордон? Кого ВСЛ шукає у свою команду? Від підписання авторського права до верстки, випуску книги й піару. Хто всі ці люди? Дивимось і коментуємо😉Посилання на відео:https://youtu.be/_-2TZd1Rlts?si=6RDfollWqiWrWavUУ кадрі:Андрій Новік - письменник, букблогер, військовослужбовецьМарія Сулипа - SMM-менеджерка видавництва ВСЛ, букблогерка Мрійниця СтренджаЗа кадром (відеооператорка):Олеся Сеник (їй окрема подяка, що витримала ці всі зйомки, та ще й просто так🫣)Пишіть у коментарях чи сподобалось вам відео і на які ще видавництва очікуєте❤️

😉 «Вересова Міль» Оксана Булакількість серотоніну, яку я отримала під час читання, просто неможливо оцінити. я думала, що тут буде зовсім трошки слів і багато ілюстрацій (як у "Туконі" і "Ялинці"), але тут багато слів і багато краси, бо це повноцінний мальопис! ⭐і я в захваті, наскільки він розширив світ Туконі. бо молі разом із туконі відіграють дуже важливу роль у житті лісу. і якщо здавалося, що туконі всі такі різні, то і молей просто безліч, і те в цій книзі ми знайомимося лише з кількома😉мені здається, що дорослі зацінять цей комікс навіть більше, ніж діти. звісно, якщо у вас у голові бібліотека мемів, то весело проведений час гарантовано. я читала цю тоненьку книжечку ГОДИНУ бо постійно відволікалася на поржати, повитирати сльози замилування, ну і покидати мемів на канал 😉і кидала я далеко не все, наприклад був епізод, де Сіра Міль із Брахмін просто постукали в рандомні двері, бо хотіли в гості на чай. їм відчинив Їжак і Брахмін така привіт ви хто ҐЬОРЛ ти сама постукала до нього 😭 але вони нормально посиділи і попили чайочок, гуд фо земвзагалі чудова історія про одинокість, інакшість, "дивність", але і сміливість, жагу до пізнання і дружбу. короче, абсолютно шедевральний мальопис, а у нього ще й буде продовження! я вияснила, що "Чарівниця-нічниця" - це не 2 частина цієї молі, а окрема історія про молей, тому дуже чекаю на продовження цієї, а також обов'язково маю почитати "Нічницю"😉5/5 😉#пишу_відгуки