Telegram statistics channel - @starlev

🍂🍂Мені тут така краса приїхала🍂🍂від видавництва Старого Лева😍😍✨Не можу натішитись, що тепер стільки класних книжуль маю🥹Останнім часом помітила, що мені дуже сильно подобаються історії від ВСЛ! З останніх я прочитала Дарунок та Барва пурпурова , і ці дві історії мені неймовірно сподобались😍✨Вже записую собі в найближчі плани ці книги, бо це все новинки, які мені ну дуже сильно хочеться прочитати💫А вам розповім трішки анотацій:Словник загублених слів Феміністична книга! Про слова, яким не знайшлося місця в словнику чоловіків. Команда лексикографів укладає перший в історії Оксфордський словник англійської мови. Одного дня з нього падає аркуш з написаним словом bondmaid, невільниця. Есме підбирає його й ховає в стару дерев’яну валізку, що належить її подрузі Ліззі — служниці у великому домі. Відтоді вона починає збирати й інші слова — ті, що були загублені, відкинуті або проігноровані. Кохання та оливкиЖиття Олів розділилося на «до» і «після» у вісім років, коли її тато пішов з сім’ї. Дівчина трепетно зберігає коробку з дрібничками, що залишилася від нього, і добре пам'ятає їхнє спільне захоплення грецькими міфами і загубленим містом Атлантидою. Тому, коли несподівано поштою надходить листівка із запрошенням від тата, Олів вирушає на літні канікули до Греції, і це стає початком великої подорожі, яка змінить усе. Хороше життяТепла й зворушлива історія, яка показує, що хороше життя — це не ідеальний сценарій, а мистецтво проживати навіть складні миті з вдячністю та сміливістю. Пʼятизірковий вікенд Після раптової загибелі чоловіка Голліс Шоу, авторка відомого фуд-блогу, вирішує зібрати найкращих подруг із різних періодів свого життя. Так народжується ідея «п’ятизіркового вікенду» — вихідних, які мали б повернути їй радість і підтримку.Та коли всі збираються під одним дахом, виринають давні обрáзи, ревнощі й нерозказані історії. Ідеальний вікенд перетворюється на вихор емоцій, секретів і несподіваних зізнань. А ще зараз у ВСЛ акція 1+1=3Тому це прекрасна нагода прикупити собі декілька книг😈😈

Поповнення від «Старого Лева»:(намагаюсь не пищати, але в мене не виходить)🔸 Проникнення зі зломом. Посібник для початківців -це кримінально-пригодницький роман про Ела, «інтрузера»-сквотера, який потай заселяється в порожні будинки, не грабуючи їх, а навпаки підтримуючи порядок, і живе за чіткими правилами; усе ламається, коли в одному з таких будинків стається вбивство, а Ел раптом стає майже головним підозрюваним і мусить знайти справжнього винуватця раніше, ніж поліція вийде на нього. 🔸 Тисяча осяйних сонць - роман про двох жінок в Афганістані, чиї долі зводить примусовий шлюб із одним чоловіком: Маріям віддають за значно старшого Рашіда, а згодом у його домі опиняється й Лайла після втрати родини. Зі взаємної неприязні між ними виростає дружба, яка стає для обох способом вижити в атмосфері домашнього насильства, війни й політичних потрясінь.🔸 Гемінґвей нічого не знає - це збірка короткої прози українського письменника та військового Артура Дроня, свідчення солдата про досвід великої війни. Ця книжка є довгому списку блогерської премії Книжкової країни, і я тільки вчора казала, що давно хотіла її прочитати (я її почала через 5 хвилин після того, як принесла з пошти🙂)

От іноді буває важко провести чітку межу між детективом і трилером, бо це споріднені жанри, і часто відмінність лише у полутонах — але оце ідеальний зразок саме трилеру яким він має бути: глибоко психологічним, зосередженим на внутрішньому, а не зовнішньому світі, сповненим саспенсу й хаосу, запаморочливим, емоційним і в певному сенсі безнадійним, хоча й без крайньої жорстокості у звичному сенсі.Сюжет обернений, тобто відразу відомо, що сталося, лишається тільки розібратись, чи воно взагалі сталося, і якщо так, то як саме — і от саме це найцікавіше, бо в цьому моменті історія стає дуже нетиповою.Але основний фокус книги взагалі не на злочині, а на тому, як це все вплинуло на головну героїню і як вона збирає себе з уламків, намагаючись полагодити свою вщент зруйновану особистість.Маємо ненадійну оповідачку, що переживає синдром відміни після багаторічного вживання психотропних ліків; непоясненні смерті на межі містики; непропрацьовані травми, що нашаровуються одна на одну; фрагментарні притлумлені спогади, що ніяк не складаються у звʼязну картинку.Історія трохи виходить за межі реалізму і науково доведених фактів, але така гіперболізація тільки поглиблює основну проблематику: крихкість пам’яті, механіку газлайтингу, вразливість жіночого досвіду та страх втрати контролю над власною реальністю.В ній є кілька різних шарів, що перегукається з нашаруванням — чи навіть розшаруванням — спогадів героїні.Сьогодення, де розгортається основна детективна лінія; фрагментарні спогади, оповиті туманом і з купою пробілів, які поволі заповнюються; ініші спогади, в яких ніби все чітко й ясно, але бракує цілісності; історія в історії, що виявляється відсилкою на іншу історію, яка так само прихована в ще одній історії.Цікавий і досить нетиповий сюжет, глибока деконструкція травматичного досвіду, виважений темп, помірний катарсис і на рідкість органічна розв’язка.Книга найближчим часом вийде друком у Старого Лева, дуже варте уваги.📖 «Будинок у соснах»✍️ Ана Реєс

тиждень був божевільним, але мені підняли настрій новими книжечками (коли я то всьо читати буду? я завжди тримала к-сть непрочитаних книг в районі тридцяти, а тепер їх більше 50! - це вже показник того, що наш книжковий ринок розрісся до величезних масштабів?) перше, мені приїхали дві неймовірні новинки від Видавництва Старого Лева🥹🧚‍♀️ "Хороше життя" Віржіні Ґрімальді - про неї я розповідала ось тут. у мене дуже великі очікування, що ця лавандова цукерочка мене витягне з мого нечитуна і ви більше мене не побачите, бо я почну зачитуватися книгами, як раніше!🤌 це історія про двох сестер, що мають тиждень, аби наново пізнати одна одну. вони дуже різні: і в поглядах, і зовнішньо, але все ж рідні. після смерті бабусі їм прийдеться знову почати говорити та наганяти втрачене - звучить вже з присмаком скла. люблю французьку літературу (а ще перша книга авторки була однією із найкращих прочитаних мною в 2025 році - відгук на "Аромат щастя найсильніший під час дощу" тут)🧚‍♀️ "Дарунок" Сесилія Ахерн - книга вже справді культової сучасної письменниці як завжди про життя. я не читала анотацію, бо мені порадили цього не робити, але вставлю вам сюди таку ремарку:про взаємини між людьми, про цінність найближчих, про переосмислення часу і його незворотності... зрештою, ми самі обираємо, хто і що є для нас найважливішим... певна, що це буде чудове чтиво (якщо читали, бо, будьласка, без спойлерів - мені прямо дуже сильно порадили їм запобігти)а ви щось читали з цього? що порадите взяти в першу чергу🥹

«Хороші передчуття» - книга, яка нам потрібна і голос який звучить гучно.Я збираю книги, які написані військовими зараз. Не знаю, чи то у мене є потреба в кращому розумінні, що переживають військові, бо це допомагає моїй клінічній практиці в госпіталі з військовими.Чи хочу підтримувати авторів, які пишуть, будучи діючими військовослужбовцями.Чи боюсь втратити правдиве розуміння, що відчувають військові, і зануритись в солодкі ілюзії цивільних.Хоча мабуть - все одразу.Автор - це письменник — Богдан Коломійчук. З початку повномасштабного російського вторгнення перебуває в лавах ЗСУ, старший сержант медичної служби.Військові проживають дуже багато. Але зазвичай цим мало з ким діляться.І саме такі книги розкривають це найкраще. Особливо, якщо автор, начитаний, який читає і цитує Камю і Беккета, Салмана Рушді і Клаузевіца і приймав раніше участь в міжнародних книжкових фестивалях - читати його чесні і глибокі роздуми цінно і водночас непросто: — про проблеми з комунікацією в державі— про демобілізацію і її відсутність— про смерть побратимів— про свій шляхПро те, що військовий відчуває абсурдність свого буття, як Сизиф в есеї Камю, який штовхає камінь вгору, але розуміння абсурдності дає підстави цінувати прожитий час. І про паралельність історії - як предок автора, Ісая Герман також воював в Першу Світову, в 1914-1918 роках. Мені дуже подобається, що Видавництво Старого Лева видають такі книги. А ще у неї дуже приємне оформлення, вона невелика за змістом і дуже зручна якась з твердою палітуркою. Знаєте, є такі книги, які прям приємно тримати в руках. Ось ця така. Поки я читав «Хороші передчуття» - зрозумів. Я люблю читати військових хоча б тому, що це мій маленький вклад в те, щоб чути голос. Саме так я можу почути голос тих, хто потребує цього найбільше. І розуміти тих, хто потребує цього - наших військових. Як десятки моїх друзів, які зараз служать і я маю приватні переписки і підтримуючі розмови. Як сотні моїх військових в госпіталі, яких я консультував і підтримував за ці роки - голос яких вже, здається, мало хто слухає. Бо цих голосів сотні і тисячі. Чув від одного видавця, що зараз книги, написані про війну - продаються погано. Зрозуміло чому. Цивільні не хочуть занурюватись в жахи війни. Але якщо ми не будемо чути їх голос - це найгірше, що може статись. Найгірше. Я глибоко вірю, що нам потрібно чути їх голос. Навіть якщо вже мало хто слухає, бо не хоче занурюватись в жахи війни. Я буду слухати цей голос, бо це найбільш правдивий голос сьогодення.@BagnenkoText

«Маєш лише одне життя, Крісто. Іди за тим, чого прагнеш. Хай що це є»«Різдвяний пудинг з побажаннями» Кейт Форстер — одна з найкращих книжок для затишних різдвяних читань. І лютневих, як виявилося, теж. Книжка, яка випробовує всі умовні харчові рефлекси, бо смакує, як шоколадне суфле, має аромат свіжоспечених мадленок і зігріває, як італійський овочевий суп. Ви вже зголодніли? А в ній ще й рецепти є!Головна героїня, Кріста — талановита шеф-кухарка (Боже збав сказати просто кухарка👩‍🍳 ), яка втрачає улюблену справу разом із невдалим шлюбом. Жінка жила кулінарією і не уявляє життя без неї. Тому, коли її подруга пропонує влаштуватися в заможну родину на свята готувати страви, вона погоджується, не дуже довго думаючи. Так вона знайомиться з Марком і його двома синами-близнюками та іншими мешканцями Пудинг-Голлу.— Отже, тепер мені доведеться переїхати в якусь дику глушину і заробляти там виготовленням варення на соснових шишках.— Варення на соснових шишках? Що, хтось таке їсть?— Десь, може, і їдять Я, до речі, обожнюю таке варення!Книга смішна, романтична і дуже щемка, бо піднімає болючі особисті й соціальні питання. Кріста мала непросте дитинство і намагається нагодувати всіх охочих, а Марк — травмований минулим чоловік, який щиро прагне стати трошки кращим батьком для своїх синів. А ще у книги чудовий, як на мене, переклад. З дуже дотепними діалогами:— Я могла б убратися в лантух з-під бараболі — ти б усе одно сказав, що він мені ідеально пасує.Марк узяв її за руку й повів униз.— Хлопці бабраються на снігу надворі, — сказав він. — Ліплять сніговика. З недоліків, для мене особисто — надзвичайно казковий фінал. Певно, різдвяна історія мусить бути такою, але я очікувала чогось не такого помпезного. Менше з тим — книга чудова, і я всім рекомендую додати її у свій список грудневих читань!8/10 ⭐️P.S:знайшла на ялинці кулю з оленям! А вона така значима для сюжету! Тішуся, як дитя

З’явились перші кадри серіалу «У Марго проблеми з грошима» за однойменним романом Руфі Торп, що вже став однією з найочікуваніших прем’єр року.Це гостра, іронічна й водночас зворушлива історія про те, на що готова піти молода мати, щоб вижити. За сюжетом, головна героїня Марго Міллет — донька офіціантки ресторану Hooters і колишнього професійного реслера — стає матір’ю після короткого роману з професором коледжу, де вона навчалась. Із немовлям на руках, безробітна і на межі виселення дівчина вирішує зареєструвати акаунт на OnlyFans, щоб подолати фінансові проблеми.У головній ролі — Ель Феннінг, її матір зіграла Мішель Пфайффер, а батька — Нік Офферман. Також у серіалі знялась Ніколь Кідман.На думку Пфайффер, історія Марго — дуже актуальна зараз.«Вона глибоко розкриває всі сучасні труднощі материнства, суспільні стигми, фінансові труднощі ранньої дорослості… Це серіал про згуртування навколо тих, у кого ви вірите, і прекрасний приклад безумовної любові та стійкості», — сказала акторка.@divochemedia

«ТІЛЬКО ІСТИННА ПРАВДА. З українських повір’їв» упорядкував Михайло Назаренко@starlev український фольклор різних куточків України 📖 Саме те, що ця хрестоматія охоплює землі від Закарпаття до Слобожанщини й від Полісся до Херсонщини, робить її скарбом для мене. ✍🏻 Тут збережена культура, повірʼя, які передають з вуст у вуста та знайомлять з українською демонологією. в книзі багато незвичних, місцями архаїчних та рідковживаних слів. Всі вони мають зноски та пояснення. Знайомитись з говором різних регіонів цікаво й атмосферно. Більшість з них короткі, місцями моторошні, ніколи не знаєш то вигадка чи й справді було. Наприклад, «Розплетена дівка» стисло розповідає чому не можна йти на вулицю, якщо опівночі кличуть, а своє імʼя тричі не називають. Такі видання — памʼять, можливість зазирнути у побут нашого народу в минулому. І, хто зна, може й знати більше про магію й небезпеку, що чатує там, де не очікуєш. • Для себе я шукала стисле видання для вивчення культури й побуту, а також для натхнення на тексти, які час від часу пишу. Тут дуже зручний зміст, все поділено на теми, й за потреби є від чого відштовхнутися для поглибленого вивчення. І якщо ви, як і я, шукаєте книгу з повірʼями різних областей України — «Тілько істина правда. З українських повірʼїв» для мене ідеальна. 💭 Чи цікавитесь ви українською міфологією? Я маю невелику колекцію книжок на цю тему й ретельно відстежую новинки. #відгуки_tmgarden ✨🌛 цей туманний сад

Шахмати для дебілів, Михайло Бриних 🌟Хоч перший редактор пана автора сказав йому, що він цією книжкою не потрапив у жодну зі своїх аудиторій (мовляв, вона дуже художня для тих, хто любить шахи, й дуже шахова для тих, хто любить художню літературу), я з цим категорично не згодна. Ця книжка підійде всім й кожному, навіть якщо ваші знання про шахи знаходяться десь на рівні мінімального мінімуму.Я думаю, вже всі чули, що головна особливість цієї роботи — це мова написання. Книга написана на суржику київського регіону з додаванням унікального стилю пана автора, й на початках це може трошки шокувати. Мозок абсолютно не розуміє, якою мовою це написано, але звикає дуже швидко, й починаєш получать іскренноє удовольствіє від читання цього постулату.Про що історія: мальчік Міша волею судеб знакоміться з охраніком в продуктовому магазіні, доктором Падлюччо. І так їм обом щастить в цьому житті, що перший дуже хоче навчитись грати в шахи, а другий дуже гарно вміє це робити: й грати в шахи, й вчити цьому тонкому мастерству, паралельно ділячись з несвідующімі своєй жізненной мудростю. Також ближче до кінця історіх з'ясовується, що мальчік Міша має спасті мір, але то ви вже самі прочитаєте.Книга просякнута тонкою іронією, гумором, місцями відверто комічними, а подекуди неймовірно абсурдними ситуаціями й життєвою філософією, але без моралізаторства й зверхності. Я дуже багато сміялась під час читання, пасажі доктора Падлюччо — це той рівень прекрасності, на який ми всі заслужили. А коли я буду перечитувати (а я обов'язково буду), я буду виписувати всі фразочки, якими він звертався до Міші, бо це кожен раз було дуже смішно й стало моїм маленьким гілті плеже.І знаєте, ось це все, що я писала вище, не стало для мене сюрпризом в цій історії, чогось такого я і очікувала від неї. Але що справді blow my mind — це друга новела. Назва «Хрустальна свиноферма» має натякати нам, що очікується щось воістину епічне й практично легендарне, але я не думала, що настільки. Тому що, коли посібник з гри в шахи з ноткою філософських балачок перетворюється на трилер-детектив, написаний у магічному реалізмі — це трохи шокує, в гарному сенсі цього слова. Але ось ми тут. Я неймовірно люблю цю історію й раджу її абсолютно всім. Звичайно, що книжка отримує від мене 5 хрустальних лисичок 🤓🤓🤓🤓🤓 з п'яти, це було восхітітельно прекрасно! Я дуже дуже дуже сподіваюсь, що будуть виходити перевидання й нові твори Бриних, бо те як пише пан Михайло ну це раз*об, по іншому не назвеш#Redfox_прочитане📚 Ната в книжкових світах | Підписатись

"Правда й час завжди по один бік""ДАРУНОК" СЕСІЛІЯ АХЕРН"ВСЛ"Завершила сьогодні роман Сесілії Ахерн "Дарунок".    Лу Сафферн - типовий цинік і кар'єрист, що зраджує вже не першій дружині, зустрічі з родичами сприймає як нудний обов'язок, зовсім не бере на руки власних дітей і не має друзів. Одного разу він випадково зупиняється коло безхатька Ґейба, що сидить неподалік його офісу. І ця зустріч змінює життя Лу.   Авторка піднімає питання пріоритетів. Я б так означила тему цієї книжки. Кожен з нас має час свого життя і лише ми вирішуємо з ким його ділити.Що я можу сказати про власні враження від книжки. Як на мене, написано трохи примітивним стилем, так, ніби для дитини. На початку і в кінці купа шаблонних фраз і кліше. Вони ніби і читаються повчально, але помітно затерті. Сам сюжет фактично без подій. Ці моменти істотно зіпсували загальні враження.Хочу також додати, що можна записати цю книжку як ще одну різдвяну історію. 🖍"Значно простіше прокладати дорогу в житті, коли перестаєш весь час озиратися на те, що роблять інші, а натомість зосереджуєшся на собі."🖍"Люди, як будинки, бережуть свої таємниці. Часом таємниці живуть у них, а часом вони живуть у своїх таємницях. Огортають їх руками і міцно притискають до себе, зав'язуючи язики навколо правди."#Дарунок#СесіліяАхерн#ВСЛ#бібліотекаJilli #77/10#книжкова_мегерочка