Арсенал гратиме "чемпіонський" матч проти Ман Сіті, який з'їв собаку на вирішальних відрізках у чемпіонаті.До Пепа Гвардіоли можна скептично ставитися як до кубкового тренера (і це при тому, що на його рахунку дві Ліги чемпіонів з Барселоною і достобіса внутрішніх кубків в Іспанії, Німеччині та Англії).Але у плані чемпіонатів Пеп Гвардіола - чи не найкращий тренер світу. Починаючи з першого сезону у статусі головного тренера Барселони (2008/09) за 14 сезонів він здобув 10 чемпіонських титулів.В Англії ж Гвардіола виграв чотири з шести титулів АПЛ. У цьому сезоні є можливість погіршення особистої статистики - Арсенал ще лідер, хоч і втратив в останніх трьох матчах шість очок, зігравши внічию.Кількість втрачених титулів Гвардіолою могла бути й більшою - щонайменше двічі нога в ногу з Ман Сіті йшов Ліверпуль, який програвав титул в останньому турі. Але найдивовижніше - це "чемпіонські" відрізки, які видавали Містяни під керівництвом Гвардіоли - і у цьому сезоні поки що все до цього йде.▪️2016/17: 8 матчів (6 перемог, 2 нічиїх) - третє місце, - 15 очок від Челсі▪️2017/18: 6 матчів (5 перемог, 1 нічия) - титул, +19 очок від МЮ▪️2018/19: 14 матчів (14 перемог) - титул, +1 очко від Ліверпуля▪️2019/20*: 5 матчів (5 перемог) - друге місце, -18 очок від Ліверпуля▪️2020/21: - титул, +8 очок переваги від МЮ▪️2021/22: 12 матчів (9 перемог, 3 нічиїх) - титул, +1 очко від Ліверпуля▪️2022/23**: 9 матчів (8 перемог, 1 нічия) - друге місце, -5 очок від Арсенала* - сезон переривали через пандемію коронавірусу** - сезон продовжуєтьсяКрім цього, одразу у кількох сезонах саме Ман Сіті був автором найбільшої переможної та безпрограшної серій:▪️2017/18: 18 матчів - переможна, 22 - безпрограшна▪️2018/19: 14 матчів - переможна▪️2020/21: 15 матчів - переможна, 21 - безпрограшна▪️2021/22: 12 матчів - переможнаУ кожному з чемпіонських сезонів секретом успіху Ман Сіті ставала саме переможна (безпрограшна) серія. Це очевидно, бо таким чином здобуваються титули. Проте саме завдяки тривалим безпрограшним серіям наприкінці сезону Ман Сіті двічі виривав чемпіонство Ліверпуля, який був близьким до цього.До кінця чемпіонату Ман Сіті зіграти з Арсеналом, а також ще сім матчів. У разі, якщо чемпіонська гонка з Канонірами триватиме до останнього, Містяни в теорії можуть довести безпрограшну серію у кінцівці чемпіонату до 17 поєдинків - їхній рекорд під керівництвом Гвардіоли.Ні, на Арсенал би я точно не ставив.
Регулярні проблеми зі здоров'ям Тібо Куртуа - ніякий не позитивний знак для Андрія Луніна.Звичайно, краще виходити на поле та грати. І у цьому сезоні Лунін отримав сповна шансів від Карло Анчелотті - у жодному з попередніх у нього не було стільки шансів. От і сьогодні, проти Жирони Віктора Циганкова український воротар напевне вийде у старті Реала.Однак навряд чи хтось назве чітко матч, у якому Лунін був головним героєм Реала. Мадридці у принципі команда рівня, де воротар не має відігравати такої ролі. А у більшості важливих поєдинків все ж у ворота ставав Куртуа.Хронічні проблеми зі здоров'ям Куртуа (причини щоразу різні, але тим не менш) мали б підвести Луніна до статусу гравця, який замінить бельгійця і буде основним голкіпером команди. Однак, регулярно слідкуючи за новинами, що стосуються Реала та Андрія Луніна, приходжу до висновку: ні, цього не буде.Для Луніна ситуація не з найкращих, але не найгірша. Якщо думати про те, щоб піти з клубу. Все ж, мати у 24 роки (а це молодий вік для голкіпера) досвід виступів за основну команду Реала - це позитивний пункт у резюме, і хороша можливість закріпитися у клубі з топ-5 чемпіонатів. Певна річ, про топклуби мова не йде, але команди середньої величини, що мають проблеми з воротарем - такі реально знайти.Ну і трохи цифр від Squawka. Куртуа проти Луніна у цьому сезоні в чемпіонаті Іспанії: наскільки українець за шість матчів зміг наблизитися до бельгійця (середні показники):▪️матчі/пропущені голи: 24/21 - Куртуа, 6/3 - Лунін▪️дотики до м'яча: 40.7 - Куртуа, 34.9 - Лунін▪️передачі/точність: 29.2 (82.86%) - Куртуа, 26.7 (89.38%) - Лунін▪️довгі передачі/точність: 8.7 (46.86%) - Куртуа, 5.5 (51.52%) - Лунін▪️сейви/відсоток сейвів від ударів: 2.8 (75.86%) - Куртуа, 1.9 (78.57%) - Лунін▪️б'ють по воротам: 3.7 удари - Куртуа, 2.4 - ЛунінуНа місці Реала я б шукав одразу основного голкіпера. Хоч Куртуа й 30, але регулярні травми все ж даються взнаки. Проте цим воротарем явно не мав би бути Лунін.Чи все ж мав би бути?
Топ-5 найбільш розгромних перемог АПЛ у сезоні 2022/231. Ліверпуль - Борнмут 9:02. Ліверпуль - МЮ 7:03. Ман Сіті - Ноттінгем Форест 6:04. Лідс - Ліверпуль 1:65. Арсенал - Ноттінгем Форест 5:0У Ліверпуля - три найрозгромніші перемоги у топ-5 цього сезону. У цих трьох поєдинках забили 22 м'ячі (загалом за 30 матчів сезону - 56). В останньому матчі розгромили Лідс, забивши шість м'ячів. Розкрилися всі: Діогу Жота якісно повертається, Коді Гакпо непогано себе проявив, та й Мохамед Салах відзначився дублем.https://youtu.be/9_BZ57J2JyMАле Ліверпуль у цьому сезоні веде боротьбу за єврокубки як такі. Навіть не за Лігу чемпіонів: поки що максимум команди Юргена Клоппа - це п'яте місце.Чому саме так - подивіться бодай гол Лідса на старті другого тайму після помилки Ібрагіми Конате. Таких помилок у цьому сезоні - вдосталь, хоча навіть це не єдина причина, чому результат Ліверпуля наразі - восьме місце, їх можна систематизувати в окремі періоди.Ліверпулю пощастило, що в конкурентах за єврокубкові місця Тоттенгем без тренера, Астон Вілла Унаї Емері (хоча про неї вже встиг сказати багато хорошого), яскравий Брайтон, на який може очікувати доля Ікара. Брентфорд - гадаю, для них уже закінчена боротьба за єврокубки, дуже невдалий відрізок останніх матчів вони видали.Так, у Ліверпуля попереду ще матчі з Тоттенгемом, Брентфордом і Астон Віллою - дві з трьох команд точно хотіли б пограти в єврокубках у наступному сезоні. Та й Ноттінгем Форест з Лестером матимуть мотивацію поборотися за збереження прописки (у Саутгемптон вже не вірю).До речі, наступний матч у Ліверпуля в АПЛ - вдома проти Ноттінгем Форест. Червоно-білі теж входять до топ-5 списку вище, але з точки зору тих, кого обіграли з розгромним рахунком.Буде розгром і від Ліверпуля?
Вболівати за Брентфорд чи Брайтон в АПЛ - це вже глорство. Справжні фани АПЛ підтримують Астон Віллу!Астон Вілла не виглядала в цьому сезоні претендентом на виліт. Так, Стівен Джеррард не працював з командою настільки добре, як цього хотілося керівництву, але своє місце в середині турнірної таблиці вона мала. Ну добре, це було 16-е місце, і виліт був не так вже й далеко, але ж це лише початок чемпіонату.1 листопада Астон Віллу очолив Унаї Емері, повернувшись до Англії через три роки після роботи в Арсеналі. І поки демонструє насправді видатні результати:▪️20 матчів, 12 перемог (60% перемог від загальної кількості матчів - більше в Емері було лише в ПСЖ);▪️серія з восьми матчів без поразок у чемпіонаті Англії (сім перемог та одна нічия, різниця м'ячів - 16:2);▪️підйом з 16-го місця на шосте (за втраченими очками це мінімум рівність з Ліверпулем за сім турів до кінця);▪️справжній "розквіт" Оллі Воткінса - другий найкращий бомбардир в АПЛ у 2023 році (13 м'ячів).Втриматися у топ-6 Астон Віллі, водночас, буде досить складно. За винятком Вулвергемптона, команді Емері грати проти всіх представників з топ-10: Брентфорда, Фулгема, МЮ, Тоттенгема, Ліверпуля, Брайтона. Однак поки що виглядає так, що Астон Вілла перевершить результат у 55 очок (найкращий після повернення в АПЛ) у заключних поєдинках сезону.Боротьба за єврокубки? Це було б занадто навіть для Астон Вілли, але команда зараз справді на ходу, тож їх скидати з розрахунків не варто.
Ліцензія на виступи. Ось, для чого задумався увесь сир-бор з бойкотами.Я довго не міг зрозуміти, для чого кабмін, Мінспорту та всі дотичні почали цю штуку з бойкотом. Вірніше, як: спершу просто пояснював це собі банальною відсутністю коштів на спорт - типу, фінансуватимемо лише там, де немає русні. Тут ще й легка атлетика зручна, де продовжили відсторонення, хороший вид спорту, у нас є там цікаві представники (скоріше, представниці). Так, шкода фехтування, але Ользі Харлан уже за 30, не вічно їй ж фехтувати.Але потім з'явився новий наказ про заборону збірним. І почалася вся ця штука з обговоренням, що там збірна України з футболу.За усієї поваги до Ольги Харлан, Еліни Світоліної чи Жана Беленюка, футбол - ось, що дивиться звичайний дід Микола з Тернопільщини. Байдуже, що в УПЛ немає клубу з Тернополю, бо всім було чхати на розвиток ще до війни. Але ось збірна України...Давайте просто уявимо собі: збірна України не бере участь у відборі на Євро-2024. Не через Росію у групі - її немає навіть у кваліфікації та не буде на чемпіонаті Європи.А через збірну Білорусь. З якою, як хтось правильно відзначив, найбільш реальний шанс було зустрітися - фінал Євро.І коли вийшов наказ цей, я подумав, ого, ось це постріл собі навіть не у ногу, а в щоку. Як робив герой Едварда Нортона у Бійцівському клубі.Але потім з'явився підписант цього наказу, і мені особисто стало все зрозуміло. Договорнячки. Ніфіга не міняється."Основне рішення буде приймати федерація — УАФ. Думаю, у нас ще достатньо часу, щоб вивірити позиції. Я знаю, що вони змагатимуться в різних групах і не будуть перетинатися безпосередньо в рамках одного заходу. Будемо дивитися".Ага, тобто все ж можна виступати на одному турнірі (а кваліфікація - це ж теж турнір, як не крути), якщо це футбол. Бо як можна напасти на найбільш популярний вид спорту в Україні і не мати гостро негативної суспільної реакції.А от з іншими видами спорту - а ні, зачекайте, зараз комісія вивчить, як у вас там справи. Тхеквондо? Ну ви ж медалей не приносите - значить, може не так і треба? Настільний теніс? Ви хочете виступати на одному турнірі з Росією (можна ще Китай приплести, от вам гарний привід)?Але в принципі, якщо ви нам трошки, кхм, 10% дасте... Чи на збір поїдете ось за такою схемою (це вже просто фантазії нічим не підтверджені, раптом що).Ось моя версія. Вся ця ситуація з бойкотом - це просте адміністрування. Ліцензія на виступи. Бо очевидно, що керівні спортивні організації не впоралися із завданням. А коли ще міністр спорту цитує ось цю діч про те, що на Australian Open-2023 (через 10, бляха, місяців після початку війни) у нас, виявляється, українська тенісистка зіграла з російською - це просто сцяти всім в очі. Разом з Томасом Бахом - той теж такий розумний.Так, на початку війни я теж виступав за бойкот у тенісі - принаймні це була б послідовна позиція всього українського спорту після того, як у МОК вирішили відсторонити всю русню, але в тенісі вона залишилася на турнірах WTA та ATP. Але якщо вже трапилося як трапилося, то треба було займатися роботою щодо недопущення шансу їхнього повернення в інших видах спорту, а не зрозуміло чим.Тому от мій прогноз. Бойкот буде гібридний. Як і все, бляха, пов'язане з втручанням держави та наданням дозволів. І у фехтуванні будем виступати, і у боротьбі, і у плаванні (бо там мають теж все переграти на користь русні ближче до чемпіонату світу).А футболу взагалі ніфіга не буде. Він і так на етапі самознищення останні півтора року (це ще повезло, що Петраков опинився не повним калічем, а навіть вийшов до фіналу відбору на ЧС).Не знаю настільки добре, що відбувається в інших сферах життя, але в спорті, таке відчуття, бюрократам просто на все байдуже.
Олександр Петраков багато дурного наговорив за ось ці два тижні (та навіть менше) у Вірменії. Тут і про "не змішуйте спорт та політику (зрозуміло, що це він не про Україну та Росію, але яка різниця - це ж універсальне твердження, на якому стоять всі українські спортсмени). Ну а його спілкування з журналістами - це вже стає класикою (одразу видно, що у Вірменії поки вирішили не морочитися з фільтром для Петракова, хоча може це тимчасово?)Але за усім цим заховалися кілька цікавих речей, які багато чого говорять хорошого про Петракова:1. Петраков знайшов команду, для якої його стиль буде ментально підходити футболістам. Вірменія - не та збірна, де футболісти будуть говорити про те, давайте грати у контроль м'яча, тож вибудовувати команду способом, зрозумілим самому Петракову, буде легше.2. Перші матчі Петракова, попри відсутність результату (поразка 1:2 Туреччині та нічия 2:2 з Кіпром) показали, що у принципі стиль працює. Гра в атаці справді динамічна, вертикальний футбол здатний працювати.2а. Але за усім цим проблеми стилю Петракова залишаються тими самими. Цей футбол енергоємний, потребує чимало концентрації, і хоча наприкінці матчу проти Туреччини вірмени йшли в атаку, було видно, що згенерувати цікаву ідею їм було вже важко. А там, де це спрацьовувало, вже підводили виконавці.3. Петраков справді провів непогану розмовну роботу з новими футболістами. Мене дуже здивувала його заява щодо того, що він "не знає футболістів, і хто на якій позиції грає", але, схоже, це банальна обмовка. Схоже, він мав на увазі, що лише знайомиться з футболістами і тим, де вони можуть грати, але вийшло у притаманному йому стилі по-дурному.4. Що приємно здивувало - селекційна робота Петракова та федерації футболу Вірменії. Гравців активно шукають усюди, дібралися навіть до Південної Америки. Можливо, всередині Вірменії такі розмови й не дуже позитивні, але, як тренеру, Петракову важливіше мати достатній вибір для подальшого виклику, а для цього треба збільшувати географію і шукати юридичні шляхи для натуралізації футболістів з вірменським корінням.5. Що приємно здивувало №2 - тенденції до омолодження складу. Це може дуже допомогти Петракову втриматися біля керма збірної у разі негативних результатів, але так, схоже, молоді футболісти шанси отримати місце в збірній матимуть. Один із претендентів - 19-річний форвард Грант-Леон Ранос, який належить Баварії: був викликаний на товариський матч із Кіпром - оформив дубль. Буде цікаво подивитися, що далі буде з цією збірною. У червні у Петракова своєрідний реванш проти Вельса та домашня гра проти Латвії, де б він точно хотів набрати перші очки та продовжити боротьбу за відбір на Євро. Легко не буде, звісно, але в групі з Хорватією, Вельсом, Туреччиною та Латвією набагато зручніше робити апсети, аніж, наприклад, у нашій.Не кажучи вже про те, що у Вірменії є хоча б ясність щодо того, хто тренуватиме збірну у червні, а в України - немає. Дожилися.
Індиферентність.Людською мовою - байдужість.Емоції від поразки України у грі проти Англії - це саме емоції байдужості. Тобто, їхня повна відсутність. У мене, у багатьох інших людей. Але, що найприкріше - у тренера, гравців, а ще задовго до цього в УАФ.Є такий дурний штамп "команда (підставити назву) програла матч ще до його початку". Це тим, кому не цікаво щось аналізувати, шукати причини поразки і чому щось пішло не так. Але відносно цього матчу хотілося б ним скористатися.Байдуже, чому Україна програла 0:2. Іншого підсумку, аніж поразки у цій грі ніхто ж не розраховував, чи не так?Байдуже, чому не було гри. Начебто ж тренером поставили Ротаня - тренера, який лише окреслює наявність стилю гри, але ж точно не теоретика якоїсь моделі.Байдуже насправді, чому всім байдуже. У Руслана Ротаня вже сьогодні - повернення до основної (основної ж?) роботи тренером молодіжної збірної. В УАФ - імітація перемовин з Сергієм Ребровим щодо призначення, у гравців - повернення до клубних справ.Уболівальникам взагалі зараз байдуже на футбол. Ну як, байдуже. Він міг подарувати приємні емоції, а так - не подарував нічого. Ну і ок.Головна проблема байдужості - це основна ознака того, що нічого хорошого далі не буде. Тобто, ти готовий до будь-якого подальшого підсумку. Зосереджений на зовсім іншому, а тут якось собі та й буде.Мені особисто прикро, що гра збірної України проти Англії - двох моїх (у минулому) найулюбленіших збірних - інакшого відчуття, ніж байдужість не викликала. А вам?
Збірна Англії не буде викликати додатково гравців на матч проти України. А отже її склад буде обмеженим.На матч проти Італії англійці мали 23 футболістів у заявці (три - воротарі). Втрата Люка Шоу зменшує їх до 20, а мінус два голкіпери обмежують вибір 10 польових гравців до 18 17 (поки я писав, Ріса Джеймса теж дропнули). Начебто, цього й достатньо, проте в Англії все ж кажуть про обмежений склад. Тим паче, що важка гра з Італією, переліт і гра через два на третій проти України - завдання не з легких.Очевидно, що за таких умов англійці матимуть ротацію. Я не здивуюся абсолютно новим флангам захисту, зміні в центрі півзахисту, а також на лівому фланзі атаки:- замість Вокера та Шоу - Джеймс Тріппьєр та Чіллвелл- Келвіна Філліпса замінить Джордан Гендерсон (не грав взагалі проти Італії)- Джека Гріліша зліва в атаці змінить Філ Фоден, який потрапив під подвійну заміну через червону картку Люку Шоу.Чи відбудеться зміна схеми? Не думаю. Гратимуть за тією ж схемою 4-3-3. І тут я вже вбачаю кілька цікавих протистоянь:- Тріппьєр/Вокер проти МудрикаСаме так, бо кажуть, що Вокер - незамінна фігура для Гарета Саутгейта на правому фланзі захисту. Я ж вважаю, що після складної гри проти Італії витягнути ще 90 хвилин проти швидкісного та свіжого Мудрика Вокеру буде важко, і тому б ставив Тріппьєра. Якщо ж буде інакше - це буде гарною можливістю для України використовувати цей фланг і частіше грузити на Мудрика.- Гендерсон проти ЗінченкаЯ дуже поважаю Джордана Гендерсона, і його вихід у стартовому складі проти України буде для нас серйозною проблемою. Проте в опонентах у нього має бути саме Зінченко, і це чи не єдина позиція, де у нас може спостерігатися паритет. Роль Олександра на полі має бути нічим не меншою, ніж у Джордана, а за рівнем розуміння переміщень переваги помітної у Гендерсона я б не вбачав.- Сака проти МиколенкаФланг, де насправді у нас є певний шанс. Сака буде не такий свіжий, враховуючи матч проти Італії, проте все одно потрапить до основного складу Арсенала збірної Англії. Шанс Миколенка виграти цю дуель підсилюється ще й тим, що одне протистояння він у Сака вже виграв - перша зустріч Арсенала та Евертона у сезоні.P.S. Поки писав, зрозумів, що всі вищезазначені протистояння - чисто з АПЛ. Насправді є й інші - приміром, я б подивився, як Циганков протистоятиме Чіллвеллу/Тріппьєру.P.S.S. Багато шансів у України не буде, може й розгромлять нас 0:4, враховуючи цей центр захисту, але може не все так і погано?
Мартін Шкртел став Ліонелем Мессі.Ні, це не клікбейт. Просто дещо, як виявилося, змінилося у житті Мартіна Шкртела під кінець кар'єри.Десь рік тому Шкртел оголосив про завершення кар'єри футболіста через проблеми зі спиною. Але нещодавно повернувся до виступів на аматорському рівні - восьма ліга чемпіонату Словаччини, маловідомий клуб Хайскала.На це можна було б і не звертати уваги, якби не одне "але". У Хайскалі Шкртел грає на позиції атакувального центрального півзахисника і асоціює себе з Ліонелем Мессі. Жартома, звісно."Взагалі-то я граю "десятку". Коли лише дебютував тут, то зайняв звичну позицію в центрі захисту, але хвилин через десять сказав тренеру: "Слухай, а якщо мені зіграти опорника?" А потім ще через десять хвилин: "А якщо ще вище?"Я зіграв кілька матчів як нападник та забив декілька м'ячів. Зараз граю трохи нижче і взагалі бігаю де мені хочеться. Вільна роль, як у Ліонеля Мессі!"Грати у Хайскалі Шкртел обіцяв ще під час своєї кар'єри в Ліверпулі. Захисник повернувся до Братислави після завершення активної кар'єри, але просто грає у футбол: травма спини заважає йому навіть повноцінно тренуватися."Не можу тренуватися через спину. Просто щонеділі їду та граю матч. У наступні 2-3 дні не можу робити жодного навантаження, бо я настільки виснажений. У мене щось 9 чи 10 голів у цьому сезоні, ми другі у таблиці, але не можу сказати, що ставимо за мету підвищення у класі. У нас досить вікова команда: голкіперу - 56, ще кільком футболістам за 40 років. Головне - просто отримувати задоволення, ми нікуди не поспішаємо".
Матеріал на Трибуні щодо того, якою буде схема збірної України на матч проти Англії, викликав здивування. Ні, не тим, що Ротань має кілька можливостей - тут все правильно. Сама постановка цього питання (розумію, для чого) дивує. На перший погляд.Проаналізувавши те, у що грала Олександрія після приходу Ротаня, а також пригадуючи ігри молодіжної збірної України, насправді приходиш до висновку: варіанти справді є. Звісно, це не п'ять захисників - це не "робоча" модель команд Ротаня (а тим паче за відсутності достатньої кількості центральних захисників для цього). Але варіантів у схемі з чотирма оборонцями вистачає.1 (справді очевидний): стерильні 4-3-3, у які грав Шевченко і до яких був змушений повернутися ПетраковТрубін - Караваєв, Сарапій, Матвієнко, Миколенко - Маліновський, Степаненко, Зінченко - Циганков, Довбик, МудрикПрогнозую, що саме цей склад збірної України буде основним. Сарапій потрапить в основу, бо до Матвієнка в пару треба саме правий центральний захисник (і Сваток, і Попов у клубах діють лівіше). Довбик ж виглядає пріорітетнішим варіантом як за ігровими характеристиками, так і за ментальним станом (Яремчук, очевидно, у прірві, хоча матч проти Англії мав би у теорії його звідти вивести).Писати щось цікаве про цей варіант не бачу сенсу. Типова гра за схемою 4-3-3, типова поразка. Хоч і минулий відбір Україна закінчила без програшу головному лідеру Франції.2 (логічніший): 4-2-3-1Трубін - Караваєв, Сарапій, Матвієнко, Зінченко - Степаненко, Сидорчук - Циганков, Маліновський, Мудрик - ДовбикОдразу три головні зміни: перша - Зінченко гратиме на звичній позиції для себе в клубі (з його розумінням того, де він має перебувати на полі, це і прикриття флангу, і підсилення центру півзахисту разом). Це була б прикольна спроба створити умовного 12 гравця за рахунок Олександра, який очевидно у вогні.По-друге - це Сергій Сидорчук до Тараса Степаненка. Як би я не хотів бачити на місці Сидорчука Данила Ігнатенка, треба визнати, що ніхто не виконає більший об'єм чорнової роботи серед інших центральних півзахисників (крім Степаненка), аніж Сидорчук. Але всі чудово розуміють потенційні ризики.По-третє - це звичніша роль для Руслана Маліновського. Більше грати на атаку, частіше перебувати поруч зі штрафним майданчиком - таким має бути футбол Маліновського. Вантажити його додатково відборами не варто, для цього в України будуть одразу два футболісти.3 (цікавий, але не варто): 4-1-4-1Трубін - Караваєв, Сарапій, Матвієнко, Миколенко - Зінченко - Циганков, Маліновський, Судаков, Мудрик - ЯремчукЦю модифікацію я у Ротаня помітив в Олександрії, коли він нижче за усіх півзахисників ставив... Сергія Рибалку. Адепт футболу Реброва повернувся туди, завдяки чому і набув своєї популярності.Цей варіант був би ок, але не проти Англії, звісно. По-друге, за функціоналом я не бачу, на жаль, футболіста (за винятком Володимира Шепелєва), який би на тій позиції міг би робити плюс-мінус те саме, що і Рибалка. Олександр Зінченко може?Сподіваюся, Ротань сьогодні трохи привідкриє завісу щодо складу на Англію. Бо, очевидно, у центрі захисту збірна України найбільш вразлива, чого не було десь роки три вже як.
TGLIST.COM.UA
